Черкунов Олександр Віталійович Принципи правового регулю­вання трудової діяльності працівників правоохорон­них органів : Черкунов Александр Витальевич Принципы правового регулирования трудовой деятельности работников правоохранительных органов Cherkunov Aleksandr Vital'yevich Printsipy pravovogo regulirovaniya trudovoy deyatel'nosti rabotnikov pravookhranitel'nykh organov



  • Назва:
  • Черкунов Олександр Віталійович Принципи правового регулю­вання трудової діяльності працівників правоохорон­них органів
  • Альтернативное название:
  • Черкунов Александр Витальевич Принципы правового регулирования трудовой деятельности работников правоохранительных органов Cherkunov Aleksandr Vital'yevich Printsipy pravovogo regulirovaniya trudovoy deyatel'nosti rabotnikov pravookhranitel'nykh organov
  • Кількість сторінок:
  • 197
  • ВНЗ:
  • у Київсько­му національному університеті імені Тараса Шевченка
  • Рік захисту:
  • 2017
  • Короткий опис:
  • Черкунов Олександр Віталійович, старший дер­жавний інспектор відділу моніторингу ризикових опе­рацій та інформаційно-аналітичної роботи управління протидії митним правопорушенням Київської міської митниці ДФС України: «Принципи правового регулю­вання трудової діяльності працівників правоохорон­них органів» (12.00.05 - трудове право; право соціаль­ного забезпечення). Спецрада Д 26.001.46 у Київсько­му національному університеті імені Тараса Шевченка





    КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
    МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
    Кваліфікаційна наукова
    праця на правах рукопису
    ЧЕРКУНОВ ОЛЕКСАНДР ВІТАЛІЙОВИЧ
    Прим. № ____
    УДК 349.2
    ДИСЕРТАЦІЯ
    ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ
    ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ
    12.00.05 – трудове право;
    право соціального забезпечення
    (081 – Право)
    Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
    (доктора філософії)
    Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
    результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
    ____________________________
    (підпис, ініціали та прізвище здобувача)
    Науковий керівник –
    доктор юридичних наук, доцент
    Венедіктов Сергій Валентинович
    Київ – 2017



    ЗМІСТ
    ВСТУП………………………………………………………………..………….12
    РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ПРАВОВОГО
    РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ
    ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ…………………………………………….21
    1.1 Поняття, сутність та ознаки трудової діяльності працівників
    правоохоронних органів………………………………………………………...21
    1.2 Генезис правового регулювання трудової діяльності працівників
    правоохоронних органів………………………………………………………...43
    Висновки до Розділу 1…………………………...…………….…...………..…72
    РОЗДІЛ 2 МЕТА, ЗАВДАННЯ, ФУНКЦІЇ, ПРИНЦИПИ ТА ГАРАНТІЇ
    ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
    ПРАЦІВНИКІВ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ………….……………..74
    2.1 Мета, завдання та функції правового регулювання трудової діяльності
    працівників правоохоронних органів………………………………….……….74
    2.2 Система принципів правового регулювання трудової діяльності
    працівників правоохоронних органів……………………………………….….99
    2.3 Класифікація гарантій правового регулювання трудової діяльності
    працівників правоохоронних органів…………………………………………108
    Висновки до Розділу 2……………………………………………..….……....118
    РОЗДІЛ 3 ОПТИМІЗАЦІЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВОЇ
    ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ…….121
    3.1 Сучасний стан правового регулювання трудової діяльності працівників
    правоохоронних органів: проблеми та перспективи розвитку……………...121
    11
    3.2 Зарубіжний досвід правового регулювання трудової діяльності
    працівників правоохоронних органів: пропозиції щодо запозичення в
    Україну………………………………………………………………………….144
    Висновки до Розділу 3…………………………………………………..…….167
    ВИСНОВКИ……………………………………………………………..……..171
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………..…….176
    ДОДАТКИ……………………………………………………………..……….196
    12
    ВСТУП
    Науковий аналіз проблематики трудової діяльності працівників,
    зокрема і правоохоронних органів, перебуває в центрі уваги вчених з огляду
    на її важливе значення для держави і суспільства, що пов’язано з розкриттям
    питань заохочення та мотивації до праці, забезпечення ефективного
    використання трудових ресурсів, стимулювання залучення до певних видів
    зайнятості, дотримання дисципліни праці тощо. На сьогодні порушена
    тематика досліджується багатьма науками, а саме: економікою, соціологією,
    педагогікою, філософією та деякими іншими. Вивчення окремих аспектів
    трудової діяльності має значення і для юридичних наук, зокрема значна
    частина відповідних питань охоплюється предметом трудового права, адже
    забезпечення належного рівня функціонування суспільних процесів у даній
    сфері відносин передбачає їх урегульованість нормативними приписами, що
    потребує ретельного доктринального аналізу та розроблення належних
    заходів правової регламентації.
    Діяльність правоохоронних органів привертає увагу суспільства та
    держави у будь-якій країні, що зумовлено важливістю тих функцій і
    завдань, які вони виконують. Сучасний стан суспільного життя України
    характеризується кардинальним реформуванням багатьох його сфер, у
    тому числі й законодавства, яке забезпечує правове регулювання
    функціонування відповідних органів державної влади. Створюються нові
    правоохоронні органи, відбувається істотна зміна компетенції вже
    існуючих, здійснюється перепідготовка та оновлення кадрового потенціалу
    наявних органів тощо з метою приведення їх роботи до стандартів
    провідних демократичних держав.
    Активне впровадження нового законодавства, на підставі якого діють
    правоохоронні органи, робить дослідження трудоправового аспекту
    регулювання правоохоронної системи ще більш актуальним. Відповідно,
    дослідження нового законодавства, на основі якого здійснюється правове
    13
    регулювання трудових правовідносин між правоохоронцями й
    правоохоронними органами, відзначається особливою актуальністю.
    Обраний напрям такого дослідження дозволить відобразити найбільш
    актуальні тенденції й проблеми, які виникають у зв’язку зі зміною
    законодавства, що, зокрема, врегульовує трудоправову сферу. Крім цього,
    реформується загальне трудове законодавство, що підсилює інтерес до
    практично-прикладного дослідження, яке спрямоване на пошук та вирішення
    конкретних проблем в обраній сфері.
    Дослідженню тих чи інших аспектів трудової діяльності працівників
    правоохоронних органів України приділяли увагу у наукових працях такі
    вчені: В.М. Андріїв, А.В. Акуліч, Н.Б. Болотіна, С.Я. Вавженчук,
    В.С. Венедіктов, С.В. Венедіктов, С.В. Вишновецька, О.О. Гаврилова,
    З.С. Галаван, В.В. Гончарук, Ю.М. Гришина, Г.С. Іванова, М.І. Іншин,
    К.О. Кизименко, М.М. Клемпарський, В.Л. Костюк, С.С. Лукаш,
    К.Ю. Мельник, Н.О. Мельничук, М.О. Міщук, О.М. Обушенко,
    Є.Ю. Подорожній, С.М. Прилипко, Р.В. Татарінов, Г.І. Чанишева,
    О.О. Шевцов, І.М. Шопіна, В.І. Щербина, О.М. Ярошенко та деякі інші.
    Проте на сьогодні у вітчизняній юридичній літературі відсутні
    комплексні праці з проблематики особливостей трудової діяльності
    працівників правоохоронних органів. Враховуючи наведене вище, а також
    беручи до уваги кардинальні трансформаційні процеси у системі
    правоохоронних органів України, необхідність реформування вітчизняного
    трудового законодавства тощо, акцентуємо увагу на тому, що виникає
    потреба у перегляді існуючих теоретичних поглядів та виробленні нових
    підходів до розуміння трудової діяльності працівників правоохоронних
    органів.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
    Дисертаційне дослідження виконано відповідно до Стратегії розвитку
    наукових досліджень Національної академії правових наук України на
    2016-2020 рр., схваленої постановою загальних зборів Національної академії
    14
    правових наук України від 3 березня 2016 року, а також у межах бюджетної
    теми «Теорія та практика адаптації законодавства України до законодавства
    ЄС» (№ 16БФ042-01), яка досліджується на юридичному факультеті
    Київського національного університету імені Тараса Шевченка з 1 січня
    2016 року по 31 грудня 2020 року.
    Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є
    розробка теоретико-практичних пропозицій та рекомендацій щодо вирішення
    проблем правового регулювання трудової діяльності працівників
    правоохоронних органів.
    Для досягнення поставленої мети у дисертації необхідно, насамперед,
    виконати наступні завдання:
     визначити поняття та сутність трудової діяльності працівників
    правоохоронних органів;
     розкрити генезис правового регулювання трудової діяльності
    працівників правоохоронних органів;
     охарактеризувати мету, завдання та функції правового регулювання
    трудової діяльності працівників правоохоронних органів;
     з’ясувати специфіку системи принципів правового регулювання
    трудової діяльності працівників правоохоронних органів;
     розкрити та конкретизувати класифікацію гарантій правового
    регулювання трудової діяльності працівників правоохоронних органів;
     виокремити проблеми сучасного стану правового регулювання
    трудової діяльності працівників правоохоронних органів та надати
    пропозиції щодо їх вирішення;
     запропонувати шляхи запозичення зарубіжного досвіду правового
    регулювання трудової діяльності працівників правоохоронних органів.
    Об’єктом дослідження є система суспільних відносин у сфері трудової
    діяльності працівників правоохоронних органів.
    Предметом дослідження є правове регулювання трудової діяльності
    працівників правоохоронних органів.
    15
    Методи дослідження. Положення, висновки та рекомендації, що
    містяться у роботі, достатньою мірою аргументовані, науково обґрунтовані і
    достовірні.
    Наукове дослідження побудовано на застосуванні загального системноструктурного методу, основні елементи якого забезпечили високий ефект
    побудови моделей розв’язання поставлених задач. В основі системи
    методології наукового аналізу правового регулювання трудової діяльності
    працівників правоохоронних органів лежать наступні методи:
    1) діалектичний метод дає змогу досліджувати внутрішню сутність речей у
    процесі їх розвитку, а також внутрішніх та зовнішніх суперечностей, зокрема
    за допомогою даного методу проаналізовано правову природу трудової
    діяльності працівників правоохоронних органів (підрозділи 1.1, 1.2);
    2) системний метод дозволив здійснити повне та об’єктивне дослідження
    відповідного конкретно окресленого предмета, зокрема дав змогу дослідити
    мету, завдання, функції, принципи та гарантії правового регулювання
    трудової діяльності працівників правоохоронних органів (підрозділи 2.1-2.3);
    3) порівняльно-правовий метод надав можливість проаналізувати зарубіжний
    досвід правового регулювання трудової діяльності працівників
    правоохоронних органів і визначити шляхи його запозичення в Україну;
    4) логічні методи і прийоми – дедукція, індукція, аналогія, аналіз, синтез –
    використовувалися впродовж здійснення усього наукового аналізу. У
    науковому дослідженні застосовувалися й інші методи пізнання, наприклад
    за допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат в
    означеній сфері, зокрема визначено такі поняття: «трудова діяльність
    працівників правоохоронних органів», «мета правового регулювання
    трудової діяльності працівників правоохоронних органів», «функції
    правового регулювання трудової діяльності працівників правоохоронних
    органів» (підрозділи 1.1, 2.1, 2.2). Структурно-логічний метод та метод
    моделювання дозволили виділити проблеми у сфері правового регулювання
    16
    трудової діяльності працівників правоохоронних органів і шляхи їх
    вирішення (підрозділ 3.1).
    Нормативною основою роботи слугують нормативно-правові акти
    національного законодавства радянського та сучасного періодів, проекти
    законів й інших нормативних документів. У дисертаційній роботі також
    використано міжнародні та зарубіжні джерела стосовно трудової діяльності
    працівників правоохоронних органів.
    Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що
    дисертація є першою спробою комплексно, з використанням сучасних
    методів пізнання, з урахуванням новітніх досягнень науки трудового права
    дослідити специфіку правового регулювання трудової діяльності працівників
    правоохоронних органів. За результатами дисертаційного дослідження
    сформульовано авторські основні положення, що містять елементи наукової
    новизни і виносяться на захист. Основними з них є такі:
    вперше:
     визначено, що мета правового регулювання трудової діяльності
    працівників правоохоронних органів – це упорядкування відносин із
    використання праці працівників правоохоронних органів, реалізації ними
    трудової функції, зокрема з приводу сприяння забезпеченню реалізації
    працівниками правоохоронних органів свого права заробляти на життя
    працею та мати для цього належні умови, гарантування належного виконання
    правоохоронцем своїх обов’язків, а також створення правового механізму
    захисту їх трудових прав та забезпечення працівників правоохоронних
    органів і членів їх сімей всіма необхідними соціальними гарантіями, що
    сприятиме встановленню правопорядку у відносинах між працівником
    правоохоронного органу та самим органом як роботодавцем, а у подальшому
    забезпечить ефективну правоохоронну діяльність, на яку спрямована трудова
    функція відповідних працівників;
     виділено перелік спеціальних функцій правового регулювання
    трудової діяльності працівників правоохоронних органів, до яких віднесено
    17
    функції: 1) спеціального регулювання трудової діяльності працівників
    правоохоронних органів; 2) захисту трудових прав працівників
    правоохоронних органів; 3) соціального забезпечення працівників
    правоохоронних органів; 4) забезпечення належного виконання трудових
    обов’язків працівниками правоохоронних органів; 5) стимулювання та
    мотивації працівників правоохоронних органів;
    удосконалено:
     періодизацію генезису правового регулювання трудової діяльності
    працівників правоохоронних органів на українських землях:
    1) функціонування правоохоронних органів у складі Російської імперії (1722-
    1917 рр.): 1.1) зародження правової регламентації питань праці працівників
    правоохоронних органів (1722 р. – середина ХІХ ст.); 1.2) детальне
    регулювання питань праці працівників правоохоронних органів (середина
    ХІХ ст. – 1917 р.); 2) функціонування правоохоронних органів у період
    національно-визвольної боротьби (1917-1920 рр.); 3) функціонування
    правоохоронних органів у період дії радянської влади (1920–1991 рр.):
    3.1) початок правової регламентації питань праці працівників
    правоохоронних органів (1920 р. – середина ХХ ст.); 3.2) посилення
    регулювання питань праці працівників правоохоронних органів (середина
    ХХ ст. – 1991 р.); 4) функціонування правоохоронних органів незалежної
    України (з 1991 р.): 4.1) наслідування радянських традицій регулювання
    питань праці працівників правоохоронних органів (1991–2014 рр.);
    4.2) реформування законодавства про трудову діяльність працівників
    правоохоронних органів (з 2014 р.);
     напрями розвитку правового регулювання трудової діяльності
    працівників правоохоронних органів, до яких віднесено наступні:
    1) забезпечення єдності та диференціації правового регулювання таким
    чином, щоб були дотримані загальні трудові права, а спеціальні норми
    враховували необхідність справедливої компенсації за ті складні умови
    праці, якими зазвичай характеризується трудова діяльність у правоохоронній
    18
    системі; 2) початок впровадження на локальному рівні шляхом відповідного
    колективного правового регулювання питання оплати праці; 3) розроблення
    чітких механізмів преміювання працівників тих чи інших правоохоронних
    органів у залежності від досягнутого результату; 4) забезпечення
    визначеності і стабільності законів та підзаконних нормативно-правових
    актів, якими врегульовується питання оплати праці правоохоронців;
    5) забезпечення безумовного виконання усіх зобов’язань із передбачених
    законодавством пільг, доплат тощо, при цьому премії слід видавати після
    розрахунку за усіма базовими виплатами; 6) розвиток системи оплати праці,
    яка б гарантувала гідний рівень заробітної плати працівникам
    правоохоронних органів, за наявності вільних коштів; 7) встановлення
    базового окладу у кратному розмірі до прожиткового мінімуму на рівні
    закону з можливістю диференціації у бік збільшення на рівні підзаконних
    правових актів; 8) розроблення та впровадження системи обліку праці,
