ПОСВИСТАК ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ ЩОДО ОКРЕМОЇ КАТЕГОРІЇ ОСІБ : ПОСВИСТАК АЛЕКСАНДР НИКОЛАЕВИЧ УГОЛОВНОЕ ПРОИЗВОДСТВО ПО ОТДЕЛЬНОЙ КАТЕГОРИИ ЛИЦ PYVISTAK OLEKSANDR MYKOLAYOVYCH CRIMINAL PROCEEDINGS REGARDING A SPECIAL CATEGORY OF PERSONS

ОСТАННІ НОВИНИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ОСТАННІ ВІДГУКИ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Назва:
  • ПОСВИСТАК ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ ЩОДО ОКРЕМОЇ КАТЕГОРІЇ ОСІБ
  • Альтернативное название:
  • ПОСВИСТАК АЛЕКСАНДР НИКОЛАЕВИЧ УГОЛОВНОЕ ПРОИЗВОДСТВО ПО ОТДЕЛЬНОЙ КАТЕГОРИИ ЛИЦ PYVISTAK OLEKSANDR MYKOLAYOVYCH CRIMINAL PROCEEDINGS REGARDING A SPECIAL CATEGORY OF PERSONS
  • Кількість сторінок:
  • 243
  • ВНЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ ЮРИДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО
  • Рік захисту:
  • 2021
  • Короткий опис:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ ЮРИДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО
    МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


    Кваліфікаційна наукова праця
    на правах рукопису


    ПОСВИСТАК ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ


    УДК 343.137.9 (477)


    ДИСЕРТАЦІЯ
    КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ ЩОДО ОКРЕМОЇ КАТЕГОРІЇ ОСІБ


    12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика, судова експертиза; оперативно- розшукова діяльність»
    Юридичні науки


    Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук


    Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
    О. М. Посвистак


    Науковий керівник
    Шило Ольга Георгіївна
    доктор юридичних наук, професор.



    Харків 2021


    ЗМІСТ



    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ...................................................................................... 4
    ВСТУП................................................................................................................... 5
    РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ ЩОДО ОКРЕМОЇ КАТЕГОРІЇ ОСІБ
    1.1. Диференціація кримінальної процесуальної форми у кримінальному провадженні щодо окремої категорії осіб............................................................................................................ 13
    1.2. Характерні ознаки кримінального провадження щодо окремої категорії осіб 35
    РОЗДІЛ 2. СВІТОВИЙ ДОСВІД ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПОРЯДКУ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ ЩОДО ОКРЕМОЇ КАТЕГОРІЇ ОСІБ
    2.1. Міжнародно-правове регулювання особливого порядку кримінального провадження щодо окремої категорії осіб........................................................................................................................ 46
    2.2. Кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб за законодавством іноземних держав 61
    2.2.1. Загальна характеристика кримінального провадження щодо окремої категорії осіб за законодавством іноземних держав................................................................................................ 61
    2.2.2. Зміст гарантій окремих категорій осіб у кримінальному провадженні за законодавством іноземних держав................................................................................................ 70
    РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВИЙ ПОРЯДОК КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ ЩОДО ОКРЕМОЇ КАТЕГОРІЇ ОСІБ
    3.1. Початок досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо окремої категорії осіб....................................................................................................................................... 87
    3.2. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження щодо окремої категорії осіб..................................................................................................................................... 108
    3.2.1. Застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні щодо окремої категорії осіб..................................................................................................................................... 108
    3.2.2. Особливості порядку застосування інших заходів забезпечення кримінального провадження щодо окремої категорії осіб................................................................................. 128
    3.3. Особливості повідомлення про підозру у кримінальному провадженні щодо окремої категорії осіб 144
    3.4. Інші особливості кримінального провадження щодо окремої категорії осіб під час досудового розслідування та судового розгляду.................................................................... 164
    3.4.1. Особливості предмета доказування у кримінальному провадженні щодо окремої категорії осіб..................................................................................................................................... 164
    3.4.2. Особливості проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні щодо окремої категорії осіб................. 167
    3.4.3. Підсудність у кримінальному провадженні щодо окремої категорії осіб 176
    ВИСНОВКИ....................................................................................................... 182
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................................. 187
    ДОДАТКИ.......................................................................................................... 218



