Бочі, Ангела Карлівна. Фінансовий механізм регулювання платіжного балансу в Україні : Бочи Ангела Карловна. Финансовый механизм регулирования платежного баланса в Украине Bochi, Angela Karlivna. Financial mechanism of balance of payments regulation in Ukraine

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ»

На правах рукопису

БОЧІ АНГЕЛА КАРЛІВНА

УДК [336.1:339.72.053](477)(043.3)

ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ РЕГУЛЮВАННЯ
ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ В УКРАЇНІ

Спеціальність 08.00.08 гроші, фінанси і кредит

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник
Сунцова Олеся Олександрівна,
доктор економічних наук, професор

Київ 2015
ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СКОРОЧЕНЬ, ТЕРМІНІВ, СИМВОЛІВ І ОДИНИЦЬ. 4
ВСТУП.. 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФІНАНСОВОГО МЕХАНІЗМУ РЕГУЛЮВАННЯ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ ТА ЙОГО ВПЛИВУ НА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК 13
1.1.Теоретичні основи регулювання платіжного балансу. 13
1.2.Зарубіжний досвід регулювання платіжного балансу. 32
1.3.Концептуальні положення розвитку фінансового механізму регулювання платіжного балансу. 42
Висновки до розділу 1. 57
РОЗДІЛ 2. СТАН ТА ОСОБЛИВОСТІ РЕГУЛЮВАННЯ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ УКРАЇНИ.. 60
2.1. Аналіз стану та особливості формування основних рахунків платіжного балансу. 60
2.2. Аналітичне представлення складових платіжного балансу за допомогою технологічного платіжного балансу. 94
2.3. Методичні положення оцінки збалансованості платіжного балансу. 108
Висновки до розділу 2. 128
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО МЕХАНІЗМУ РЕГУЛЮВАННЯ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ УКРАЇНИ.. 131
3.1.Розвиток наукового підходу до побудови фінансового механізму регулювання платіжного балансу. 131
3.2.Система організаційно-економічного забезпечення регулювання рахунку поточних операцій та вдосконалення регулювання рахунку операцій з капіталом та фінансового рахунку. 144

3.3. Удосконалення аналітичного наповнення складових платіжного балансу на основі сценарного прогнозування. 162

Висновки до розділу 3. 174
ВИСНОВКИ.. 177
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 180
ДОДАТКИ.. 202

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СКОРОЧЕНЬ, ТЕРМІНІВ, СИМВОЛІВ І ОДИНИЦЬ

R&D

Research and Development

АПК

агропромисловий комплекс

ВВП

внутрішній валовий продукт

грн

гривня

дол.

долар

ЄС

Європейський Союз

ЗВТ

зона вільної торгівлі

ЗЕД

зовнішньоекономічна діяльність

МВФ

Міжнародний валютний фонд

млн

мільйон

млрд

мільярд

МНК

метод найменших квадратів

НБУ

Національний банк України

ОЕСР

Організація економічного співробітництва та розвитку

ООН

Організація Об’єднаних Націй

р.

рік

РЕОК

реальний ефективний обмінний курс

РПБ

Керівництво з платіжного балансу та міжнародної інвестиційної позиції МВФ

рр.

роки

СНД

Співдружність незалежних держав

СОТ

Світова організація торгівлі

ст.

століття

США

Сполучені штати Америки

тис.

тисяча

ТПБ

технологічний платіжний баланс

ВСТУП

Актуальність теми. У сучасних соціально-економічних реаліях України стан платіжного балансу є ключовим індикатором ефективності регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Аналіз динаміки рахунків платіжного балансу, зокрема поточних операцій, показує, що найбільшого рівня дефіциту було досягнуто в 2008р. та у 2014 р., що пов’язано із зниженням обсягів експорту, а також нездатністю рахунку операцій з капіталом, фінансового рахунку та резервів покрити цей дефіцит. Причинами негативної тенденції є висока залежність вітчизняної економіки від політичних процесів та спроби вирішити економічні проблеми за рахунок зовнішніх кредитів. Крім того, проблеми дефіциту рахунків платіжного балансу є наслідками неефективної грошово-кредитної, бюджетно-податкової, валютної, зовнішньоторговельної, митної, промислової, інвестиційної та інноваційної політик, що позначається на погіршенні динаміки обмінного курсу, збільшенні темпів інфляції, величині відтоку капіталу, зниженні інвестиційної та інноваційної активності підприємств, темпів розвитку промислового виробництва, надходженнях до бюджету, погіршенні ліквідності зовнішніх активів, зростанні різниці між відсотковими ставками за депозитами та кредитами тощо. Особливої актуальності також набуває покращення міжнародної інвестиційної позиції та забезпечення міжнародної ліквідності країни, зменшення впливу політичних процесів на економічну ситуацію, обмеження залежності від зовнішнього кредитування для підтримки економічної і фінансової стабільності, що потребує відповідного удосконалення фінансового механізму регулювання платіжного балансу. Посилюється необхідність у визначенні ефективних фінансових методів та інструментів регулювання платіжного балансу для забезпечення фінансової стабільності та підвищення конкурентоспроможності економіки України, відповідно, стає важливим удосконалення фінансового механізму регулювання платіжного балансу, орієнтоване на стимулювання експорту, створення сприятливого клімату для залучення інвестицій, сталого фінансового та інноваційного розвитку тощо.
Значна частина наукових праць вітчизняних та зарубіжних науковців присвячена різним аспектам впливу платіжного балансу на розвиток окремих складових фінансової та зовнішньоторговельної системи країни. Розробці теоретичних засад і практичних аспектів регулювання платіжного балансу присвячені праці О.Анісімової [4], Ф.Журавки [39, 40, 41, 42], Д.Єріна [37], Є.Корнієнка[52], С.Нiколайчука [72, 73], О.Романюка [115], В.Сіденка [118], О.Сніжко [120], А.Ставицького [121], В.Хом’яка [140], О.Черняка [140], О.Чубукової [142], В.Шевчука [147, 148] та ін. Дослідженням розвитку фінансового механізму регулювання економічної діяльності та валютної політики займалися О.Береславська [8; 9], С.Боринець [11], І. Бураковський [26], Ю.Василенко [28], Г.Веріга [30], В.Геєць [32], О.Дзюблюк [34], А.Марина [55, 56, 57], Н.Рекова [105], О.Сунцова [129, 130], Г.Тельнова [132] та ін. Вагомий внесок у вивчення питань, які стосуються визначення ролі платіжного балансу як інструменту макроекономічного та фінансового регулювання зробили такі закордонні вчені як Дж.Айзенман [Aizenman, J.] [154], Дж.Артус [Artus, J.] [156], Т.Байоумі [Bayoumi, T.] [158], К.Бенковскіс [Benkovskis, K.] [159], Дж.Гегнон [Gagnon, J.] [177], Т.Гілфасон [Gylfason, T.] [180], Г.Джонсон [Johnson, HarryG.][188], П.Кругман [Krugman, P.] [193], Р.Манделл [Mundell, R.] [199, 200], М.Обстфельд [Obstfeld, M.] [202], К.Рогофф [Rogoff, K.] [203] та ін.
Віддаючи належне доробкам науковців, необхідно зауважити, що багато теоретичних та методичних положень регулювання платіжного балансу залишаються невирішеними, що негативно впливає на стан фінансової системи та національної економіки загалом. Зокрема значної уваги потребують питання використання інструментів фінансової політики для формування довгострокового позитивного впливу оптимального сальдо платіжного балансу країни на економічний розвиток держави в конкурентному зовнішньому середовищі. Зазначені положення обумовили вибір теми дослідження, його мету та основні завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи Вищого навчального закладу «Національна академія управління» за темою «Фінансові чинники активізації економічного розвитку» (номер державної реєстрації 0111U000331, 20112015рр.), в межах якої автором запропоновано концептуальні положення розвитку фінансового механізму регулювання платіжного балансу, проаналізовано стан та основні підходи до регулювання платіжного балансу в Україні, а також визначено напрями розвитку фінансового механізму регулювання платіжного балансу.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є розробка науково-методичних засад та практичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення фінансового механізму регулювання платіжного балансу України.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання наступних завдань:
дослідити

Список літератури

ВИСНОВКИ

Дисертацію присвячено вирішенню наукового завдання, що полягає у розробці науково-методичних засад та практичних рекомендацій, спрямованих на розвиток фінансового механізму регулювання платіжного балансу в Україні. Результати проведеного дослідження регулювання платіжного балансу України дали змогу зробити висновки і рекомендації, які характеризуються науковою новизною і мають науково-практичне значення:
1. Досліджено існуючі підходи до трактування поняття платіжного балансу та проаналізовано зарубіжний досвід формування платіжного балансу й можливості його використання в Україні, на основі чого уточнено дефініцію «фінансовий механізм регулювання платіжного балансу». Теоретичні положення, ретроспективний аналіз та концептуальні положення розвитку фінансового механізму регулювання платіжного балансу дали змогу обґрунтувати, що платіжний баланс повинен бути одним з найважливіших орієнтирів при розробці державних програм макроекономічної стабілізації, визначенні обсягу зовнішнього фінансування, забезпеченні валютно-фінансової, бюджетно-боргової стабільності та платоспроможності країни.
2. Обґрунтовано концептуальні положення розвитку фінансового механізму регулювання платіжного балансу на основі аналізу існуючих теоретичних підходів та зарубіжного досвіду регулювання платіжного балансу, які визначають теоретико-методологічне підґрунтя формування, управління та оптимізації платіжного балансу шляхом забезпечення ефективної взаємодії його складових механізмів: валютно-фінансового, бюджетно-податкового, грошово-кредитного, механізму митно-тарифного регулювання та інноваційного, які засновано на єдності методичного, організаційного та інформаційного забезпечення. Концептуальні положення розвитку фінансового механізму регулювання платіжного балансу дозволили удосконалити методичні положення оцінки збалансованості платіжного балансу, що дає можливість визначити основні напрями фінансової та економічної політики регулювання платіжного балансу.
3. Встановлено, що для забезпечення ефективного вирішення проблем, пов’язаних з дефіцитом платіжного балансу України, потрібно визначити макроекономічні та фінансові показники, які найбільше вливають на стан рахунку поточних операцій та рахунку операцій з капіталом і фінансового рахунку. За допомогою регресійних моделей визначено тісноту зв’язку між складовими платіжного балансу та основними макроекономічними показниками. Результати аналізу чинників, що впливають на стан і динаміку платіжного балансу України, свідчать, що за аналізований період економіка України ще не набула повноцінних рис ринкової, а її зовнішня торгівля в цілому і платіжний баланс, зокрема, знаходяться під впливом факторів командно-адміністративного, неринкового характеру.
4. Розвинуто аналітичне представлення складових платіжного балансу за допомогою технологічного платіжного балансу з врахуванням досвіду інших держав з метою забезпечення ефективного складання звіту щодо руху технологічного капіталу та інноваційної діяльності. Технологічний платіжний баланс розглядається як один з основних інформаційних джерел, що характеризує передачу технологій, а також інноваційну активність держави та є важливим елементом інтерпретації науково-технічних досягнень та визначення конкурентоспроможності країни. На основі побудованого технологічного платіжного балансу підтверджено низький рівень інноваційної активності українських підприємств. Визначено, що даний документ повинен враховуватися під час формування фінансово-економічної політики держави і має бути складений відповідно до міжнародних стандартів та існуючого зарубіжного досвіду.
5. Розвинуто науковий підхід до побудови фінансового механізму регулювання платіжного балансу на основі синтезу пропозицій для органів державної влади та суб’єктів господарювання щодо здійснення заходів з покращення фінансового розвитку, підвищення конкурентоспроможності української експортної продукції, покращення інвестиційного клімату та інноваційної діяльності. Значну роль в цьому відведено курсу держави на пошук нових ринків збуту продукції українськими експортерами та забезпечення макрофінансової стабільності. Надано рекомендації щодо проведення грошово-кредитної, бюджетно-податкової, валютної, інвестиційної, інноваційної, боргової та зовнішньоторговельної політик держави з врахуванням їх впливу на сальдо основних рахунків платіжного балансу.
6. Визначено, що підсумок рахунку поточних операцій залежить від експортно-імпортних операцій та заощаджень й інвестицій на основі побудованої системи регресійних рівнянь, що дало змогу оцінити проблеми дефіцитного сальдо за допомогою аналізу стану не тільки експорту та імпорту, а й заощаджень та інвестицій. Доведено, що негативне сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу є відображенням неефективної зовнішньоторговельної та фінансово-економічної політики, що проводилася в останні роки. Для формування позитивного сальдо даного рахунку запропоновано систему організаційно-економічного забезпечення регулювання рахунку поточних операцій платіжного балансу на основі активізації інноваційного розвитку промисловості, розвитку технологічних галузей, а також підвищення схильності до заощадження та інвестування.
7. Удосконалено методичний підхід до аналітичного наповнення платіжного балансу та прогнозування його складових на основі сценарного підходу. За результатами оптимістичного та песимістичного прогнозів до 2017 р. визначено, що дефіцит платіжного балансу та рахунку поточних операцій буде і надалі залишатися фактором ризику розвитку економіки країни в середньостроковій перспективі. Також доведено існування істотної залежності платіжного балансу від торговельного балансу, що обумовлює необхідність спрямовування економічних реформ саме на макроекономічну стабілізацію й підвищення обсягів експорту.
Використання розроблених пропозицій та рекомендацій щодо розвитку фінансового механізму регулювання платіжного балансу сприятиме забезпеченню його позитивного сальдо, що дозволить покращити інвестиційний клімат країни та створити передумови сталого фінансового та інноваційного розвитку.