    нормування виробітку (кількості здійсненої роботи у сфері правоохоронної
    діяльності) та недопущення неврахування перепрацьованого часу
    правоохоронцем, зайнятим на умовах невнормованого режиму, внаслідок
    чого порушується його право на відпочинок; 9) розвиток ідеї спеціального
    медичного забезпечення працівників правоохоронних органів, яка може бути
    реалізована шляхом запровадження спеціальних медичних програм для
    правоохоронців;
     визначення поняття «працівники правоохоронних органів України»,
    під яким запропоновано розуміти осіб, які наділені необхідним обсягом
    трудової правосуб’єктності та перебувають з компетентними державними
    органами влади України, що згідно з Конституцією і законами України
    здійснюють правоохоронні функції, у трудових правовідносинах шляхом
    укладання трудового договору, зараховані на відповідні посади до кадрового
    штату таких суб’єктів-роботодавців і наділені повноваженнями здійснювати
    правоохоронну діяльність у межах своїх трудових обов’язків;
    19
    дістали подальшого розвитку:
     твердження про те, що завданнями правового регулювання трудової
    діяльності працівників правоохоронних органів є: забезпечення
    високоефективної та продуктивної трудової діяльності працівників
    правоохоронних органів; встановлення належного правопорядку в державі,
    який забезпечується сумлінним виконанням працівниками правоохоронних
    органів своїх трудових обов’язків; створення належних умов праці в
    правоохоронних органах; підтримання у трудовому колективі сприятливого
    соціально-психологічного клімату;
     класифікація спеціальних принципів правового регулювання
    трудової діяльності працівників правоохоронних органів України, яка
    включає: 1) принцип спеціального соціального захисту працівників
    правоохоронних органів та їх сімей; 2) принцип забезпечення основних
    трудових прав працівників правоохоронних органів спеціальними правовими
    засобами; 3) принцип стабільності трудових відносин та забезпечення
    реалізації службової кар’єри; 4) принцип гідної оплати праці працівників
    правоохоронних органів; 5) принцип регулювання трудової функції
    працівників правоохоронних органів, який передбачає забезпечення
    реалізації правоохоронної політики в державі; 6) принцип поєднання
    трудоправового статусу працівників правоохоронних органів із
    здійснюваною ними діяльністю у правоохоронній системі;
     пропозиції щодо запозичення позитивного зарубіжного досвіду
    правового регулювання трудової діяльності працівників правоохоронних органів.
    Практичне значення результатів проведеного дослідження полягає
    в тому, що отримані в результаті комплексного дослідження висновки і
    сформульовані пропозиції можуть бути використані:
    – у науково-дослідній сфері – для подальших загальних і спеціальних
    наукових досліджень теоретичних та практичних проблем правового
    регулювання трудової діяльності працівників правоохоронних органів;
    20
    – у правотворчості – при перегляді та вдосконаленні положень чинного
    Кодексу законів про працю, доопрацюванні проекту Трудового кодексу України;
    – у правозастосовній діяльності – результати дослідження
    сприятимуть вдосконаленню практики застосування норм чинного
    законодавства щодо трудової діяльності працівників правоохоронних
    органів;
    – у навчальному процесі – тези, положення, висновки, пропозиції, що
    містяться в дисертації, можуть бути використані в ході наукових
    конференцій та диспутів, під час вивчення таких наукових дисциплін як
    «Трудове право», «Право соціального забезпечення» у вищих юридичних
    закладах освіти, при підготовці лекційних та семінарських занять, у науководослідній роботі студентів, слухачів та курсантів, у процесі підготовки
    робочих програм та планів, підручників, навчальної та прикладної
    літератури.
    Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в
    цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення й висновки доповідалися
    дисертантом на засіданнях кафедри трудового права та права соціального
    забезпечення юридичного факультету Київського національного
    університету імені Тараса Шевченка, а також були оприлюднені на
    міжнародних науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми
    сучасного правознавства» (м. Київ, 28-29 січня 2016 року), «Проблеми теорії
    права і практики правореалізації на шляху України до ЄС» (м. Київ,
    25-26 лютого 2016 року), «Реформування національного та міжнародного
    права: перспективи та пріоритети» (м. Одеса, 20-21 січня 2017 року).
