Джерела міжнародно-правового регулювання праці :

Короткий опис

ПЛАН

Вступ……………………………………………………………………………… 3
Розділ 1. Соціально-правова характеристика джерел міжнародно-правового регулювання праці……………………………………………….. 10
1.1. Історико-правовий аналіз розвитку міжнародно-правового регулювання праці…………………………………………………………….. 10
1.2. Передумови уніфікації трудового законодавства в умовах глобалізації постіндустріального суспільства……………………………... 50
1.3. Сутність та поняття джерел міжнародно-правового регулювання праці……………………………………………………………………………... 73
Висновки до Розділу 1………………………………………………………… 83
Розділ 2. Особливості джерел міжнародно-правового регулювання праці…………………………………………………………………………….. 87
2.1. Система джерел міжнародно-правового регулювання праці……… 87
2.2. Класифікація джерел міжнародно-правового регулювання праці... 116
2.3. Сучасний стан ратифікації та імплементації міжнародно-правових норм в галузі регулювання праці в трудове законодавство України…. 138
2.4. Шляхи удосконалення процесів ратифікації та імплементації міжнародно-правових норм…………………………………………………. 163
Висновки до Розділу 2………………………………………………………... 172
Висновки………………………………………………………………………. 176
Список використаних джерел:……………………………………………… 180

Вступ
Актуальність теми. Національне трудове законодавство потребує змін та удосконалення, і в цій сфері провідна роль належить приведенню його у відповідність до міжнародно-правових норм регулювання праці. Міжнародно-правові норми у галузі праці покращують становище трудящих, надають їм широке коло прав і забезпечують їх гарантії. Необхідність впровадження в Україні міжнародно-правових норм регулювання праці обумовлена тим, що поряд із національними засобами забезпечення і гарантування трудових прав, насамперед національними конституціями, законами і судами (як основними гарантами прав), мають діяти міжнародно-правові способи і засоби гарантування основних прав людини. Міжнародно-правові норми задають необхідний вектор удосконалення національних законодавств держав, що претендують на те, щоб називатися демократичними та соціальними.
Активна участь України в житті світового співтовариства викликає підвищений інтерес до її співробітництва з іншими державами в галузі регулювання праці та її взаємодії з різними міжнародними організаціями та міждержавними об’єднаннями. Будь-яке регулювання відповідних відносин передбачає розуміння тих правових актів, у межах яких воно здійснюється. Міжнародно-правове регулювання праці не є винятком, внаслідок чого привертає увагу питання стосовно джерел міжнародно-правового регулювання праці. Аналіз численних наукових праць засвідчує, що теоретичний аспект цього питання ще не був предметом дослідження жодного науковця. Ані в українській, ані в зарубіжній літературі зазначена тема комплексно не вивчалася. Серед розробок у галузі міжнародного трудового права можна виділити праці Кисельова І.Я., Бай Н.Г., Аметистова М.А., Кривого В.І., Пашкова А.С., Смирнова О.В., Іванова С.А., Х. Кох, У. Магнус, П. Винклер фон Моренфельс та деяких інших, в яких розглядуються різні аспекти міжнародно-правового регулювання праці. Однак питання щодо джерел міжнародно-правового регулювання праці в даних роботах не розглядається, а лише побіжно згадується. Також важливо відзначити, що довгий час, за умов існування командно-адміністративної системи управління, дослідження в галузі міжнародно-правового регулювання праці гальмувалися, що не могло не вплинути на стан розробленості необхідних для розуміння будь-якого правового явища теоретичних та методологічних засад. Отже, відсутність наукової розробки даного питання є вагомим чинником, що підтверджує актуальність обраної теми дисертації.
Необхідно також вказати, що у зазначених працях питання джерел міжнародно-правового регулювання не розглядалися як окрема тема чи окреме питання, хоча досліджувалося, якими міжнародними актами регулюється праця, які міжнародні організації та міждержавні об’єднання здійснюють міжнародне правове регулювання праці, в якій мірі це відповідало цілям їх утворення, яку силу мають ті чи інші міжнародно-правові норми в галузі регулювання праці. Однак, у жодній роботі не було виділено в окрему правову категорію таке поняття, як „джерела міжнародно-правового регулювання праці”, ще не було розроблено системи джерел міжнародно-правового регулювання праці, не розглядалося питання щодо взаємодії між собою відповідних джерел та існування між ними певної ієрархії, тобто не було систематизовано зазначену раніше інформацію з використанням поняття „джерела міжнародно-правового регулювання праці”. Також не висвітлювалося дане питання і з позицій глобалізації та поширення інтеграційних процесів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п. 1.1 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004–2009 років, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 755 від 05.07.2004 р. та п. 9.1 Пріоритетних напрямків наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006–2010 р.р., а також планів наукових досліджень кафедри трудового, екологічного й аграрного права і науково–дослідної лабораторії з проблем кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України Харківського національного університету внутрішніх справ.
Мета і завдання дисертаційного дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в визначені змісту джерел міжнародно-правового регулювання праці, їх комплексного дослідження та виявлення особливостей, що властиві їм.
Для досягнення поставленої мети в дисертації були поставлені наступні дослідницькі завдання:
- визначити історичні умови розвитку міжнародно-правового регулювання праці та проаналізувати їх;
- охарактеризувати процес уніфікації трудового законодавства, визначити його передумови в умовах глобалізації постіндустріального суспільства;
- визначити сутність джерел міжнародно-правового регулювання праці;
- розкрити зміст поняття „джерела міжнародно-правового регулювання праці” та визначити його співвідношення із поняттям „джерела права”;
- розробити систему джерел міжнародно-правового регулювання праці;
- подати класифікацію джерел міжнародно-правового регулювання праці;
- охарактеризувати сучасний стан ратифікації та імплементації міжнародно-правових норм в галузі регулювання праці в трудове законодавство України;
- виробити рекомендації та запропонувати законодавцю та правозастосовуючим органам пропозиції щодо удосконалення процесу ратифікації та імплементації міжнародно-правових норм в галузі регулювання праці в трудове законодавство України.
Об’єктом дослідження є міжнародні відносини, що виникають в процесі та з приводу регулювання трудової діяльності осіб.
Предмет дослідження становлять міжнародно-правові норми в галузі регулювання праці, сучасний стан та особливості правового регулювання праці міжнародно-правовими нормами.
Методи дослідження обрані відповідно до мети і завдань дисертаційного дослідження. У його процесі були застосовані загальнонаукові методи пізнання: історичний метод, метод аналізу, синтезу, системно-структурний метод. Так, завдяки історичному методу було розглянуто умови розвитку міжнародно-правового регулювання праці, передумови процесу уніфікації трудового законодавства, вивчено процес світової глобалізації суспільних відносин, досліджено питання наявності на сучасному етапі розвитку держав постіндустріального суспільства, досліджено сучасний стан ратифікації та імплементації міжнародно-правових норм у галузі регулювання праці в трудове законодавство України. Такі загальнонаукові методи, як аналіз та синтез використовувалися під час усієї роботи у процесі аналізу точок зору та думок різних авторів, визначення схожих та протилежних рис у деяких правових та неправових явищах, з метою формування та формулювання відповідних висновків. Системно-структурний метод, в першу чергу, був використаний при будування системи джерел міжнародно-правового регулювання праці, а також взагалі при написання роботи задля надання їй цілісності, логічності та послідовності. Також були використані методи конкретно-наукових досліджень, традиційних як для міжнародного, так і для трудового права. Зокрема, у процесі дослідження було використано порівняльно-правовий та історико-правовий методи з метою розробки класифікації джерел міжнародно-правового регулювання праці і з’ясування сутності джерел міжнародно-правового регулювання праці; метод комплексного аналізу застосовувався з метою вироблення рекомендацій щодо удосконалення процесу ратифікації та імплементації міжнародно-правових норм в галузі регулювання праці в трудове законодавство України; метод індукції та дедукції - для розкриття змісту поняття „джерела міжнародно-правового регулювання праці” та визначення його співвідношення із поняттям „джерела права”; нормативний та формально-юридичний метод - для вивчення міжнародних нормативних актів та міжнародних правових норм, що регулюють відносини у досліджуваній сфері. Зазначені методи часто використовувалися одночасно у комплексі задля більш поглибленого та всебічного вивчення поставлених завдань.
Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці із загальної теорії держави і права, розробки фахівців у галузі трудового права та міжнародного права. Нормативною основою роботи є Конституція України, міжнародно-правові нормативні акти, що регулюють працю, законодавчі та інші нормативно-правові акти цієї сфери.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є першим комплексним дослідженням джерел міжнародно-правового регулювання праці. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:
- уперше надано комплексне визначення міжнародно-правового регулювання праці – це здійснювана на міжнародному рівні діяльність держав та міждержавних об’єднань(організацій) щодо впорядкування трудових відносин за допомогою права, їх юридичного закріплення, охорони та розвитку;
- доведено, що міжнародно-правове регулювання праці є особливим різновидом правового регулювання праці і ці явища співвідносяться між собою як частина і ціле, визначено спільні риси та відмінності між ними;
- уперше визначено, що джерела міжнародно-правового регулювання праці – це: 1) певна форма вираження міжнародно-правових норм, за допомогою яких впорядковуються трудові відносини, та які юридично закріплені, охороняються та розвиваються на міжнародному рівні, що створюються з метою регулювання відносин в сфері праці, покращення умов праці, охорони праці, захисту індивідуальних та колективних інтересів працівників; 2) результат правотворчої діяльності тих міждержавних, міжнародних об’єднань і організацій, органів, які створюють відповідні міжнародні трудові норми;
- обґрунтовано тезу про те, що система джерел міжнародно-правового регулювання праці складається з трьох елементів: ядро системи, розвиваючий або змістовний елемент та допоміжний елемент;
- доведено, що до джерел міжнародно-правового регулювання праці відносяться: міжнародні договори, міжнародні звичаї, акти міжнародних організацій та міждержавних об’єднань, які закріплюють міжнародні принципи, загальновизнані норми міжнародного трудового права, встановлюють міжнародні трудові стандарти;
- розроблено класифікацію джерел міжнародно-правового регулювання праці з урахуванням всіх об’єктивних ознак та критеріїв;
- визначено основні міжнародні органи та організації, які здійснюють нормотворчу діяльність в галузі регулювання праці, розглянуто та проаналізовано їхню роль на міжнародній арені в цій сфері;
- сформульовано пропозиції щодо вдосконалення процесів ратифікації та імплементації міжнародно-правових норм.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що викладені в дисертації положення можуть бути використані: в науково-дослідній – роботі для подальших досліджень правового механізму захисту прав і свобод людини; у правотворчості – при підготовці законодавчих та нормативних актів у сфері регулювання праці у правозастосуванні – для приведення національного законодавства до міжнародних стандартів; у навчальному процесі – при підготовці лекцій, відповідних розділів підручників і навчальних посібників з Трудового права України, при викладанні навчальної дисципліни „Трудове право”, а також у науково-дослідній роботі студентів, слухачів та курсантів.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертації знайшли відображення у наукових публікаціях автора, а також доповідях на науково-практичних конференціях: „Соціально-захисна діяльність держави в умовах ринкових відносин” (Чернігів, 2007), „Впровадження конвенцій МОП в законодавство України” (Київ, 2005), „Трудове право України в контексті європейської інтеграції” (Чернігів, 2006) та „Припинення трудового договору за законодавством країн Західної Європи: порівняльно-правовий аспект” (Сімферополь, 2008). Також положення дисертаційного дослідження обговорювалися на теоретичних семінарах науково-дослідної лабораторії з проблем кадрового забезпечення ОВС України та кафедри трудового, екологічного та аграрного права Харківського національного університету внутрішніх справ. Теоретичні напрацювання автора дисертації використовуються у процесі викладання курсу „Трудове право”, зокрема, під час читання лекцій і проведення семінарських занять.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені у п’яти наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, а також у двох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Дисертація складається з двох розділів, семи підрозділів, вступу, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 199 сторінок, із них список використаних джерел займає 20 сторінок. Кількість використаних джерел – 243.

Список літератури

Висновки
Проведене дисертаційне дослідження, в ході якого на основі аналізу норм міжнародно-правових актів, що регулюють питання застосування найманої праці та захист прав та інтересів працівників, було вивчено об’єктивну ситуацію, що склалася в сфері міжнародно-правового регулювання праці, визначено джерела міжнародно-правового регулювання праці, проаналізовано чинне національне законодавство та практика його застосування в цій сфері, а також зроблено теоретичне осмислення ряду наукових праць у різних галузях знань, дозволяє зробити ряд теоретичних висновків із зазначеної проблеми й сформулювати деякі практичні пропозиції і рекомендації щодо удосконалення процесу ратифікації та імплементації міжнародних норм в галузі регулювання праці в трудове законодавство України. До найбільш важливих висновків слід віднести.
1. Поняття „міжнародно-правове регулювання праці” зародилося під час розвитку міжнародного співробітництва держав після першої світової війни, як результат наміру проведення узгодженої політики держав у найбільш важливих сферах суспільних відносин. У витоків діяльності з регулювання трудових відносин за допомогою міжнародних норм права стояла Міжнародна Організація Праці, метою заснування якої є створення міжнародних трудових стандартів, програм, спрямованих на покращення умов праці та життя працюючих, на підвищення можливості зайнятості та підтримку прав людини.
2. Міжнародно-правове регулювання праці здійснюється не тільки Міжнародною Організацією Праці, а й в рамках такої міжнародної організації, як Організація Об’єднаних Націй, а також міждержавних об’єднань: Рада Європи, Європейський Союз, Співдружність Незалежних Держав, Організація економічної співпраці та розвитку.
3. Міжнародно-правове регулювання праці – це здійснювана на міжнародному рівні діяльність держав та міждержавних об’єднань(організацій) щодо впорядкування трудових відносин за допомогою права, їх юридичного закріплення, охорони та розвитку.
4. Джерела права, з одного боку, це – правостворюючі фактори, тобто ті умови, завдяки яким взагалі з’являється, створюється право, а з іншого, це – ті об’єкти, в які формально абстрагується право та в яких воно віднаходить свій зовнішній вигляд, набуває відповідної оболонки.
5. Джерела міжнародно-правового регулювання праці – 1)певна форма вираження міжнародно-правових норм, за допомогою яких впорядковуються трудові відносини, та які юридично закріплені, охороняються та розвиваються на міжнародному рівні, що створюються з метою регулювання відносин в сфері праці, покращення умов праці, охорони праці, захисту індивідуальних та колективних інтересів працівників; а також 2) результат правотворчої діяльності тих міждержавних, міжнародних об’єднань і організацій, органів, які створюють відповідні міжнародні трудові норми.
6. До джерел міжнародно-правового регулювання праці відносяться: міжнародні договори, міжнародні звичаї, акти міжнародних організацій та міждержавних об’єднань, які закріплюють міжнародні принципи, загальновизнані норми міжнародного трудового права, встановлюють міжнародні трудові стандарти.
7. Система джерел міжнародно-правового регулювання праці складається з трьох елементів: ядро системи, розвиваючий або змістовний елемент та допоміжний елемент. До ядра системи входять загальновизнані принципи міжнародного права та загальновизнані принципи міжнародного трудового права. До змістовного елементу належать загальновизнані норми трудового права; міжнародні договори, що укладаються стосовно регулювання праці; інші акти, що конкретизують принципи міжнародного трудового права та безпосередньо регулюють працю й трудові відносини, які приймаються в рамках міжнародних та регіональних організацій. Останній компонент досліджуваної системи складають міжнародні норми, що допомагають реалізувати норми змістовного компоненту та які знаходять своє відображення у відповідних міжнародних та регіональних нормативних актах: рекомендаціях МОП; рішеннях Міжнародного суду; рішеннях Європейського суду з прав людини; рекомендаціях Ради Європи; резолюціях Генеральної Асамблеї ООН; ін.
8. Джерела міжнародно-правового регулювання праці можна класифікувати за наступними критеріями: 1)за критерієм створення та формою існування: міжнародний договір, міжнародний звичай, акти міжнародних організацій; 2) за рівнем прийняття: джерела міжнародно-правового регулювання праці, норми яких видаються в рамках міжнародних організацій та джерела, норми яких приймаються в рамках регіональних міждержавних об’єднань; 3) за змістом акта, в якому закріплені норми права, покликані регулювати трудові відносини можуть бути: загальними та конкретизуючими (спеціальними); 4) за критерієм офіційності: офіційні та неофіційні: до перших відносяться договори, нормативні акти, до других – правові звичаї, принципи права, доктринальні праці вчених; 5) за характером дії: джерела міжнародно-правового регулювання праці прямої сили та ті, що підлягають реалізації за допомогою певних способів(імплементації, ратифікації); 6) за критерієм безпосередності регулювання трудових відносин: джерела міжнародно-правового регулювання праці прямі та непрямі; 7) за формою закріплення: конвенції, рекомендації, регламенти, директиви, модельні акти, хартії, декларації, акти, угоди, договори, статути, пакти, протоколи, розпорядження, рішення, резолюції; 8)за предметом регулювання: акти, що здійснюють захист основних прав та свобод людини в області праці; акти, що відносяться до забезпечення зайнятості, захисту від безробіття; акти, що регулюють умови праці; акти, що регулюють безпеку та гігієну праці; акти, що регулюють працю працівників, яким необхідний підвищений правовий захист; акти, що регулюють працю окремих категорій працівників; акти, що регулюють співпрацю організацій працівників, роботодавців, держави, мирні способи вирішення трудових конфліктів; акти, що регулюють міграцію працівників.
9. В сфері застосування контролю конституційності міжнародно-правових актів, вдалим є збалансоване поєднання двох видів контролю: і попереднього, і наступного. Саме такий підхід надає можливості і запобігти підписанню та приєднання до неконституційних міжнародно-правових актів, так і в подальшому проводити моніторинг діючих міжнародно-правових актів у їхньому співвідношенні із нормами Конституції.

Список використаних джерел:
1. Венедиктов В.С. Проблеми науки і практики трудового права України в сучасних умовах ринкової економіки. //Актуальні проблеми науки трудового права в сучасних умовах ринкової економіки: Матеріали наук.-практ. конф.; м.Сімферополь,2003 /За ред. проф. В.С.Венедиктова.- Харків:НУВС,2003-248 с.,с.6
2. Конституція України від 28.06.1996 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 30, с. 141
3. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН № 41/120 від 4 грудня 1986 року “Становлення міжнародних стандартів в сфері прав людини http://zakon.rada.gov.ua/
4. Загальна декларація прав людини від 10.12.1948 http://zakon.rada.gov.ua/
5. Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права від 16.12.1966 http://zakon.rada.gov.ua/
6. Конвенція про захист прав людини та основних свобод від 04.11.1950 //"Голос України”, 10 січня 2001 року. N 3 (2503) стр. 6 — 8.
7. Європейська соціальна хартія від 03.05.1996 //Збірка договорів Ради Європи Парламентське видавництво, Київ — 2000
8. Хартия Европейского Союза об основных правах. Комментарий./Под ред. д.ю.н. проф. Кашкина Ю.С. Комментарий.-М.:Юриспруденция,2001.-с.23
9. Програма інтеграції України до Європейського Союзу від 14.09.2000 http://zakon.rada.gov.ua/
10. Киселев И.Я. Сравнительное и международное трудовое право. Учебник для вузов.- М.: Дело, 1999.-728с
11. Хартия Сообщества об основных социальных правах трудящихся от 09.12.1989. http://zakon.rada.gov.ua/
12. ЗУ „Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції” від 17 липня 1997 року //Відомості Верховної Ради (ВВР), 1997, N 40, ст.263
13. Постанова Верховної Ради „Про підготовку до ратифікації Верховною Радою України Європейської соціальної хартії” від 05.11.1997 http://zakon.rada.gov.ua/
14. Список подписаний и ратификаций европейской социальной хартии по состоянию на 12 мая 2003 года http://zakon.rada.gov.ua/
15. Генеральна Угода на 2004-2005 рік між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб’єднаннями/ http://zakon.rada.gov.ua/
16. Кодекс законів про працю від 10.12.1971 http://zakon.rada.gov.ua/
17. Тюрина В.А, Ващенко И.В. Основы методологи и методики научного исследования:Уч.пособие.-К.:ООО „Междун. фин. агенство ”, 1998-44с-Библиогр.:с41-43
18. Петрусенко В.Л. Основи філософських знань: курс лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти І- ІІ рівнів акредитації, 2 вид., стереотипне.-Львів: „Новий світ-2000”, 2002.-296с
19. Шептулін А.П. Аналіз і сінтез у пізнанні. М.: 1965.
20. Ян Паточка. Єретичні есе про філософію історії. Переклад з чес: Галина Сиваченко, Ігор Мельниченко. – К.: Видавництво Соломії Павличко „Основи”, 2001-374с.
21. Копєйчиков В.В. Теорія держави і права: Навч. посібник/А.М. Колодій. Лисенков С.Л. та інші- К.: Юрінком Інтер,2004
22. Мамут А.С. Анализ правогенеза и правопонимания // Историческое в теории права. – Тарту, 1989.
23. Юридична енциклопедія, К. Вид-во „Українська енциклопедія” імені М.П. Бажана, 2003, том 5.
24. Економічна енциклопедія, том 3- К, 2002,В.ц. „Академія”
25. Иваненко В.А., Иваненко В,С. Социальные права человека и социальные обязанности государства: международные и конституционные правовые аспекты. – СПб.:Издательство «Юридический центр Пресс», 2003. -404
26. Трошкин Ю.В. Права человека, с.45-46
27. Комаров С.А. Общая теория государства и права : Учебник-М:Юрист,1998,416с.
28. Поляков А.В. Общая теория права: Проблемы интерпретации в контексте коммуникативного подхода: Курс лекций.-СПб:Изд.дом.С.-Петерб.гос.ун-та,2004.-864с
29. Теория государства и права: Курс лекций./Под ред. А.В.Малько.-М.,Юрист,2001-776с.
30. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник.- Харьков: Консум; Ун-т внутр.дел,2000-704с.
31. Хропанюк В.Н.Теория государства и права- М.: Интерстиль,2000-377с
32. Нерсесянц В.С. Общая теория права и государства. М.,1999.
33. Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права. – М.: Юристъ, 1996., с.419
34. История США. В 5-ти томах. Т. 2. – М.: Наука, 1985.
35. Саннікова Л. Договор найма труда в России. – М.: МТ-Пресс, 1999. – 120 с.
36. Устав МОТ от 28.06.1919 http://zakon.rada.gov.ua/
37. Трудовое право Украины Г.И. Чанышев, Н.Б. Болотин. — X.: «Одиссей», 2000. //Інтернетресурс: www.rambler.ru
38. Бай Н.Г.Трудовое право:Курс лекций. Тема16. Международно-правовое регулирование труда.//Інтернетресурс: www.rambler.ru
39. С. А. Иванов. Проблемы международного регулирования труда. М., Изд. «Наука», 1964, 343 с.
40. Декларація про цілі та задачі МОП від 10 травня 1944 року //Сборник действующих договоров, соглашений и конвенций, заключенных СССР с иностранными государствами. Вып. XVI. — М., 1957. С. 351 — 372.
41. Василий Сорока, преподаватель Минского высшего колледжа МВД Республики Беларусь. Международно-правовое регулирование труда: общий взгляд на проблему.// Юстиция Беларуси,2002,№5
42. Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник. – Х.: Фірма „Консум”, 1998.- 480с.
43. Г.И. Чанышева, Н.Б. Болотина. Трудовое право Украины: Учебник — X.: «Одиссей», 2000.
44. Устав ООН от 26.06.1945. http://zakon.rada.gov.ua/
45. Інтернетресурс: www.rambler.ru
46. Міжнародна організація праці.- М.: Міжнародні відносини, 1995
47. Віденська конвенція про право договорів між державами та міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями від 21.03.1986 року. //Международное публичное право. Сборник документов. Том 1.
48. Нешатаева Т.Н. Международные организации и право. Новые тенденции в международно-правовом регулировании.2-е изд. -М.: Дело,1999- 272с
49. Угода про створення Співдружності Незалежних Держав від 8 грудня 1991 року http://zakon.rada.gov.ua/
50. Заява Верховної Ради України з приводу укладення Україною Угоди про співдружність незалежних держав. //Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 13, ст.180
51. Андрієва Тамара. Історія членства України у Співдружності Незалежних Держав. //Юридична Україна №8, 2003,с.35-38
52. Решение Совета глав государств СНГ о разграничении полномочий между Советом глав государств и Советом глав правительств от 2.04.1999. // Содружество. Информационный вестник Совета глав государств и Совета глав правительств СНГ.-1999.-№1(31).-
53. В.Дем’янець. Договірне-правове співробітництво держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав.// Право України,2003, № 7.с.146-149
54. ЗУ „Про ратифікацію Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів” від 11.07.1995// Відомості Верховної Ради (ВВР) 1995, N 29, ст.221
55. Указ Президента України від 11 червня 1998 року Про затвердження стратегії інтеграції України в Європейський Союз http://zakon.rada.gov.ua/
56. Могилевський Л.В. Кодифікація трудового законодавства України: стан та перспективи: Матеріали науково-практичної конференції; м. Запоріжжя, 25-26 червня 2004 р. / за заг. ред. проф. В.С.Венедиктова. – Харків: Вид-во Нац ун-ту внутр. справ, 2004.-340с.
57. Фадеева Т.М. Единая Европа: идея и реальность. Концепции культурной идентичности. – М., 1997.
58. І.Яковюк. Історичні передумови і основні етапи європейської інтеграції. Вісник Академії правових наук України. 2004,№ 35.
59. Г.І. Чанишева. Становлення і розвиток трудового права ЄС. Трудове право ЄС. Навчальний посібник.К.-2004.
60. Статут Ради Європи від 05.05.1949//Збірка договорів Ради Європи Парламентське видавництво, Київ — 2000
61. Луць Л.А. Джерела права Ради Європи: загальнотеоретична характеристика.// Держава і право , випуск 27.,с.19-25
62. Иноземцев В. Л., Постиндустриальное хозяйство и «постиндустриальное» общество. (к проблеме социальных тенденций XXI века). // Общественные науки и современность. – 2001, №3,с140-141
63. Сухонос В. Роль держави у формуванні постіндустріального суспільства в Україні. // Підприємництво, господарство і право. 2001 - №8, с.85-86
64. С.Надель. Вероятность и перспективы будущей индустриальной революции. //Мировая экономика и международные отношения,2002,№9,с.26-37
65. Анурин В. Ф. Постмодернизм: в поисках материального фундамента. //Общественные науки и современность. – 2001, №3,с.110-120
66. Всемирная история: уч. для Вузов/ Под ред. –Полякова Б.Г., МарковаА.Н. –М.:Культура и спорт, ЮНИТИ,1997
67. Указ Президента України про першочергові заходи щодо реалізації Послання до Верховної Ради України „Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічної і соціальної політики на 2000-2004 рр.” від 23.02.2000 http://zakon.rada.gov.ua/
68. С. А. Бурьянов. Проблемы совершенствования нормативно-правовой базы реализации права на свободу совести в контексте глобализации. // Государство и право. – 2002 г. - №10
69. Г. Федоренко, Загальнотеоретичні проблеми функціонування держави в умовах регіоналізації. // Право України. – 2004р. - №11
70. А.В. Дмитриев, Конфликтогенность миграции: глобальный аспект. // Социс. – 2004г. - №10
71. Чешков М.А. Глобалистика: предмет, проблемы, перспективы.// Общественные науки и современность. 1998. №2.
72. Коллонтай В.М. Проблемы, порождаемые глобализацией.//Глобальный мир. Клуб ученых. Материалы постоянно действующего семинара. Вып.3.Глобалистика как отрасль научного знания. М., 2001.
73. Лукашук И.И. Глобализация, государство, право, ХХІ век. М. -2000.С.VIII.
74. Силин А.А. Германская модель трудовых отношений в эпоху глобализации (заметки о сути социального партнерства).// Трудовое право,№10, 2002г.
75. Шишков Ю.В. О некоторых противоречиях в докладе М.А. Чешкова.//Глобальный мир. Клуб ученых. Материалы постоянно действующего семинара. Вып.3.Глобалистика как отрасль научного знания. М., 2001.
76. Васильчук Ю.А. Социальное развитие человека в ХХ веке /Общественные накуи и современность.2001.№1.
77. А.В. Дмитриев, Конфликтогенность миграции: глобальный аспект //Социс. – 2004г. - №10
78. Д. Михайлина, Глобальні вимоги транс націоналізації людського фактора. // Україна: аспекти праці. – 2004р. - №7
79. Т. В. Павлова. // Полис (Политические исследования) – 2004 - №6
80. М.А. Надель-Червинская, П.П. Червинский. Большой толковый словарь иностранных слов в трех томах, т.3. Ростов - на – Дону, „Феникс” ,1995
81. Рабинович П.М., Хавронюк М.І. Права людини і громадянина : Навчальний посібник. -К.: Атіка, 2004.-464
82. М. О. Томашевська, Особливості уніфікації корпоративних актів // Держава і право,2004, випуск 26
83. Ю. Базедов. Возрождение процесса унификации права: европейское договорное право и его элементы // Государство и право, 2000, №2,
84. Ульяненко О.О. Форми правової інтеграції.//Держава і право, 2004,випуск 26
85. Малишева Н.Р. Гармонізація екологічного законодавства України з ЄС у загальному контексті розвитку договірного процесу схід-захід в Європі.//Правова держава: Щорічник наукових праць Інституту держави і права ім.. В.М. Корецького НАН України-Вип.11-К.,2000-c.334
86. Корелл Х.Примат международного права и мандат Организации Обьединенных Наций. Выступление заместителя Генерального секретаря по правовым вопросам, юрисконсульта ООН на конференции «Вступая в ХХI век: к примату права в международных отношениях»//Моск. журнал междун. права.-2001.-№2(42).-с.7
87. С. Бахин, Міжнародне право // Интегральные конвенции как способ унификации национального законодательства. 2003 - №7
88. Иванов Г.Г., Маковский А.Л. Международное частное морское право.-Ленинград,1984.-с.59
89. Зыкин И.С. Договор во внешнеэкономической деятельности. -М.,1990.-с.47
90. Лебедев С.Н. Унификация правового регулирования международных хозяйственных отношений(Некоторые общие вопросы)/ Юрид аспекты осуществления внешнеэкономических связей.Труды кафедры международного частного и гражданского права МГИМО/ Редкол. С.Н. Лебедев,В.А.Кабатов,Р.Л.Нарышкина.- М.,1979.
91. Иванов Г.Г., Маковский А.Л. Международное частное морское право.- Ленинград, 1984.
92. "Європейська стратегія зайнятості", затверджена Амстердамським договором 1997 р http://zakon.rada.gov.ua/
93. Програма 2000 року "Відкритий метод координації" http://zakon.rada.gov.ua/
94. Zeitlin, Trubek, 2003: 403
95. Kohler-Koch, 2003
96. Кечекьян С.Ф. О понятии источника права // Ученые записки МГУ. Вып. 116. Кн.2.- М.,1946
97. Голунский С.А., Строгович М.С. Теория государства и права. – М., 1940.
98. Гражданский процесс: Учебник для юридических высших учебных заведений. – М., 1946.
99. Зивс С.Л. Развитие формы права в современных империалистических государствах. - М., 1960
100. Шебанов А.Ф. Форма советского права. - М., 1968
101. Зивс Л.С. Источники права. Изд-во „Наука”- М., 1982-238с.
102. Сергеевич В.И. Лекции по истории русского права.СПб.,1889-1890.с.5
103. Теория государства и права. Уч. Для вузов и фак-в. Под ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова- М.: Издат группа ИНФРА М-НОРМА,1997.- 570;
104. Явич Л.С. Общая теория права. - Л., 1976
105. Михайловский И.В. Очерки философии права. Т.1. – Томск, 1914.
106. Муромцев Г.И. Источники права (теоретические аспекты проблемы) // Правоведение. – 1992. – №2.
107. Шершеневич Г. Ф. Общая теория права. Вып. 2. Т. I. – М., 1911. –
108. Сюкияйнен Л .Р. Система,источники и форма права//Право в странах социалистической ориентации.М.,1979.С.60-65
109. Сырых В.М. Теория государства и права. М., 2002.
110. Жук Л.В. Джерела податкового права України. Дис…канд..юрид.наук: 12.00.07. – Чернівці, 2005. -231с.
111. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. М. Н. Марченко. – М.: Зерцало, 1998.
112. Вильданова М.М. Французская буржуазная доктрина о формах права // Проблемы совершенствования советского законодательства. - 1987. - № 38
113. Жан-Луи Бержель. Общая теория права. М., 2000.
114. Нерсесянц В.С. Общая теория права и государства: Учебник для вузов.М.,2000.
115. Теория права и государства. /Под редакцией Г.Н. Манова.:Уч. для вузов- М.: Изд-во БЕК,1996- 336с
116. Байтин М. И. Сущность права (Современное нормативное правопонимание на грани двух веков). Саратов, 2001.
117. Александров Н.Г. Понятие источника права// Ученые труды ВИЮН. Вып.VІІ.-М.,1946
118. Теория государства и права: Учебник для вузов/ Под ред.В.К. Бабаева. М.,2002.
119. Новий тлумачний словник української мови; К., вид-во „АКОНІТ”, 1998, том 1.
120. Юридична енциклопедія, К. Вид-во „Українська енциклопедія” імені М.П, Бажана, 1999, том 2.
121. Теория государства и права. Уч. Для вузов и фак-в. Под ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова- М.: Издат группа ИНФРА М-НОРМА,1997.- 570;
122. Международное право. Учебник для вузов. Ответственные редакторы — проф. Г. В. Игнатенко и проф. О. И. Тиунов. — М.: Издательская группа НОРМА—ИНФРА • М, 1999. —584 с
123. Статут Міжнародного Суду від 26.06.1945 //Інфодиск: Законодавство України, ліцензія №13F4839F, версія 7.0.1 №10 01/10/2005
124. Петрусенко В.Л. Основи філософських знань: курс лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти І- ІІ рівнів акредитації, 2 вид., стереотипне. -Львів: „Новий світ-2000”, 2002.-296
125. Керимов Д.А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права). – М.: Аванта +, 2001. – стр 560,
126. А.И.Уёмов. «Л.Фон Берталанфи и параметрическая общая теория систем». Системный подход в современной науке.-М.: Прогресс-традиция,2004-560с.
127. Блауберг И.В.,Юдин Э.Г. Становление и сущность системного подхода-М.:,Наука,1973-480с.
128. Тлумачний словник української мови: Близько 7000 слів/ за ред. Д.Г. Гринчишина.- 3-тє вид., перероб. і доповн. – К.: освіта, 1999.- 302 с,
129. Система // БСЭ. – 3-е изд. – М., 1976. – Т. 23. – С. 463-464.
130. Шебанов А.Ф. Форма советского права. – М.: Юридическая литература, 1968. – 216 с.
131. Хропанюк В.Н.Теория государства и права- М.: Интерстиль,2000-377с
132. В.О. Котюк. Теорія права: Курс лекцій: навч. посіб. для юрид. фак. вузів.- К.: Вентурі,1996- 208 с.
133. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 Кодексу законів про працю України (справа про тлумачення терміну "законодавство") від 09.07.1998 http://zakon.rada.gov.ua/
134. І.І.Дахно. М/н економ право: Курс лекцій.-2 вид., стереотипне.-К: МАУП, 2003.-160с,
135. Х.Кох,У.Магнус, П.Винклер фон Моренфельс. Международное частное право и сравнительное правоведение – М., Международные отношения (перевод с нем. Ю.М.Юмашева), –480с.
136. Тополевський Р.Б. Системні зв'язки юридичних джерел права. Дис…канд..юрид.наук.: 12.00.01.- Харків, 2004. – 187с.
137. Бирюков П.Н. Международное право. Уч.пособ.-М.: Юристъ, 1998
138. Тополевський Р.Б. Система джерел права: генеза, генетичні зв’язки.// Вісник НУВС, 2002- № 20,
139. Лукашук И.И. Конституции государств и международное право. – М.: Спарк, 1998. – 124 с.
140. Тимченко Л.Д. Международное право: Учебник- Х.:Консум; Ун-т.внутр.дел,1999-528с
141. Декларація про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН // Действующее международное право. Т. 1.- М. Московский независимый институт международного права, 1996.
142. Е.А.Ершова. Теоретические и практические вопросы применения международного и российского трудового права.//Трудовое право.-2004-№2
143. Декларація основоположних принципів та прав в сфері праці выд 18.06.1998 http://zakon.rada.gov.ua/
144. Тлумачний словник української мови: Близько 7000 слів/ за ред. Д.Г. Гринчишина.- 3-тє вид., перероб. і доповн. – К.: освіта, 1999.- 302
145. Конституция, закон, подзаконный акт.- М., Юрид. лит.,1994
146. Мацько А.С. Міжнародне право: Навч. посіб.- 2 вид., стереотип.- К.: МАУП, 2003- 216 с.: іл..- Бібліогр.:
147. ЗУ „Про міжнародні договори України” від 29.06.2004 http://zakon.rada.gov.ua/
148. Віденська конвенція про право міжнародних договорів від 23.05.1969 http://zakon.rada.gov.ua/
149. Иванов М.К. о последствиях договора международной организации для государств –ее членов.// Правоведение,1993,№1
150. Угода між Міжнародною організацією праці та Всесвітньою організацією охорони здоров’я від 10.07.1948 http://zakon.rada.gov.ua/
151. "Европейский союз. Прошлое, настоящее, будущее. Единый европейский акт. Договор о европейском союзе” . Москва, международная издательская группа “Право”, 1994 г.
152. Закон N 237/94-ВР від 10.11.94 „Про ратифікацію Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами” http://zakon.rada.gov.ua/
153. "Содружество”, Информационный вестник Совета глав государств и Совета глав правительств СНГ N 4(12), 1993 г.
154. Угода між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про трудову діяльність і соціальний захист громадян України та Республіки Молдова, які працюють за межами кордонів своїх держав від 11.12.1993 http://zakon.rada.gov.ua/
155. Угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993 http://zakon.rada.gov.ua/
156. Постанова КМ N 1743 ( 1743-2004-п ) від 24.12.2004) „Про подання на ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Азербайджанської Республіки про трудову діяльність і соціальний захист громадян України, які тимчасово працюють на території Азербайджанської Республіки, та громадян Азербайджанської Республіки, які тимчасово працюють на території України” http://zakon.rada.gov.ua/
157. Закон N 79/98-ВР від 04.02.98 „Про ратифікацію Угоди між Урядом України і Урядом Соціалістичної Республіки В’єтнам про взаємне працевлаштування громадян та їх соціальний захист від 08.04.1996” http://zakon.rada.gov.ua/
158. Угода про співробітництво щодо сприяння розвитку професійної реабілітації та зайнятості інвалідів в Україні між Міністерством праці та соціальної політики України, Міжнародною організацією праці, Підприємством професійного сприяння (Burusforderungswerk, GmbH, Heidelberg), Професійно-навчальним реабілітаційним центром (BFI-BBRZ-Linz) від 01.12.2000 http://zakon.rada.gov.ua/
159. Договір між Міністром праці України і Міністром праці та соціальної політики Республіки Польща про співробітництво в галузі праці та соціальної політики від 16 лютого 1994 р. http://zakon.rada.gov.ua/
160. Договір між Державним департаментом України з питань виконання покарань та Дирекцією з питань розвитку і співробітництва Швейцарії стосовно фінансового та технічного співробітництва за проектом “Установа-модель в Білій Церкві" від 21.09.2001 http://zakon.rada.gov.ua/
161. Угода про співробітництво в галузі охорони праці від 09.12.1994 між державами - країнами СНД http://zakon.rada.gov.ua/
162. Відомості Верховної Ради (ВВР), 1986,№ 17,ст.343
163. А.И.Бобылев . Источники(формы) права// Право и государство: теория и практика.- 2005.-№1
164. Римское частное право: Уч./ Под ред. И.Б.Новицкого, И.С. Перетерского.М.,1996.
165. Аксенова И.Ч., Свечникова Л.Г. Теория обычного права в этнологических, теоретико-правовых и историко-правовых исследованиях.// Право и политика,2002.№ 12.
166. Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права. М., 1995.
167. Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1919-1964, Том I Міжнародне бюро праці, Женева
168. "Сборник международных договоров СССР”. Выпуск XLV. Москва, “Международные отношения”, 1991 г
169. Конвенции и рекомендации, принятые Международной конференцией труда”, 1919-1966 гг., Женева, МБТ, 1983 год
170. "Права человека”. Сборник международных договоров Том I, Универсальные договоры Организации Объединенных Наций. Нью-Йорк и Женева, 1994 год
171. "Міжнародне законодавство про охорону праці”, Конвенції та рекомендації МОП, Київ, 1997 р
172. Конвенции и рекомендации, принятые Международной Конференцией труда. 1919 — 1956. Т. I.- Женева: Международное бюро труда, 1991. С. 1039 — 1041.
173. "Міжнародне законодавство про охорону праці”, Київ, 1997 р.
174. "Міжнародне законодавство про охорону праці”, Конвенції та рекомендації МОП, Київ, 1998 р
175. Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1965-1999, Том II Міжнародне бюро праці, Женева
176. Договір про заснування Європейського економічного співтовариства від 25.03.1957 http://zakon.rada.gov.ua/
177. Угода про співпрацю в області трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15.04 1994 http://zakon.rada.gov.ua/
178. Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в області пенсійного забезпечення від 13.03.1992 http://zakon.rada.gov.ua/
179. Рекомендація МОП щодо захисту працівників від іонізуючої радіації N 114 http://zakon.rada.gov.ua/
180. Рекомендація МОП щодо охорони здоров’я працівників на місцях роботи № 97 http://zakon.rada.gov.ua/
181. Рекомендація щодо загальних принципів інспекції умов праці моряків № 28 http://zakon.rada.gov.ua/
182. Конвенція про інспекцію умов праці та побуту моряків N 178 http://zakon.rada.gov.ua/
183. Рекомендація щодо рівних можливостей та рівного ставлення до працівників чоловіків і жінок: працівники із сімейними обов’язками № 165 http://zakon.rada.gov.ua/
184. Рекомендація щодо рівного винагородження чоловіків і жінок за працю рівної цінності № 90 http://zakon.rada.gov.ua/
185. Конвенція про рівне винагородження чоловіків і жінок за працю рівної цінності № 100 http://zakon.rada.gov.ua/
186. Конвенція про рівне ставлення й рівні можливості для трудящих чоловіків і жінок: трудящі із сімейними обов’язками № 156 http://zakon.rada.gov.ua/
187. Закон N 152/96-ВР від 26.04.96 „Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Вірменія про трудову діяльність та соціальний захист громадян України та Республіки Вірменія, які працюють за межами своїх держав http://zakon.rada.gov.ua/
188. Закон N 151/96-ВР від 26.04.96 „Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про трудову діяльність та соціальний захист громадян України та Республіки Білорусь, які працюють за межами своїх держав” http://zakon.rada.gov.ua/
189. Міжнародне приватне право Двосторонні міжнародні договори України, т. 2 Видавництво Port-Roual, 2000
190. Угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від14 січня 1993 року http://zakon.rada.gov.ua/
191. Постанова КМ N 1743 ( 1743-2004-п ) від 24.12.2004 „Про подання на ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом зербайджанської Республіки про трудову діяльність і соціальний захист громадян України, які тимчасово працюють на території Азербайджанської Республіки, та громадян Азербайджанської Республіки, які тимчасово працюють на території України” http://zakon.rada.gov.ua/
192. Угода між Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством праці та соціального розвитку Російської Федерації про співробітництво в соціально-трудовій сфері від 07.03.2003 р //Офіційний вісник України, N 12, 2004
193. Угода між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про трудову діяльність і соціальний захист громадян України та Республіки Молдова, які працюють за межами кордонів своїх держав http://zakon.rada.gov.ua/
194. Закон N 79/98-ВР від 04.02.98 „Про ратифікацію Угоди між Урядом України і Урядом Соціалістичної Республіки В’єтнам про взаємне працевлаштування громадян та їх соціальний захист” http://zakon.rada.gov.ua/
195. Закон N 78/98-ВР від 04.02.98 ) „Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Словацької Республіки про взаємне працевлаштування громадян” http://zakon.rada.gov.ua/
196. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16.12.1966 http://zakon.rada.gov.ua/
197. Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII(2148-08) від 19.10.73 „Про ратифікацію Міжнародного пакту про економічні,соціальні і культурні права та Міжнародного пакту прогромадянські і політичні права” http://zakon.rada.gov.ua/
198. Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII(2148-08) від 19.10.73 „Про ратифікацію Міжнародного пакту прогромадянські і політичні права” http://zakon.rada.gov.ua/
199. Право и межгосударственные объединения/Вишняков В.Г.,ЕгиазаровВ.А,,Королев Ю.А. и др../Под общ.ред. В.Г.Вишняков-СПб, 2003
200. Опришко В.Ф..Питання гармонізації законодавства України з міжнародним правом і національними правовими системами//Право України-1998, №8
201. Топорнин Б.Н. Европейское право. М., 1998.
202. Указ Президіума ВР СРСР від 26.09.62//Сборник действующих договоров, соглашений и конвенций, заключенных СССР с иностранными государствами. Вып. XXIII.- М., 1970.
203. Декларація стосовно цілей та завдань Міжнародної організації праці від 10.05.1944 http://zakon.rada.gov.ua/
204. Декларація прав людини і ососбистої свободи медичних працівників від 30.10.1985/ http://zakon.rada.gov.ua/
205. Декларація між Міністерством праці та соціальної політики України і Федеральним Міністерством зайнятості та праці Королівства Бельгія про співробітництво в галузі праці від 23.09.2002 http://zakon.rada.gov.ua/
206. Рішення про добровільне страхування додаткової пенсії для робітників, службовців та колгоспників від 26.06.1992 http://zakon.rada.gov.ua/
207. Левицкий Т.И. Юридическая природа и правовое положение Совета Европы: Автореф. дис. канд. юрид. наук:12.00.10./ Москов. гос.ун-т.-м.,1993
208. //Сборник документов Совета Европы в области защиты прав человека и борьбы с преступностью.- М.: СПАРК, 1998.
209. //Основные права человека в сфере труда и их защита. Библиотечка “Российской газеты”. Вып. 22-23, М., 1999.
210. Рыхтикова Л.Ю.Имплементация норм международного права в РФ//Закон и право.,2003,№9
211. Ульяненко О.О. Методи гармонізації законодавств держав-членів ЄС. //Держава і право,2004,вип.27
212. Доронина Н.Г.Унификацыия и гармонизация права в условиях международной интеграции// Журнал российского права.-М,1998-№6,
213. Кудрявец Ю.Н.Некоторые проблемы реализации норм международных правовых актов во внутреннем праве государств//Белорусский журнал международного права и международных отношений.-Минск,1999,№3
214. Усенко Е.Т. Формы регулирования социалистического разделения труда. – М.: Международные отношения, 1965. – 416 с.
215. Лукашук И.И. Международное право. Общая часть: Учебник. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2000. – 432 с.
216. Игнатенко Г.В. Международное право. - М., 1995.- С.115.
217. Webster’s Third New International Dictionary. Camb.(Mass.), 1966. – 1134 s.
218. Лукашук И.И., Мартыненко П.Ф. Юридические гарантии осуществления норм конституционного и международного права в условиях их взаимодействия // Юридические гарантии правильного принятия советских правовых норм и укрепление социалистической законности. Тезисы докладов и сообщений всесоюзной научной конференции. – Киев.: КГУ, 1970. – 127 с.
219. Гавердовский А.С. Имплементация норм международного права. – Киев. “Выща школа”, 1980. – 318 с.
220. Баглай В.М., Туманов В.А. Малая энциклопедия конституционного права. – М.: Издательство БЕК, 1998. – 519 с.7,
221. Додонов В.Н., Панов В.П., Румянцев О.Г. Международное право. Словарь-справочник/Под общей ред. В.Н. Трофимова. – М.:ИНФРА-М, 1997. – С.86.
222. Лукашук И.И. Механизм международно-правового регулирования. – М., 1980. – С. 134.
223. Броунли Ян Международное право / Книга первая. Пер. с нем. Канд.юрид.наук С.Н. Андрианов. Под ред. и со вступ. ст. Член-кор. АН СССР Г.И. Тункин. – М.: Прогресс, 1977. – 536 с.
224. Г.Куц.// Право України. - 2002, №2.
225. Конституції України від 20.04.1978 року.
226. Закон України “Про ратифікацію Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами” від 10.10.94 № 237/94-ВР.- Ст.2 http://zakon.rada.gov.ua/
227. Иванов С.А. МОТ: контроль за применением международных норм о труде и его проблемы.// Государство и право,1997,№7,с.17-24
228. CIT.81 session. Rapport de la Comission d’experts pour l’application des conventions et recommendations. Geneve, 1994,p.36
229. ILC. 81 session. Record of Proceedings. Geneva,1994, p. 25/14, 25/27
230. Coloque. Travial, emploi et droit de l’homme: le defi des echanges internationaux. Universite Paris X- Nanterre,1995,p.18
231. Правові системи сучасності. Глобалізація. Демократизм. Розвиток.// В.С. Журавський, О.В. Зайчик, О.Л. Копиленко, Н.М.Оніщенко; //За заг. Ред. В.С.Журавського.-К., 2003.
232. Теория государства и права: Учебник для юрид. вузов/ под общ. ред. А.С. Пиголкина. М, 2003, с. 544.
233. Тихомиров Ю.А. Публичное право. М., 1995.
234. Triepel H. Völkerrecht und Landesrecht. – Leipzig: Hirschfeld C. L. Verlag, 1899, - XII+452s.
235. Кияниця І.П. Імплементація норм міжнародного права в правовій системі ФРН. Дис…канд.юрид.наук: 12.00.11.- Київ, 2004. – 187с.
236. Василенко В.А. Основы теории международных отношений. – Киев. Выща шк. Головное изд-во, 1988. – 288 с.
237. Т.В. Колісник. Внутрішнє законодавство України як джерело міжнародного приватного права. Дис…канд.юрид.наук.: 12.00.03. – Харків, 2003. – 195с.
238. Советское право и международный договор / В.Г. Буткевич. – Киев: „Вища школа”, 1977. – 262с.
239. Хачатурян А.Г. Унификация коллизионных норм в международном частном праве. – К.: Наукова думка, 1993. – 128с.
240. Шепель А.О. Застереження до міжнародних договорів (практика України) // Право України . – 1997. – №10. – С. 60-67.
241. Щекин Ю.В. Международно-правовой статус Содружества Независимых Государств и правовые основания участия Украины в его деятельности // Проблеми законності. – №35.: Респ. Міжвідом. Наук. Зб. // Відп. Ред. В.Я. Тацій. – Х.: Національна юридична академія України ім. Я. Мудрого. – 1998. – С. 40-45.
242. Сергієнко Н.М. Застосування норм міжнародного права органами конституційної юрисдикції(європейський досвід).Дис…канд..юрид.наук.: 12.00.11. – Київ, 2004. – 228с.
243. Закон України «Про Конституційний Суд України» від 16.10.1996. //Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 49, ст.272