КУЦЕНКО ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЕФЕКТИВНОСТІ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ : КУЦЕНКО ТАТЬЯНА НИКОЛАЕВНА ОРГАНИЗАЦИОННО-ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ ГОСУДАРСТВЕННОГО КОНТРОЛЯ ПО ДЕЯТЕЛЬНОСТИ НАЧАЛЬНОЙ ШКОЛЫ KUTSENKO TETYANA MYKOLAYIVNA ORGANIZATIONAL AND PEDAGOGICAL CONDITIONS OF EFFICIENCY OF STATE CONTROL OVER THE ACTIVITIES OF PRIMARY SCHOOL



  • Назва:
  • КУЦЕНКО ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЕФЕКТИВНОСТІ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
  • Альтернативное название:
  • КУЦЕНКО ТАТЬЯНА НИКОЛАЕВНА ОРГАНИЗАЦИОННО-ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ ГОСУДАРСТВЕННОГО КОНТРОЛЯ ПО ДЕЯТЕЛЬНОСТИ НАЧАЛЬНОЙ ШКОЛЫ KUTSENKO TETYANA MYKOLAYIVNA ORGANIZATIONAL AND PEDAGOGICAL CONDITIONS OF EFFICIENCY OF STATE CONTROL OVER THE ACTIVITIES OF PRIMARY SCHOOL
  • Кількість сторінок:
  • 334
  • ВНЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ
  • Рік захисту:
  • 2015
  • Короткий опис:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
    ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ




    На правах рукопису



    КУЦЕНКО ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА

    УДК 37.014.6

    ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЕФЕКТИВНОСТІ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ


    13.00.06. Теорія та методика управління освітою


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата педагогічних наук


    Науковий керівник:
    Калініна Людмила Миколаївна
    доктор педагогічних наук, професор


    Київ 2015


    ЗМІСТ





    ВСТУП........................................................................................................


    4





    РОЗДІЛ І



    ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ЯК ПРОБЛЕМА УПРАВЛІНСЬКОЇ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ...


    12







    1.1. Науково-теоретичні основи державного контролю за діяльністю початкової школи ......................................


    12







    1.2. Досвід здійснення державного контролю за діяльністю початкової школи ..


    39







    1.3. Особливості сучасної початкової школи як об’єкту державного контролю


    57




    Висновки до І розділу


    78





    РОЗДІЛ ІІ



    АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ


    83







    2.1. Критерії ефективності державного контролю за діяльністю початкової школи....


    83







    2.2. Організаційно-правове забезпечення державного контролю за діяльністю початкової школи.....................


    97







    2.3. Педагогічно-змістове забезпечення державного контролю за діяльністю початкової школи.....................


    132




    Висновки до ІІ розділу.......................................................................


    151





    РОЗДІЛ ІІІ



    ОБГРУНТУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ЕФЕКТИВНОСТІ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ШКОЛИ І СТУПЕНЯ


    154







    3.1. Шляхи підвищення ефективності роботи системи державного контролю за діяльністю початкової школи


    154







    3.2. Удосконалення системи оцінювання діяльності початкової школи на основі прогностичної моделі оцінювання якості початкової освіти


    168




    Висновки до ІІІ розділу


    189





    ВИСНОВКИ................................................................................................


    192




    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................


    200




    ДОДАТКИ


    229









    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

    ГПД група продовженого дня
    ДІНЗ Державна інспекція навчальних закладів України
    ДКПШ державний контроль за діяльністю початкової школи
    ДПА державна підсумкова атестація
    ЗНЗ загальноосвітній навчальний заклад
    ЗСО загальна середня освіта
    МОН Міністерство освіти і науки України
    НВК навчально-виховний комплекс
    ОУО орган управління освітою
    РЕР регіональна експертна рада
    РМК районний методичний кабінет

















    ВСТУП

    Актуальність теми дослідження. Забезпечення якості освіти є одним із стратегічних пріоритетів державної освітньої політики України на шляху її утвердження як сучасної європейської демократичної держави. У зв’язку з цим постають питання підвищення вимог до управління освітою, зокрема забезпечення ухвалення виважених управлінських рішень на основі об’єктивної та вичерпної інформації про стан і процеси, що відбуваються на кожному рівні освіти.
    Одним із найважливіших рівнів освіти є початковий, що закладає фундаментальну основу для успішного навчання впродовж життя. Саме впочатковій школі формуються основні елементи навчальної діяльності, позитивне ставлення до навчання, уміння читати, писати, рахувати, проявляються та розвиваються індивідуальні творчі здібності дитини, здобувається досвід спілкування і співпраці в різних видах діяльності. Необхідною умовою забезпечення якості початкової освіти є об’єктивне, усебічне оцінювання та аналіз діяльності початкової школи державними органами управління освітою під час здійснення заходів державного контролю. За таких обставин виникає потреба у вивченні процедури державного контролю за діяльністю школи І ступеня, з’ясуванні ефективності й педагогічної доцільності його методів і технологій.
    Аналіз наукової літератури з проблематики дослідження свідчить, що теоретичні основи контролю як однієї з функцій управління освітою висвітлено у працях вітчизняних і зарубіжних науковців, зокрема В.Афанасьєва [12], Л.Гаєвської [39], Л.Гінзбур [150], Т.Десятова [139], Г.Єльникової [63], О.Касянової [80], М.Кондакова [243], В.Маслова [120], В.Никитенко [142], Н.Островерхової [152], Л.Паращенко [155], В.Пікельної[159], М.Портнова[177], М.Поташника[178] В.Сергеєвої [213], Л. Фішмана [250], А.Харківської [252].
    Питання організації та здійснення державного контролю у сфері загальної середньої освіти районними та міськими органами управління освітою в різні історичні періоди досліджено та висвітлено в низці наукових праць Є. Березняка [18], О.Жабенко [65], Л.Калініної [76], З.Канівець [77], О.Капченко [78], Н.Лісової [107 ], В.Мануйленко [119], З.Нечипорук [141], А.Панченко [154], В.Стіоси [18], В.Стрезікозіна [74], Б.Ступарика [229], О.Сухомлинської [138], М.Черпінського [17], В.Шпак [77] та інших дослідників. Організаційно-правове забезпечення державного контролю в галузі освіти знайшло відображення у працях О.Андрійко [3], М.Дарманського [51], Д.Дзвінчука [55], В.Лугового[110], Т.Лукіної [112], О.Орлова [144] та інших учених.
    У контексті дослідження вагоме значення мають наукові праці вітчизняних учених, зокрема Н.Бібік [19], М.Вашуленка [33], О.Савченко [208], В. Сухомлинського [232; 233] щодо особливостей організації та змісту початкової освіти. Специфіку діяльності початкової школи ззабезпечення психолого-педагогічних умов для гармонійного розвитку молодших школярів, формування особистості в молодшому шкільному віці розкрито у працях українських і російських науковців П.Блонського [21], Л.Божович [23], Л.Венгер [34], Ю.Гільбуха [43], В.Давидова [50], Д.Ельконіна [267], А.Зака [69], Л.Занкова [70], О.Кононко [85], Г.Костюка [89], О.Леонтьєва [106], М.Матюхіної [124], Н.Менчинської [127], Л.Обухової [37], А.Реана [200], Г.Селевка [212], Т.Титаренко [203].
    Однак, питання теоретичного обґрунтування особливостей змісту йорганізації державного контролю за діяльністю початкової школи, визначення умов його ефективного здійснення і технології реалізації за сучасних умов реформування сфери освіти в європейському вимірі лишаються недостатньо дослідженими.
    Модернізаційні процеси в системі управління освітою, переосмислення вагомості впливу початкової школи на забезпечення якісної освіти впродовж життя і результативність упровадження Державного стандарту початкової освіти актуалізують проблему отримання об’єктивної й достовірної інформації про виконання встановлених для цього освітнього рівня завдань, ефективності державного контролю за її діяльністю на сучасному етапі розвитку освіти в Україні.
    Сутність основних суперечностей, що виникають у розв’язанні зазначеної проблеми, зумовлена: невідповідністю між сучасними державними і суспільними вимогами до початкової освіти та процедурно забюрократизованої і громіздкої практики державного контролю за роботою початкової школи; потребами здійснення заходів державного контролю впочатковій школі та відсутністю відповідних науково обґрунтованих критеріїв оцінювання її діяльності; необхідністю ухвалення обґрунтованих управлінських рішень у сфері початкової освіти та відсутністю високопрофесійного, наукового, аналітичного інформаційного їх супроводу.
    Актуальність проблеми та об’єктивна потреба в розв’язанні виявлених суперечностей зумовили вибір теми дослідження: «Організаційно-педагогічні умови ефективності державного контролю за діяльністю початкової школи».
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою наукових тем лабораторії управління освітніми закладами «Організаційно-педагогічні умови управління якістю освіти в загальноосвітніх навчальних закладах» (державний номер реєстрації №0105U000201) та тематичного плану наукових досліджень Інституту педагогіки НАПН України. Тему дисертації затверджено вченою радою Інституту педагогіки НАПН України (протокол №8 від 29.09.2008
  • Список літератури:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертації здійснено розв’язання окреслених у дослідженні завдань, спрямованих на підвищення ефективності державного контролю за діяльністю початкової школи. Результати наукового пошуку свідчать про успішне виконання сформульованих завдань і досягнення мети дослідження, що дає змогу зробити обґрунтовані висновки.
    1. Аналітичний огляд наукових джерел з теорії та методики управління освітою дозволяє зробити висновок, що питання здійснення державного контролю за діяльністю початкової школи є недостатньо розробленими. У зв’язку з чим, проаналізовано та уточнено зміст і сутність поняття «державний контроль за діяльністю початкової школи», його структуру та характерні ознаки (завдання, функції, компоненти, методи здійснення, етапи, види).
    З’ясовано, що державний контроль за діяльністю початкової школи є функцією управління, що забезпечує зворотний зв'язок у ній, з метою отримання повної, об’єктивної та достовірної інформації про реалізацію початковими школами державної освітньої політики. Здійснення заходів державного контролю полягає у вивченні, аналізі та співставленні фактичної діяльності початкової школи з визначеними державними вимогами до неї, виявленні відхилень і порушень у виконанні встановлених завдань початкової освіти та причин, що призводять до цього, з метою їх недопущення у подальшому, а також визначенні тенденцій розвитку початкової освіти в цілому. Така специфіка контрольної функції управління дає змогу виокремити її серед інших функцій управлінського циклу й зумовлює відповідну діяльність спеціально уповноважених органів і їх посадових осіб, яка регламентується нормативно-правовими актами у сфері контрольно-наглядової діяльності.
    Будучи складовою системи вищого порядку управління ЗСО державний контроль за діяльністю початкової школи має усі ознаки системності та охоплює статичну складову, що представлена суб’єктами контролю (центральні і місцеві органи управління освітою і об’єктами (початкові школи та органи управління освітою обласного, районного рівнів) та динамічну заходи державного контролю у початковій школі, які поділяються на такі види, як атестація, ліцензування та інспектування .
    Встановлено, що особливості кожного з видів державного контролю за діяльністю початкової школи знаходять прояв у цільовому, змістовому, організаційному, методичному та результативному компонентах.
    Правовою основою для здійснення контролю за діяльністю початкової школи є нормативно-правові акти та документи стратегічного характеру, які регулюють питання змісту і організації зовнішнього контролю у сфері ЗСО в цілому, без урахування особливостей діяльності початкової школи, що знижує об’єктивність і точність результатів оцінювання стану і перспектив розвитку початкової освіти.
    У ході вивчення і аналізу попереднього досвіду здійснення перевірок початкової школи показано, що зміст та організація ДКПШ мають властивість змінюватись відповідно до суспільно-політичної ситуації в Україні, впроваджуваної освітньої політики і обумовлюються рівнем розвитку теоретичних засад управління, розумінням основних цілей і завдань початкової освіти та державного контролю в педагогічній науці.
    З’ясовано, що змістом державного контролю шкіл, в тому числі і початкових, тривалий період минулого століття актуальними були питання, які не дозволяли усебічно оцінити діяльність навчальних закладів, зокрема у зв’язку з боротьбою з безграмотністю та організацією обов’язкової освіти населення перевірявся рівень охоплення дітей шкільного віку навчанням, створення достатньої кількості шкіл та стан їх матеріально-технічної бази, ведення обліку охоплення навчанням, запровадження обов’язкової початкової освіти та забезпеченість навчальних закладів педагогічними кадрами з відповідною професійною підготовкою; у зв’язку з формуванням марксистсько-ленінського світогляду перевірялась ідеологічна спрямованість навчально-виховного процесу, приналежність керівних та педагогічних кадрів до певного класу і партії, їх ідеологічна надійність, єдність навчання і комуністичного виховання, чітке дотримання вимог навчальних програм, методи роботи окремого педагога тощо.
    Починаючи з середині 70-х років ХХ ст. акценти перевірок роботи шкіл зміщувались з педагогічної діяльності конкретного вчителя на управлінську діяльності директора школи. Паралельно відбувався пошук критеріїв оцінювання роботи школи, які б усебічно охоплювали її діяльність. Наприкінці минулого століття цей пошук спричинив появу нової форми державного контролю атестаційної експертизи школи, проте критерії оцінювання школи, які застосовуються під час проведення атестаційної експертизи та процедура її здійснення зазнають змін і до сьогодні.
    З’ясовано, що державний контроль за роботою шкіл дослідженого періоду не мав достатнього наукового підґрунтя, був зосереджений на оцінюванні процесу та умов надання освіти і не оцінював її результати, при цьому для оцінювання роботи початкової школи спеціального інструментарію не застосовувалось, як правило, використовувались методи аналізу уроків у початкових класах, переважну більшість з яких становили уроки мови і математики.
    Причинами поверховості та формалізму у здійсненні заходів державного контролюю за діяльністю початкової школи минулого століття нами вбачаються, зокрема, несприятливі суспільно-історичні умови функціонування школи (воєнний і післявоєнний період), заполітизованість системи управління ЗСО, не визнання початкової школи окремим об’єктом контролю, який потребує застосування відповідних науково обґрунтованих показників і критеріїв оцінювання, домінуючими у той час підходами до розуміння цілей і результатів початкової освіти з позиції навчальної успішності учнів, а також довготривале перманентне реформування початкової освіти.
    2. Найсуттєвіші особливості початкової школи, виявляються шляхом визначених ключових функцій, які обумовлені її призначенням, та віковими особливостями розвитку школярів молодшого шкільного віку.
    Як окремий об’єкт державного контролю, початкова школа потребує визначення показників для її оцінювання, які повинні бути репрезентабельними, всебічно охоплюючи її діяльність враховувати її особливості, а також дозволяли визначити відповідність її функціонування офіційним державним вимогам і завданням.
    За результатами аналізу наукових концептуальних засад початкової освіти, нормативно-правової бази, яка регулює питання діяльності початкових шкіл, вікових особливостей розвитку молодших школярів виявлено ключові функцій, які відображають усі напрями діяльності початкової школи це функції освітнього закладу, соціального інституту та офіційної установи.
    Діяльність початкової школи як освітнього закладу обумовлена основним її завданням надавати послуги початкової загальної середньої освіти, проявляється у якості результатів наданої початкової освіти. Відповідно до стратегічної мети початкової освіти, що передбачає гармонійний розвиток молодшого школяра, репрезентативними показниками результатів цього освітнього рівня вбачаються такі, як рівень навчальних досягнень молодших школярів; рівень розвитку молодшого школяра як суб’єкта пізнання і діяльності; рівень соціалізації, морального та естетичного виховання молодшого школяра; рівень розвитку індивідуальних творчих здібностей молодшого школяра; рівень його фізичного розвитку. Виконання початковою школою функції соціального інституту передбачає створення відповідних умов та організації життєдіяльності молодших школярів впродовж перебування їх у школі (режим повного дня, забезпечення безпеки життєдіяльності дітей, забезпечення оптимальної рухової активності, організація відпочинку і корисного дозвілля учнів після уроків, гурткової роботи, організація здорового харчування учнів, дотримання норм гігієни навчання та оптимального навчального навантаження, естетичне оформлення інтер’єру школи та пришкільної території тощо). Створення відповідних умов функціонування початкової школи є одним з об’єктивних показників оцінки діяльності початкової школи. Як офіційна установа ЗНЗ І ступеня організовує свою діяльність відповідно до вимог чинного законодавства, та створює необхідне документальне забезпечення відповідності своєї діяльності, наприклад розробляє та погоджує в установленому порядку установчі документи, план і режим роботи школи, розклад уроків, розподіл педагогічного навантаження тощо.
    3. У дисертації проведено системний аналіз сучасного державного контролю за діяльністю початкової школи враховуючи конкретні соціально-педагогічні умови та тенденції розвитку суспільства, що впливають на визначення його спрямованості. Визначено критерії оцінювання ефективності ДКПШ, які систематизовано за групами: теоретико-методологічні, що оцінюють наукове забезпечення здійснення контролю за діяльністю початкової школи; організаційно-правові, що оцінюють практику здійснення та нормативно-правове забезпечення організації державного контролю за діяльністю початкової школи; педагогічно-змістові, що охоплюють оцінювання відповідності змісту і об’єктів державного контролю в початковій школі особливостям її функціонування, які визначені метою та завданнями сучасної початкової освіти.
    Визначено, що основні недоліки ДКПШ, які негативно впливають на його ефективність пов’язані з: а) його змістом сучасний ДКПШ не має стратегічного характеру, оскільки не аналізує діяльність початкової школи щодо забезпечення гармонійного розвитку особистості, не показує цілісної картини діяльності окремої початкової школи щодо надання якісної освіти та стану початкової освіти в цілому, зосереджуючи увагу на перевірках викладання окремих навчальних предметів та ресурсного забезпечення навчального закладу; б) його організацією не витримується періодичність планових заходів державного контролю; недосконалість та неузгодженість його нормативно-правової бази; низький рівень координації діяльності між різними ієрархічними рівнями в системі ДКПШ; має місце незавершеність зворотних інформаційних потоків у системі управління ЗСО та незатребуваність інформації про результати перевірок місцевих ОУО на вищих ієрархічних рівнях управління освітою; невідповідність фахової освіти службовців ОУО, які здійснюють ДКПШ; непрозоре здійснення заходів ДКПШ.
    4. У дослідженні встановлено та обґрунтовано організаційно-педагогічні умови здійснення ДКПШ, що дозволяють усунути виявлені недоліки та підвищити його ефективність. До таких умов віднесено:
    - співпрацю органів, що здійснюють ДКПШ з науковими установами з метою вироблення концептуальних основ ДКПШ та обґрунтування його змістового компоненту, розробки цілевідповідних і стратегічно-спрямованих показників, критеріїв, методів оцінювання діяльності початкової школи, зокрема під час її атестації, на основі пропонованої у дисертації прогностичної моделі оцінювання якості початкової освіти;
    - удосконалення нормативно-правового забезпечення ДКПШ шляхом термінологічного уточнення і закріплення у законодавчих та підзаконних актах дефініцій базових понять: види і форми державного контролю, суб’єкти і об’єкти державного контролю; затвердження критеріїв оцінювання діяльності початкової школи; унормування процедури здійснення перевірок діяльності місцевих ОУО, змісту і оформлення підсумкових документів за їх результатами; усунення суперечностей щодо періодичності проведення перевірок у початкових школах; визначення порядку надходження інформації від нижчих ієрархічних рівнів управління до вищих для обґрунтування ухвалення управлінських рішень щодо розвитку початкової освіти; забезпечення права участі громадськості у заходах державного контролю у нормативній базі, яка регламентує здійснення ДКПШ;
    - відповідне кадрове забезпечення ДКПШ, що передбачає запровадження спеціальної підготовки кадрів з основ теорії управління освітою, особливостей діяльності початкової школи для його здійснення;
    - встановлення координації діяльності в системі ДКПШ та визначення інформаційних потоків, що передбачає створення координаційного центру на державному рівні управління освітою для забезпечення узгодженості заходів ДКПШ, їх відповідності вимогам законодавства у цій сфері, а також узагальнення інформації про стан та тенденції розвитку початкової освіти з метою ухвалення адекватних та обґрунтованих управлінських рішень стосовно початкової освіти;
    - відкритість системи ДКПШ, що забезпечить прозорість процесу визначення показників оцінювання діяльності початкової школи, процедури та результатів її перевірки, через залучення представників громадськості у здійсненні заходів ДКПШ.
    5. За результатами дослідження розроблено прогностичну модель оцінювання діяльності початкової школи за інтегрованим показником якості початкової освіти. Така модель відображає загальне бачення необхідних та принципово важливих параметрів оцінювання початкової школи і охоплює показники, що характеризують її як освітню установу (показники результатів початкової освіти), соціальну (показники організації процесу надання початкової освіти) та офіційну (показники ресурсного забезпечення, відповідності документації).
    Запропонована модель оцінювання діяльності початкової школи відображає особливості її діяльності, охоплює оцінювання усіх ключових завдань початкової школи як освітнього, соціального та офіційного закладу, не є громіздкою та дозволяє створити цілісну картину діяльності початкової школи та оцінити якість її роботи. Разом з тим, запровадження такої моделі оцінювання початкової школи дозволить отримати інформацію про рівень її роботи, відповідно до сучасної концепції початкової освіти та вимог, встановлених державою і суспільством; дасть можливість визначати стратегію розвитку початкової освіти, вносити корективи у програмно-методичне забезпечення діяльності початкової школи; оцінити діяльність органів управління освітою.
    Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми підвищення ефективності державного контролю за діяльністю початкової школи і дає змогу окреслити питання, що потребують подальших наукових розробок, зокрема, проблеми технології надходження інформації про стан початкової освіти від нижчих до вищих ієрархічних рівнів в системі управління ЗСО.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины