Вербицький Богдан Дмитрович Громадсько-політична та державотворча діяльність Михайла і Богдана Горинів (1962–1998 рр.) : Вербицкий Богдан Дмитриевич Общественно-политическая и государственная деятельность Михаила и Богдана Горыней (1962-1998 гг.) Verbytskyi Bohdan Dmytrovych Socio-political and state-building activity of Mykhailo and Bohdan Horyniv (1962–1998)

Короткий опис

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Міністерство освіти і науки України Київський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерство освіти і науки України Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису Вербицький Богдан Дмитрович УДК 94(477)1962/1998”:[323.3+342]Горині(043.3) ДИСЕРТАЦІЯ Громадсько-політична та державотворча діяльність Михайла і Богдана Горинів (19621998 рр.) 07.00.01 історія України Подається на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело ____________ Б. Д. Вербицький Науковий керівник Дробот Іван Іванович, доктор історичних наук, професор Київ 2020

ЗМІСТ АНОТАЦІЯ СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ..15 ВСТУП....17 РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ23 1.1 Історіографія дослідження .23 1.2 Джерельна база дисертації .38 1.3 Теоретико-методологічні засади дослідження проблеми ...54 РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ СВІТОГЛЯДУ БРАТІВ ГОРИНІВ......60 2.1 Соціальні чинники формування суспільно-політичних поглядів Михайла і Богдана Горинів ..60 2.2 Студентські роки і початок літературно-публіцистичної діяльності братів Горинів ...65 РОЗДІЛ 3. ДИСИДЕНТСЬКИЙ ПЕРІОД СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БРАТІВ ГОРИНІВ (2 ПОЛ. 1960-х 2 ПОЛ. 1980-х) ..........88 3.1 Виготовлення і поширення самвидаву братами Горинями (1962 1965-ті рр.) ...88 3.2 Табірний період життя Михайла і Богдана Горинів .101 3.3 Громадсько-політична діяльність братів Горинів на волі та їх участь у Гельсінському русі (1970 1980-ті рр.) ................................114 РОЗДІЛ 4. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ТА ДЕРЖАВОТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ БРАТІВ ГОРИНІВ НАПЕРЕДОДНІ ТА В РОКИ РОЗБУДОВИ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (КІН. 1980-х 1990-ті рр.) .129 4.1 Громадсько-політична діяльність Михайла та Богдана Горинів у 1987-1991 рр. ...129 4.2 Державотворча та громадська діяльність братів Горинів в період становлення української держави155 ВИСНОВКИ ................................180 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ ...186 ДОДАТКИ ...222 15 СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ГДА Галузевий державний архів Служби безпеки України ДемПУ Демократична партія України ДНЯЗ Договір про нерозповсюдження ядерної зброї КДБ Комітет Державної Безпеки КК УРСР Кримінальний кодекс Української Радянської Соціалістичної Республіки КНДС Конгрес національно-демократичних сил КПРС Комуністична партія Радянського Союзу КПУ Комуністична партія України ЛІДПМ Львівський інститут декоративного і прикладного мистецтва МЗС Міністерство закордонних справ НАН України Національна академія наук України НАТО Організація Північноатлантичного договору НБСЄ Нарада з безпеки і співробітництва в Європі НКВС Народний комісаріат внутрішніх справ НРУ Народний Рух України облвно обласний відділ народної освіти ООН Організація Об’єднаних Націй РХП Республіканська Християнська партія СНД Співдружність Незалежних Держав СНО-1 Договір про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь СРСР-США СРСР Союз Радянських Соціалістичних Республік США Сполучені Штати Америки УАНТІ Українська асоціація незалежної творчої інтелігенції «УВ» «Український вісник» УВКР Українська Всесвітня Координаційна Рада УГГ Українська Гельсінська група 16 УГС Українська Гельсінська спілка УРП Українська республіканська партія УРСР Українська Радянська Соціалістична Республіка УКЦ Комітет захисту української католицької церкви ЦДАВО України Центральний державний архів вищих органів влади та управління України ЦДАГО України Центральний державний архів громадських об’єднань України ЦК КПРС Центральний комітет Комуністичної партії Радянського Союзу ЦК КПУ Центральний комітет Комуністичної партії України 17 ВСТУП Актуальність теми дослідження. У сучасних умовах українського державотворення вельми актуальними в історичній науці стали дослідження, які націлені на науковий, об’єктивний аналіз і відтворення історичних подій початку 60-х 90-х рр. ХХ ст., пов’язаних з рухом за незалежність України, а саме внеску окремих особистостей в зміцнення державницького потенціалу країни. Біографістика, як один із жанрів історії, в останні роки набуває значної популярності серед українських істориків, які намагаються виправити історичну несправедливість і повернути в історичний дискурс відомих громадсько-політичних і культурних діячів, несправедливо засуджених і безпідставно замовчуваних у радянський період. Серед них брати Михайло і Богдан Горині дисиденти, політв’язні, лідери Народного Руху України, депутати перших скликань Верховної Ради України, борці за державний суверенітет і незалежність України. Михайло і Богдан Горині непересічні постаті української історії другої половини ХХ початку ХХІ ст. Їхня громадська, суспільнополітична, державотворча діяльність це очевидний приклад незламності духу, віри і любові до Батьківщини, помножений на боротьбу за створення незалежної Української держави на засадничих демократичних принципах громадянського суспільства, свободи слова і верховенства права. Актуальність обраної теми посилюється науково-пізнавальними потребами історичної науки. Відсутність всеохоплюючих комплексних наукових праць з дисидентського продержавницького руху, зокрема громадсько-політичної та державотворчої діяльності братів Горинів обумовила необхідність ретельного вивчення теми, що дозволяє скласти більш повне уявлення про розвиток суспільно-політичної думки України та національно-визвольних ідей у 19601980-х рр., а також розбудову незалежної Української держави в 1990-ті рр. 18 Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження «Громадсько-політична та державотворча діяльність Михайла і Богдана Горинів (19621998 рр.)» підготовлено відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова та згідно з науковою проблематикою кафедри історії та філософії історії факультету філософії та суспільствознавства «Державницьке, суспільно-політичне життя та освіта в Україні протягом ХХ початку ХХІ ст.». Тему дисертації затверджено Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (протокол №10 від 28 січня 2016 р.). Мета дисертаційного дослідження полягає в аналізі життєвого шляху і громадсько-політичної діяльності Михайла і Богдана Горинів в контексті суспільно-політичних процесів УРСР та визначенні їх ролі в розбудові незалежної Української держави. Досягнення визначеної мети передбачає вирішення таких дослідницьких завдань: - з’ясувати стан вивчення та рівень наукового осмислення проблеми; - охарактеризувати джерельну базу дослідження та його методологію; - проаналізувати основні соціальні чинники формування світогляду та початку громадсько-політичної діяльності братів Горинів; - висвітлити участь Михайла і Богдана Горинів у дисидентському русі; - визначити роль братів Горинів у діяльності Гельсінського руху в Україні; - охарактеризувати парламентську законодавчу діяльність братів Горинів; - дослідити внесок Михайла і Богдана Горинів у процес становлення та розбудови державної незалежності України. Об’єктом дослідження є суспільно-політичні процеси України в другій половині ХХ на початку ХХІ ст. через призму життєдіяльності Михайла і Богдана Горинів. 19 Предметом дослідження є громадсько-політична та державотворча діяльність братів Горинів в контексті виборення, становлення та розвитку української державності. Хронологічні межі дослідження охоплюють період від 1962 до 1998 р. Нижня межа визначається початком громадсько-політичної діяльності Михайла та Богдана Горинів, верхня закінченням їх активної державотворчої діяльності. Водночас для кращого розуміння умов, у яких формувався світогляд братів Горинів, у роботі свідомо здійснюється вихід за нижню межу дослідження. Територіальні рамки дослідження охоплюють сучасну територію України та окремих регіонів Російської Федерації, на які поширювалася антирадянська, суспільно-політична і державницька діяльність братів Горинів. Методологічна основа дисертаційного дослідження виходить з фундаментальних положень про сутність історичного пізнання, об’єктивних та суб’єктивних умов розвитку науки, її норм та цінностей. Вона базується на принципах об’єктивності, історизму, системності, всебічності, комплексності, розвитку, які в сукупності дозволяють розкрити поставлену проблему Реалізація поставлених завдань стала можливою завдяки використанню загальнонаукових, спеціальних історичних і міждисциплінарних методів дослідження: конкретно-пошуковий та евристичний (аналіз і систематизація джерел і літератури), проблемно-хронологічний (використовувався для виокремлення в рамках загальної теми досить вузьких проблем, кожна з яких розглядається в хронологічній послідовності), порівняльно-історичний (зіставлення особливостей розвитку національно-визвольного руху на Львівщині з іншими регіонами України); ретроспективний (узагальнення фактів минулого та визначення передумов формування опозиційних рис у братів Горинів), усної історії (з’ясування невідомих фактів і обставин з життя братів Горинів, шляхом запису 20 інтерв’ю із Б. Горинем). Специфіка дослідження вимагала залучення методів інших наук: статистичного, математичного, графічного (при встановленні особливостей процесу голосування за братів Горинів на виборах до парламенту). Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що: уперше в історичній науці: - здійснено історіографічний аналіз рівня розробки наукової проблеми, охарактеризовано інформаційний потенціал дослідження; - комплексно проаналізовано основні віхи життя і державотворчої діяльності братів Горинів та визначено їх внесок у здобуття Україною незалежності; - залучено новий пласт джерел, що знаходяться в українських архівосховищах, державних та приватних бібліотеках, які дозволяють розширити розуміння окремих аспектів дисидентського руху; - визначено і конкретизовано провідне місце публіцистичної, у тому числі «самвидавної» діяльності братів Горинів у контексті дисидентського руху України; - досліджено процес формування світогляду братів Горинів; - висвітлено особливості життя Михайла і Богдана Горинів під час табірного ув’язнення; - системно проаналізовано спогади сучасників про визначних державних діячів. Уточнено і доповнено: - місце та роль М. і Б. Горинів у державотворчому процесі України в кінці ХХ ст., їх внесок у розвиток української суспільно-політичної думки; - роль братів Горинів у діяльності Української Гельсінської Спілки, а також у створенні Народного Руху України; - місце Михайла Гориня у створенні Республіканської християнської партії. 21 Набули подальшого розвитку: - дослідження щодо основних чинників формування руху дисидентів в Україні; - аналіз проблематики політичних репресій дисидентів у 1960-х 1970-х рр.; - концептуальні положення щодо місця та ролі колишніх дисидентів у здобутті незалежності України в 1991 р. Практичне значення дослідження полягає у тому, що основні положення одержаних результатів дослідження, фактичний матеріал і висновки можуть бути використані для узагальнювальних досліджень з історії України, історії української державності, всесвітньої історії, біографістики, історії української культури, підготовки навчальних курсів для вищої та середньої шкіл, для підготовки курсів за вибором для студентів історичних, соціологічних, та політологічних спеціальностей вищих навчальних закладів, складанні програм і методичних рекомендацій. Матеріали роботи можуть бути застосовані для спеціальних розробок у галузі державної політики. Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні і практичні положення та результати дослідження доповідалися і отримали схвалення на засіданнях кафедри історії та філософії історії факультету філософії та суспільствознавства Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова в період 2016-2020 рр., на щорічних звітних науковопрактичних конференціях викладачів та аспірантів Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова в період за 2016-2018 рр., зокрема «Єдність навчання і наукових досліджень головний принцип університету: матеріали звітно-науково-практичної конференції викладачів, докторантів та аспірантів факультету філософської освіти і науки (2016), «Єдність навчання і наукових досліджень головний принцип університету: матеріали звітно-науково-практичної конференції викладачів, докторантів 22 та аспірантів факультету філософської освіти і науки (2018), а також на IV міжнародній науково-практичній конференції «Наука та потенціал» (2021). Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження оприлюднені в 6 наукових працях, з яких 5 опубліковані у фахових наукових періодичних виданнях України, 1 у закордонному науковому виданні. Структура та зміст дисертації обумовлені поставленими метою та завданнями наукового дослідження. Робота складається з анотації, вступу, чотирьох розділів (десяти підрозділів), висновків, списку використаних джерел та літератури, додатків. Повний обсяг дисертації становить 274 сторінок, із них 170 сторінок основного тексту. Список використаних джерел та літератури налічує 335 позицій на 35 сторінках, додатки становлять 5 позицій на 53 сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ За результатами проведеного дослідження громадсько-політичної та державотворчої діяльності Михайла та Богдана Горинів сформульовано найбільш фундаментальні узагальнення та найважливіші дисертаційні висновки, зокрема: 1. Постаті братів Михайла та Богдана Горинів залишаються серед малодосліджених в історичному дискурсі. Аналіз наукової літератури з історії українського національно-визвольного руху та політичного життя в незалежній Україні засвідчив відсутність у вітчизняній і зарубіжній історіографії комплексного наукового дослідження громадсько-політичної та державотворчої діяльності Михайла і Богдана Горинів. У дослідженні виділено три основні напрямки аналізу наукової літератури: праці з історії українського національно-визвольного руху, дослідження з питань громадсько-політичного та державницького життя в незалежній Україні і публікації, присвячені безпосередньо братам Гориням. Вони характеризують окремі аспекти діяльності братів у дисидентському русі, зокрема й у самвидаві, відзначають роль Михайла та Богдана Горинів у політичному житті незалежної України та їхню участь у роботі Верховної Ради України перших скликань. У дослідженні вперше в історичній науці на новому науковому рівні здійснено історіографічний аналіз рівня розробки досліджуваної теми, охарактеризовано інформаційний потенціал дослідження. 2. Джерельна база дисертації, представлена архівними джерелами з 8 державних і публічних архівосховищ, документальними збірниками, мемуарами та епістолярною спадщиною, у тому числі і самих братів Горинів, періодичною пресою. У наведених групах джерел містяться важливі дані про формування особистості братів Горинів, умови їхнього навчання в університеті та початку роботи, витоки опозиційної діяльності, основні аспекти громадсько-політичної та державотворчої роботи в роки 181 незалежності України. Загалом, джерельна база роботи є достатньо науково репрезентативною для аналізу громадсько-політичної та державницької діяльності Михайла і Богдана Горинів. Поєднання сучасних методологічних здобутків і застосування загальнонаукових, спеціальних історичних та міждисциплінарних методів наукового пізнання дозволило об’єктивно та комплексно підійти до висвітлення теми дослідження. 3. Формування світогляду Михайла і Богдана Горинів відбувалось насамперед під впливом власної родини, яка заклала основи патріотизму і української самосвідомості з ранніх років. Репресивна державна політика щодо утисків українського народу, зокрема, самих братів Горинів та членів їхньої сім’ї, зміцнили переконання того, що Українська держава має бути незалежною. Водночас на духовний розвиток, активну громадянську позицію братів суттєво впливало оточення у Львівському університеті, середовище митців-шістдесятників і дисидентів. Попри всі спроби радянської системи зламати український дух у майбутніх політичних діячах, вони зі студентських років проводили таємні зібрання для ознайомлення зацікавлених із українською історією та культурою, знаходили однодумців, спільно з якими, розповсюджували агітаційні матеріали про справжню комуністичну тоталітарну дійсність. Табірний період життя суттєво вплинув на формування чіткого переконання в потребі створення потужної політичної організації, яка має відстоювати суверенні права українського народу. 4. Брати Михайло і Богдан Горині були одними із головних постатей дисидентського руху, адже вони одними із перших сформулювали ідею створення мережі розповсюдження самвидаву як основного інструменту боротьби проти тоталітарного устрою УРСР в епоху «застою». Незважаючи на відбування покарання в мордовських таборах, брати-дисиденти змогли налагодити стабільні канали передачі забороненої літератури, у тому числі й за межі СРСР. Одним з найбільших успіхів у справі поширення нелегальної 182 літератури стала передача листа-звернення в ООН щодо тортур, які застосовуються до політв’язнів в СРСР. Перебуваючи в таборах, саме брати Горині відіграли ключову роль у переконанні в’язнів старшого покоління борців за незалежність України в необхідності легального методу боротьби, а саме за допомогою донесення до суспільства правди через поширення не тільки забороненої художньої літератури, а й політичних матеріалів антирадянського змісту. Налагоджені в ув’язненні контакти надали їм необхідний ресурс для подальшої боротьби за відновлення української незалежності. 5. Роль братів Горинів у формуванні Гельсінського руху в Україні і його діяльності на початковому етапі у другій половині 1970-х початку 1980-х рр. була опосередкованою. Б. Горинь практично не мав контактів з представниками Української Гельсінської групи, натомість М. Горинь негласно брав участь в її створенні та функціонуванні. Зокрема, він долучився до редакції основоположного документу про створення УГГ. Після арешту провідних учасників Групи в лютому 1977 р., офіційно не входячи до її складу, М. Горинь почав активно допомагати О. Мешко, яка на той час перебрала функції керівника УГГ, у друкуванні інформаційних бюлетенів. Зрештою, дисидента М. Гориня в 1981 р. і було заарештовано за виготовлення антирадянської літератури, хоча в представників слідства не було достатньо доказів. Наприкінці 1980-х рр. М. Горинь, після виходу на волю, спільно із братом Б. Горинем, стає на шлях відродження функціонування УГГ, яка згодом трансформувалася в Українську Гельсінську Спілку громадсько-політичну організацію патріотичного спрямування. Значною була роль М. Гориня у відновленні журналу «Український вісник», одним із редакторів якого був Б. Горинь. Саме цей часопис, як і його скорочена версія «УВ-Експрес», виконували функцію опозиційної преси, за допомогою якої серед українських громадян поширювались мета й наміри діяльності представників Гельсінського руху. М. Горинь також став 183 членом виконавчого комітету та одним з розробників програми «Декларація принципів УГС», що стала основоположним документом організації. Водночас Б. Горинь був засновником Львівської обласної організації УГС. Брати Горині також брали активну участь у створенні Народного Руху України за перебудову, зокрема М. Горинь був обраний Головою Секретаріату НРУ та брав участь у підготовці І установчого з’їзду організації. 6. Будучи народними депутатами України (М. Горинь у 1990-1994 рр., Б. Горинь у 1990-1998 рр.), брати Горині зосередили свої зусилля на розбудові державної незалежності України та її суверенітету, а також підвищенні авторитету української держави на міжнародному рівні. Зокрема, під час каденції народного депутата Верховної Ради України 1-го скликання М. Горинь більше опікувався внутрішньополітичними питаннями, у той час як Б. Горинь зовнішньополітичними. Починаючи з 1990 р., брати Горині були одними з ініціаторів створення Української республіканської партії, фактично сформованій на базі УГС. У 1992 р. М. Горинь очолив партію, а Б. Горинь у той час вже керував львівською регіональною організацією УРП. У парламенті М. Горинь був одним з учасників депутатського об’єднання «Народна Рада», яке було фактичною опозицією до комуністичної більшості, одночасно будучи членом комісії Верховної Ради Української РСР з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин. Після перемоги Л. Кравчука на президентських виборах, члени УРП, у тому числі брати Горині, підтримували діяльність першого Президента України, при цьому, зайнявши в своїй основі помірковані позиції. До того ж ними було ініційовано створення Конгресу національно-демократичних сил на підтримку Л. Кравчука, а його головою обрано М. Гориня. 184 У депутатській діяльності Б. Гориня умовно можна виокремити три вектори: налагодження міждержавних контактів із іншими країнами, протидія імперським територіальним зазіханням Російської Федерації та забезпечення національної безпеки України внаслідок ядерного роззброєння. Задля реалізації вищезазначених цілей брати Горині відвідали ряд країн Європи і США, заклавши фундамент двостороннього партнерства. У 1992 р. завдяки рішучості та цілеспрямованості Б. Гориня Україна стала асоційованим членом Північноатлантичної асамблеї. Крім налагодження міжнародних зв’язків, Б. Горинь приділяв особливу увагу локалізації деструктивної діяльності Російської Федерації, спрямованої на приєднання частини території України, зокрема АР Крим. Колишнім дисидентом були вжиті усі необхідні правові заходи реагування, а також висвітлено дану проблему в публічній площині, у тому числі донесено до міжнародного суспільства думку про імперіалізм Росії, що під виглядом захисту російськомовного етносу буде впроваджувати експансіонізм територій суверенних держав колишнього СРСР. Б. Горинь, відстоюючи національні інтереси України, брав участь у програмі ядерного роззброєння України, вимагаючи надання чітких гарантій державної безпеки іншими ядерними державами, що, зрештою, забезпечувало територіальну цілісність і недоторканість України до весни 2014 р. Під час другої депутатської каденції у 1994-1998 рр. Б. Горинь змінив напрям своєї діяльності з міжнародного на внутрішньополітичний, опікуючись питаннями, що відносилися до компетенції парламентської Комісії з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. 7. Брати Михайло та Богдан Горині зробили значний особистий внесок у процес становлення незалежності України, утвердження її суверенітету та зміцнення міжнародного авторитету. Діяльність М. і Б. Горинів, спрямована 185 на затвердження державної незалежності України, розпочалася на поч. 1960-х зі створення мережі поширення самвидаву, що став інструментом ідеологічної боротьби із нав’язаними тоталітаризмом радянськими «цінностями», перекресленою історією і комплексом меншовартості українців перед росіянами. Брати-дисиденти спершу активно займались самвидавною діяльністю, а з кінця 1980-х початку 1990-х рр. були організаторами численних патріотичних заходів, зокрема відзначення 500-ліття Запорозького козацтва, «Живий ланцюг», а також інших правозахисних мітингів в Україні, спрямованих проти комуністичного державного устрою, які призводили до пробудження національної ідентичності українських громадян УРСР. Важливою була державотворча політика братів Горинів. Вони були одними з ініціаторів прийняття Декларації про державний суверенітет України, Акта проголошення незалежності України, а також співавторами інших законопроектів пов’язаних із розбудовою державних інституцій. Водночас М. і Б. Горині опікувались питаннями національної безпеки України і гідно відстоювали національні інтереси держави в міжнародних відносинах та позицію щодо входження України до світових військових альянсів. Таким чином, більша частина життя братів Горинів пов’язана із служінням українському народові. Саме завдяки, у тому числі, їхній наполегливій діяльності відбулося утвердження України як незалежної держави.