Чирікова Галина Іванівна. Проблеми сімейного виховання молодших школярів у Німеччин : Чирикова Галина Ивановна. Проблемы семейного воспитания младших школьников в Германий Chirikova Halyna Ivanivna. Problems of family upbringing of junior schoolchildren in Germany



  • Назва:
  • Чирікова Галина Іванівна. Проблеми сімейного виховання молодших школярів у Німеччин
  • Альтернативное название:
  • Чирикова Галина Ивановна. Проблемы семейного воспитания младших школьников в Германий Chirikova Halyna Ivanivna. Problems of family upbringing of junior schoolchildren in Germany
  • Кількість сторінок:
  • 263
  • ВНЗ:
  • СЛОВ'ЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Рік захисту:
  • 2011
  • Короткий опис:
  • МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
    СЛОВ'ЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


    На правах рукопису


    ЧИРІКОВА Галина Іванівна


    УДК 37.018.1-057.847 (430)

    ПРОБЛЕМИ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У НІМЕЧЧИНІ


    13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки



    ДИСЕРТАЦІЯ
    на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук



    Науковий керівник
    Авдіянц Ганна Георгіївна
    канд. пед. наук, доцент



    Слов’янськ 2011
    ЗМІСТ
    ВСТУП3
    РОЗДІЛ 1. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК НІМЕЦЬКОЇ РОДИНИ ТА СТАНОВЛЕННЯ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ В НІМЕЧЧИНІ..13
    1.1. Етапи розвитку німецької родини....................................13
    1.2. Генеза сімейного виховання у філософській та педагогічній думці Західної Європи. 35
    Висновки до розділу 1...63

    РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У НІМЕЧЧИНІ..................................................66
    2.1. Сутність, структура та зміст сімейного виховання у Німеччині66
    2.2. Особливості розвитку молодших школярів у німецькій родині....91
    2.3. Характеристика домінуючих проблем у сімейному вихованні
    молодших школярів ФРН.................108
    Висновки до розділу 2...129

    РОЗДІЛ 3. ДОСВІД РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У НІМЕЧЧИНІ132
    3.1. Взаємодія школи та родини як один із напрямків подолання проблем сімейного виховання молодших школярів Німеччини..132
    3.2. Підвищення педагогічної культури батьків у ФРН як метод запобігання виникненню проблем у сімейному вихованні молодших школярів....1513.3. Шляхи використання позитивного німецького досвіду в українському сімейному вихованні.......177
    Висновки до розділу 3....190
    ВИСНОВКИ.....192
    ДОДАТКИ.......197
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...225
    ВСТУП
    Актуальність дослідження. Глобальні перетворення, що стали ознакою сьогодення і впливають на всі сфери життєдіяльності людини, спричинили девальвацію фундаментальних загальнолюдських цінностей. Родина, яка завжди була системою координат для дитини, поступово втрачає ознаки середовища, в якому формуються духовні, естетичні, моральні цінності та орієнтації на подальше трудове і суспільно-політичне життя.
    Однак, сім’ю як первинне місце формування особистості в повній мірі не здатен замінити чи компенсувати жоден інший соціальний інститут. Тільки в родині дитина може повноцінно розвиватись і самовдосконалюватись. Саме тут вона отримує той досвід спілкування з дорослими та однолітками, який забезпечить їй входження в систему суспільних відносин. Тому повернення до родинних пріоритетів, зміна акцентів у свідомості молодого покоління щодо сімейних вартостей, а також дослідження проблем сім’ї та сімейного виховання одне з пріоритетних завдань сьогоднішнього суспільства.
    В основних положеннях Національної програми „Діти України” [100], Програми родинно-національного виховання „Сім’я і діти” [133], Концепції „Сім'я і родинне виховання” [62], Програми „Українська родина” [114] особливу увагу акцентовано на необхідності удосконалення процесу сімейного виховання в Україні. У контексті того, що Державною програмою розвитку української освіти на 2006-2010 роки [61] передбачено вивчення міжнародного досвіду, який буде сприяти зміцненню та збагаченню вітчизняного інтелектуального потенціалу, не виникає сумнівів, що глибокий аналіз, творче опрацювання та адаптація до українських реалій найцінніших європейських здобутків у галузі сімейного виховання (у нашому випадку Німеччини) є стратегічним завданням для вітчизняної педагогіки й, безсумнівно, буде позитивно впливати на функціонування інституту української родини.
    Німеччина одна з провідних країн світу, яка наприкінці першого десятиріччя ХХІ ст. визначає проблеми сім’ї та родинного виховання як пріоритетні та вельми важливі для подальшого розвитку суспільства. Федеральне міністерство з питань сім’ї, літніх людей, жінок та молоді ФРН ініціює проведення різноманітних заходів, пов’язаних з вихованням дитини у сім’ї, моніторинг діяльності програм, що мають на меті підвищення виховної компетенції батьків, надання всебічної допомоги дорослим у вихованні дітей.
    Зауважуємо, що об’єктом пильної уваги німецьких науковців є вивчення особливостей виховання дітей молодшого шкільного віку в родині. Цей період - важливий етап дитинства, від позитивного перебігу якого залежить розвиток інтелекту особистості, бажання й уміння навчатися, віра у свої сили і подальша життєдіяльність людини. Формування духовності й моральності людини (категорій, що прищеплюються у здоровому сімейному середовищі) сприймається у ФРН як завдання не лише батьків, а й суспільства загалом. Тому в їх вирішенні важливого значення набувають досягнення психолого-педагогічної науки, процес виховання і система освіти.
    Найзагальніші функції сім’ї є подібними в різних етнічних та соціальних спільнотах, а тому досвід виховання молодших школярів у німецькій родині є надзвичайно актуальним і для України. Зважаючи на це, є сенс звернути прискіпливу увагу на особливості його реалізації у ФРН та на шляхи вирішення проблем, що виникають під час виховання дитини у німецькій сім’ї. З цією метою був проведений ретельний аналіз наукової літератури, який дає змогу стверджувати, що теоретичні й практичні аспекти сімейного виховання активно досліджується вітчизняними й зарубіжними ученими.
    Основні засади сімейного виховання були сформовані корифеями педагогічної науки світового значення Я.Коменським [57; 58], Й.Песталоцці [107; 108], Ф.Рабле [118], Ж.-Ж.Руссо [125]. Роботи цих видатних учених стали основою даного дослідження, висхідним пунктом та підґрунтям для глибокого аналізу та ретельного вивчення напрацювань німецьких науковців у галузі сімейного виховання.
    Теоретико-методологічні основи вітчизняного сімейного виховання були сформульовані класиками педагогіки П.Каптеревим, П.Лесгафтом, А.Макаренком, В.Сухомлинським, К.Ушинським та ін.
    Значний внесок у розробку концептуальних засад теорії сімейного виховання на сучасному етапі зробили І.Зязюн, О.Вишневський, М.Стельмахович, П.Щербань. Сучасна родина, перспективи її розвитку та стан сьогоднішнього сімейного виховання в Україні об’єкт досліджень Т.Алєксєєнко, В.Бондаровської, С.Гончаренка, В.Ємельянова, Л.Йовенко, Т.Кравченко, В.Кротенко, В.Оржеховської, Л.Повалій, В.Постового, Н.Стаднік, Т.Яковенко та ін.
    Питання формування особистості молодшого школяра в українській родині розкривають вітчизняні педагоги й психологи Г.Авдіянц, І.Бех, М.Геник, О.Докуніна, І.Гребеннікова, А.Конопчук, О.Лавроненко, О.Савченко, Н.Семенова, І.Сіданич, Т.Усачова, В.Яблонко та ін.
    Реалізацію завдань дослідження уможливило ґрунтовне вивчення робіт учених, які розробляють проблеми порівняльної педагогіки, а саме Л.Ваховського, Б.Вульфсона, О.Галуса, О.Джуринського, В.Капранової, Н.Лавриченко, Л.Пуховської, А.Сбруєвої, В.Тітова, Л.Штефан та ін.
    Констатуємо, що фундаментальні основи сучасного сімейного виховання протягом останніх років вже збагачені результатами досліджень, присвячених вивченню особливостей реалізації виховного процесу зарубіжними родинами. Так, теорія й практика сімейного виховання в зарубіжжі розглядалась у дисертаційних роботах О.Демченко („Теорія й практика сімейного виховання у Великій Британії”), Л.Калашник („Педагогічні засади родинного виховання в китайській сім’ї”), С.Червонецької („Виховання в сім’ї моральних якостей дітей молодшого шкільного віку засобами природи у Великій Британії”), Г.Фінчук („Теорія та практика сімейного виховання в зарубіжній педагогіці (теоретико-методологічний аспект”), З.Янішевської („Педагогічні засади та практика сімейного виховання в сучасній Іспанії”).
    Стосовно робіт, об’єктом яких є сім’я і сімейне виховання в Німеччині, нами було виявлено лише одне дослідження українського науковця В.Махінова „Традиції виховання в німецькій народній педагогіці” та роботи російських науковців Д.Якубовського, в якій проаналізовано види соціально-педагогічної допомоги сім’ї в Німеччині, й С.Зеленчукової, в якій на прикладі Росії і Німеччини було розкрито соціально-педагогічні умови виховання підлітків з неповних сімей.
    У процесі аналізу наукової літератури було встановлено, що українськими вченими не приділялось достатньо уваги розкриттю особливостей сімейного виховання в німецькій родині. Водночас, як показав аналіз наукових джерел, педагогіка ФРН відводить чільне місце розробці питань сім’ї й сімейного виховання.
    Ґрунтовні дослідження з історії розвитку німецької родини представ-лено у творах Г.Бертрама (H.Bertram), В.Губбарта (W.Hubbard), П.Дін-цельбахера (P.Dinzelbacher), Б.Фуса (B.Fuhs). Німецька сім’я як виховна інстанція розглядається в працях З.Вальпер (S.Walper), Й.Екселлєр (J.Exeller), Ю.Ецаріус (J.Ecarius), Є.Маттес (E.Matthes), П.Штрука (P.Struck).
    Питанням сутності, структури та змісту німецького сімейного виховання свої роботи присвятили Б.Гаманн (B.Hamann), Г.Ґізеке (H.Giesecke), В.Ґрюнайзен (V.Grüneisen), М.Ільґнер (M.Ilgner), Е.Імлау (E.Imlau), Й.А.Келлєр (J.A.Keller), Г. та К.Тільшер (H. und K.Tielscher), К.Фолльмер (K.Vollmer), Е.Шарнхорст (E.Scharnhorst).
    Особливості розвитку молодшого школяра в родині досліджено в працях Г.Ґудйонса (H.Gudjons), Г.Йозвіх (H.Joswig), К.Кляйнен (K.Kleinen), Ґ.Мітцельса (G.Mietzels), Р.Нізель (R.Niesel), М.Фьоллінґ-Альберс (M.Fölling-Albers), Ф.Цірка (F.Zierk).
    Теоретичною основою для виокремлення проблем у сімейному вихованні Німеччини стали роботи П.Ґерстер (P.Gerster), Г.Гобмаіра (H.Hobmair), К.Людтке (C.Lüdtke), Е.Манншатца (E.Mannschatz), К.Моллєнгауера (K.Mollenhauer), Г.Нойнера (H.Neuner), Ф.Пьоґґелєра (F.Pöggeler), Б.Шмітт-Венкенбах (B.Schmitt-Wenkenbach), Ґ.Шульце (H.Schulzе) та ін.
    Досвід німецької педагогіки в розв’язанні проблем сімейного виховання відображено у роботах В.Брецінки (W.Brezinka), В.Вайса (W.Weiss), М.Вольфф (M.Wolff), Р.Крауз (R.Kraus), Л.Ліґле (L.Liegle), Р.Тауша (R.Tausch), М.Р.Текстора (M.R.Textor), В.Фтенакіса (W.Fthenakis), У.Фурера (U.Fuhrer), З.Чьопе-Шеффлер (S.Tschöpe-Scheffler), К.Шнеевінда (K.Schneewind), К.Штромайєра (K.Strohmeier).
    У результаті аналізу наукової літератури ми дійшли висновку, що спеціального дослідження, яке б було безпосередньо пов’язане з висвіт-ленням проблем сімейного виховання у Німеччині, в Україні ще не було проведено. З огляду на це було виявлено низку суперечностей між потре-бою в розширенні теоретико-методологічних засад вітчизняного сімейного виховання за допомогою зарубіжного досвіду (зокрема, Німеччини) й нестачею досліджень з цієї тематики в Україні; офіційно заявленими пріо-ритетами у вихованні (гуманна та всебічно розвинена особистість) та не-достатньою розробленістю механізмів їх реалізації; потребою в науковому підході до виховання дитини в родині та недосконалою теоретичною й практичною базою для підготовки батьків до здійснення цієї мети.
    Необхідність створення стратегії та тактики сімейного виховання в Україні на сучасному етапі, процеси інтеґрації її до європейського освітнього простору, потреба в усуненні виявлених суперечностей, недостатня розробленість проблеми у вітчизняній педагогіці зумовили вибір теми дослідження „Проблеми сімейного виховання молодших школярів у Німеччині”.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з планом наукової роботи Слов’янського державного педагогічного університету у межах комплекс-ного дослідження кафедри педагогіки „Гуманізація навчально-виховного процесу” (протокол № 9 засідання вченої ради СДПІ від 28 грудня 1997 року). Тему затверджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 3 від 25.03.08 р.).
    Об’єкт дослідження сімейне виховання в сучасній Німеччині.
    Предмет дослідження теорія й практика подолання проблем сімейного виховання молодших школярів у Німеччині.
    Мета дослідження полягає у виокремленні й систематизації сучасних проблем сімейного виховання молодших школярів у Німеччині, в узагальненні досвіду подолання виявлених проблем та у визначенні можливостей використання позитивного досвіду німецьких фахівців у вітчизняній педагогічній теорії й практиці.
    Досягнення мети передбачало розв’язання таких завдань дослідження:
    1. Проаналізувати історичний розвиток і визначити основні етапи становлення німецької сім’ї та простежити генезу сімейного ви-ховання в філософській та педагогічній думці Західної Європи.
    2. З’ясувати сутність, структуру та зміст сімейного виховання в Німеччині, розкрити особливості розвитку молодших школярів у німецькій родині, скласти психолого-педагогічний портрет молодшого школяра.
    3. Схарактеризувати домінуючі проблеми в сімейному вихованні молодших школярів Німеччини та узагальнити досвід їх розв’язання.
    4. Визначити шляхи використання позитивного німецького досвіду вирішення проблем сімейного виховання в Україні.
    Методологічну основу дослідження становлять положення теорії наукового пізнання, зокрема, про діалектичну єдність теорії й практики, філософські концепції сімейного виховання, логіко-історичний, феноменологічний та комплексний підходи до наукового дослідження; принципи науковості, історизму, цілісності, соціальної зумовленості, системності, детермінізму.
    Теоретичну основу дослідження склали наукові положення теорії вітчизняного родинного виховання (А.Макаренко, В.Сухомлинський, К.Ушинський) та практики українського сімейного виховання (Т.Алєк-сєєнко, Т.Кравченко, О.Вишневський, В.Постовий, П.Щербань); методо-логії порівняльної педагогіки (Л.Ваховський, О.Галус, О.Джуринський, Н.Лавриченко, Л.Пуховська, А.Сбруєва, В.Червонецький); ідеї відомих мислителів, що складають філософсько-світоглядну основу виховання (Я.А.Коменський, Й.Г.Песталоцці, Ф.Рабле, Ж.-Ж.Руссо); концептуальні засади сімейного виховання у Німеччині (Г.Гобмаір, М.Р.Текстор, З.Чьопе-Шеффлер, К.Шнеевінд); нормативні документи, в яких відобра-жено основні положення щодо освіти й виховання в Україні і Німеччині.
    Для вирішення визначених завдань у роботі було використано комплекс методів дослідження, зокрема: теоретичні історико-порівняльний аналіз та систематизація нормативних документів і літературних матеріалів, теоретичне узагальнення, проблемно-хроноло-гічний, історико-структурний, ретроспективний методи, які дали змогу дослідити історичний розвиток та виокремити основні етапи становлення німецької сім’ї, простежити генезу сімейного виховання в філософській та педагогічній думці Західної Європи; синтез, індукція та дедукція, які дозволили охарактеризувати сучасний стан сімейного виховання в Німеччині, з’ясувати сутність, структуру та зміст сімейного виховання у ФРН; аналіз наукових, документальних та інших джерел з використанням методів інтерпретації, систематизації та узагальнення для розкриття особливостей розвитку виховання школярів у німецькій родині; методи функціонально-структурного аналізу, які уможливили узагальнення досвіду подолання проблем сімейного виховання в Німеччині; емпіричні спостереження (пряме та опосередковане) за процесом розвитку молодших школярів у німецьких родинах, бесіди й інтерв’ю з співробітниками науково-дослідних інститутів Німеччини (м.Мюнхен, м.Вюрцбург) для характеристики домінуючих проблем у сімейному вихованні молодших школярів ФРН і виявлення шляхів використання позитивного німецького досвіду в галузі сімейного виховання на теренах української педагогіки.

    Джерельну базу дослідження складають матеріали Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського (м.Київ), Державної науково-педагогічної бібліотеки України іменіВ.О.Сухомлинського (м.Київ), Державної науково-технічної бібліотеки (м.
  • Список літератури:
  • ВИСНОВКИ

    Проведене дослідження показало, що вибір обраної теми є правомірним, оскільки проблема родини й сімейного виховання в Україні постає гостро актуальною і потребує подальшої розробки, у тому числі, й за допомогою залучення позитивного досвіду високорозвинених країн світу, у нашому випадку Німеччини.
    У дисертації наведено теоретичне узагальнення проблем сімейного виховання молодших школярів у Німеччині, що виявляється в історико-хронологічному та функціонально-структурному аналізі сучасного сімейного виховання молодших школярів у ФРН. Це дозволило з'ясувати специфіку та місце сучасної сім'ї в німецькому суспільстві, охарактеризувати домінуючі проблеми сімейного виховання Німеччини та узагальнити досвід їх подолання, визначити можливості використання в Україні позитивного досвіду німецьких педагогів.
    В процесі розв'язання поставлених завдань ми дійшли наступних висновків:
    1. Німеччина країна з самобутньою системою сімейного виховання, перевіреною багатовіковим досвідом, що сформувався на етнопсихологічних засадах у процесі культурно-історичного розвитку держави. Аналіз історичних та педагогічних джерел дає підстави стверджувати, що дослідження процесу становлення німецької родини є оптимальним за умови виокремлення наступних етапів: становлення докапіталістичної родини; утворення індустріальної сім’ї; формування стандартної європейської сім’ї; становлення сім’ї в розділеній Німеччині; утворення сучасної європейської сім’ї, яку пропонуємо розуміти як економічне, демографічне й соціокультурне явище з багатогранною історією. Сьогоднішня німецька сім’я відображає всі суперечності, що є в державі й суспільстві, є своєрідним „мікрокосмом” зі своїми звичками, традиціями та принципами співіснування між її членами.
    2. Установлено, що історичний розвиток сімейного виховання в Німеч-чині супроводжувався зміною типу сімейного співіснування від великої родинної спільноти з робітниками і кухарками до сім’ї з двох поколінь, стосунків між членами родини від авторитарних до демократичних, ролі жінки від прислужниці до самодостатньої освіченої особистості, підходу до виховання дитини зі споглядального до осмисленого, від виховання дітей без урахування дорослими вікових особливостей розвитку дитини і без залучення додаткових педагогічних знань до активного удосконалення виховних навичок. Доведено, що сім’я в сьогоднішній Німеччині це соціально-педагогічний інститут, метою якого є підготовка дитини до вступу в доросле життя. Характерною рисою сучасної німецької родини є орієнтація на дитину і, що найбільш важливо, вона є усвідомленою.
    3. Визначено, що простежити генезу сімейного виховання в Західній Європі та визначити вплив філософських і педагогічних ідей на його розвиток виявилось можливим при використанні культурно-філософського або цивілізаційного підходу, в результаті чого було зроблене наступне узагальнення: провідні філософські тенденції та ідеї видатних педагогів прямим чином впливали на позитивні зрушення в формуванні у дорослих необхідності свідомого застосування певних методів, стилів та принципів у виховному процесі. Це зумовило розуміння сімейного виховання в Західній Європі на сучасному етапі як багатогранного комплексного процесу, що, насамперед, характеризується чітким усвідомленням батьками всіх виховних цілей та завдань, розроблених провідними дослідниками країни з урахуванням вимог часу й суспільства, та науковим підходом старшого покоління до виховання молодшої генерації родини.
    4. Сутність, структура та зміст сімейного виховання в Німеччині зумовлені ментальними характеристиками німецької родини; визначаль-ними рисами стосунків у ній є акуратність, пунктуальність, точність, дисциплінованість, прагматичність, самостійність і незалежність одного члена родини від іншого, закритість родини.
    Ретельний аналіз особливостей розвитку молодшого школяра в німецькій родині надав можливість скласти його психолого-педагогічний портрет. Встановлено, що учень початкових класів у сучасній Німеччині це активна особистість, орієнтована школою й родиною на самостійне прийняття рішень, із наступними ціннісними пріоритетами, прищепленими в процесі сімейного виховання: ввічливість, пристойна поведінка, працьовитість, взаємодопомога, толерантність. Всі перераховані якості є логічними в контексті багатовікової традиції виховання дітей у німецьких родинах за релігійними догмами. Родина для молодшого школяра ФРН це його батьки та брати і сестри, іноді гувернантки, але не інші родичі.
    5. Спостереження, інтерв’ю, бесіди з теоретиками та практиками сімейного виховання в Німеччині дозволили схарактеризувати домінуючі проблеми у сімейному вихованні молодших школярів ФРН. Встановлено, що класифікація проблем сімейного виховання як соціально-економічних, психологічних та педагогічних у повній мірі відображає той спектр проблемних ситуацій, що притаманний повсякденному спілкуванню дорослих та дітей в одній родині. Проблеми в сімейному вихованні пропонуємо розуміти як невідповідність очікуваних від виховання результатів наявним.
    Доведено, що ефективна реалізація сім’єю виховної функції в Німеччині зумовлюється її тісним контактом зі школою. Характерною для ФРН особливістю виховного процесу є те, що взаємодія навчального закладу й родини учня націлена на виховання в молодшого школяра самостійності. Плідне партнерство двох сторін виховного процесу сприй-мається німецькими науковцями як один із основних напрямків подолання проблем у сімейному вихованні. Рівень взаємодії батьків і школи визначається в Німеччині як критерій якості та престижності навчального закладу.
    Підвищення педагогічної культури батьків пріоритет сімейної політики Федеративної Німеччини. Показовим для української виховної реальності є функціонування в Німеччині широкої інфраструктури закладів, націлених на удосконалення виховного потенціалу дорослих із різним рівнем педагогічних знань (виховні пункти; групи з підвищення педагогічної культури батьків; організації „Сімейна співпраця”, „Допомога родинам”, „Допомога молоді”; Школи для батьків).
    6. Виходячи з аналізу наукової літератури останнього десятиріччя, було констатовано, що оптимізація виховного процесу в Україні створює нові можливості для удосконалення концепцій вітчизняного сімейного виховання. Зважаючи на цей факт, а також на загальні тенденції сучасного суспільства до міжкультурної інтеграції, наголошуємо, що вивчення передового досвіду німецьких педагогів у галузі сімейного виховання, його творча адаптація до особливостей процесу виховання дитини в сім’ї відкриває якісно нові горизонти для українського виховання.
    Спираючись на досвід вітчизняного сімейного виховання й на результати компаративного аналізу особливостей реалізації процесу виховання молодших школярів в українських та німецьких родинах, найбільш перспективними в сенсі поглибленого вивчення й можливого подальшого застосування в вітчизняній педагогіці вважаємо такі позитивні аспекти сімейного виховання молодших школярів у Німеччині: по-перше, взаємодія школи та родини (а саме: стратегічне планування співпраці між батьками молодших школярів і школою в структурній, адміністративно-політичній, шкільній та квалітативній площинах; налагодження контактів між батьками та педагогами ще до початку занять у школі; введення системи чіткого узаконення прав та обов’язків обох сторін виховного процесу; зміна участі батьків у взаємодії з вчителем із кількісної на якісну; створення нових горизонтів у співпраці, зокрема, в міжнародній площині); по-друге, система педагогічної просвіти батьків (введення проекту „Листи до батьків”; професійних виховних Інтернет-сайтів; виховних пунктів); по-третє, стратегія сімейної політики (налагодження інфраструктури закладів педагогічної просвіти батьків; сприяння зміні підходу батьків до процесу сімейного виховання зі споглядально-пасивного на свідомий; заохочення батьків до відвідування закладів педагогічного всеобучу).
    Безсумнівним є той факт, що творче опрацювання вітчизняними педагогами цих теоретичних ідей і практичних надбань німецької педагогіки збагатить зміст українського родинного виховання.
    Викладені в цьому дослідженні висновки не претендують на повноту розв’язання аналізованої проблеми. Предметом уваги подальших, більш глибоких наукових досліджень можуть стати питання пошуку спільних для європейських країн шляхів усунення проблем у сімейному вихованні, особливостей реалізації сімейного виховання учнів середньої ланки школи чи підлітків, підготовки фахівців у галузі сімейного виховання, діяльності організацій із підвищення педагогічної культури батьків.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины