Прикидько Ольга Михайлівна Інформаційне онлайн-телебачення України : Прикидько Ольга Михайловна Информационное онлайн-телевидения Украины Prykydko Olga Mykhailivna Information online television of Ukraine

Короткий опис

Прикидько Ольга Михайлівна, менеджер з персоналу у СТОВ «Агрофірма Корсунь». Назва дисертації: «Інформаційне онлайн-телебачення України». Шифр та назва спеціальності 27.00.06 прикладні соціально-комунікаційні технології. Спецрада Д 26.852.26 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису
ПРИКИДЬКО ОЛЬГА МИХАЙЛІВНА
УДК 007:[004.738.5+654.197:070.431](047)
ДИСЕРТАЦІЯ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ОНЛАЙН-ТЕЛЕБАЧЕННЯ УКРАЇНИ
27.00.06 — прикладні соціально-комунікаційні технології
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних
комунікацій
Дисертація містить результати власних досліджень.
Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на
відповідне джерело ____________ О. М. Прикидько
Науковий керівник: Гоян Олександр Яремович, доктор філологічних наук,
професор
Київ — 2020

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………. 11
РОЗДІЛ1. ІНТЕРНЕТ-ТЕЛЕБАЧЕННЯ В УКРАЇНІ: ЕТАПИ
СТАНОВЛЕННЯ І ФУНКЦІОНУВАННЯ ………………………………. 17
1.1. Від ефіру до інтернет-телемовлення: історична розвідка ………….. 17
1.2. Основні етапи становлення в Україні інформаційних онлайнтелепрограм ………………………………………………………................ 38
1.3. Сучасні погляди на формування платформ і технологій інтернеттележурналістики…………………………………………………………… 48
Висновки до розділу 1 ………………………………………………........... 69
РОЗДІЛ 2. ТЕМАТИЧНО-ЗМІСТОВІ ОСОБЛИВОСТІ НОВИННИХ
ОНЛАЙН-ТЕЛЕПРОГРАМ В УКРАЇНІ …………………………………. 72
2.1. Інформаційні телепрограми українських телекомпаній:
конкуренція і конвергенція ………………………………………………... 72
2.2. Тематика і жанрова характеристика українських телевізійних
новин………………………………………………………………………… 100
2.3. Інформаційне онлайн-телебачення України: дифузія жанрів як
телемовна технологія ……………………………………………………… 117
Висновки до розділу 2 …………………………………………………….. 145
РОЗДІЛ 3. ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ
ІНФОРМАЦІЙНОГО ОНЛАЙН-ТЕЛЕБАЧЕННЯ В УКРАЇНІ ............... 147
3.1. Аудиторія новинного інтернет-телебачення в Україні: соціальнодемографічна характеристика …………………………………………….. 147
3.2. Іміджева стратегія ведучого інформаційної онлайн-телепрограми
як технологія формування іміджу ………………………………………… 163
3.3. Особливості просування інформаційного телевізійного контенту в
Україні: традиційні технології та нові підходи…………………………... 175
Висновки до розділу 3 ……………………………………………………... 190
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………... 193
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …..……………………………… 199
ДОДАТКИ ………………….......................................................................... 224

Список літератури

ВИСНОВКИ
Реалізація мети дослідження та виконання поставлених завдань дали
змогу дійти таких висновків:
1. Встановлено, що оналайн-телебачення в Україні пройшло кілька етапів
становлення, зокрема:
- етап переходу від дублювання ефірного мовлення до оригінальних
авторських майданчиків з багатими інтерактивними можливостями (1998–
2008 рр.);
- етап залучення нових технічних розробок для організації та просування
медіапродукту, які стали доступними великим корпораціям і пересічним
користувачам. Наприклад, відомий відеохостинг YouTube дає можливість
створювати власний канал і монетизувати свої відео (2008–2014 рр.);
- етап створення телеканалами власних унікальних онлайн-каналів і
наповнення їх контентом, дистрибуцією, монетизацією та статистикою (2014–
2016 рр.);
- етап переходу від безособистісних програм до авторського мовлення,
появи нових вербальних та візуальних форм відтворення подій завдяки
переходу на новітні технології телевиробництва (2016 р. – до сьогодні);
До головних чинників впливу на процес становлення та формування
інформаційного телемовлення належать законотворення, фінансування,
іноземні інвестиції, перехід від дикторського до авторського ведення, нові
методи та форми подачі інформації. Перенесення телебачення в інтернетпростір і залучення соціальних мереж для просування власного контенту
посприяло розширенню аудиторії, підвищенню рівня ефективності зворотного
зв’язку з глядачем.
2. Функціонування телебачення в світовій мережі трансформує та
видозмінює структуру жанрів, методи роботи з масовою інформацією, форму й
канали подачі матеріалів. У процесі створення інформаційної програми, яка має
бути пристосована до онлайн-трасляції, застосовується набір технологій, які
проходять процес адаптації від традиційних до онлайн-версій.
194
У виробництві та розповсюдженні новин мультимедійність є важливим
компонентом телевізійних технологій для формування глядацької аудиторії,
рейтингів та престижу каналу, що впливає на жанрову систему інформаційної
програми та на висвітлення нових тем. Онлайн-аудиторія має можливість
споживати інформацію у таких форматах: 1) текстовому, що міститься на сайті
під кожним випуском новин; 2) відео, яке деталізує зміст матеріалу; 3) аудіо
(онлайн чи в запису); 4) фотозвіту чи інфографічних зображень; 5) поєднання
кількох варіантів для отримання новин.
На прикладі інформаційних програм досліджуваних телеканалів
розглянуто дифузію жанрів інформаційних матеріалів, зокрема: інтерв’ю та
репортажу (переважають елементи інтерв’ю), репортажу та інтерв’ю
(переважають елементи репортажу), інтерв’ю та інфографіки, замітки та
фейлетону. Рідше трапляються також такі жанрові поєднання: інтерв’ю-думкарепортаж, подієвий репортаж-інтерв’ю, тематичний репортаж-інтерв’ю,
спеціальний репортаж-інтерв’ю. Відеоблоги в межах українського новинного
онлайн-мовлення функціонують у таких інформаційно-аналітичних жанрах, як
телевізійний огляд та розгорнутий загальнополітичний звіт.
Проаналізований контент новинних програм інформаційних телеканалів
України як в ефірному мовленні, так і онлайн показує, що для висвітлення
політичних та суспільно значущих тем найчастіше використовують інтерв’ю та
репортаж. Крім того, характерною рисою нинішнього телебачення є жанр
інфотейнменту, зокрема і на новинних каналах ефірного та онлайн-мовлення.
На кожному з етапів становлення телебачення виникала технологія, яка
сприяла його вдосконаленню та зближенню з глядацькою аудиторією, зокрема:
створення інформаційного продукту в режимі «онлайн», інтернет-технологія
подкастингу, повного дублювання прямого ефіру на вебсторінці телекомпанії,
транслювання телевізійного контенту, що вже вийшов в ефір, протягом певного
періоду, персонального мережевого відеорекордеру, виробництва телевізійного
продукту шляхом традиційних аудіовізуальних стандартів ЗМІ, адаптації
продукту для мобільних пристроїв та інтеграції з телекомунікаційними
сервісами.
195
3. З’ясовано, що новинний контент телеканалів «112 Україна» та
«Hromadske.ua» має відмінності в подачі матеріалу на вебсайті, YouTube та
Facebook, а онлайн-формат передбачає врахування переглядів, лайків та
коментарів. Так, на YouTubе телеканал «112 Україна» має 113,770 тис.
підписників, а на Facebook – 166,433 тис.; «Hromadske.ua» – 326,464 тис.
користувачів на YouTubе та 614,698 тис. осіб на Facebook.
Визначено, що в жанрі репортажу-інтерв’ю висвітлюються події на сході
країни, звідки ведуться прямі включення; у жанрі інтерв’ю-репортажу
журналісти готують матеріали на теми аналізу військово-політичної ситуації в
Україні, домовленостей про припинення військових дій, підвищення тарифів,
підняття цін на продукти. З’ясовано, що в 2017 р. лідерами за висвітленнями
теми АТО стали телеканали «Прямий», «Еспресо TV», «5 канал»,
«112 Україна» та «24 канал». Водночас аналіз відеоматеріалу
краудфандингових телеканалів показав вузькість тематичної спрямованості та
відсутність жанрового різноманіття.
Повні випуски новин більшості телеканалів у мережі представлені лише
на офіційних вебсайтах телеканалів; вчасність подання до ефіру матеріалу
залежить від телеканалу, проте є приклади, коли відеоматеріал з’являється
спочатку на сторінці відеохостингу, а потім – на офіційному вебсайті;
відеоматеріали, які з’являються на сторінці у Facebook, представлені короткими
відеосюжетами; тематично-змістова насиченість новинних випусків прямо
залежить від суспільно-політичної ситуації в країні та світі; більше уваги
приділяється виступам та звітам Генштабу, високопосадовцям, нардепам, а
значно менше – історіям українських військових, ветеранів, сюжетам із зони
АТО чи анексованого Криму.
4. Результати двох анкетувань з часовим проміжком у 2 роки (квітень
2016 р. – червень-липень 2018 р.) свідчать, що більшість аудиторії традиційних
програм телевізійних новин є люди літнього віку (56+), які не мають доступу до
інтернету. Звички літніх глядачів переглядати новини по телевізору формують
основну глядацьку аудиторію такого типу медіа. Інформаційні програми
українського ефірного телебачення втрачають зв’язок зі значною частиною
196
молодого населення. Молодий глядач щороку залишає традиційні телевізійні
новини і стає активним споживачем мережевого інформаційного контенту.
Відповіді респондентів показали, що найактивнішими глядачами, які
відвідують вебсайти телеканалів та дивляться випуски щодня, є жителі міста
Києва та обласних центрів.
75% аудиторії віком від 18 до 35 років отримують новини в інтернеті.
Половина глядачів віком від 35 до 55 надають перевагу традиційному
перегляду телевізійних новин. До переваг перегляду новин у мережі опитувані
зазначили: 60% – мають можливість дивитися як повні випуски, так і окремі
відеосюжети; 25% – на кожному сайті телеканалу є архів програм; для 10% –
можливість дивитися новини будь-де та на різних носіях; решта 5% не
знаходять жодних зручностей і переваг, а інколи переглядають теленовини,
коли блукають просторами всесвітньої мережі.
Додаткові запитання в анкеті за 2018 р. дали змогу ширше розглянути
вподобання та споживчі звички аудиторії новинного онлайн-телебачення.
Головна відмінність у відповідях респондентів за останні два роки в кількості
глядачів вікової категорії «31–45», що переглядають новини в інтернеті.
Порівняно з 2016 р. кількість таких глядачів зросла майже у два рази. Також
анкетування-2018 показало зміни у виборі телеканалів для перегляду
інформаційних випусків новин-онлайн. Для прикладу, «ТСН» у 2016 р. – 45%,
у 2018 р. – 35%; новинні випуски телеканалу «112 Україна» у 2016 р. – 25%, у
2018 р. – 30%. У 2018 р. маємо такі результати щодо перегляду новинних
випусків телеканалів: «NewsOne» – 25%, «ZIK» – 5% та «Еспресо.TV» – 5%.
На основі одержаних результатів можна констатувати, що інформаційний
інтернет-мовник впевнено почувається у великих містах, залишається питанням
часу – районні центри та села. Такий вид телебачення входить у повсякденне
життя більшості українців і з часом посяде там провідну позицію.
5. Популярність інформаційної програми залежить не лише від контенту,
а й від іміджу ведучого як однієї з важливих телевізійних технологій, його
індивідуальних особливостей та професійних умінь. Аналізуючи імідж
ведучого онлайн-програми новин, виділено такі типи за образом та стилем:
197
а) класичний стиль з елементами ділового (ведучі інформаційних програм
телеканалів «UA: Перший» та «5 канал»); б) casual стиль, який має такі
підстилі: smart-casual (ведучі програм «ТСН», «Вікна-Новини», «Новини 112»
та частково в «Час новин»); casual-glamour (ведучі каналів «1+1», «СТБ»,
«112 Україна»); sport-casual (ведучі телеканалу «Hromadske.tv»); в) стиль вамп
(ведучих телеканалу «NewsOne»).
Крім правильно підібраного одягу та макіяжу, приємної зовнішності та
зачіски, важливими елементами є вміння триматися в кадрі, вербальні (дикція,
артикуляція, темпоритм, динаміка мовлення, інтелектуальність, голос) і
невербальні (міміка, жестикуляція, рухи тіла, пози, паузи) чинники, а також
психологічні характеристики (вміння швидко реагувати на несподівані
обставини).
Проте помітною тенденцією останніх років є те, що в інтернет-мовленні
вплив ведучого на аудиторію дещо втрачається, оскільки більшість телеканалів
у соціальних мережах та на відеохостингу YouTube виставляють для перегляду
лише окремі сюжети з новинних випусків, де немає ведучих у кадрі. Ведучі
присутні в сюжетах на вебсайтах телекомпаній, де споживач може знайти їх
фото, тексти про них, чати, рекламу, анонси.
6. В умовах сучасної конкуренції важливо не лише виготовити якісний
конкурентоспроможний інформаційний продукт, а й залучити технології з його
просування: інформувати й нагадувати аудиторії про виробника та його
продукт, стимулювати попит, залучати якомога більшу кількості глядачів для
отримання максимальних прибутків.
Дослідження маркетингової політики інтернет-телеканалів свідчить, що
вони використовують такі технології просування інформаційних програм:
а) анонси та відеозаставки на офіційних сайтах телеканалів і на сторінках
інформаційних програм у соціальних мережах та відеоплатформах; б) участь
телеведучих інформаційних програм у благодійних акціях,
загальнонаціональних фестивалях і програмах, в) створення онлайн-додатків,
г) телебачення «на запит» (on demand), д) створення медіабібліотеки
198
інформаційних телепрограм, кращих сюжетів, е) розміщення контенту в
хмарних сервісах, є) розподіл на ефірне та позаефірне мовлення.
Результати, отримані в ході дослідження, доповнюють історію розвитку
телеіндустрії та українського телевиробництва. Перспективними є дослідження
особливостей становлення та розвитку окремих форматів функціонування
онлайн-телебачення та платформ просування інформаційних випусків новин