    Публікації. Основні результати дисертації, висновки та пропозиції
    знайшли відображення у п’яти статтях, опублікованих у наукових фахових
    виданнях України, одній статті – у науковому виданні іншої держави, а також
    у трьох тезах доповідей і повідомлень на вказаних конференціях.
  • Список літератури:
  • ВИСНОВКИ
    У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення
    наукового завдання, що отримало вияв у запропонованих пропозиціях щодо
    оптимізації правового регулювання трудової діяльності працівників
    правоохоронних органів.
    1. Працівники правоохоронних органів України – це особи, які наділені
    необхідним обсягом трудової правосуб’єктності та перебувають з
    компетентними державними органами влади України, що згідно з
    Конституцією і законами України здійснюють правоохоронні функції, у
    трудових правовідносинах шляхом укладання трудового договору та
    зараховані на відповідні посади до кадрового штату таких суб’єктівроботодавців і наділені повноваженнями здійснювати правоохоронну
    діяльність у межах своїх трудових обов’язків.
    2. Генезис правового регулювання трудової діяльності працівників
    правоохоронних органів на українських землях охоплює наступні періоди:
    1) функціонування правоохоронних органів у складі Російської імперії
    (1722-1917 рр.): 1.1) зародження правової регламентації питань праці
    працівників правоохоронних органів (1722 р. – середина ХІХ ст.);
    1.2) детальне регулювання питань праці працівників правоохоронних органів
    (середина ХІХ ст. – 1917 р.);
    2) функціонування правоохоронних органів у період національновизвольної боротьби (1917-1920 рр.);
    3) функціонування правоохоронних органів у період дії радянської
    влади (1920-1991 рр.): 3.1) початок правової регламентації питань праці
    працівників правоохоронних органів (1920 р. – середина ХХ ст.); 3.2)
    посилення регулювання питань праці працівників правоохоронних органів
    (середина ХХ ст. – 1991 р.);
    4) функціонування правоохоронних органів незалежної України (з
    1991 року): 4.1) наслідування радянських традицій регулювання питань праці
    працівників правоохоронних органів (1991-2014 рр.); 4.2) реформування
    172
    законодавства про трудову діяльність працівників правоохоронних органів
    (з 2014 р.).
    3. Метою правового регулювання трудової діяльності працівників
    правоохоронних органів є упорядкування відносин із використання праці
    працівників правоохоронних органів, реалізації їх трудової функції, зокрема з
    приводу сприяння забезпеченню реалізації працівниками правоохоронних
    органів свого права заробляти на життя працею та отримувати для цього
    належні умови, гарантування належного виконання правоохоронцем своїх
    обов’язків, а також створення правового механізму захисту трудових прав та
    забезпечення працівників правоохоронних органів і членів їх сімей всіма
    необхідними соціальними гарантіями, що сприятиме встановленню
    правопорядку у відносинах між працівником правоохоронного органу та самим
    органом як роботодавцем, а у подальшому забезпечить ефективну
    правоохоронну діяльність, на яку спрямована трудова функція відповідних
    працівників.
    4. Спеціальними принципами правового регулювання трудової
    діяльності працівників правоохоронних органів України є наступні: 1)
    принцип спеціального соціального захисту працівників правоохоронних
    органів та їх сімей; 2) принцип забезпечення основних трудових прав
    працівників правоохоронних органів спеціальними правовими засобами; 3)
    принцип стабільність трудових відносин та забезпечення реалізації службової
    кар’єри; 4) принцип гідної оплати праці працівників правоохоронних органів;
    5) принцип регулювання трудової функції працівників правоохоронних
    органів, який передбачає забезпечення реалізації правоохоронної політики в
    державі; 6) принцип поєднання трудоправового статусу працівників
    правоохоронних органів із здійснюваною ними діяльністю у правоохоронній
    системі.
    5. Серед основних проблемних сфер у правовому регулюванні трудової
    діяльності працівників правоохоронних органів визначено такі: 1) проблеми
    забезпечення єдності й диференціації правового регулювання праці
    173
    працівників правоохоронних органів, зокрема у частині забезпечення
    загальних законодавчих вимог; 2) проблеми правового регулювання й
    гарантій у сфері оплати праці працівників правоохоронних органів; 3)
    проблеми правового регулювання часу праці та відпочинку, визначення часу
    відпочинку при ненормованому режимі праці, встановлення системи обліку
    робочого часу працівників правоохоронних органів; 4) проблеми спеціальних
    гарантій та компенсаційного механізму за особливі умови трудової
    діяльності працівників правоохоронних органів; 5) проблеми стимулювання
    за допомогою трудоправового регулювання ефективної трудової діяльності
    як конкретного правоохоронця, так і правоохоронної системи загалом.
    6. Напрямами розвитку правового регулювання трудової діяльності
    працівників правоохоронних органів названо наступні:
    1) забезпечення єдності та диференціації правового регулювання таким
    чином, щоб були дотримані загальні трудові права, а спеціальні норми
    враховували необхідність справедливої компенсації за ті складні умови праці,
    якими зазвичай характеризується трудова діяльність у правоохоронній системі;
    2) початок впровадження на локальному рівні шляхом відповідного
    колективного правового регулювання питання оплати праці;
    3) розроблення чітких механізмів преміювання працівників тих чи
    інших правоохоронних органів у залежності від досягнутого результату;
    4) забезпечення визначеності і стабільності законів та підзаконних
    нормативно-правових актів, якими врегульовується питання оплати праці
    правоохоронців;
    5) забезпечення безумовного виконання усіх зобов’язань із
    передбачених законодавством пільг, доплат тощо, при цьому премії слід
    видавати після розрахунку за усіма базовими виплатами;
    6) розвиток системи оплати праці, яка б гарантувала гідний рівень
    заробітної плати працівникам правоохоронних органів, за наявності вільних
    коштів;
    174
    7) встановлення базового окладу у кратному розмірі до прожиткового
    мінімуму на рівні закону з можливістю диференціації у бік збільшення на
    рівні підзаконних правових актів;
    8) розроблення та впровадження системи обліку праці, нормування
    виробітку (кількості здійсненої роботи у сфері правоохоронної діяльності) та
    недопущення неврахування перепрацьованого часу правоохоронцем,
    зайнятим на умовах невнормованого режиму, внаслідок чого порушується
    його право на відпочинок;
    9) розвиток ідеї спеціального медичного забезпечення працівників
    правоохоронних органів, яка може бути реалізована шляхом запровадження
    спеціальних медичних програм для правоохоронців.
    7. Для врахування в процесі реформування українського законодавства
    визначено наступні елементи зарубіжного досвіду:
    1) реформування поліцейської освіти на основі законодавчо визначеної
    філософії та основних принципів такої освіти;
    2) створення особливого громадського органу, який діятиме як
    представницький орган територіальної громади, буде взаємодіяти з
    державними правоохоронними органами, органами місцевого
    самоврядування, проте не підпорядковуватиметься їм;
    3) класифікація резерву працівників правоохоронних органів на
    загальний (тих, хто навчається) та спеціальний (для тимчасово не
    зарахованих), а також визначення на законодавчому рівні процедури
    зарахування та виведення з резерву, що унеможливить ряд зловживань та
    маніпуляцій у даній сфері;
    4) визначення на законодавчому рівні часу служби працівника
    правоохоронного органу, встановлення гнучкого робочого часу для
    службовців, трудові обов’язки яких це дозволяють, а також врегулювання
    питань понаднормової праці;
    175
    5) впровадження строковості призначення на керівні посади в
    правоохоронних органах та визначення таких строків на законодавчому рівні
    для уникнення зловживань;
    6) визначення на законодавчому рівні трудового статусу службовців
    правоохоронних органів з урахуванням притаманних йому особливостей;
    7) створення децентралізованої мережі підготовки та добору
    поліцейських кадрів, функціонування якої було б нормативно визначено.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины