Мушкевич Ярослава Іванівна Психологічний супровід сімей, що мають проблемних дітей : Мушкевич Ярослава Ивановна Психологическое сопровождение семей, имеющих проблемных детей Mushkevych Yaroslava Ivanivna Psychological support of families with problem children



  • Назва:
  • Мушкевич Ярослава Іванівна Психологічний супровід сімей, що мають проблемних дітей
  • Альтернативное название:
  • Мушкевич Ярослава Ивановна Психологическое сопровождение семей, имеющих проблемных детей Mushkevych Yaroslava Ivanivna Psychological support of families with problem children
  • Кількість сторінок:
  • 505
  • ВНЗ:
  • Інституту психології їм. Г.С. Костюка
  • Рік захисту:
  • 2020
  • Короткий опис:
  • Мушкевич Ярослава Іванівна, завідувачка кафедри практичної та клінічної психології Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки МОН України. Назва дисертації: «Психологічний супровід сімей, що мають проблемних дітей». Шифр та назва спеціальності 19.00.07 педагогічна та вікова психологія. Спецрада Д 26.453.02 Інституту психології їм.Г.С.Костюка



    НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
    ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ імені Г. С. КОСТЮКА
    Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
    МУШКЕВИЧ МИРОСЛАВА ІВАНІВНА
    УДК 316.362:316.6]: 159.922.7-056.34 ДИСЕРТАЦІЯ
    ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД СІМЕЙ, ЩО МАЮТЬ ПРОБЛЕМНИХ ДІТЕЙ
    19.00.07 - Педагогічна та вікова психологія 05 - Соціальні та поведінкові науки / 053 - Психологія
    Подається на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело М. І. Мушкевич
    (підпис, ініціали та прізвище здобувача)
    Київ - 2020




    ЗМІСТ
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 26
    ВСТУП 27
    РОЗДІЛ 1. ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД: ОБҐРУНТУВАННЯ ТА ТЕОРЕТИЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ 45
    1.1. Аналіз поняття психологічного супроводу сім’ї як системи
    «людина - людина» 46
    1.2. Ключові наукові категорії психологічного супроводу
    батьківства 56
    1.3. Змістовні складові психологічного супроводу сімей із подолання
    проблем дітей 74
    1.4. Теоретичне обґрунтування структури психологічного супроводу
    сім’ї 102
    Висновки до першого розділу 117
    РОЗДІЛ 2. ПСИХОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ВИВЧЕННЯ СІМЕЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ 121
    2.1. Психологія сім’ї як системи 123
    2.2. Специфіка та типи батьківсько-дитячих стосунків сімей, що мають
    проблемних дітей 133
    2.3. Особистісні та партнерські чинники сімей, що мають проблемних
    дітей 146
    2.4. Діагностичний комплекс психологічного супроводу сімей, що
    мають проблемних дітей 157
    Висновки до другого розділу 178
    РОЗДІЛ 3. ЕМПІРИЧНІ РЕФЕРЕНТИ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ СІМЕЙ, ЩО МАЮТЬ ПРОБЛЕМНИХ ДІТЕЙ 181
    3.1. Інтегральні особистісні та міжособистісні характеристики членів сімей, що мають проблемних дітей 182
    3.2. Рівні вираженості чинників особистісного та міжособистісного
    функціонування членів сімей, що мають проблемних дітей за критерієм статі 203
    3.3. Диференціація особистісних та міжособистісних чинників членів сімей, що мають проблемних дітей за критерієм сімейного статусу 214
    3.4. Особистісні та міжособистісні чинники членів сімей за їх віковими
    відмінностями 224
    3.5. Психологічні особливості особистісних та міжособистісних
    чинники сімей, що мають проблемних дітей за критерієм сімейного функціонування 233
    Висновки до третього розділу 244
    РОЗДІЛ 4. ВЕРИФІКАЦІЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ДЕТЕРМІНАНТ ФУНКЦІОНУВАННЯ СІМЕЙ, ЩО МАЮТЬ ПРОБЛЕМНИХ ДІТЕЙ 249
    4.1. Змістовні характеристики особистісно-сімейного функціонування
    залежно від структурних параметрів сім’ї 250
    4.2. Психологична типологія сімей, що мають проблемних
    дітей 276
    4.3. Прогностичні особистісні детермінанти ефективності
    психологічного супроводу сімей, що мають проблемних дітей 283 Висновки до четвертого розділу 293
    РОЗДІЛ 5. ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СУПРОВОДУ СІМЕЙ, ЩО МАЮТЬ ПРОБЛЕМНИХ ДІТЕЙ 297
    5.1. Змістовні ресурси психологічного супроводу сімей, що мають
    проблемних дітей 298
    5.2. Апробація й оцінка ефективності програми психологічного
    супроводу сімей, що мають проблемних дітей 329
    5.3. Результативність психологічного супроводу для розвитку
    показників особистісного функціонування членів сімей 339
    5.4. Ефективність психологічного супроводу для показників сімейного
    функціонування 347
    Висновки до п’ятого розділу 358
    ВИСНОВКИ 365
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 370
    ДОДАТКИ 428
  • Список літератури:
  • ВИСНОВКИ
    У дисертації здійснено теоретичний аналіз та емпіричне дослідження системи психологічного супроводу сімей, що мають проблемних дітей. Це дало змогу визначити зміст, динаміку, напрями, фокуси, зумовлені сімейним статусом, віковими характеристиками членів сімей, функційності чи дисфункційності сімейної системи. Результати дослідження дають підставу зробити такі висновки:
    1. Науково обґрунтовано технологію реалізації психологічного супроводу сімей, що мають проблемних дітей, за допомогою недирективних ефективних комплексних взаємопов’язаних і взаємообумовлених заходів, організаційно-методичною основою яких є цілеспрямований, поетапний процес, представлений різними психологічними методами й психотерапевтичними прийомами, зумовлений знаннями індивідуальних та міжособистісних особливостей членів сімей, і здійснюється задля забезпечення оптимальних умов функціонування кожного члена сім’ї та сімейної системи загалом.
    2. Розкрито поняття психологічного супроводу з погляду різних теорій, які ґрунтуються на системній моделі й доповнюються феноменологічною, ресурсною, психоаналітичною, трансактною, моделями психотерапії. Особливістю психологічного супроводу сімей, що мають проблемних дітей, є дослідження та аналіз знань про уявлення її членів щодо життя загалом і сімейного буття зокрема, ставлення до себе, інших членів сім’ї, причини сімейного неблагополуччя. Із цього знання випливають першочергові завдання й хід психологічного супроводу сімей, що мають проблемних дітей, із вираженим психотипічним комплексом неконструктивних особистісних та міжособистісних настанов. Саме поняття «проблемна дитина» визначається крізь призму середніх за ступенем порушень поведінки, зумовлених негараздами соціальної адаптації за умови збереженого інтелекту, коли дитина створює незручності для функціонування членів сімей, коли батьки, інші дорослі не можуть із нею ефективно взаємодіяти через її надмірну сором’язливість, активність, агресивність, неуважність, неслухняність, плаксивість, збудливість, імпульсивність, замкнутість, безвідповідальність тощо.
    3. Узагальнено результати статистично значимих відмінностей щодо вираженості особистісних та міжособистісних чинників досліджуваних відповідно до статі, сімейного статусу, віку, рівня сімейного функціонування. Встановлено, що представниці жіночої статі схильні до прояву конструктивного і відповідального батьківства та прояву пасивно-захисного характеру, тоді як представники чоловічої статі характеризуються тривожністю, невпевненістю, нерішучістю, уразливістю. Досліджувані із неповних сімей більшою мірою, ніж із повних сімей, проявляють високий ступінь цілеспрямованості, незалежності, енергійності, самостійності, відкритості для спілкування з людьми. Представники категорії досліджуваних 20-30 років характеризуються високим рівнем консервативного педантизму; для досліджуваних 31-40 років та 41-50 років характерний авторитарний стиль виховання та нижчий виражений рівень батьківської протекції; у досліджуваних категорії 51-60 років - прояв іпохондричних настанов щодо дитини; орієнтація на конструктивне та відповідальне батьківське ставлення. Досліджувані дисфункційної та псевдофункційної сімей схильні до утвердження та пропагування культу дитини, а функційних сімей - до позитивного сприйняття дитини, до прояву таких особистісних характеристик, як замкнутості, відгородженості, втомлюваності, дратівливості, іпохондрії, емоційної холодності.
    4. Виокремлено п’ять типів членів сімей, що мають проблемних дітей, із різним рівнем вираженості інтегральних особистісних факторів, які тією чи іншою мірою детермінують зміст і характер їх особистісного функціонування, шлюбної взаємодії, батьківського ставлення, серед яких - чотири із вираженим психотипічним комплексом неконструктивних
    особистісних та міжособистісних настанов, що і стали об’єктом психологічної допомоги в межах технології психологічного супроводу сімей, що мають проблемних дітей: «інтровертовано-педантична особистісна диспозиція» (відсутність настанови на дотримання порядку, схильність до інноваційності, низький рівень енергетизму, ретельності, охайності, справності, дбайливості, надійності, пунктуальності, уважності до свого здоров’я тощо); «домінантно-агресивна особистісна диспозиція» (реактивна та спонтанна агресія, «чоловічий» поведінковий патерн); «психастенічна особистісна диспозиція» (боязливість, сором’язливість, підвищена
    чутливість, вразливість, почуття обов’язку, висока внутрішня
    дисциплінованість, відповідальність, самокритичність, підвищена
    вимогливість до себе); «потуральна виховна диспозиція» (батьківське ставлення з прагненням до максимального та некритичного задоволення будь-яких потреб дитини). Передбачено, що п’ятий тип - «конструктивна виховна протекція» (відповідальне батьківство, виховання в дитини людяності, співпереживання, емпатії, тобто тих рис характеру, які визначають моральний розвиток особистості) - із її вираженими характерологічними особливостями сприятиме результативності
    психологічного супроводу сімей, що мають проблемних дітей.
    5. Представлено психоедукацію як один з етапів психологічного супроводу, спрямованого на навчання членів сімей ефективної подружньої та батьківської взаємодії: пояснення й донесення до кожного з членів сімей потрібної власне для їхньої ситуації інформації про психологічні негаразди і їх наслідки для особистості й сім’ї, помилки виховних впливів та батьківського ставлення, прогностичні і значимі для психологічного впливу особистісні та міжособистісні предиктори розвитку функційності сімейної системи.
    6. Виділено психологічне консультування та психотерапію як важливі компоненти психологічного супроводу сімей, що мають проблемних дітей, на рівні шлюбної й батьківської підсистем із використанням технік системного підходу до сім’ї, спрямованих на розвиток позитивних змін щодо сімейних цінностей, сімейних ролей, установок, особливостей подружніх і міжособистісних стосунків і ставлення, прийняття партнера чи інших членів ядерної сім’ї, правил та сценарію, міфів, життєвого сценарію, сімейних й індивідуальних меж, сімейної та життєвої історії, що стали мішенями психологічного супроводу.
    7. Презентовано досліджені після реалізації програми психологічного
    супроводу високі рівні сформованості в членів сімей рефлексивних механізмів ідентифікації проблем особистісно-сімейного характеру,
    особистісної автономності й самодиференціації, розвитку процесів адекватного емоційного функціонування, широкого арсеналу засобів вирішення конфліктних ситуацій, ефективного використання механізмів детріангуляції в процесі формування стійких каналів емоційної розрядки.
    8. Підтверджено під час порівняння частоти вираженості позитивної й негативної модальності визначених емпіричних показників у досліджуваних експериментальної та контрольної вибірок статистично значущий характер їх відмінностей за такими шкалами, як сформована настанова на позитивне сприйняття й прийняття партнера або інших членів ядерної сім’ї з відрефлексованою позицією та готовністю до генерування конструктивного простору подружніх і сімейних взаємин, до культивування «здорових» сімейних цінностей та настанов, до реалізації конструктивних рольових патернів сімейного функціонування.
    9. Доведено, що впровадження програми психологічного супроводу сімей, що мають проблемних дітей, підтвердило її ефективність та результативність, оскільки частота вираженості позитивної модальності всіх визначених емпіричних показників виявилася достовірно вищою, порівняно з контрольною групою. Отримані дані засвідчують, що позитивні зміни викликані не випадковими причинами й факторами, а є прямим наслідком реалізації програми психологічного супроводу сімей, що мають проблемних дітей.
    Перспективними напрямами наукової роботи є вдосконалення програми психологічного супроводу сімей, що мають проблемних дітей; поглиблення знань про структурно-функціональні особливості її складників; детальне розкриття «особистісного та сімейного виміру» особистості відповідно до структурних компонентів, таких як вік, гендерна диференціація, тип і структура сім’ї; розроблення емпірико-діагностичних програм психологічного супроводу сімей, що мають труднощі особистісного й міжособистісного функціонування.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины