ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДЕФОРМАЦІЇ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ В УКРАЇНІ: СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ : ПРЕДУПРЕЖДЕНИЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕФОРМАЦИИ ГОСУДАРСТВЕННЫХ СЛУЖАЩИХ В УКРАИНЕ: СОЦИАЛЬНО-ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

СІЦІНСЬКА Майя Володимирівна

УДК 354:316.6 (477)

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДЕФОРМАЦІЇ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ В УКРАЇНІ:
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ

25.00.03 – державна служба

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………… …….......................................3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ ……………12
1.1. Сучасний стан дослідження професійної діяльності державних службовців у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі……………….12
1.2. Основні фактори виникнення психологічних проблем у професійній діяльності державних службовців ……………………………………………32
1.3. Методологія дослідження професійної деформації державних службовців ……………………………………………………………………...48
Висновки до розділу 1……………………………………………………….....64
РОЗДІЛ 2 ХАРАКТЕРИСТИКАСОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ АСПЕКТІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ДЕФОРМАЦІЇ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ
2.1. Чинники й обставини виникнення та прояву професійного «вигоряння» державних службовців…………………………………………………………68
2.2. Особливості емоційного «вигоряння» державних службовців…………83
2.3. Аналіз пригнічених станів державних службовців під час професійної діяльності………………………………………………………………………92
Висновки до розділу 2…………………………………………………………104
РОЗДІЛ 3 ОСНОВНІ НАПРЯМИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДЕФОРМАЦІЇ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ………………………………107
3.1. Активізація діяльності керівника щодо попередження професійної деформації серед державних службовців…………………………………….107
3.2. Методика самодіагностики професійного «вигоряння» та шляхи його подолання………………………………………………………………………120
3.3. Перспективи створення та розвитку психологічної служби в органах державної влади України………………………………………………………125
Висновки до розділу 3………………………………………………………….146
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….148
ДОДАТКИ………………………………………………………………………153
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...182

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Сучасні економічні, політичні, соціально-культурні перетворення, переоцінка цінностей, соціальна напруженість в Україні зумовлюють необхідність нового підходу до розуміння специфіки, місця та ролі професійної діяльності державних службовців. У цьому контексті професійна діяльність службовців органів державної влади виступає найважливішою складовою розвитку державної служби, яка відіграє значну роль у процесі формування довіри громадян до владних інститутів. Органічною та необхідною компонентою цього процесу є підвищення ефективності професійної діяльності держслужбовців.
Не менш важливим елементом ефективності державної служби є попередження професійної деформації державних службовців, що відбувається під впливом сучасних економічних, соціальних, психологічних, ергономічних тощо умов праці державних службовців. Крім цього, деформаційні процеси пов’язані з низкою особливостей професійної діяльності, у межах яких формуються високі вимоги до індивідуально-психологічних якостей і психічних функцій індивіда. Професійна деформація державних службовців проявляється в негативних змінах стереотипів поведінки, професійних звичок, стилю спілкування, навичок, зниженні ефективності виконання службової діяльності; нездатності самостійно приймати рішення, відсутності зацікавленості у підвищенні власної кваліфікації; формальне ставлення до виконання службових та функціональних обов’язків, через що ускладнюється успішна реалізація професійної діяльності. Професійна деформація породжує у службовця почуття розчарування, яке, поступово поширюючись на інші сфери його життя, веде до зниження загальної активності, до розвитку психологічних розладів, негативних психічних станів, байдужістю не лише до професійної діяльності, а й до життєдіяльності в цілому.
З огляду на вищевикладене, важливого теоретичного і практичного значення набуває дослідження професійної деформації державних службовців в Україні, зокрема одного з найбільш поширених її різновидів – професійного “вигоряння”.
У межах цієї тематики особливої уваги заслуговують наукові доробки вітчизняних учених у галузі державного управління, в яких ґрунтовно досліджені питання теоретичних, організаційних, психологічних, соціальних та правових засад державного управління та державної служби в Україні. Серед них: В.Авер’янов [22] В.Бакуменко [31], М.Білинська, В.Голубь, В.Князєв [100], Ю.Ковбасюк, Ю.Кальниш, О.Лебединська, Н.Липовська [121], Т.Мотренко [127], Н.Нижник [136], І.Нинюк [138], О.Оболенський [142], В.Олуйко [147] , Т.Пахомова [155], Л.Пашко [158], Я.Радиш, В.Рижих, Е.Ромат, С.Серьогін [189], А.Сіцінський [208], С.Сьомін [192], Ю.Сурмін, В.Трощинський, С.Хаджирадєва [228], Л.Шкляр та ін. У працях цих науковців удосконалено понятійний апарат, створено наукове підґрунтя подальших досліджень за напрямами модернізації інституту державної служби, кадрової політики, соціально-психологічного супроводу й системного комплексного аналізу розвитку управлінської діяльності.
Проблемні питання, пов’язані з вивченням впливу професійної діяльності на людину та її стан, розглядали у своїх працях такі дослідники, як: Л.Аболін [20], О.Бандурка [32], Б.Бовін [37], В.Воловіч, О.Леонтьєв [19], В.Медведєв [129], С.Рябов, О.Тімченко [219], Т.Форманюк [218], З.Шайхлисламов та ін.
Аналіз науково-теоретичних джерел свідчить, що проблеми професійної деформації та синдрому професійного “вигоряння” знайшли своє відображення в роботах зарубіжних і вітчизняних учених (Ю.Александров [23], С.Безносов [33], В.Бойко[39], М.Буриш, Н.Водоп’янова [54], С.Джексон [9], Э.Зеер [87], Л.Карамушка [193], Е.Кин [95], Н.Левицька, Г.Ложкін, М.Лейтер [8], С.Максименко [193], К.Маслач [10], Л.Малець, Е.Махер, М.Мельник [131], В.Орел [149], М.Смульсон, П.Сорокін [213], Т.Форманюк [218], Х.Фрейденбергер [2], У.Шуфелі [12] та ін.).
Теоретичні розробки та практичні рекомендації цих авторів заклали основу й визначили окремі проблемні аспекти, які виступають предметом вивчення в межах нашого дисертаційного дослідження.
Однак, незважаючи на широкий діапазон наукових напрацювань, у працях наведених учених лише фрагментарно висвітлюються соціально-психологічні аспекти професійної деформації державних службовців. Зокрема, вивчення впливу “вигоряння” на професійну діяльність державних службовців в органах державної влади на сучасному етапі ще не здійснювалось. Відсутні дослідження динаміки розвитку й особливостей протікання професійного “вигоряння”, факторів, що впливають на його появу. Все це вимагає більш глибокого розгляду соціально-психологічних аспектів професійної деформації, що визначає успішність професійної діяльності державних службовців, а також розробку способів та методів захисту державних службовців від морально-психологічного впливу психогенних факторів державно-управлінської діяльності.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося на кафедрі державного управління і менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України в межах комплексного наукового проекту «Державне управління та місцеве самоврядування» за темою «Дослідження концептуальних основ запровадження бакалаврату за спеціальністю «Публічне управління» для професійної діяльності в галузі науки «Державне управління» (ДР № 0109U003026). Роль автора у виконанні цієї науково-дослідної роботи як співвиконавця полягає в обґрунтованні та розробленні теоретико-методичних підходів до попередження професійної деформації державних службовців в межах формування концептуальних засад кадрової політики органів публічної влади.
Проблематика дисертаційного дослідження відповідає завданням Державної цільової програми № 321 «Програма розвитку державної служби на 2005-2010 роки» (Постанова Кабінету Міністрів України від 8 червня 2004 р. № 746), Концепції Державної цільової програми розвитку державної служби на 2011-2015 роки.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є науково-теоретичне обґрунтування соціально-психологічних аспектів попередження професійної деформації державних службовців в Україні та визначення шляхів їх реалізації в практичній діяльності у сфері державної служби.
Виходячи з поставленої мети у дисертаційній роботі визначені такі завдання:
– на основі аналізу вітчизняних та зарубіжних досліджень щодо соціально-психологічних аспектів професійної діяльності державних службовців здійснити теоретико-методологічне обґрунтування шляхів попередження професійної деформації державних службовців;
– виявити та проаналізувати чинники та обставини виникнення й прояву професійного «вигоряння» державних службовців унаслідок професійної діяльності та розкрити його особливості;
– визначити основні напрями попередження професійної деформації державних службовців шляхом дослідження активізації превентивної щодо професійної деформації діяльності керівника та самодіагностики державного службовця;
– окреслити перспективи створення та розвитку психологічної служби в органах державної влади України.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що складаються в процесі попередження професійної деформації державних службовців під час здійснення ними професійної діяльності.
Предмет дослідження – соціально-психологічні аспекти попередження професійної деформації державних службовців в Україні.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань було використано комплекс як загальнонаукових, так і спеціальних методів дослідження, що дозволило розглядати проблему в певних конкретних ракурсах. Методи історичного і логічного аналізу було застосовано для дослідження й узагальнення вивчення соціально-психологічних аспектів професійної деформації у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі; структурно-функціонального аналізу – для відстеження причинно-наслідкового зв’язку виникнення та розвитку професійної деформації державних службовців. Аналітико-синтетичний метод знайшов своє відображення при дослідженні сутнісного співвідношення категорій “професійна деформація” та “професійне вигоряння” державних службовців. За допомогою методів соціологічного і психологічного аналізу розглянуто процес професійної діяльності державних службовців, спроектовано методику попередження професійного “вигоряння” державних службовців. Зокрема, на базі Хмельницького центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій проведено соціологічне дослідження “Рівень професійного “вигоряння” державних службовців”, за допомогою якого проаналізовано чинники виникнення та напрями попередження професійної деформації у сфері державної служби. Формально-логічний метод використано при діагностуванні соціально-психологічних аспектів професійної деформації та формуванні перспективи створення психологічної служби в органах державної влади України.
Нормативно-правовою базою дослідження є Конституція та закони України, укази Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України; інформаційною та емпіричною базою – аналітичні матеріали та звіти органів державного управління, статистичні дані Головного управління державної служби України, монографії з досліджуваної проблеми, публікації в наукових періодичних виданнях.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукові положення, які найбільшою мірою розкривають новизну дослідження, полягають у тому, що:
уперше:
– визначено соціально-психологічні аспекти професійної деформації державних службовців, а саме: чинники та обставини виникнення й прояву професійного «вигоряння», розкрито особливості емоційного «вигоряння», пригнічених станів державних службовців під час професійної діяльності в органах державної влади України;
– обґрунтовано доцільність та розроблено концептуальні засади створення і розвитку психологічної служби та запровадження посади практичного психолога в органах державної влади України;
– розроблено модель організації професійної діяльності практичних психологів в органах державної влади, яка розкриває основні принципи такої діяльності, функціональні ролі фахівця, об’єктивні та суб’єктивні складові, умови й чинники впливу на таку діяльність.
удосконалено:
– понятійно-категорійний апарат державного управління, зокрема: сформульовано авторське визначення терміна «професійна деформація державних службовців» як сукупність негативних змін соціально-психологічної структури особистості державного службовця, які відбуваються під впливом змісту, умов, тривалості виконання професійної діяльності та індивідуально-психологічних особливостей індивіда та призводять до переоцінки власних можливостей, внаслідок чого державним службовцем вчиняються неоптимальні та навіть помилкові дії.
– методику виявлення професійного «вигоряння» державних службовців, а саме ствердження про психологічний стан державних службовців під час професійної діяльності.
– психологічну карту особистості державного службовця, за допомогою якої реалізується механізм оцінки якісних критеріїв діяльності державного службовця та здійснюється оцінювання психологічної характеристики службовця, яка є основою для висновку щодо перспектив подальшої професійної діяльності, визначення шляхів професійного зростання державного службовця та ефективного використання його робочої сили в органах державної влади.
– набули подальшого розвитку:
– ідеї систематизації дослідницьких підходів до вивчення феномену професійної деформації, представлені в межах різних предметних галузей, відповідно до чого доведено, що найбільш розробленою зазначена проблема є в межах психологічної науки;
– наукові підходи щодо застосування методики самодіагностики для попередження професійної деформації державних службовців в органах державної влади.
Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що основні теоретичні положення та висновки дисертації доведено до рівня конкретних пропозицій, які сприятимуть попередженню професійної деформації державних службовців у системі державної служби та можуть бути використані: для розв’язання теоретичних і практичних проблем, зокрема в діяльності органів державної влади під час здійснення профілактичних заходів професійної деформації державних службовців, прийнятті державно-управлінських рішень; створенні психологічної служби та запровадженні посади практичного психолога в органах державної влади України; у правотворчій діяльності для вдосконалення та подальшої розробки нормативно-правових актів, спрямованих на захист державних службовців від впливу моральних та психогенних факторів державно-управлінської діяльності; у науково-дослідній роботі – для подальших перспективних досліджень з проблематики професійної деформації в органах державної влади; у навчальному процесі закладів освіти, які здійснюють підготовку магістрів за спеціальністю «державне управління та державна служба» зокрема під час підготовки підручників, навчальних і методичних посібників, розробки навчальних планів і лекційних матеріалів, програм професійного навчання державних службовців, для подальшого узагальнення, аналізу, обґрунтування та розв’язання наукових і практичних проблем попередження та подолання наслідків «вигоряння» під час професійної діяльності у сфері державної служби.
Результати отримані в процесі виконання дисертаційного дослідження: використані Хмельницьким Центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій під час проведення навчання державних службовців та працівників органів місцевого самоврядування; при підготовці тренінгів, тематичних зустрічей, практичних занять щодо попередження процесу професійного «вигоряння»; при розробці методичних рекомендацій для практичної роботи працівників органів державної влади та місцевого самоврядування (акт про впровадження від 4 листопада 2009 р.); впроваджені співробітниками кафедри управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності факультету податкової міліції Національного університету державної податкової служби України при розробці методичних рекомендацій; підготовці та проведенні тренінгів та практичних занять, щодо попередження професійної деформації та збереженні психічного здоров’я працівників податкової міліції (акт про впровадження від 16 лютого 2010 р. № 14); застосовані Науково-дослідним інститутом Державної прикордонної служби України, зокрема щодо: обґрунтування питань попередження процесу професійної деформації державних службовців; морально-психологічних та соціальних аспектів професійної діяльності державних службовців; при розробці методичних рекомендацій для практичної роботи співробітників з питань попередження професійного «вигоряння»; під час підготовки звітних матеріалів науково-дослідної роботи «Психологічні умови підготовки керівників прикордонних підрозділів» (шифр 210-0003 А «Управління») (акт про впровадження від 19 квітня 2010 р. № 17/42).
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження викладені в наукових доповідях і повідомленнях на науково-практичних конференціях за міжнародною участю: «Сучасні проблеми правової, політичної, економічної ситуації в Україні та шляхи їх вирішення» (Полтава, 2008), «Демократичне врядування у контексті глобальних викликів та кризових ситуацій» ( Львів, 2009), «Розвиток публічного адміністрування на засадах менеджменту: європейський контекст» (Дніпропетровськ, 2009), «Демократичне врядування: наука, освіта, практика» (Київ, 2009), «Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації» (Одеса, 2009), «Галузь науки «Державне управління»: історія, теорія, впровадження» (Київ, 2010).
Матеріали дисертації обговорювалися на розширеному засіданні кафедри державного управління і менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України (протокол від 13 вересня 2010 року № 1).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 13 наукових праць, з них 7 – статті у наукових фахових виданнях з державного управління, 6 – тези доповідей у матеріалах науково-практичних конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 206 сторінок, з яких 154 сторінки основного тексту. Дисертація містить 10 рисунків, 1 таблицю, 10 додатків. Список використаних джерел становить 243 найменування, з них 16 іноземною мовою.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на теоретичному рівні узагальнено й по-новому вирішено наукове завдання дослідження причин виникнення та шляхів попередження професійної деформації державних службовців у органах державної влади України. Отримані у процесі дослідження результати свідчать про досягнення визначеної мети, вирішення поставлених завдань та дають підстави для низки узагальнюючих висновків, пропозицій та рекомендацій, що мають теоретичне і практичне значення.
1. Аналіз наукових джерел за темою дослідження показав, що проблема попередження професійної деформації державних службовців, зокрема одного з найбільш поширених її різновидів – професійного «вигоряння», – з огляду на актуальність та опосередковану наукову розробленість, сьогодні не має належного науково-теоретичного та практичного обґрунтування, зокрема, в межах науки державного управління. Питання попередження професійної деформації державних службовців вивчені недостатньо. Окремі наукові праці висвітлюють лише певні аспекти зазначеної проблеми, мають фрагментарний характер. Питання професійної деформації не стало предметом окремого системного комплексного дослідження в галузі науки «Державне управління». Найбільший доробок досліджуваної проблеми напрацьовано в межах психологічної науки. Це створило підґрунтя для висновку про недостатність науково-теоретичного обґрунтування теми дослідження, що обумовило об’єктивну потребу всебічного вивчення проблеми професійної деформації державних службовців.
На основі аналізу наукових джерел встановлено, що закономірність виникнення професійної деформації обумовлюється специфікою професійної діяльності державних службовців, постійними нервово-психічними перевантаженнями, перевтомою, негативними наслідками напружених ситуацій, обмеженістю в часі для прийняття управлінського рішення. Поглиблюють професійну деформацію недоліки в організації та управлінні діяльністю, яка полягає в недосконалій організації звітності, неузгодженості взаємодії управлінь, служб, відділів. Також їй сприяють відсутність систематичного і дієвого контролю керівництва за діяльністю співробітників, помилки в підборі, розміщенні і просуванні кадрів, прорахунки в компетентності працівників (неуважність або формальне виконання покладених на посадову особу службових обов’язків); несприятливий морально-психологічний клімат, відсутність єдності інтересів індивіда та всієї організації; недостатня розвиненість морально-етичних та вольових рис державних службовців; невміння раціонально організовувати робочий час, а також знімати фізичні та психологічні стреси, відволікатися від негативних емоцій у позаслужбовий час. Розвиток професійної деформації державних службовців відбувається на тлі підвищеної відповідальності за характер і результати своєї діяльності; непомічених успіхів та зосередженої уваги суспільства навколо кожної помилки, яка може бути покарана законом. Професійна деформація проявляється в негативних змінах професійної діяльності та поведінки державних службовців. Змінюються стереотипи поведінки, професійні звички, стилі спілкування і навички, що ускладнюють успішне здійснення професійної діяльності.
2. Визначено, що одним із найбільш поширених різновидів професійної деформації державних службовців виступає професійне «вигоряння» в органах державної влади. Професійне «вигоряння» – це психічний стан, який характеризується виникненням відчуттів емоційної спустошеності та втоми, викликаних професійною діяльністю державного службовця, і поєднує в собі емоційне виснаження, деперсоналізацію і редукцію професійних досягнень. Професійне «вигоряння» є результатом невідповідності між індивідуально-психологічними характеристиками особи та рівнем потреб професійної діяльності або переважанням потенціалу та рівня професіоналізму державного службовця над складністю вирішуваних завдань. Зростання цієї невідповідності підвищує ймовірність виникнення професійного «вигоряння».
Досліджено, що професійне «вигоряння» виникає під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів. Серед зовнішніх факторів виділяють хронічну напружену психоемоційну діяльність; дестабілізуючу організацію діяльності; підвищену відповідальність за виконувані функції й операції; несприятливу психологічну атмосферу професійної діяльності державних службовців; психологічно складний контингент, з яким державний службовець спілкується. Внутрішніми факторами є здатність до емоційної ригідності; інтенсивна інтеріоризація (сприйняття й переживання) умов професійної діяльності; моральні дефекти й дезорієнтація особистості.
У дисертаційній роботі визначено, що професійне «вигоряння» пов’язане з професійним віком та професійним стажем державного службовця. У працівників із десятилітнім стажем роботи відбувається підсилення функції самоконтролю та наростання емоційного напруження, що призводить до зниження стресостійкості. У поведінці це може проявлятися як втомленість від служби, тобто службовцю стає байдуже, як буде складатися його професійна кар’єра у майбутньому. Разом із цим розвивається підвищена комунікативна та поведінкова настороженість. Також рівень розвитку професійного «вигоряння» державних службовців залежить від соціальної підтримки. Державні службовці, рівень підтримки яких зі сторони керівників і колег високий, менш схильні до професійного «вигоряння», тим рідше у них зустрічається деперсоналізація і редукція особистих досягнень. Відсутність належної винагороди за роботу сприймається службовцем як невизнання його праці та може призвести до емоційної апатії, зниження професійної значимості, виникнення відчуття несправедливого ставлення до нього як професіонала, внаслідок чого розвивається професійне «вигоряння».
З’ясовано, що однією з форм психологічного захисту суб’єкта професійної діяльності від надмірного напруження є емоційне «вигоряння» – динамічний процес, який виникає поетапно, відповідно до механізму розвитку стресу. Емоційне «вигорянні» відбувається у три фази: нервова напруженість, резистенція та виснаження. Загальними ознаками емоційного та професійного «вигоряння» є тривалий стрес і психічні перевантаження, які призводять або можуть призвести до повної дезінтеграцї різних психічних сфер.
Проведено диференціацію понять «стрес», «психічна напруженість», «втома», «вигоряння», «депресія».
3. На основі теоретичного вивчення психологічних засад попередження професійної деформації державних службовців розроблено рекомендації для керівника органу державної влади щодо оптимізації професійної діяльності у сфері державної служби.
Рекомендації відображають вимоги до керівника як до посадової особи, що несе персональну відповідальність за збереження психічного здоров’я підлеглих. Керівник повинен мати високий рівень психологічної готовності до попередження професійної деформації серед підлеглих, відповідні знання, уміння, навички, а також почуття високої відповідальності за них. Тому керівник, перш за все, сам не повинен негативно впливати на душевне благополуччя людей і слідкувати за тим, щоб підлеглі не впливали так один на одного. Керівник оцінює роботу підлеглих, приймає рішення, заохочує та накладає стягнення, задовольняє потреби підлеглих, тому він повинен вміти, адекватно критикувати дії та вчинки своїх підлеглих.
Доведено, що більшість заходів щодо попередження професійної деформайії не досягнуть мети, якщо до них не долучатимуться самі державні службовці. Вони повинні, перш за все, позитивно впливати на навколишні психічні явища, процеси, стани, свою поведінку (властивості) та діяльність для збереження особистого психічного і, відповідно, фізичного здоров’я. Державний службовець не зможе стати суб’єктом попередження професійного «вигорання», якщо не навчиться керувати своїм внутрішнім станом, власними емоціями та думками. Саногенне мислення має базуватися на внутрішніх цілях особистості, орієнтуватися на досягнення більш повної інтеграції уявлення державного службовця про себе, про суб’єктивні чинники своєї поведінки та діяльності. Воно потребує значної особистісної напруженості, оскільки реалізується не як мимовільний процес, а як довільне, свідоме мислення, що потребує певної організації та попереднього навчання й виховання.
4. Запропоновано створити психологічну службу в органах державної влади, яка не тільки сприятиме підвищенню ефективності професійної діяльності державних службовців, виникненню передумов становлення належного психологічного клімату, самореалізації та ефективної взаємодії персоналу, але й аналізуватиме, координуватиме соціально-психологічні аспекти професійної діяльності протягом всього проходження державної служби. Першочерговим завданням такої служби буде допомога керівникові у попередженні міжособистісних, групових конфліктів, просуванні обдарованих службовців, психологічна підготовка кадрів на певні посади, участь в атестації державних службовців. Психологічна служба повинна активно сприяти розв’язанню найсуттєвіших державних завдань, що фігурують на найвищому рівні державної влади, дбаючи про їхній зв’язок із перспективою служби і персоналу.
Визначено головну функцію практичного психолога: надати державному службовцю необхідну психологічну інформацію, стимулювати його особисті резерви на боротьбу з психологічними проблемами, підібрати і підготувати компетентних спеціалістів, здібних до керівної діяльності. У процесі попередження професійного «вигоряння» державних службовців при консультуванні психолог повинен використовувати позицію «радника», яка в етичному плані характеризується відсутністю оцінок, відмовою від прямого виховного тиску, намаганням створити атмосферу довіри, доброзичливості та співчуття.
Запропоновано модель організації професійної діяльності практичних психологів у органах державної влади, яка розкриває основні принципи такої діяльності; функціональні ролі фахівця; її об’єктивні та суб’єктивні складові; суб’єктивні та об’єктивні умови і чинники впливу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Byrne B.M. Burnout: testing for the validity, replication, and invariance of causal structure across elementary, intermediate, and secondary teachers // American Educational Research J. 1994. V. 31 (3). P. 645-673.
2. Freudenberger H. J. Staff Burnout // Journal of Social Issues. 1974. V. 30.
3. Fuqua R., Couture К. Burnout and locus of control in child day care staff // Child Care Quarterly. – 1986. V. 15 (2). P. 98-109.
4. Grengalass E.R., Burke R.J., Ondrack М. A gender role perspective of coping and burnout // Applied Psychology An International Review. – 1990. V. 39 (1). P. 5.
5. Heinz Leymann. The content and development of mobbing at work. European Journal of Work and Organizational Psychology. pp. 165 – 184, 1996.
6. Kuunarpuu H. The burnout syndrome // Проблемы практической психологии / Под ред. Х. Миккина. – Таллинн, 1984.
7. Linenburg F.C. Locus of control, pupl control ideology, and dimensions of teacher burnout // J. of Instructional Psychology. – 1992. V. 19 (2). P. 13-22.
8. Maslach С. , Leiter M.P. The truth about burnout: How organization cause personal stress and what to do about in. San Francisco, CA: Jossey-Bass, 1997.
9. Maslach С., Jackson S.E., Leiter M.P. Maslach Burnout Inventory Manual (Third Edition). Palo Alto, California: Consulting Psychological Press, Inc., 1996.
10. Maslach С. Burnout: A multidimensional perspective // Professional burnout: Recent developments in the theory and research / Ed. W.B. Shaufeli, Cr. Maslach and T.Marek. Washington D.C: Taylor & Trancis, 1993. P. 19-32.
11. Paine W.S. Job Stress and Burnout. Beverley Hills: Sage, 1982.
12. Schaufeli W.B., Enzmann D. The Burnout companion for research and practice: A critical analysis of theory, assessment, research and interventions. Washington D.C.: Taylor and France, 1999.
13. Schwab R.L., Jackson S.E., Schuler R.S. Educator burnout: Sources and consequences // Educational Research Quarterly. 1986. V. 10 (3). P. 14-30.
14. Tschan, W. (2005). Missbrauchtes Vertrauen. 2. neu bearbeitete u. erweiterte Auflage, Karger Verlag, Basel.
15. Vierick P. Burnout and work organization in hospital wards: A cross-validation study // Work and Stress. – 1996. – V. 10 (3). - P. 257-265.
16. Ибрагимова А.Г. Особенности психологической помощи в условиях моббинга (зарубежный опыт) / А.Г. Ибрагимова // Психологическая служба в системе образования : материалы Международной науч.-прак. конф. 24-25 апреля 2008 г. – Махачкала: ДНЦ РАО, 2008. – 460 с. – С. 261-263.
17. Леонтьев А.Н. Анализ деятельности / А.Н. Леонтьев // Вестник Московского университета. Серия 14. Психология. – 1983. – №2. – С. 9.
18. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. / А.Н. Леонтьев. – М.: Политиздат, 1975. – 304 с.
19. Леонтьев А.Н. Избранные психологические произведения: в 2-х т. / А.Н. Леонтьев. – Т.I. – М.: Педагогика, 1983. – 392 с.
20. Аболин Л.М. Психологические механизмы эмоциональной устойчивости человека / Л.М. Аболин. – Казань: КГУ, 1987. – 261 с.
21. Авдеев В.В. Психологические основы повышения эффективности деятельности работников органов внутренних дел в экстремальных ситуаціях: учебное пособие / В.В. Авдеев. – М.: ВЮЗШ МВД СССР, 1988. – 48 с.
22. Авер’янов В.Б. Державна служба в Україні: організаційно-правові основи і шляхи розвитку / В.Б. Авер’янов, С.Д. Дубенко, Н.Р. Нижник та ін. [За заг. ред. проф. В. Б. Авер’янова]. – К.: Ін Юре, 1999. – 273 с.
23. Александров Ю.В. Професійна деформація працівників органів внутрішніх справ і шляхи її корекції: автореф. дис. на здобуття ступеня к. психол. н.: спец. 19.00.06 / Ю.В. Александрова. – К.: 2004. – 20 с.
24. Андрос М.Є. Психічне здоров’я особистості: психологічне консультування керівників шкіл / М.Є. Андрос // Освіта і управління. – 1998. – Т. 2. – №2. – С. 63 – 69.
25. Андросюк В.Г. Професійна психологія в органах внутрішніх справ. Загальна частина: Курс лекцій / В.Г. Андросюк, Л.І. Казміренко, В.С. Медведєв. – К.: УАВС, 1995. – 218 с.
26. Анохин П.К. Системные механизмы высшей нервной деятельности / П.К. Анохин. – М.: Наука, 1979. – 375 с.
27. Анохін П.К. Принципиальные вопросы общей теории функциональной системы / П.К. Анохін // Принципы системной организации функций. – М.: Наука, 1973. –256 с.
28. Ануфрієв М.І. Система підготовки та перепідготовки персоналу органів внутрішніх справ України / М.І. Ануфрієв // Вісник УніВС. – 1999. – № 8. – С. 8 – 14.
29. Астапов В.М. Функциональный подход к изучению состояния тревоги / В.М. Астапов // Психологический журнал. – 1992.– Т.13.– № 5.– С. 111-117.
30. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: курс лекцій / Г.В. Атаманчук. – М.: Юрид. лит., 1997. – 400 с.
31. Бакуменко В. Методологія державного управління: проблеми становлення та подальшого розвитку / В. Бакуменко, В. Князєв, Ю. Сурмін // Вісн. УАДУ. – 2003. – №2. – С. 11–26.
32. Бандурка О.М. Екстремальна юридична психологія в діяльності персоналу органів внутрішніх справ України. Науково-практичний посібник / О.М. Бандурка, В.С. Венедиктов, О.В. Тимченко, В.Є. Христинко. – Харків: В-во Національного університету внутрішніх справ, 2005. – 319 с.
33. Безносов С.П. Профессиональная деформация личности / С.П. Безносов. – СПб.: Речь, 2004. – 272 с.
34. Белых-Силаев Д.В. Проблема моббинга в работах зарубежных исследователей / Д.В. Белых-Силаев. // Юридическая психология. – 2008. – № 1. – С. 46–48.
35. Бернштейн А.Д. К механизму утомления. Роль истощения и торможения в механизме утомления / А.Д. Бернштейн. – Алма-Ата, 1955. – С. 123 – 137.
36. Битяк Ю.П. Державна служба в Україні: проблеми становлення, розвитку та функціонування: автореф. дис… д-ра юрид. наук / Ю.П. Битяк. 12.00.07 / Нац.юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. – Х., 2006. – 40 с.
37. Бовин Б.Г. Профессиональный отбор сотрудников, работающих в условиях хронической экстремальности (психологический аспект) / Б.Г. Бовин, С.А. Рябов // Проблемы профилактики дезадаптации и профессиональной деформации у сотрудников органов внутренних дел: Сборник научных трудов. – М.: НИИ МВД России, 1993. – С. 38 – 44.
38. Бодров В.А. Информационный стресс: учебное пособие для вузов / В.А. Бодров. – М.: ПЕРСЭ, 2000. – 352 с.
39. Бойко В.В. Синдром «эмоционального вигорання» в профессиональном общении / В.В. Бойко. – СПб., 1999. – 183 с.
40. Бойко В.В. Социально-психологический климат коллектива и личность / В.В. Бойко, А.Г. Ковалев, В.И. Панферов. – М.: Мысль, 1983. – 341 с.
41. Бойко В.В. Энергия эмоций в общении. Эмоциональное «выгорание»: взгляд на себя и на других / В.В. Бойко. – М.: Информац. Издат. Дом «Филин», 1996. – 472 с.
42. Большой психологический словарь [Сост. и общ. ред. В. Мещеряков, В. Зинченко]. – Спб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. – 672 с.
43. Бондаренко М. Актуальні проблеми психогігієни та психопрофілактики у військових частинах та підрозділах: Методичний посібник для командирів, офіцерів виховної роботи та лікарів / М. Бондаренко, М. Вернодубов, А. Паламарь. – Одеса: ВКФ ДРУК, 1998. – 107 с.
44. Бондаренко О.Ф. Психологічна допомога особистості: Навч. посіб. для студентів / О.Ф. Бондаренко. – Харків: «Форма», 1996. – 239 с.
45. Борисова С.Е. Профессиональная деформация сотрудников милиции и её личностные детерминанты. Автореф. канд. дисс. / С.Е. Борисов. – М., 1998. – 20 с.
46. Бребан Г. Французкое административное право / Г. Бребан. – М.: Прогресс, 1994. – 152 с.
47. В.Н. Введение в професію / В.Н. Карандашев. – 3-е изд. – М.: Смысл, 2005. – 128 с.
48. Ваrоn R. Тhе соntгоl оf humаn аggrеssіоn // Аggгеssіоn Тhеогеtісаl аnd еmріrісаl rеvіеws – N-Y, 1983.
49. Василевська Т.Е. Специфіка моральних відносин у сфері державної служби Т.Е. Василевська // Державне управління: філософські, світоглядні та методологічні проблеми. – К.: Вид-во Міленіум, 2003. – С. 268-288.
50. Василюк Ф.Е. Типология переживания различных критических ситуацій / Ф.Е. Василюк // Психологический журнал. – 1995. – № 5. – С. 104–110.
51. Великий тлумачний словник сучасної української мови [Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001. – 1440 с.
52. Верняева Т.А. Профессионально-личностный портрет психолога: Дис. … канд. психол. наук / Т.А. Верняева. – СПб.: СПбГУ, 1997. – 254 с.
53. Водолазский В.Ф. Конфликты и стрессы в деятельности работников органов внутренних дел / В.Ф. Водолазский, М.П. Гутерман. – Омск: ОВШМ МВД СССР, 1976. – 35 с.
54. Водоп’янова Н.Е. Профессиональное выгорание и ресурсы его преодоления / Н.Е. Водоп’янова // Психология здоровья [Под ред. Г.С. Никифорова]. – СПб., 2003. – 365 с.
55. Водоп’янова Н.Е. Синдром «психического выгорания» в управленченской деятельности / Н.Е. Водоп’янова, А.Б. Серебрякова, Е.С. Старченкова // Вестник СПбГУ. Сер. 6. – 1997. – Вып. 2 (№ 13). – С. 16-20.
56. Водопьянова Н.Е. Синдром «выгорания» в профессиях системы «человек – человек» / Н.Е. Водопьянова // Практикум по психологи, менеджменту и профессиональной деятельности [Под ред. Г.С. Никифорова, М.А. Дмитриевой, В.М. Снеткова]. – СПб., 2001. – 115 с.
57. Водопьянова Н.Е. Синдром выгорания: диагностика и профілактика / Н.Е. Водоп’янова, Е.С. Старченко. – СПб.: Изд-во «Питер», 2005. – 336 с.
58. Войтович Р.В. Керівник в органах державної влади та місцевого самоврядування / Р.В. Войтович, М.І. Пірен, І.Ф. Надольний. – К.: Центр сприяння інституційному розвитку державної служби, 2006. – 168 с.
59. Горбатая Р.Е. Социологическое исследование деятельности молодого специалиста на основе системного похода / Р.Е. Горбатая // Понятие деятельности в философской науке. – Томск: Издательство Томского университета, 1978. – С. 114-130.
60. Горбов Ф.Д.. К характеристике психологических состояний человека в усложненных условиях деятельности / Ф.Д. Горбов, М.А. Матова, Б.Ш. Розенблат // Вопросы психологии. – 1971. – № 2. – С. 88-97.
61. Государственная служба в зарубежных странах / Сб. обзор законодавства. – М., 1996. – 166 с.
62. Государственная служба Российской Федерации: первые шаги и перспективы [Под общ. ред. Г.В. Атаманчука]. – М.: РАГС, 1997. – 45 c.
63. Государственная служба. Карьера и профессиональный рост: зарубежный опыт. – М. : РАГС, 1996. – Вып. 14. – 416 с.
64. Государственная служба: Зарубежный опыт. Кадры на рубеже веков. – 1998. – № 3. – 187 с.
65. Граждан В.Д. Государственная служба как профессиональная деятельность / В.Д. Граждан. – М.: Квадрат, 1997. – 128 с.
66. Грегор О. Как противостоять стрессу. Стресс жизни. Понять и управлять им / О. Грегор. – СПб.: 1994. – 174 с.
67. Григорьев В.О психологической подготовке работников органов внутренних дел к действиям в сложной оперативной обстановке / В.О. Григорьев // Информационный бюллетень МВД Казахской ССР. – 1977. - №5. – С. 3 – 9.
68. Гришина Н.В. Помогающие отношения: Профессиональные и экзистенциональные проблемы / Н.В. Гришина // Психологические проблемы самореализации личности. – СПб.: Изд-во СПб. ун-та, 1997. – С. 143-156.
69. Гуревич К.М. Психологическая диагностика: Учеб. пособие / К.М. Гуревич, Е.М. Борисова [Под ред. К.М. Гуревича и Е.М. Борисовой]. – М.: УРАО, 1997. – 304 с.
70. Дельгадо Х. Мозг и сознание Х. Дедальго. – М., 1971 – 365 с.
71. Державне управління та адміністративне право в сучасній Україні: актуальні проблеми реформування [За заг. ред. В.Б. Авер’янова, І.Б. Каліушко]. – К.: Вид-во УАДУ, 1999. – 49 с.
72. Державне управління: Словн.-довід. / Уклад.: В.Д. Бакуменко, Д.О. Безносенко, В.М. Князев, С.О. Кравченко, Л.Г. Штика. – К.: Вид-во УАДУ, 2002. – 228 с.
73. Державне управління: теорія і практика / [За заг. ред. В.Б. Авер’янова]. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 432 с.
74. Деркач А.А. Акмеология: пути достижения вершин профессионализма / А.А. Деркач, Н.В. Кузьмина. – М.: РАГС, 1994. – 179 с.
75. Деркач А.А. Психологические характеристики госслужащих регионального управления и их личностно-профессиональное развитие / А.А. Деркач, В.М. Дьячков // Психология профессиональной деятельности кадров государственной службы. – М.: ГАВС, 1997. – С. 39–58.
76. Деятельность: теории, методология, проблемы. – М.: Политиздат, 1990. – 366 с.
77. Драгомирецька Н.М. Теоретико-методологічні основи вимірювання ефективності комунікативної діяльності державного службовця / Н.М. Драгомирецька. – Одеса: Видав «Інформ» ОНМА, 2006. – 184 с.
78. Дубенко С.Д. Державна служба і державні службовці в Україні: Навч.-метод. посіб. / С.Д. Дубенко [За заг. ред. проф. Н.Р. Нижник]. – К.: Ін Юре, 1999. – 224 с.
79. Дубенко С.Д. Кадрова політика – пріоритетний напрям створення дієздатного державного апарату / С.Д. Дубенко // Україна: поступ у ΧΧΙ ст.: Наук.-метод. поради лектору: Наук.-метод. зб. / Редкол.: В.І. Луговий (голова), В.М. Князев., І.Ф. Надольний та ін. – К., 2000. – С. 102–110.
80. Дьяченко М.И. Готовность к деятельности в напряжённых ситуациях: Психологический аспект / М.И. Дьяченко, А.А. Кандыбович, В.А. Пономаренко. – Минск: Изд-во университета, 1985. – 206 с.
81. Дьяченко М.И. Психолого-педагогические основы деятельности командира / М.И. Дьяченко, Е.Ф. Осипенков, Л.Е. Мерзляк. – М.: Воениздат, 1977. – 295 с.
82. Щедрина Е.В. Состояние и перспективы развития психологической службы в системе здравоохранения / Е.В Щедрина // Вопросы психологии. – 1991. – № 2. – С. 177-179.
83. Желтюк Т.Л. Державна служба: навч. посіб. / Т.Л. Желтюк. – К.: ВД «Професіонал», 2005. – 576 с.
84. Желюк Т.Л. Державна служба: Навч. посібник для студентів вищ. нав.зак. / Т.Л. Желюк. – К.: Професіонал, 2005. – 570 с.
85. Загальна психологія: Навч. посіб. Частина ІІ. – Дрогобич: Видавнича фірма «Відродження», 1998. – 147 с.
86. Зазыкин В.Г. Деятельность специалистов в особых условиях: Психолого-акмеологические основы / В.Г. Зазыкин. – РАГС, 1994. – 267 с.
87. Зеер Э.Ф. Психология профессий / Э.Ф. Зеер. – Екатеринбург, 1997 – 385 с.
88. Зильберман П.Б. Эмоциональная устойчивость: Дис... канд. психол. наук / П.Б. Зильберман. – М.: 1970. – 228 с.
89. Зингерт В., Ланге Л. Руководитель без конфликтов. – М. : Экономика, 1990. – 448 с.
90. Иванов-Смоленский А.Г. Очерки патофизиологии высшей нервной деятельности / А.Г. Иванов-Смоленский. – М., 1952. – С. 43-65.
91. Изард К. Эмоции человека / К. Изард [Пер. с англ.]. – М.: Изд-во Московского университета, 1980. – С. 440.
92. Ильин Е.П. Обеспечение надежности деятельности в связи с учетом типологических особенностей свойств нервной системы / Е.П. Ильин // Проблемы инженерной психологии. – Ярославль: ЯрГУ – ИП АН СССР, 1976. – С. 103 – 121.
93. Абульханова К.О. Деятельность и психология личности / К.О. Абульханова–Славська. – М.: Наука, 1980. – 334 с.
94. Карнеги Д. Как преодолеть тривогу и стресс / Д. Карнеги. – Минск: 2010. – 203 с.
95. Кин Е.В. Профессиональная деформация сотрудников ОВД, пути и средства ее профилактики и устранения / Е.В. Кин // Вісник Університету внутрішніх справ. – 1999. – №8. – С. 164-167.
96. Китаев-Смык А.А. Психология стресса А.А. Китаев-Смык. – М.: Наука, 1983. – 386 с.
97. Клапаред Э. Психология эмоций / Э. Клапаред. – М.: 1984. – 220 с.
98. Колодей К. Моббинг. Психотеррор на рабочем месте и методы его преодоления / К. Колодей. – Изд. : Гуманитарный центр. – 2007. – 368 с.
99. Колосов В.В. Ценностные ориентации как профессиональное качество государственных служащих. : дис. к. психол. н. / В.В. Колосов.– М. : Изд-во РАГС, 1994. – 152 с.
100. Князєв В.М. Соціальна технологія та управління політичними процесами в Україні. / Нац. ін.-т стратег. дослідж. – К., 1995. – Вип. 38. – 35 с.
101. Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – К.: Преса України, 1996. – 80 с.
102. Конфлікти у професійній діяльності органів внутрішніх справ. Методичні рекомендації керівникам органів та підрозділів, заступникам по роботі з особовим складом, практичним психологам. – К.: ГУРОС МВС України, 2000. – 18 с.
103. Конфліктологія / Л. М. Герасіна, М. І. Понов, Н. П. Осипова та ін. – Харків. : 2002. – 256 с.
104. Концепція адміністративної реформи в Україні: Державна комісія з проведення в Україні адміністративної реформи. – К.: Центр політико-правових реформ, 1998. – 62 с.
105. Корнєв М.Н. Соціальна психологія : підручник / М.Н. Корнєв, А.Б. Коваленко. – К.: 1995. – 79 с.
106. Корольчук М.С. Соціально-психологічне забезпечення діяльності в звичайних умовах: навч. посіб. для студентів вищих навчальних закладів / М.С. Корольчук, В.М. Крайнюк. – К.: Ніка-Центр, 2006. – 580 с.
107. Кричевський Р.Л. Психологические факторы эффективности руководства первичным колективом / Р.Л. Кричевський, А.В. Маржине. – Кишинев: 1991. – 127 с.
108. Крылов А.А. Этические принципы и правила работы психолога / А.А. Крылов, А.И. Юрьев // Практикум по экспериментальной и прикладной психологии: учеб. пособие / Л.И. Ванковская, В.К. Гайда, В.К. Гербачевский и др. [Под ред. А.А. Крилова]. – Л.: ЛГУ, 1990. – С. 264–271.
109. Кулагин Б.В. Основы профессиональной психодіагностики / Б.В. Кулагин. – Л.: – 1994. – 371 с.
110. Куликов Л.В. Виды трудового стресса / Л.В. Куликов, О.А. Михайлова // Психология психических состояний [Под ред. А.О. Прохорова]. – Казань, 2001. – Вып. 3. – С. 53-58.
111. Куликов Л.В. Психогигиена личности. Вопросы психологической устойчивости и психопрофилактики: учеб. пособ. – СПб.: Питер, 2004. – 464 с.
112. Куликов Л.В. Стресс и стрессоустойчивость личности / Л.В. Куликов // Теоретические и прикладные вопросы психологии. [Под ред. А.А. Крылова]. – Вып. 1., Ч. 1. – СПб., 1995.
113. Куфлієвський А.С. Соціально-психологічні детермінанти розвитку синдрому «вигорання» серед працівників пожежно-рятувальних підрозділів Міністерства надзвичайних справ України: Дис… канд. психол. н.: 19.00.09, Університет цивільного захисту України / А.С. Куфлієвський. – Харків, 2006. – 151 с.
114. Лазарус Р. Теория стресса и психофизиологические исследования / Р. Лазарус // Эмоциональный стресс [Под ред. Л. Леви]. - Л.: Наука, 1970.– С. 178 – 209.
115. Лазурский А.Ф. Очерк учения о характере / А.Ф. Лазурский. – Пг.: Изд-во Виккера, 1917. – 361 с.
116. Ланге Н.Н. Психологические исследования / Н.Н. Ланге. – Одеса: Тип ІІІ. Одес. воен. окр., 1893. – 253 с.
117. Лебедев В.И. Личность в экстремальных условиях / В.И. Лебедев. – М.: Политиздат, 1989. – 303 с.
118. Леліков Г.І. Організаційно-правові засади формування і функціонування державної служби в Україні: автореф. дис. на здобуття. наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.07. «Теорія управління; адміністративне право та процес; фінансове право» / Г.І. Леліков. – Х., 1999. – 20 с.
119. Леонова А.Б. Психопрофилактика стрессов / А.Б. Леонова, А.С. Кузнецова. – М., 1993. – 243 с.
120. Липовська Н.А. Професіоналізація державної служби: теоретико-методологічний аспект / Н.А. Литовська // Збірник наук. праць НАДУ. – 2009. - №1. – С. 194–201.
121. Липовська Н.А. Соціально-психологічний потенціал митників: діагностика та управління: монографія / Н.А. Липовська. – Д.: АМСУ, 2005. – 225 с.
122. Луговий В.І. Про деякі принципи підготовки керівного персоналу державної служби / В.І. Луговий // Вісник УАДУ. – 1996. – № 1. – С. 14–23.
123. Макаревич О.П. Психологія регуляції поведінки особистості в складних ситуаціях / О.П. Макаревич. – К.: Оріяни, 2001. – 223 с.
124. Малиновський В.Я. Державна служба: теорія і практика. Навч. посіб. / В.Я. Малиновський. – К.: Атака, 2003. – 160 с.
125. Манохин В.М. Государственная служба / В.М. Манохин // Советское административное право: государственное управление и административное право. – М., 1978. – С. 293 – 294.
126. Маркова А.К. Психология профессионализма / А.К. Маркова. – М., 1996. – 295 с.
127. Мотренко Т.В. Особливості сучасного розвитку державної служби в Україні // Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-правові проблеми державного управління : матеріали наук.-практ. конф. За міжнар. участю. : Київ, 28 трав. 2004р. : У 2 т. / За заг. ред.. В.І. Лугового, В.М. Князева. – К. : Вид-во НАДУ, 2004. – Т. 1. – С. 6–22.
128. Мартиненко О.А. Профессиональная деформация сотрудников ОВД: роль стрессовых факторов / О.А. Мартиненко // Вісник Університету внутрішніх справ. – 1999. – № 8. – С. 151–155.
129. Медведєв В.С. Проблеми професійної деформації співробітників органів внутрішніх справ (теоретичні та прикладні аспекти): Монографія / В.С. Медведєв. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 1996. – 192 с.
130. Мельник А.Ф. Державне управління: Навч. посіб. / А.Ф. Мельник, О.Ю. Оболенський, А.Ю. Васіна, Л.Ю. Гордієнко [за ред. А.Ф. Мельник]. – К.: Знання –Прес, 2003. – 343 с.
131. Мельник М.І. Розвиток людського ресурсу адміністративної реформи в Україні: стан і перспективи / М.І. Мельник, Ю.В. Бакаєв, Т.Е. Василевська та ін. – К.: Нора-прінт, 2002. – 160 с.
132. Мельник Ю. Управление стрессами (или 6 типов личностей, реагирующих на стресс) / Ю. Мельник // Управление персоналом. – 2003. – №3. – С. 12-15.
133. Міщук І.М. Основи й особливості психопрофілактичної роботи в Державній прикордонній службі України / І.М. Міщук // Науковий вісник Державної прикордонної служби. – 2003. – №5. – С. 45–47.
134. Мясищев В.М. Личность и неврозы / В.М. Мясищев. – Л.: ЛГУ, 1960. – 428 с.
135. Нельсон-Джоуле Р. Теория и практика консультирования / Р. Нельсон-Джоуле. – СПб.: Питер, 2000. – с. 254.
136. Нижник Н.Р. Державна служба в Україні як фактор державотворення / Н.Р. Нижник // Вісн. держ. служ. України. – 1995. – № 1. – С. 47–53.
137. Никифоров А.И. Основы управленческой деятельности командира (начальника) / А.И. Никифоров. – М.: 1998. – 62 с.
138. Нинюк І.І. Управлінські особливості формування професійної культури державних службовців |/ І.І. Нинюк // Збірник наукових праць УАДУ [за заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князева]. – К.: Вид-во УАДУ, 2003. – Вип. 1. – С. 251-258.
139. Нинюк М. Сутність етики державного службовця України та проблеми її формування / М. Нинюк // Вісник УАДУ, 1997. – № 3-4. – С. 44-50.
140. Ньюстром Дж.У. Организационное поведение / Дж.У. Ньюстром, К. Дэвис. – СПб., 2001. – 127 с.
141. Оболенський О.Ю. Актуальні проблеми підвищення кваліфікації державних службовців України: Матеріали Міжнародної наук.-практ. конф., Київ, 19-20 верес., 1995 р. / О.Ю. Оболенський. – К.: Вид-во УАДУ, 1995.
142. Оболенський О.Ю. Державна служба України: реалізація системних поглядів щодо організації та функціонування: Монографія / О.Ю. Оболенський. – Хмельницький: Поділля, 1999. – 294 с.
143. Оболенський О.Ю. Державна служба: Навч. Посібник / О.Ю. Оболенський. – К.: КНЕУ, 2003. – 344 с.
144. Оболенський О.Ю. Теоретико-правові аспекти розвитку державної служби / О.Ю. Оболенський // Вісник державної служби України. – 1999. – № 2. – С. 73–84.
145. Оболенський ОЮ. Проходження державної служби: навч. посібник / О.Ю. Оболенський, В.М. Сороко. – К.: Вид-во НАДУ, 2008. – 91 с.
146. Омаров А.М. Руководитель: Размышления о стиле управления / А.М. Омаров. – М.: Политиздат, 1987. – 366 с.
147. Олуйко В.М. Кадрові процеси в державному управлінні України: стан і перспективи розвитку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д. держ. упр. : спец. 25.00.03 “Державна служба”/ Олуйко В.М. – К., 2006. – 36 с.
148. Орел В.Е. Исследование влияния содержания деятельности на удовлетворенность трудом / В.Е. Орел, И.С. Шемет // Психологические проблемы рационализации трудовой деятельности. – Ярославль, 1987. – С.109-116.
149. Орел В.Е. Исследование обвинительной установки как феномена профессиональной деформации / В.Е. Орел // Психология и практика: Ежегодник Российского психологического общества. – Ярославль, 1998. – Т. 4., Вып. 1. – С. 46-51.
150. Орел В.Е. Исследование феномена психического «выгорания» в отечественной и зарубежной психологи / В.Е. Орел // Проблемы общей и организационной психологии. – Ярославль, 1999. – С. 76-97.
151. Орел В.Е. Феномен «выгорания» в зарубежной психологии: эмпирические исследования / В.Е. Орел // Журнал практической психологии и психоанализа. – 2001. - №3. – С. 24-32.
152. Основные виды деятельности и психологическая пригодность к службе в системе органов внутренних дел : справочное пособие [Под ред. Бовина Б.Г., Мягких Н.И., Сафронова А.Д.]. – М.: НИЦПМО МВД России, 1997. – 344 с.
153. Офіційний веб-сайт Головдерслужби України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://guds.gov.ua/control/uk/publish/
154. Охотский Е.В. Нравственная культура государственного служащего / Е.В. Охотский // Ежегодник – 97. Государственная служба России, 1998. – С. 189-204.
155. Пахомова Т.І. Механізми функціонування системи державної служби в період суспільних реформ : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д. держ. упр. : спец. 25.00.03 “Державна служба” / Пахомова Т.І. – К., – 2007. – 32 с.
156. Панок В.Г. Основні напрямки професійного становлення особистості практичного психолога у вищій школі / В.Г. Панок // Практична психологія та соціальна робота. – 2003. – № 4. – С. 14-17.
157. Пашко Л.А. Внутрішня втома державних службовців / Л.А. Пашко / Державне управління в Україні: реалії та перспективи. – Київ, 2005. – С. 122–128.
158. Пашко Л.А. Людські ресурси у сфері державного управління: теоретико-методологічні засади оцінювання: Моногр. / Л.А. Пашко. – К.: Вид-во НАДУ, 2005. – 236 с.
159. Петренко А.В. Психологические особенности профессиональной деформации личности в условиях военно-профессиональной деятельности: Дис... канд. психол. Наук : 19.00.07 / Академия Вооруженных Сил Украины / А.В. Петренко. – К., 1998. – 194 с.
160. Платонов І.В. Динаміка психологічної готовності майбутніх офіцерів Внутрішніх військ до правоохоронної діяльності. – Дис. ... канд. психол. наук / І.В. Платонов. – Хмельницький: НАПВУ, 2001. – 209 с.
161. Платонов К.К. О системе психологи / К.К. Платонов. – М.: Мысль, 1972. – 216 с.
162. Плиско В.И. Формирование у сотрудников устойчивого психомоторного состояния к внешним проявлениям опасности / В.И. Плиско. – К.: Ред-изд. отдел МВД Украины РИО, 1991. – 128 с.
163. Погрібна В.Л. Соціологія професіоналізму: Монографія / В.Л. Погрібна. – К. : Алерта: КНТ: ЦУЛ, 2008. – 336 с.
164. Потапчук Є.М. Професіоналізм керівника як необхідна умова збереження психічного здоров’я підлеглого / Є.М. Потапчук // Збірник наукових праць Хмельницький: Вид-во НАПВУ,2001. - ч. ІІ. - № 18. – С. 303–306.
165. Потапчук Є.М. Теорія та практика збереження психічного здоров’я військовослужбовців: Монографія / Є.М. Потапчук. – Хмельницький: Вид-во Національної академії Державної прикордонної служби України, 2004. – 323 с.
166. Про державну службу: Закон України від 16.12.1993 р. // Вісник державної служби України. – 1995. – № 1. – С. 9–28.
167. Про Концепцію розвитку законодавства про державну службу в Україні: Указ Президента України від 20 лютого 2006 р. №140/2006 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua.
168. Проблемы профилактики дезадаптации и профессиональной деформации у сотрудников органов внутренних дел: сборник научных трудов. – М.: НИИ МВД России, 1993. – 104 с.
169. Програма розвитку державної служби на 2005–2010 роки, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2004 р. № 746 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
170. Пряжников Н.С. Психология труда и человеческого достоинства: учеб. пособие для студ. высш. учеб. завед. / Н.С. Пряжников, Е.Ю. Пряникова. – М.: Издательский центр «Академия», 2001. – 480 с.
171. Психические состояния [Сост. и общая редакция Л.В. Куликова]. – СПб.: Издательство «Питер», 2000. – 512 с.
172. Психология профессиональной деятельности кадров государственной службы. [Отв. ред. А.А. Деркач, В.Г. Зазыгин]. – М.: Изд-во РАГС, 1996. – 183 с.
173. Психологія життєвих криз особистості // Життєві кризи особистості: наук. – методичний посібник: У 2 ч. / Ред: В.М. Доній, Г.М. Несен, Л.В. Сохань, І.Г. Єрмаков та ін. – К.: ІЗМН, 1998. – Ч. 1:. – 354 с.
174. Рачинський А. Особливості та зміст професійної діяльності керівника / А. Рачинський // Вісник Національної академії державного управління. – 2004. – № 4. – С. 112-118.
175. Рачинський А.П. Статус державного службовця в Україні: теоретико-правовий аспект : Дис. … канд. наук з держ.упр. / А.П. Рачинський. – К.: 2004. – 204 с.
176. Роджерс Э. Коммуникации в организациях / Э. Роджерс. – М.: Экономика, 1980. – 347 с.
177. Рождественская В.И. О психическом (умственном) утомлении / В.И. Рождественская // Типологические особенности ВНД человека. – М., 1965. Т.II. – С. 165-178.
178. Рожко К.Г. Понятие человеческой деятельности / К.Г. Рожко // Понятие деятельности в философской науке. – Томск: Издательство Томского университета, 1978. – С. 31-42.
179. Рожнов В.Е. Руководство по психотерапии / В.Е. Рожнов. – 2-е изд. – М.: Медицина, 1979. – 236 с.
180. Розвиток культурного потенціалу державних службовців в Україні: Наук. пр. [За заг. ред. В.А. Ребкало]. – К.; Житомир: Полісся, 2002. – 244 с.
181. Романова Н.П. Моббинг: учебное пособие / Н.П. Романова. – Чита: ЧитГУ, 2007 – 110 с.
182. Ронгинская Т.И. Синдром выгорания в социальных профессиях / Т.И. Ронгинская // Психологический журнал, Т. 23. – 2002. - № 3. – С. 67-75.
183. Ру