Катинська Леся Романівна Електронна форма правочину (порівняльний аналіз правового регулювання в Україні та Польщі) : Катынская Леся Романовна Электронная форма сделки (сравнительный анализ правового регулирования в Украине и Польше) Katynska Lesya Romanivna Electronic form of transaction (comparative analysis of legal regulation in Ukraine and Poland)

Короткий опис

Катинська Леся Романівна, юрист ТзОВ «Дрогобиць­кий плодоконсервний завод»: «Електронна форма пра- вочину (порівняльний аналіз правового регулювання в Україні та Польщі)» (12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право). Спец- рада К 58.082.04 у Тернопільському національному еконо­мічному університеті

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. ІВАНА ФРАНКА МІНІСТЕРСВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ

МІНІСТЕРСВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Кваліфікаційна наукова

праця на правах рукопису

Катинська Леся Романівна

УДК 347.133

ЕЛЕКТРОННА ФОРМА ПРАВОЧИНУ (ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ ТА ПОЛЬЩІ)

спеціальність 12.00.03 — цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Дисертація містить результати власних досліджень.

Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на

відповідне джерело _________ Л.Р. Катинська

Науковий керівник: Якубівський Ігор Євгенович,

кандидат юридичних наук, доцент

Львів – 2017

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ……………………………… 10
ВСТУП………………………………………………………………….. 11
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕЛЕКТРОННОЇ

ФОРМИ ПРАВОЧИНУ В ПРАВІ УКРАЇНИ ТА ПОЛЬЩІ

1.1. Джерела правового регулювання електронної форми правочину

в Україні та Польщі……………………………………………………... 20

1.2. Вимоги до електронної форми правочину в праві України та Польщі……………………………………………………………………. 36 1.3. Поняття електронного документа в праві України та Польщі…... 57

Висновки до Розділу 1…………………………………………………... 68

РОЗДІЛ 2. ЕЛЕКТРОННИЙ ПІДПИС В ПРАВІ УКРАЇНИ ТА ПОЛЬЩІ

2.1. Поняття і види електронного підпису…………………………….. 70
2.2. Особливості правового регулювання електронного підпису в
Україні та Польщі……………………………………………………….. 86
2.3. Сертифікація електронного підпису в Україні та Польщі……….. 97
Висновки до Розділу 2………………………………………………… 110

РОЗДІЛ 3. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ

ПРАВОЧИНІВ, ВЧИНЕНИХ В ЕЛЕКТРОННІЙ ФОРМІ В

УКРАЇНІ ТА ПОЛЬЩІ

3.1. Укладення договору купівлі-продажу в мережі Інтернет в Україні та Польщі……………………………………………………….. 112

3.2. Укладення договору перевезення в електронній формі в Україні

та Польщі………………………………………………………………… 128

3.3. Укладення договору про електронний банкінг в Україні та Польщі……………………………………………………………………. 139

3.4. Укладення зовнішньоекономічного контракту в Україні та Польщі……………………………………………………………………. 151

8

Висновки до Розділу 3…………………………………………………... 162

ВИСНОВКИ…………………………………………………………….. 164

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………. 169

ДOДАТКИ………………………………………………………………. 191

Список літератури

ВИСНОВКИ

1. Пропонуємо виділити три етапи розвитку правового регулювання укладення правочинів в електронній формі в Україні: 1. Початковий етап (до 2003 р.) –

характеризується правовим регулюванням електронної форми правочину в окремих сферах. 2. Етап становлення правого регулювання електронної форми правочину в Україні (2004–2015 р.р.) – характеризується прийняттям базових нормативно-правових актів у сфері електронних правочинів: законів України «Про електронний цифровий підпис» та «Про електронні документи та електронний документообіг»; 3. Етап новелізації законодавства у сфері електронної комерції (2015 р. – до сьогоднішнього часу) – характеризується прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» та внесенням пов’язаних з цим змін до інших актів законодавства;

2. Враховуючи досвід правового регулювання форми правочину в Польщі,

пропонується виокремити документарну форму правочину в Цивільному кодексі України, доповнивши його статтею 206-1 такого змісту: «Правочин вважається таким, що вчинений у документарній формі, якщо його зміст зафіксований в електронному чи письмовому документі у спосіб, що дозволяє ідентифікувати особу, яка вчинила правочин»;

3. Зважаючи на дворівневий підхід до врегулювання електронної форми правочину в праві Європейського Союзу, пропонується доповнити ч. 2 ст. 207

Цивільного кодексу України абзацом другим такого змісту: «Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) із застосуванням кваліфікованого електронного підпису»;

4. Особливістю електронного волевиявлення є збереження на носії інформації та передача адресату за допомогою електронних засобів комунікації. Носієм інформації є дискета, CD-ROM, DVD, жорсткий диск комп'ютера, сервер, на якому зберігається е-mail та ін. Правочини в електронній формі укладаються за допомогою наступних способів: 1) реєстрація та (або) авторизація на сайті, заповнення бланку

замовлення та надсилання його іншій стороні правочину; 2) обмін електронними

164

документами через електронну пошту; 3) обмін документами записаними на дискеті, CD-ROM, DVD та інших носіях;

5. Пропонується закріпити в законодавстві України наступне визначення електронного документа: електронним документом є інформація, що записана в цифровій формі на носії інформації, в спосіб, що дозволяє її збереження, відтворення та ідентифікацію авторства;

6. Підтримується позиція щодо необхідності забезпечення доказів в електронній формі нотаріусом, та пропонується доповнити ст. 34 Закону України «Про нотаріат» п. 23 такого змісту: нотаріуси забезпечують докази, розміщені в електронному вигляді в мережі Інтернет, для розгляду справи в судах;

7. Пропонуємо виокремити наступні ознаки електронного підпису, що відрізняють його від власноручного підпису: 1) є набором даних в електронній формі; 2) використовується для підписання електронного документа; 3) не завжди перебуває під повним контролем особи, що підписує правочин; 4) одна і та ж особа при здійсненні різних правочинів може використовувати різні види електронних підписів: цифровий підпис, біометричний підпис, персональний ідентифікаційний номер (ПІН), власноручний підпис у цифровій формі та ін;

8. Вважаємо за доцільне виокремити наступні функції, які виконує електронний підпис як різновид підпису: ідентифікація особи, що здійснила волевиявлення; підтвердження волевиявлення особи на настання конкретних правових наслідків у зв’язку із підписанням електронного документа. Cаме виконання даних двох функцій в сукупності дозволяє називати певний технічний засіб електронним підписом та відмежувати його від електронних даних, що електронними підписами не є, зокрема від електронної ідентифікації, передбаченої Регламентом Європейського Парламенту та Ради № 910/2014;

9. Пропонуємо класифікацію електронних підписів за наступними критеріями:

- в залежності від сфери застосування електронного підпису, електронні підписи поділяються на: електронні підписи, що використовуються для вчинення правочинів в документарній формі; електронні підписи, що використовуються для

вчинення правочинів в письмовій формі;

165

- в залежності від ступеня надійності електронного підпису електронні підписи поділяються на: електронні підписи, які ідентифікують особу; електронні підписи, що ідентифікують особу та забезпечують інтегральність змісту волевиявлення;

- в залежності від виду комунікації, активної, чи пасивної, що застосовується для вчинення правочинів, електронні підписи поділяються на: електронні підписи,

що використовуються для вчинення правочинів онлайн; електронні підписи, що використовуються для вчинення правочинів офлайн;

10. У відповідності із закріпленим у праві Європейського Союзу принципом технологічної нейтральності, удосконалено визначення поняття «кваліфікований електронний підпис», під яким пропонується розуміти електронний підпис, що ідентифікує підписувача, забезпечує інтегральність підписаних даних та ґрунтується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису;

11. Основною проблемою у сфері сертифікації електронного цифрового підпису в Україні є відсутність внутрішньої інтероперабельності електронного цифрового підпису в межах України, оскільки ключі, видані одним українським центром сертифікації ключів не можуть бути перевірені засобами електронного цифрового підпису, що розроблені іншим українським центром сертифікації ключів.

Окрім того, у зв’язку із відсутністю зовнішньої інтероперабельності, електронний цифровий підпис, виданий за кордоном, не може використовуватися в Україні, а електронний цифровий підпис, виданий в Україні – за кордоном. Ключовим для розвитку електронного цифрового підпису є гармонізація усіх стандартів із стандартами, виданими в Європейському Союзі;

12. З метою посилення гарантій захисту прав споживачів при укладенні договорів роздрібної купівлі-продажу через Інтернет, пропонуємо у ч. 2 ст. 13

Закону України «Про захист прав споживачів» п. 5 викласти у наступній редакції: «строк та інші умови виконання договору», а п. 9 викласти так: «порядок розірвання договору та відшкодування витрат, пов’язаних з поверненням товару»;

13. Обґрунтовано доцільність розширення переліку видів інформації, яка

індивідуалізує суб’єкта господарської діяльності, що здійснює торгівлю через

166

інтернет-магазин. У зв’язку з цим запропоновано доповнити п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів» після слів «його місцезнаходження» наступними словами: «ідентифікаційний код суб’єкта господарської діяльності, номер засобів зв’язку, адреса електронної пошти»;

14. З метою більш ефективної ідентифікації осіб, що здійснюють торгівельну діяльність через інтернет-магазини, запропоновано доповнити перелік передбачених ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-

підприємців та громадських формувань» відомостей про юридичну особу та фізичну особу-підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі, інформацією про веб-адресу даного інтернет-магазину»;

15. Укладення договору перевезення в електронній формі в Україні та Польщі перебувають на етапі становлення. Так, в обох державах запроваджено укладення договору залізничних вантажних перевезень в електронній формі та розпочали діяльність робочі групи з впровадження електронного оформлення вантажів при здійсненні авіаперевезень E-freight. Особливістю запровадження електронного документообігу при здійсненні перевезень є необхідність підключення сторін договору, а також органів державної влади, зокрема Державної фіскальної служби України – до спеціалізованої платформи обміну електронними документами.

Впровадження електронного оформлення перевезень полягає у проекті перевізника та підтримці цього проекту відповідними органами державної влади, зокрема, Державною фіскальною службою України.

16. На відміну від законодавства Польщі та Європейського Союзу, у законодавстві України відсутні правові вимоги надати переддоговірну інформацію клієнту про послугу електронного банкінгу, не закріплено право клієнта отримати текст договору, укладеного дистанційно, на папері чи іншому надійному носії інформації, розірвати договір протягом 14 днів без пояснення причин розірвання, а також обов’язок банку попереджати клієнта про зміну умов договору. З метою врегулювання цих питань необхідно імплементувати до законодавства України положення Директиви 2002/65/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23

167

вересня 2002 року про дистанційний маркетинг споживчих фінансових послуг

споживачам та Директиви 2007/64/ЄC про платіжні послуги на внутрішньому ринку.