    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

    АСДС Автоматизована система документообігу суду ВАКС Вищий антикорупційний суд
    ВРУ Верховна Рада України ВРП Вища рада правосуддя
    ВП ВС Велика Палата Верховного Суду
    ВССУ Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ВС Верховний Суд
    ВСУ Верховний Суд України ДБР Державне бюро розслідувань
    ЄРДР Єдиний реєстр досудових розслідувань ЄСПЛ або Суд Європейський суд з прав людини ЗУ Закон України
    КЗПЛ або Конвенція Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод КК Кримінальний кодекс України
    ККС Касаційний кримінальний суд КМУ Кабінет Міністрів України
    КПК Кримінальний процесуальний кодекс України КРЄС Консультативна рада європейських суддів КСУ Конституційний Суд України
    КУ Конституція України
    НАБУ Національне антикорупційне бюро України НС(Р)Д негласні слідчі (розшукові) дії
    ООН Організація Об’єднаних Націй РЄ Рада Європи
    РФ Російська Федерація
    САП Спеціалізована антикорупційна прокуратура С(Р)Д слідчі (розшукові) дії
    УРСР Українська Радянська Соціалістична Республіка



    ВСТУП
    Обґрунтування вибору теми дослідження. Невід’ємним елементом верховенства права є рівність перед законом, сутність якої полягає в тому, що кожна фізична особа є підпорядкованою тим самим законам і жодна фізична особа чи група осіб не мають особливих юридичних привілеїв (п. 65 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеціанською Комісією на 86-му пленарному засіданні). Водночас публічно- правовий статус окремої категорії осіб, які здійснюють функції, що пов’язані з авторитетом держави та спрямовані на виконання нею головного обов’язку щодо утвердження і забезпечення прав і свобод людини (ст. 3 Конституції України), зумовлює необхідність впровадження на законодавчому рівні додаткових гарантій, що перешкоджають незаконному втручанню в професійну діяльність цих осіб та створюють оптимальні умови для їх ефективного функціонування. Особливе значення такі гарантії набувають у сфері кримінального судочинства як такій, що потенційно пов’язана з істотним обмеженням прав і свобод людини. З огляду на це, серед особливих порядків кримінального провадження законодавець передбачив порядок його здійснення щодо окремої категорії осіб, який відзначається істотними особливостями, в силу яких є проявом диференціації кримінальної процесуальної форми.
    Незважаючи на незначний час дії Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), глава 37, що передбачає порядок кримінального провадження щодо
  • Список літератури:
  • ВИСНОВКИ
    У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та вирішення наукового завдання, яке полягає в отриманні нових результатів у вигляді наукових висновків стосовно кримінального провадження щодо окремої категорії осіб, особливостей його порядку, сутності і правової природи передбачених гарантій, виявлених проблем правозастосування та обґрунтуванні наукових позицій щодо можливих шляхів їх подолання. Проведене дослідження дає можливість сформулювати такі висновки і пропозиції.
    1. Особливий порядок кримінального провадження щодо окремої категорії осіб є новацією КПК 2012 року, яка спрямована на створення комплексного правового підгрунтя його застосування та забезпечення правової визначеності в цьому питанні. Окрім самого регулювання кримінального провадження щодо окремої категорії осіб законодавцем вперше використано термін «особливі порядки кримінального провадження». По суті, цей термін об’єктивує таке явище чинного правового регулювання, як диференціацію кримінальної процесуальної форми, що здійснена законодавцем у зв’язку з прийняттям КПК 2012 року, і яка в даному випадку знаходить свій прояв у передбаченні певних (істотних) особливостей порядку кримінального провадження порівняно із загальним (ординарним) його порядком.
    Критерієм диференціації кримінальної процесуальної форми в цій категорії кримінальних проваджень є особливості правового статусу окремої категорії осіб, які, у свою чергу, обумовлені характером здійснюваної ними професійної чи службової діяльності, завданнями, що потребують вирішення, та повноваженнями, що передбачені законом. Саме це легітимізує певний виняток із засади рівності перед законом і судом, що здійснюється законодавцем при унормуванні особливого порядку даного кримінального провадження. Особливості правового статусу окремих категорій осіб, характер здійснюваних ними функцій, таким чином, детермінують встановлення додаткових гарантій, що мають превентивне значення в аспекті здійснення незаконного впливу на цих осіб шляхом використання кримінального процесуального механізму у зв’язку з їх професійною чи службовою діяльністю, виконанням суспільно значущих функцій.



    2. Порівняння чинної редакції статті 480 КПК та її редакції на момент прийняття Кодексу дозволяє констатувати тенденцію поступового розширення категорій осіб, щодо яких застосовується порядок, передбачений главою 37 КПК. Ця тенденція розвитку законодавства може бути пояснена двома чинниками. Перший з них стосується появи в Україні нових органів у судовій та правоохоронній системах, функціонування яких потребує встановлення додаткових гарантій стосовно порядку здійснення щодо їх працівників кримінального провадження. Другий чинник стосується наявної об’єктивної необхідності гарантувати незалежність того чи іншого суб’єкта, можливість неупередженого виконання ним повноважень, що являються невід’ємної компонентою його публічно-правового статусу. З огляду на це, обґрунтовано необхідність доповнення переліку статті 480 КПК посадами: - Директора Державного бюро розслідувань, першого заступника та заступників, що пояснюється особливим значенням діяльності цих осіб у державному механізмі протидії злочинності та специфікою підслідності цього органу;
    - перших заступників та заступників Генерального прокурора (що враховує чинну редакцію статті 8 Закону України «Про прокуратуру»).
    3. Характерними ознаками кримінального провадження щодо окремої категорії осіб, які відображають його специфіку, є: (1) регулювання його окремих процедур Конституцією України; (2) поліджерельність правового регулювання кримінального провадження щодо окремої категорії осіб; (3) обмеженість переліку суб’єктів, на яких поширюються відповідні гарантії, функціональне призначення яких полягає у забезпеченні ефективного здійснення цими суб’єктами їх професійної та службової діяльності, спрямованої на виконання публічно-правових функцій; (4) прийняття процесуальних рішень та вчинення процесуальних дій виключно суб’єктами, які в ординарній процедурі кримінального провадження не беруть участь (при проведенні тих само процесуальних дій чи прийнятті тих само процесуальних рішень).
    4. На підставі аналізу рішень ЄСПЛ, рекомендацій міжнародних інституцій та експертів (зокрема, що містяться у висновках Консультативної Ради європейських суддів, «Звіті щодо України за підсумками Четвертого раунду оцінювання (GrecoEval4Rep(2016)9)» та Звіті «Антикорупційні реформи в Україні» за результатами 3-го раунду моніторингу в рамках Стамбульського плану дій по боротьбі з корупцією)



    визначено перспективні напрями розвитку вітчизняного законодавства, що регулює особливий порядок кримінального провадження щодо окремої категорії осіб, зокрема, установлення чіткого взаємозв’язку між додатковими гарантіями, що надаються таким особам, і виконуваними ними функціями (концепція функціонального імунітету від переслідувань, які стосуються кримінальних правопорушь у сфері службової чи професійної діяльності відповідних суб’єктів); поширення додаткових гарантій лише на застосування до окремої категорії осіб заходів, що можуть обмежити їх права, свободи й законні інтереси, і здійснення щодо них кримінального переслідування, що виключає дію таких гарантій на початку досудового розслідування тощо.
    5. Практика здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо окремої категорії осіб демонструє неоднозначність чинного правового регулювання низки питань, що призводить до наявності протилежних підходів до їх вирішення, помилок у правозастосуванні, порушення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження, визнання отриманих доказів недопустимими. Зокрема, така неоднозначність нормативного регулювання має місце при вирішенні питання необхідності отримання згоди Вищої ради правосуддя на застосування до судді запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, що спричинена оперуванням у ст. 482 КПК поняттям «арешт», значення якого в цьому контексті тлумачиться по-різному як у теорії, так і правозастосуванні. Між тим, домашній арешт становить позбавлення свободи і має відповідати гарантіям ст. 5 КЗПЛ (див. рішення ЄСПЛ
    «Корбан проти України» від 04.07.2019р., «Навальний проти Росії» № 2 від 09.04.2019 р.). Тому автором обґрунтовано необхідність подолання вказаного дефекту кримінального процесуального закону та запропоновано в першому реченні ч. 1 ст. 482 КПК замість терміну «арешт» зазначити термін «домашній арешт», чим забезпечити правову визначеність в цьому питанні. Також з метою забезпечення правової визначеності у питанні застосування до судді заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення судді від здійснення правосуддя запропоновано передбачити в ст. 155-1 КПК чіткий строк продовження дії цього заходу.
    6. Предмет доказування у кримінальному провадженні щодо окремої категорії осіб має свою специфіку, що дозволило автору підтримати наукову позицію стосовно



    доцільності виокремлення спеціального предмету доказування. До обставин, що можуть становити спеціальний предмет доказування у цій категорії кримінальних проваджень, доцільно віднести: а) установлення того, що особа обіймає певну посаду або займається професійною діяльністю, що дає підстави віднести її до окремої категорії осіб, указаної у ст. 480 КПК; б) з’ясування факту того, що конкретне кримінальне правопорушення було вчинено особою з використанням її функціональних повноважень (наразі така обставина є складовою предмету доказування лише у кримінальних провадженнях, що пов'язані із вчиненням кримінальних правопорушень у сфері службової чи професійної діяльності особи, проте за умови запровадження функціонального кримінального процесуального імунітету ця обставина набуває значення обов'язкової компоненти предмету доказування).
    7. Під час дослідження виявлено низку проблем правозастосування при здійсненні кримінального провадження щодо окремої категорії осіб, однією із причин яких є недосконалість нормативного регулювання правових відносин у цій сфері. Автором відзначається необхідність комплексного врегулювання в главі 37 КПК особливостей порядку кримінального провадження щодо всіх осіб, визначених у ст. 480 КПК, а також приведення у відповідність з термінологією КПК положень інших законів, що встановлюють відповідні гарантії (зокрема, Закон України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Конституційний Суд України», «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» тощо). У роботі сформульовано пропозиції, спрямовані на удосконалення чинного законодавства в цій частині, зокрема: - піддано сумніву коректність уживання в ч. 2 ст. 481 КПК словосполучення «здійснити письмове повідомлення про підозру» відносно можливих дій інших прокурорів, оскільки здійснення повідомлення про підозру являє собою комплекс процесуальних дій, одним із яких є складання письмового повідомлення про підозру, що не може бути доручено у випадках, передбачених цієї статтею. Враховуючи це, запропоновано змінити вказане словосполучення на «вручити письмове повідомлення про підозру»; - з метою недопущення розголошення інформації, що міститься в клопотанні органу досудового розслідування про надання дозволу на проведення обшуку, аргументовано доцільність: (1) передбачення порядку подання такого клопотання не лише до слідчого судді місцевого суду, в межах


    територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, але й до слідчого судді місцевого суду, який найбільш територіально наближений до місця розташування органу досудового розслідування або місця, де планується проведення обшуку; (2) закріплення у ч. 2 ст. 35 КПК, якою передбачається обов’язкове внесення до автоматизованої системи документообігу суду відомостей про особу, стосовно якої подані документи, та їх суть, винятку з цього правила у разі подання клопотання про надання дозволу на проведення обшуку; (3) регламентації порядку подачі до суду клопотання та матеріалів, що до нього додаються, в опечатаному виді із зазначенням виключно виду слідчої (розшукової) дії та відомостей щодо особи, яка подає клопотання. Одночасно з цим на відповідних працівників суду доцільним є покладення обов’язку забезпечення збереження цілісності упакування клопотання до моменту його фактичної передачі слідчому судді для розгляду; (4) встановлення додаткових вимог до клопотання у таких випадках а саме, необхідність обґрунтування підстав для зміни підсудності з посиланням на конкретні ризики; - запропоновано доповнити главу 37 КПК новою статтею, що стосується меж застосування особливого порядку кримінального провадження щодо окремої категорії осіб, у якій, зокрема, передбачити, що такий порядок не застосовується щодо осіб, перебування яких на відповідній посаді на момент внесення відомостей до ЄРДР щодо початку досудового розслідування припинено згідно з передбаченими законом підставами тощо.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины