СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА, ДЕРЖАВНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ, НАУКОВА СПАДЩИНА П.О.ХРИСТЮКА (1890 – 1941 РР.) : ОБЩЕСТВЕННО-ПОЛИТИЧЕСКАЯ, государственная деятельность, НАУЧНОЕ НАСЛЕДИЕ П.О.ХРИСТЮКА (1890 - 1941 ГГ.)

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
"ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ"

На правах рукопису

МУХА ДАР’Я ІГОРІВНА

УДК 930.1: 94 (477) (П.О.Христюк)

СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА, ДЕРЖАВНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ, НАУКОВА СПАДЩИНА П.О.ХРИСТЮКА (1890 – 1941 РР.)

07.00.06 – історіографія,
джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Науковий керівник
доктор історичних наук, професор,
дійсний член НАПН України
Коцур Віктор Петрович

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ – 2011

ЗМІСТ

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………………………4
ВСТУП…………………………………………………………………………….5

РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА, МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1. Стан наукової розробки проблеми……………………………………........11
1.2. Джерельна база дослідження………………………………….....................27
1.3. Методологія дослідження ……………………………………………….....30

РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКИХ І НАУКОВИХ ПОГЛЯДІВ П.О.ХРИСТЮКА В УМОВАХ СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ.
2.1. Громадсько-політична діяльність П.О.Христюка напередодні та в роки
Української революції 1917-1920 рр………………..............................................32
2.2. Наукова та організаційна робота П.О.Христюка в еміграції та після
повернення в Україну……………………………………………….....................56

РОЗДІЛ 3. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА БОРОТЬБА ЗА ДЕРЖАВНИЙ
СТАТУС УКРАЇНИ ДОБИ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ В ІНТЕРПРЕТАЦІЇ П.О.ХРИСТЮКА
3.1. Питання консолідації українських суспільно-політичних сил на засадах автономістсько-федералістських орієнтацій у праці П.О.Христюка "Замітки і матеріали до історії української революції 1917 – 1920 рр."……….…..…... 78
3.2. Погляди П.О.Христюка на українське державотворення: від автономії до самостійності............................................................................................................96

РОЗДІЛ 4. ГЕТЬМАНАТ ПАВЛА СКОРОПАДСЬКОГО В ОЦІНЦІ П.О.ХРИСТЮКА
4.1. Відображення внутрішньої політики Української Держави на сторінках "Заміток і матеріалів до історії української революції 1917 – 1920 рр."…..123
4.2. Висвітлення тактики українських політичних сил та підготовка антигетьманського повстання……………..………………………………......143

РОЗДІЛ 5. ХАРАКТЕРИСТИКА П.О.ХРИСТЮКОМ ПОЛІТИКИ ДИРЕКТОРІЇ
5.1. Ставлення П.О.Христюка до політики Директорії УНР ….…................157
5.2. Аналіз П.О.Христюком причин внутрішньої кризи Директорії та початку громадянської війни в Україні ……………………..…………………………172

ВИСНОВКИ……………………………………………..……………………190
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ…………....195
ДОДАТОК …………………………………………………………………..…219

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Складний процес відродження незалежної, соборної української держави спонукає вчених, політиків, державних діячів звертати свої погляди в історичне минуле з метою вивчення досвіду вітчизняного державотворення. Найпильнішої уваги в цьому контексті заслуговує період Української революції 1917 – 1920 рр. Вивчення революційних подій має не лише науково-пізнавальне, але й практично-політичне значення. Суспільно-політичні, економічні зміни, процеси сучасного державотворення багато в чому повторюються, є схожими з тими колізіями та соціальними явищами, що відбувалися в буремні революційні роки. Складні, суперечливі, драматичні події революційної доби знайшли відображення у спогадах, історичних і публіцистичних творах безпосередніх учасників революції. Через своє світосприйняття вони відтворювали історію боротьби українського народу за власну суверенну державу.
Сказане повною мірою стосується одного з активних учасників Української революції Павла Оникійовича Христюка. Актуальність дослідження життєвого, політичного, державотворчого шляху, наукової спадщини П.О.Христюка зумовлюється зростаючим соціальним запитом щодо персоніфікованого вивчення історичного процесу. Виявлення і аналіз науково-публіцистичної спадщини відомих політиків, державних діячів, учених-істориків є важливою складовою сучасних історіографічних досліджень. П.О.Христюк стояв біля витоків історіографії Української революції, видавши чотиритомну працю "Замітки і матеріали до історії української революції 1917 – 1920 рр.". Це ґрунтовне видання синтезувало напрацювання П.О.Христюка про суспільно-політичні події, активним учасником яких він був. Автор чотирьохтомного зібрання творів свої особисті враження і спостереження підкріплює оригінальними документами, роздумами та міркуваннями про закономірність виникнення і розвиток Української революції, дає виважені оцінки суспільно-політичним, соціально-економічним, духовним процесам і явищам, намагається зрозуміти причини її злетів і поразок.
Актуальність дослідження наукового доробку, суспільно-політичної діяльності П.О.Христюка важлива ще й тому, що за часів панування тоталітарного режиму він був репресований, зарахований до "українських буржуазних націоналістів", а вивчення його творчої спадщини підлягало забороні. Окрім того, революційна діяльність, навіть робота в державних радянських установах та творча спадщина дослідника, замовчувалась або спотворювалась у радянській історіографії. Отже, вивчаючи наукову спадщину П.О.Христюка, ми не лише відтворюємо реальні події і факти, а й відновлюємо в історичній пам’яті імена видатних політичних і державних діячів, які своєю наполегливою працею і самовідданістю збагачували скарбницю національного державотворення.
Зв'язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах комплексної науково-дослідної теми кафедри історії та культури України ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди" –"Соціально-політичне життя України ХХ ст.".
Мета дослідження полягає в проведенні комплексного дослідження наукової спадщини П.О.Христюка, висвітленні його суспільно-політичної, державницької діяльності, з'ясуванні ролі та місця історика у вивченні Української революції 1917 – 1920 рр.
Мета дослідження потребує розв’язання таких завдань:
- проаналізувати історичну літературу щодо висвітлення наукової спадщини П.О.Христюка, з'ясувати джерельну базу та визначити теоретико-методологічну основу дослідження;
- визначити місце та роль історіографічного доробку П.О.Христюка в дослідженні та вивченні досвіду державного відродження України 1917 – 1920 рр;
- на основі аналізу опублікованої літератури та архівних документів відтворити цілісну картину формування громадянських та політичних поглядів П.О.Христюка та їх вплив на зміст його науково-публіцистичних розвідок;
- під кутом зору історіографічної критики та вивчення наукової спадщини П.О.Христюка дослідити його внесок у державотворчий процес у період Української революції 1917-1920 рр.;
- висвітлити науково-публіцистичну діяльність П.О.Христюка в еміграційний та рееміграційний періоди;
- за даними "Заміток і матеріалів до історії української революції 1917-1920 рр." охарактеризувати позицію П.О.Христюка щодо національно-визвольної боротьби за державний статус України доби Центральної Ради;
- розкрити ставлення П.О.Христюка до Української Держави періоду гетьманату П.Скоропадського за працею "Замітки і матеріали до історії української революції 1917-1920 рр.";
- виявити найважливіші оцінки, зроблені П.О.Христюком щодо політики Директорії УНР та більшовицьких урядів в Україні.
Об'єктом дослідження є науково-публіцистична спадщина П.О.Христюка, насамперед його чотирьохтомна праця "Замітки і матеріали до історії української революції 1917-1920 рр.", історіографічний доробок вітчизняних та закордонних істориків про громадсько-політичну, державницьку діяльність П.О.Христюка.
Предметом дослідження є еволюція поглядів, оцінок, ідей П.О.Христюка з питань українського державотворення у період Центральної Ради, внутрішньої політики гетьмана Павла Скоропадського, тактики політичних сил і антигетьманського повстання, політики Директорії УНР, її внутрішньої кризи, а також суспільно-політичні чинники, які вплинули на формування громадсько-політичних, державницьких поглядів П.О.Христюка.

Хронологічні рамки дослідження мають двовимірність: окресленні роками життя і діяльності Павла Оникійовича Христюка (1890 – 1941 рр.) та багатоетапним історіографічним періодом, починаючи з 1918 р. і до наших днів, висвітлення його суспільно-політичної діяльності та науково-публіцистичної спадщини.
Географічні межі охоплюють територію сучасної України, Австрії, Російської Федерації, де впродовж життя відбувалася суспільно-політична, державницька та науково-публіцистична діяльність П.О. Христюка.
Методи дослідження. Методологічні засади дисертації базуються як на загальнонаукових принципах історизму, об’єктивності, системності та комплексності, так і на спеціальних методах – проблемно-хронологічному, порівняльно-історичному, ретроспективному, описовому, логічно-аналітичному, біографічному, персоналізації, періодизації, які дали можливість показати його громадсько-політичну, державотворчу та наукову діяльність П.О.Христюка, охарактеризувати наявну наукову літературу про нього.
Для більш ґрунтовного дослідження теми використано методологічний інструментарій інших наук, зокрема, бібліографічний, аналітико-синтетичний, статистичний та методи джерелознавчого, архівознавчого й історіографічного аналізу, що дало змогу опрацювати існуючу літературу, дослідити комплекс джерел, а також систематизувати й підсумувати отриману інформацію та зробити висновки.
Наукова новизна отриманих результатів зумовлена сукупністю завдань і полягає у дослідженні проблеми, яка не отримала ґрунтовного, об’єктивного висвітлення в історичній науці:
вперше на основі різноманітного джерельного матеріалу та історіографічного доробку вітчизняної та зарубіжної науки відтворено цілісну картину формування громадсько-політичних та державницьких поглядів Павла Оникійовича Христюка та їх вплив на зміст його науково-публіцистичних розвідок; з’ясовано чинники, що вплинули на становлення його як громадсько-політичного діяча та науковця; заповнено фактологічні прогалини біографії П.О.Христюка, зокрема його участь у кооперативному русі в дореволюційні роки, життя в еміграційний період, робота в радянських установах після повернення з еміграції, останні роки в ув’язненні; введено до наукового обігу низку документів і матеріалів; історична наука поповнилася новим комплексним дослідженням про громадсько-політичну, науково-публіцистичну діяльність П.О.Христюка та історіографічним аналізом наявної літератури та його наукової спадщини;
удосконалено і доповнено, шляхом пошуку нових наукових праць і видань П.О.Христюка, його бібліографію, зокрема, виявлено роботи, присвячені питанням кооперації, агрономії сільського господарства, опубліковані у фахових виданнях; методом історіографічної критики виявлено ступінь історичної достовірності чотиритомної праці П.О.Христюка "Замітки і матеріали до історії української революції 1917 – 1920 рр." як джерела вивчення обраної теми;
набула подальшого розвитку історіографія проблеми через включення нових даних про громадську та державотворчу діяльність П.О.Христюка в період Української революції 1917 – 1920 рр.; вивчення суспільно-політичного світогляду та наукових результатів його роботи; концептуальний аналіз наукового доробку вітчизняних і зарубіжних учених впродовж 1918 р. – початку ХХІ ст.
Практичне значення отриманих результатів визначається можливістю їх використання для створення досліджень з новітньої історії України, історіографії, при підготовці навчальних курсів, програм, біографічних і довідкових матеріалів. Положення і висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані в розбудові суспільно-політичного життя при вирішенні проблем сучасного українського державотворення.
Апробація результатів дослідження. Дисертація обговорювалася на засіданнях кафедри історії та культури України ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди". Результати дослідження, основні положення і висновки доповідалися: на V Всеукраїнській студентській науковій конференції "Актуальні проблеми природничих та гуманітарних наук у дослідженнях студентської молоді" (22–23 травня 2003, Черкаси); ІІІ Міжнародній науковій конференції "Українська діаспора: історичні пошуки, еміграційні явища, культурно-мистецькі набутки, функціонування наукових установ" (30-31 травня 2007, Ніжин); Міжнародній науково-теоретичній конференції "Україна в революційних процесах перших десятиліть ХХ ст." (20-21 листопада 2007, Київ); Всеукраїнській науково-практичній конференції "На порозі нової України" (21 листопада 2007, Ніжин); ІІІ всеукраїнських драгоманівських читаннях молодих істориків "Актуальні проблеми вітчизняної та світової історії" (12 березня 2010, Київ); Міжнародній науково-практичній конференції "Українська революція 1917-1921 рр.: шляхи національного державотворення" (20-21 травня 2010, Київ).
Основні положення та висновки дисертації викладено в 1 монографії у співавторстві, 7 статтях у фахових наукових виданнях та 2 публікаціях в інших наукових виданнях.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, що містять 11 підрозділів, висновків, списку використаних джерел і літератури (265 найменувань). Повний обсяг дисертації становить 225 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ
- Проведений аналіз літератури з обраної теми дозволив виявити певні тенденції в історіографічному процесі з досліджуваної проблеми. Незважаючи на те, що в окремих наукових працях відтворюються деякі етапи діяльності П.О.Христюка, однак найважливіші чинники, що вплинули на формування громадсько-політичних та державницьких поглядів П.О.Христюка, ще не були предметом окремого комплексного та системного дослідження. Динаміка змін цілей, підходів, теоретико-методологічних засад, ступеня науковості досліджень дає можливість виділити три групи історіографічних джерел – закордонна україністика, радянська історіографія 20-80-х рр. ХХ ст.; сучасна вітчизняна історіографія. Незважаючи на те, що в окремих працях відтворюються деякі періоди життя П.О.Христюка, однак його життєвий шлях не був ще предметом окремого комплексного та системного дослідження.
Джерельною базою дослідження стали неопубліковані документи, які зберігаються у фондах ЦДАВО України, Державного архіву м.Києва, Галузевого архіву СБУ; опубліковані документи; тогочасна преса; мемуари та спогади учасників Української революції 1917-1920 рр.
– На основі широкого кола джерел та опублікованих праць відтворено цілісну картину громадсько-політичної, державницької, науково-публіцистичної діяльності П.О.Христюка. Його світогляд, суспільно-політичні погляди, національна свідомість, потяг до політики формувалися у в контексті тенденцій розвитку українського суспільства кінця XIX- початку XX ст. Це був період пошуку українською елітою шляхів до політичного, економічного і національного визволення української нації.
– Аналіз праці "Замітки і матеріали до історії української революції 1917-1920 рр." дає підстави вважати П.О.Христюка одним із перших авторів з історії боротьби українського народу за своє політичне, економічне та національне визволення. Незважаючи на те, що до характеристики й оцінки тогочасних політичних процесів П.О.Христюк певною мірою підходить з партійно-есерівської позиції, все ж таки його чотиритомник є ґрунтовним історико-документальним твором, який проливає світло на соціально-політичні трансформації першої чверті ХХ ст.
– Аналіз історіографічного доробку вітчизняної та зарубіжної історичної науки та значного масиву документальних джерел доводить, що у роки Української революції 1917-1920 рр. П.О.Христюк був одним із провідних державних діячів, лідерів найчисельнішої партії – УПСР, брав активну участь у створенні Української Центральної Ради, спільно зі своїми однопартійцями ініціював і активно відстоював ідею утворення Генерального Секретаріату – першого українського уряду. На посаді генерального писаря докладав чималих зусиль для його успішного функціонування. Важливою і ефективною була діяльність П.О.Христюка на посаді міністра внутрішніх справ в есерівському уряді В.О.Голубовича. В уряді Б.М.Мартоса П.О.Христюк займав посаду заступника міністра внутрішніх справ, очолював Державну слідчу комісію у справі спроби державного перевороту командуючим південно-західним фронтом В.П.Оскілком. В уряді І.П. Мазепи обіймав посаду заступника міністра внутрішніх справ, організовував охорону державного майна, евакуацію матеріальних цінностей, урядових установ, людей під час відступу республіканських військ.Упродовж усього періоду революції перебував на партійній роботі – входив до складу ЦК УПСР, неодноразово виступав на сторінках преси.
– В еміграції П.О.Христюк входив до складу Закордонної делегації УПСР, організованої М.С.Грушевським. Період еміграції став для П.О.Христюка періодом, коли він серйозно зайнявся науковою діяльністю. Він став одним із ініціаторів і організаторів Українського соціологічного інституту, який займався науковими дослідженнями, лекторською, видавничою діяльністю. Як співробітник інституту П.О.Христюк читав курс "Історія української революції". В еміграції він активно займався публіцистикою, вступив до "Союзу українських журналістів і письменників", працював у часописі "Борітеся – поборете". Саме в цей час він написав свою відому працю "Замітки і матеріали до історії української революції 1917-1920 рр.", яка стала однією з перших праць з історії боротьби українського народу за власну державність.
Скрутне становище за кордоном, бажання працювати для українського народу зумовило повернення П.О.Христюка в Україну. Повернувшись весною 1923 р. із еміграції до Харкова П.О.Христюк почав працювати інспектором, а згодом головним інспектором Українського банку. У серпні 1925 р. за сприянням народного комісара освіти О.Я.Шумського він перейшов на роботу до Державного видавництва України, ставши членом правління, і одночасно зайняв посаду завідуючого фінансово-торгівельних справ. Він працював у ДВУ до 1 вересня 1928 р. З 8 грудня 1928 р. по грудень 1930 р. П.О.Христюк займав відповідальні посади у Народному комісаріаті фінансів УСРР. Зокрема, він очолював оперативну групу з поповнення прибутків. Одночасно займав посаду заступника начальника управління держприбутків. Згодом працював заступником начальника економічного планування комісаріату, керівником групи по зведенню економічних планів. П.О.Христюк був членом Колегії наркомату фінансів України. Тут він працював до 1931 р. У березні 1931 р. його було заарештовано та звинувачено по справі "Українського національного центру", за якою його було засуджено на 5 років ув’язнення.
Помер П.О.Христюк 29 вересня 1941 р. на 51 році життя в бухті Нагаєво.
– Джерела, спогади сучасників, наукові розвідки свідчать, що початок Української революції в 1917 р. сприяв реалізації здібностей П.О.Христюка в якості партійного лідера та державного діяча. Як активний учасник усіх тогочасних політичних процесів, він у своїй праці "Замітки і матеріали до історії української революції 1917-1920 рр." висловив власну оцінку й надав характеристику цим процесам. Як учасник творення Української Центральної Ради П.О.Христюк вважав її виразником інтересів трудового народу України, організуючим і направляючим політичним центром, керівником українського національно-визвольного руху, що підтримувався абсолютною більшістю українського населення, мав за мету виборення автономного статусу для України у складі демократичної Росії. На його думку, на заваді поступального ходу українського революційного процесу стояла шовіністична політика Тимчасового уряду, який не давав згоди на проголошення автономії України. Саме його непоступливість сприяла радикалізації настроїв в Україні та змусила Центральну Раду здійснювати кроки щодо самочинного проголошення автономії.
Як засвідчує літературна спадщина, П.О.Христюк сподівався, що після захоплення більшовиками влади в Росії, Центральна Рада і Генеральний Секретаріат проголосять українську незалежну державу, однак лідери українського національного руху захопилися ідеєю створення Російської федерації та формування загальноросійського федеративного уряду. В тогочасних умовах П.О.Христюк вважав цілком логічною поступову еволюцію поглядів української демократії від автономізму до самостійництва.
– Оцінюючи період Української Держави гетьмана П.Скоропадського, П.О.Христюк вважає її "контрреволюцією", суттєвим відкатом назад на шляху ствердження принципів народоправства і захисту соціально-економічних досягнень селянства й робітництва. Діяльність гетьманських урядів у будь-якій сфері він характеризує з партійно-класових позицій. На противагу деяким іншим дослідникам він не виділяє жодного позитиву, навіть певні досягнення Української Держави на міжнародному рівні, певна стабілізація економічного життя не беруться на увагу. Показово, що навіть відкриття українських університетів, гімназій, наукових установ теж не вважається досягненням гетьманської влади, а пояснюється попередньою роботою Центральної Ради.
Виходячи з такої оцінки, П.О.Христюк вбачав недоцільними будь-які спроби співпраці з гетьманом, навпаки, вважаючи, що демократизація та українізація гетьманських урядів тільки завадить підготовці загального повстання та продовжить період існування Української Держави. Тому він абсолютно позитивно оцінює повстання проти гетьмана як єдино вірний шлях подальшого суспільно-політичного розвитку України.
– Характеризуючи політику Директорії УНР, П.О.Христюк наголошував, що вона не справдила сподівань селянства й робітництва, не стала послідовним захисником їхніх політичних і соціально-економічних інтересів. Досить критично він ставився до спроб Директорії заручитися підтримкою країн Антанти, неспроможністю підписати мирні угоди з радянською Росією. Стоючи на позиції потреби запровадження в Україні радянської системи влади, він негативно оцінює відхід Директорії від реалізації цього. Він був переконаний, що тільки радянська система влади відповідала інтересам широких верств селянства та робітництва.
Водночас, автор "Заміток" об’єктивно оцінює радянську систему, запроваджену більшовиками. Він переконаний, що вона не мала нічого спільного з дійсною владою рад, що форма її реалізації в Україні була спрямована тільки на закріплення одноосібної партійної влади більшовиків і не надавала дійсної влади в руки селян і робітників. Він переконаний, що невідповідна українським умовам економічна (насамперед, земельна) політика уряду Х.Г.Раковського зумовила втрату ним підтримки з боку населення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
1. АРХІВИ
Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України)
Ф.1115. – Українська Центральна Рада
Оп.1.
1.1. Спр. 3. – Універсали, меморандуми, декларації Української Центральної Ради. Листування з Радою народних міністрів про проведення переговорів з Раднаркомом. Ультиматум Ради Народних Комісарів Українській Центральній Раді. – 13 арк.
1.2. Спр. 7. – Протокол з'їзду представників національностей, що прагнули до федеративної перебудови держави, скликаного Центральною Радою. – 6 арк.
1.3. Спр. 12. – Протоколи засідань та резолюції Центральної Ради. Телеграми, резолюції зборів міст і сіл України, військових частин, учбових закладів про підтримку Центральної Ради. – 86 арк.
1.4. Спр. 34. – Відомості Інформаційного бюро про організацію центральних і місцевих установ і їх завдання. – 43 арк.
1.5. Спр. 47. – Листування з повітовими земськими управами про приєднання їх до України. – 53 арк.
1.6. Спр. 54. – Київський національний з’їзд. – 63 арк.
1.7. Спр. 79. – Книга вхідних документів Центральної Ради. – 29 арк.
1.8. Спр. 80. – Книга вихідних документів Центральної Ради. – 158 арк.
Ф. 1060. – Народне міністерство земельних справ
Оп.1.
1.9. Спр. 1. – Генеральний секретаріат земельних справ м.Київ. – 196 арк.
1.10. Спр. 3. – Листуваня Центральної Ради з секретарями земельних справ. – 3 арк.
1.11. Спр. 4. – Переписка про земельну реформу. – 5 арк.
1.12. Спр. 6. – Циркуляри та розпорядження Генерального секретаря земельних справ. – 5 арк.
Ф. 1065. – Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки
Оп. 1.
1.13. Спр.6. – Листування з канцелярією Директорії – 83 арк.
1.14. Спр. 231. – Закон Ради Народних Міністрів про склад Директорії УНР. – 4 арк.
Ф. 1429. – Канцелярія Директорії Української Народної Республіки
Оп.1.
1.15. Спр.1. – Постанови Директорії УНР про утворення різних курсів при військовому управлінні. – 57 арк.
1.16. Спр.2. – Накази Директорії Української Народної Республіки. – 7 арк.
1.17. Спр.4. – Універсали, відозви, декларації та копії наказів Директорії і Головного отамана військ УНР до населення. – 50 арк.
Ф. 30. – Народний комісаріат фінансів УСРР, м. Харків
Оп. 2.
1.18. Спр. 2623. – Списки співробітників Народного комісаріату фінансів УСРР на 1 січня 1929 р. – 80 арк.
1.19. Спр. 4528. – Протоколи засідань Колегії Народного комісаріату фінансів СРСР та Народного комісаріату фінансів УСРР. – 199 арк.
1.20. Спр. 4535. – Протоколи засідань Управління державних прибутків Наркомфіну УСРР від 3 січня 1929 р. про складання плану надходжень неподаткових прибутків і матеріалів до них. Акт обстеження роботи Наркомфіну 3 січня – 9 липня 1929 р. – 130 арк.
1.21. Спр. 4604. – Списки співробітників Наркомфіну УСРР на червень 1929 р. – 74 арк.
1.22. Спр. 4605. – Іменний список співробітників Наркомфіну УСРР на 1 серпня 1929 р. – 170 арк.
Ф. 177. – Всеукраїнське державне видавництво
Оп. 1.
1.23. Спр. 1005. – Списки книжок сільськогосподарської літератури, що вийшли з друку з жовтня 1924 р. до травня 1925 р. у Всеукраїнському державному видавництві. – 196 арк.
1.24. Спр. 1010. – Постанови, протоколи, накази, циркуляри, положення правління Всеукраїнського державного видавництва. – 160 арк.
1.25. Спр. 1014. – Циркуляри та розпорядження фінансового відділу Всеукраїнського державного видавництва. – 429 арк.
1.26. Спр. 1015. – Циркуляри та розпорядження торговельного відділу Всеукраїнського державного видавництва. – 134 арк.
1.27. Спр. 1021. – Протоколи засідань комісії у справах скорочення штатів Всеукраїнського видавництва. План редакційно-видавничого відділу. Списки співробітників. – 247 арк.
1.28. Спр. 1092. – Постанови, протоколи, листування з відділом друку ЦК РКП(б), ЦК КП(б)У, ЦК ЛКСМУ про видання та розповсюдження друкованих творів, здешевлення ленінських видань, покриття заборгованості. – 487 арк.
1.29. Оп. 3. – Спр. 1998. – Особиста справа Павла Оникійовича Христюка. – 19 арк.
Ф. 1061. – Міністерство земельних справ Української Держави
Оп. 1с.
1.30. Спр. 60. – Відомості адміністративного відділу канцелярії Військового міністра про політичний стан в губерніях. – 123 арк.

Державний архів міста Києва
Ф.18. – Київський політехнічний інститут
Оп. 1.
1.35. Спр. 871. – Прохання студентів про дозвіл сходок і зібрань 1908. – 77 арк.
1.36. Спр. 883. – Відомості успішності студентів на літеру "Х" 1908–1931. – 33 арк.
1.37. Спр. 1039. – Прохання студентів про дозвіл проведення зібрань громад студентів 1910-1911. – 325 арк.
1.38. Спр. 1334. – Особисті документи осіб, які подали прохання про прийом до інституту (24 вересня 1912–23 вересня 1917). – 382 арк.
1.39. Спр. 1474. – Постанова Київського губернатора про застосування репресивних заходів до студентів інституту, учасників студентських виступів у зв’язку зі століттям з дня народження Т.Г.Шевченка. Списки учасників студентських виступів (25 лютого 1914–15 листопада 1914). – 11 арк.
1.40. Спр. 1603. – Прохання студентів про дозвіл засідань гуртків та організацій (19.01.1915–17.02.1915). – 21 арк.
1.41. Спр. 1707. Дипломи студентів, які закінчили сільськогосподарське відділення у червні–липні 1916 р. – 149 арк.
1.42. Спр. 1708. – Дипломи студентів, які закінчили сільськогосподарське відділення у грудні 1916 р. – 45 арк.
1.43. Спр. 1745. – Списки осіб, які закінчили інститут в 1916–1917 (21.02.1917–01.11.1917). – 129 арк.
1.44. Спр. 1770. – Списки студентів, які закінчили інститут в 1911–1913 та 1917. – 56 арк.
1.45. Спр. 1771. – Списки студентів, які закінчили інститут в 1917–1918. – 46 арк.
1.46. Спр. 1788. – Списки студентів, які закінчили сільськогосподарське відділення у травні 1917. – 332 арк.
1.47. Спр. 1789. – Списки студентів, які закінчили сільськогосподарське відділення у травні 1917. – 219 арк.
Оп. 1-л. – Особові справи студентів
1.48. Спр. 5609 – Христюк Павел Йоаникиевич, 1912. – 38 арк.

Галузевий державний архів Служби Безпеки України (ГДА СБУ).
1.49. Особливий архів. Справа 567938. – Український національний центр, 1931. Фонд 51692. – В 117 томах. – Спр. 59881 ФП – Т. 7. – 92 арк.

Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського
Ф. 44. – Газета "Рада".
1.50. № 547. Ніковський Андрій Васильович – Чикаленку Євгену Харламповичу. Листи. – Арк. 1.

2. ЗБІРНИКИ ДОКУМЕНТІВ
2.51. Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. 1918 – 1920 рр. Документи і матеріали. – У 2-х т. – К.: Вид. ім. Олени Теліги, 2006. – Т.1. – 687 с.; Т.2. – 744 с.
2.52. Історія Національної Академії наук України. 1929-1933: документи і матеріали / Відп. ред. П.С.Сохань, упоряд. Т.В.Вересовська та ін. – К.: Наукова думка, 1998. – 544 с.
2.53. Конституційні акти України 1917 – 1920 рр. Невідомі конституції України. – К.: Філософська і соціологічна думка, 1992. – 272 с.
2.54. Крах германской оккупации на Украине (по документам оккупантов) / Ред. Ю.П.Прилюк. – М.: Государственное издательство "История гражданской войни", 1936. – 205 с.
2.55. Перший (п’ятий) зїзд Української партії соціалістів-революціонерів (комуністів), 3-11 березня 1919 р. в м. Харкові: Доклади і резолюції . – К.: Вид. літ. від. ЦК УПСР(комуністів), 1919. – 19 с.
2.56. Популярний програм УПСР. – Харків: Вид. "Рух", 1917. – 16 с.
2.57. Постанови Загально-Української конференції УПСР у Києві (3-6 червня 1917 р.) та Краєвої Лівобережної Конференції УПСР в Полтаві (30 травня – 2 червня 1917 р.). – К.: Накладом ЦК УПСР, 1917. – 14 с.
2.58. Програма і статут УПСР. – К.: Вид. ЦК УПС, 1917. – 18 с.
2.59. Резолюції і постанови V Конгресу Української соціал-демократичної робітничої партії (травень 1918 р.). – К.: ЦК УСДРП, 1918. – 16 с.
2.60. Україна в ХХ столітті: Зб. документів і матеріалів (1900 - 1939) / Упоряд.: А.Г.Слюсаренко та ін. – К.: ІЗМН, 1997. – 448 с.
2.61. Український національно-визвольний рух. Березень – листопад 1917 року. Док. і матеріали / Упоряд.: В.Верстюк (керівник) та ін. - К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2003. – 1024 с.
2.62. Українські політичні партії кінця ХІХ – початку ХХ ст.: Програмові і довідкові матеріали / Упоряд.: В.Ф.Шевченко та ін. – К.: Консалтинг, Фенікс, 1993. – 336 с.
2.63. Українська суспільно-політична думка в 20 столітті: Документи і матеріали. У 3-х т. – Т.1 / Упоряд.: Т.Гунчак, Р.Сольчаник. – Мюнхен: Сучасність, 1983. – 510 с.
2.64. Українська Центральна Рада: Документи і матеріали. У 2 т. / Упоряд.: В.Ф.Верстюк та ін. – Т. 1. – К.: Наукова думка, 1996. – 589 с.
2.65. Українська Центральна Рада: Документи і матеріали. У 2 т. / Упоряд.: В.Ф.Верстюк та ін.– Т. 2. – К.: Наукова думка, 1997. – 423 с.
2.66. IV Конференція УПСР за кордоном (18 – 23 січня 1921 р.) у місті Празі // Борітеся – поборете. – 1921 - № 7. – С. 58-59.

3. ПРЕСА
3.67. Борітися – поборете. – 1921.
3.68. Боротьба. Орган Центрального Комітету УПСР. – Київ. – 1917.
3.69. Вісник Генерального Секретаріату Української Народної Республіки. – Київ. – 1917-1918.
3.70. Вісті з Української Центральної Ради. – Київ. – 1917.
3.71. Вісті повної комісії по справах виборів до Установчих Зборів УНР. – Київ. – 1918.
3.72. Державний вістник. – Київ. – 1918.
3.73. Киевлянин. – Київ. – 1917-1918.
3.74. Киевская мысль. – Київ. – 1917-1918.
3.75. Народна Воля. Орган Селянської Спілки. – Київ. – 1917-1918.
3.76. Наш шлях. Щоденна безпартійна газета. – Камянець-Подільський. – 1920.
3.77. Нова Рада. Газета політична, економічна й літературна. – Київ. – 1917-1919.
3.78. Рада. Газета політична, економічна й літературна. – Київ. – 1919.
3.79. Республіканські вісті. Видавництво Вінницької філії Національного Союзу. – Вінниця. – 1919.
3.80. Робітнича газета. Орган ЦК УСДРП. – 1917-1919.
3.81. Селянська Спілка. – Катеринослав. – 1917.
3.82. Трудова Громада. Орган місцевої організації Української партії соціалістів-революціонерів. – Камянець-Подільський. – 1919-1920.
3.83. Трудова Республіка. Орган Української партії соціалістів-революціонерів (центральної течії). – Київ. – 1919.
3.84. Трудовий шлях. – Камянець-Подільський. – 1919.
3.85. Україна. Щоденна газета. – Камянець-Подільський. – 1919-1920.

4. МОНОГРАФІЇ, СТАТТІ
4.86. Андрієвський В. З минулого (1917-ий рік на Полтавщині) / В.Андрієвський. – Берлін: Українське слово, 1921. – 210 с.
4.87. Андрієвський В. (Ліберець). До характеристики українських правих партій / В.Андрієвський. – Берлін: Українське слово, 1921. – 24 с.
4.88. Андрусишин Б.І. У пошуках соціальної рівноваги: нарис історії робітничої політики українських урядів революції та визвольних змагань 1917-1920 рр. / Б.І. Андрусишин. – К.: Федерація профспілок України, 1995. – 192 с.
4.89. Антонов-Овсеєнко В.О. В боротьбі проти Директорії / В.О.Антонов-Овсеєнко // Літопис революції. – 1929. - № 4-6. – С.1-5.
4.90. Бачинський Ю. Більшовицька революція і українці. Критичні замітки / Ю. Бачинський. – Берлін: Український прапор, 1928. – 136 с.
4.91. Бевз Т.А. Між романтизмом і реалізмом (сторінки історії УПСР) / Т.А.Бевз. – К.: Віпол, 1999. – 272 с.
4.92. Бевз Т.А. Партія національних інтересів і соціальних перспектив (Політична історія УПСР) / Т.А.Бевз. – К: Гарант – Сервіс, 2008. – 588 с.
4.93. Бібліографія історії України, Росії та українського права, краєзнавства й етнології за 1917-1927 роки. – Харків: Державне видавництво України, 1930 – 87 с.
4.94. Білокінь С.І. Масовий терор як засіб державного управління в СРСР (1917-1941 рр.): Джерелозн. дослідження / С.І.Білокінь. – К.: Інститут історії України НАН України, 1999. – 450 с.
4.95. Більшовизм і визвольна боротьба: Зб. статей. – Лондон: Наше слово, 1957. – 460 с.
4.96. Бойко О. Утворення єдиного національного фронту українськими політичними силами у 1918 р. / О.Бойко // Український історичний журнал. – 1997. - № 6. – С. 14-23.
4.97. Бойко О., Клименко-Мудрий В. Політичні розбіжності між українськими партіями у Центральній Раді (березень-квітень 1918 р.) / О.Бойко, В. Клименко-Мудрий // Історія в школах України. – 1997. - № 2. – С. 7-10.
4.98. Бош Е. Национальное правительство и Советская власть на Украине / Е. Бош. – М.: Коммунист, 1919. – 55 с.
4.99. Бош Е. Год борьбы: Борьба за власть на Украине с апреля 1917 г. до немецкой оккупации / Е. Бош. – М.;Л.: Госиздат, 1925. – 271 с.
4.100. Брега Г. Науково-громадські організації України в 20-30-і роки / Г.Брега // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика. – К.: Інститут історії України НАН України, 1993. – С. 76-89.
4.101. Бубнов А.С. Гетьманщина, Директория и наша тактика (1918 – 1919 гг.) // Пролетарская революция / А.С.Бубнов. – 1927. - № 7. – С.58-77.
4.102. Василенко М. Моє життя / М.Василенко // Український історик. – 1989. - № 3. – С. 114-120.
4.103. Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. Енциклопедичний довідник. – К.: Голов. ред. УРЕ, 1987. – 632 с.
4.104. Верига В. Визвольні змагання в Україні 1914 – 1923 рр.: У 2 т. / В.Верига. –Львів: Каменяр, 1998. ––Т.2. – 502 с.
4.105. Верстюк В.Ф. Українська революція: Доба Центральної Ради / В.Ф.Верстюк // Історія України: нове бачення. – У 2 т. – Т.2. – К.: Україна, 1996. – С.3-52.
4.106. Верстюк В.Ф. Українська Центральна Рада. Навч. Посіб. / В.Ф.Верстюк. – К.: Заповіт, 1997. – 344 с.
4.107. Верстюк В., Осташко Т. Діячі Української Центральної Ради. Бібліогр. довід. / В.Верстюк, Т.Осташко. – К.: Інститут історії України НАН України, 1998. – 254 с.
4.108. Винниченко В.К. Відродження нації. У 3 ч. / В.К.Винниченко. – К.; Відень: Дзвін, 1920. – Ч.1. – 348 с.
4.109. Винниченко В.К. Заповіт борцям за визволення / В.К.Винниченко. – К.: Криниця, 1991. – 127 с.
4.110. Висоцький О.Ю. Українські національні партії початку ХХ століття: соціалістичний сегмент (УСДРП та УПСР у компаративістському вивченні). Монографія / О.Ю.Висоцький. – Дніпропетровськ: ДДФЕІ, 2001. – 160 с.
4.111. Віднянський С.В. Політика Чехословацького уряду щодо української еміграції в міжвоєнний період / С.В. Віднянський // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки. – Вип. 3. – К.: Інституту істрії України НАН України, 1993. – С. 36-56.
4.112. Волін М. Історія КП(б)У: В стислому нарисі / М.Волін. – Х.: Пролетар, 1930. – 188 с.
4.113. Гайдалемівський П. Українські політичні партії. Їх розвиток і програми. – Зальцведель: Друкарня СВУ, 1919. – 44 с.
4.114. Гай-Нижник П. Український Державний банк: історія становлення. Документи і матеріали (1917 – 1918 рр.) / П.Гай-Нижник.- К.: ТзОВ "Цифрадрук", 2007. – 340 с.
4.115. Галаган М. З моїх споминів: У 3 ч. / М.Галаган – Львів: Червона Калина, 1930. – Ч.2: (Світова війна.Розвал царату. Українська революція). – 196 с.
4.116. Гамрецький Ю.М. Більшовики та їхні політичні противники на Україні в 1917 р.: Співвідношення сил / Ю.М.Гамрецький // Український історичний журнал. – 1987. - № 11. – С. 64-79.
4.117. Гамрецький Ю.М. До вивчення національно-визвольного руху на Україні в 1917 р. / Ю.М.Гамрецький // Український історичний журнал. – 1990. - № 12. – С. 60-65.
4.118. Гермайзе О. Нариси з історії революційного руху на Україні / О.Гермайзе. – Харків: Книгоспілка, 1926. – 388 с.
4.119. Гирський Д. Дивні спроби виправдування антидержавницької політики: Відгук на фальсифікації соціалістів з табору УНР / Д.Гирський. – Торонто: Батьківщина, 1973. – 184 с.
4.120. Гмиря А., Глушаченко Є. Короткий огляд головної літератури з історії пролетарської революції на Україні / А.Гмиря, Є.Глушаченко // Літопис революції. – 1932. – № 3/4. – С. 293-317.
4.121. Горак В.С. Літопис української революції. Книга П.О.Христюка "Замітки і матеріали до історії української революції: історіографічний аналіз" / В.С.Горак. – К.: Інститут історії України НАН України, 2005. – 104 с.
4.122. Гошуляк І. Історичне значення Української революції 1917-1920 рр. та причини її поразки / І.Гошуляк // Пам’ять століть. – 2002. - № 3. – С. 18-33.
4.123. Григоріїв Н. Спогади "Руїнника" про те, як ми руйнували тюрму народів, а будували свою хату / Н. Григоріїв. – Львів: Громадський голос, 1937. – 262 с.
4.124. Грушевський М. Вільна Україна. Статті з останніх днів (березень-квітень 1917 р.) / М.С.Грушевський. – К., 1917. – 40 с.
4.125. Грушевський М. На порозі нової України / М.С.Грушевський. – К.: Друк Петра Барського, 1918. – 120 с.
4.126. Грушевський М.С. Українська партія соціалістів-революціонерів та її завдання / М.С.Грушевський // Борітеся – поборете. – 1920. - № 6. – С. 2-52.
4.127. Грушевський М.С. Українська Центральна Рада і її Універсали: перший і другий / М.С.Грушевський// Хто такі українці і чого вони хочуть. – К.: Знання, 1991. – С. 5-25.
4.128. Грушевський М. Спомини / М.Грушевський // Київ. – 1989. - №9. – С. 108 – 149.
4.129. Грушевський М. Кінець московської орієнтації // На порозі нової України: Гадки і мрії / М.Грушевський. – К.: Наукова думка, 1991. – С. 9 – 13.
4.130. Губа П. Українське відродження: Спроба джерелознавчої оцінки вітчизняної преси 1917-1920 рр. / П.Губа. – Черкаси: ЧДТУ, 2002. – 263 с.
4.131. Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ століття: Нариси політичної історії / Т. Гунчак. – К.: Либідь, 1993. – 288 с.
4.132. Гунчак Т. Українська революція. Документи 1919-1921 рр. / Т.Гунчак. – Нью-Йорк: Українська Вільна АН, 1984. – 478 с.
4.133. Десняк В.Г. Зигзаги націоналістичної контрреволюції та боротьба за Жовтень на Україні в 1917 р. (Література й матеріали до історії революції на Україні) / В.Г. Десняк // Червоний шлях. – 1925. - №11/12. – С. 138, 140.
4.134. Дойков Ю.В. Надія Суровцова. На засланні в Архангельську (1933 - 1937) / Ю.В.Дойков. – Архангельск: Издательский центр СГМУ. – 2005. – 92 с.
4.135. Доленга С. Скоропадщина / С.Доленга. – Варшава: Накладом Модеста Куницького, 1934. – 175 с.
4.136. Дорошенко Д.І. Мої спомини про недавнє минуле (1914 - 1918). – Частина друга. З початків відродження української держави (Доба Центральної Ради) / Д.І.Дорошенко. – Львів: Червона калина, 1923. – 94 с.
4.137. Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. У 2 т. – Т.1. Доба Центральної Ради / Д.Дорошенко. – Нью-Йорк: Булава, 1954. – 437 с.
4.138. Доценко О. Літопис Української революції (Матеріали й документи до історії Української революції) 1917-1923 / О.Доценко. – К.-Львів: Накладом автора, 1924. – Т. ІІІ. - Кн. 5. – 398 с.
4.139. Дробноход Ю.Ф. Викриття більшовиками України буржуазно-націоналістичних суспільно-економічних теорій революції (1917-1920) / Ю.Ф.Дробноход. – К.: Знання, 1986. – 28 с.
4.140. Ейдеман Р., Какурін Н. Громадянська війна на Україні / Р.Ейдеман, Н.Какурін. – Харків: Держвидав України, 1928.
4.141. Енциклопедія Українознавства. – Париж-Нью-Йорк: Молоде життя, 1980.
4.142. Животко А. Українська Партія соціалістів-революціонерів і преса (з нагоди 50 років праці УПСР) / А. Животко // Трудова Україна (Прага). – 1934. – Ч. 11. – С. 16-19.
4.143. Животко А. 50 років. До історії Української Партії Соціалістів-революціонерів / А. Животко. – Прага: Вільна Спілка, 1936. – 20 с.
4.144. Залозецький Р. Земельна реформа в Україні / Р.Залозецький. – Відень, 1918. – 30 с.
4.145. Зак Л. Создание и деятельность ВАРНИТСО в 1917 – 1932 годах / Л.Зак // История СССР. – 1959. - №6. – С.82-102.
4.146. З повідомлення про М.Яворського. 4 листопада 1932 р. // Остання адреса. До 60-річчя соловецької трагедії. – В 3 т. - Т. 2. – К., 1998. – С.174-175.
4.147. Золотарев А. Из истории Украинской Центральной Рады (1917 г.) / А.Золотарев. – Харьков: Госиздат Украины, 1922. – 34 с.
4.148. Ідеї і люди визвольних змагань 1917-1923. – Нью-Йорк: Булава, 1968. – 399 с.
4.149. Из истории Октябрьской революции в Киеве. (Воспоминания участников). – Харьков: Госиздат Украины, 1927. – 123 с.
4.150. Історична наука: термінологічний і понятійний довідник: Навч. посіб. /В.М.Литвин, В.І.Гусєв, А.Г.Слюсаренко та ін. – К.: Вища школа, 2002. – 430 с.
4.151. Історичне джерелознавство: Підручник / Я.С.Калакура, І.Н.Войцехівська, С.Ф.Павленко та ін. – К.: Либідь, 2002. – 488 с.
4.152. Калакура Я.С. Українські історики на шляху до соборності національної історіографії / Я.С.Калакура // Вісн. Київ. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка. Сер.: Історія. – Вип. 54. – К.: Вид.-поліграф. центр "Київський університет", 2001. – С.8-17.
4.153. Калинович І.В. Українська мемуаристика 1914-1924 рр.: (Бібліогр. Реєстр) / І.В. Калинович. – Львів: Червона Калина, 1925. – 22 с.
4.154. Капелюшний В.П. Здобута і втрачена незалежність: Історіографічний нарис української державності доби національно-визвольних змагань (1917 – 1921 рр.) / В.П.Капелюшний. – К.: Олан, 2003. – 604 с.
4.155. Кедровський В. 1917 р. Спогади члена українського військового комітету і товариша секретаря військових справ у часи Української Центральної Ради / В. Кедровський. – Вінніпег: Тризуб, 1967. – Т. 1. – 526 с.
4.156. Кін Д. Денікінщина на Україні / Д.Кін. – Харків: Книгоспілка, 1927 – 49 с.
4.157. Ковалевський М. Од романтики до реалізму (З історії однієї партії) / М. Ковалевський // Літ.-наук. вісн. – 1919. – Річник ХХ. - Т. LХХІІІ – Кн. І. – С. 92-107; Кн. ІІ. – С. 213-225.
4.158. Ковалевський М. При джерелах боротьби (Спогади, враження, рефлекції) / М.Ковалевський. – Інсбург: Biblos, 1960. – 720 с.
4.159. Коновалець Є. Причинники до історії української революції / Є. Коновалець. – Вид. 2-ге. – Б.м.: Накладом Проводу Українських Націоналістів, 1948. – 48 с.
4.160. Копиленко О.А. "Сто днів" Центральної Ради / О.А. Копиленко. – К.: Україна, 1992. – 205 с.
4.161. Костюк Г.О. Сталінізм в Україні: (Генеза і наслідки): Дослідження і спостереження сучасника / Пер. з англ./ Г.О.Костюк, - К.: Смолоскип, 1995. – 508 с.
4.162. Коцур В.П. Зростання національного відродження на Україні в кінці 20-х на початку 30-х рр.: трагічна доля інтелігенції / В.П.Коцур // Наукові записки з української історії. Вип. ІІІ. Київ-Переяслав-Хмельницький, 1996. – С. 16 – 22.
4.163. Красівський О. М.Грушевський під час еміграції 1919 – 1924 рр. / О.Красівський //М.Грушевський і Західна Україна: доповіді і повідомлення наукової конференції. – Львів.: Вид. Львівського університету ім.І.Франка, - 1995. – С. 54 – 60.
4.164. Кудлай О. Створення та діяльність Генерального секретаріату першого складу (червень – липень 1917 р.) / О. Кудлай // Проблеми вивчення історії української революції 1917 – 1921 рр. – К.: Інститут історії України НАН України, 2002. – С. 77 - 101.
4.165. Кудлай О. Конституювання народного міністерства внутрішніх справ Української Центральної Ради та його законотворча діяльність / О.Кудлай / Україна: від самостійності до соборності (22 січня 1918 – 22 січня 1919 рр.) – К.: ІПіЕНД, 2004. – С. 94 – 112.
4.166. Кульчицький С.В. Центральна Рада. Утворення УНР / С.В.Кульчицький // Українский історичний журнал. – 1992. - № 5. – С. 71-80; № 6. – С. 76-90.
4.167. Курас И.Ф. Торжество пролетарского интернационализма и крах мелкобуржуазных партий на Украине / И.Ф.Курас. – К.: Политиздат, 1978. – 315 с.
4.168. Курас І.Ф. Повчальний урок історії: (Ідейно-політичне банкротство Української соціал-демократичної робітничої партії) / І.Ф.Курас. – К.: Політвидав, 1986. – 183 с.
4.169. Кучер В., Муха Д. Соціаліст-революціонер на тлі доби: Павло Христюк про соціально-політичні процеси часів Центральної Рада. / В.Кучер, Д.Муха. – К.: ІПіЕНД ім. І.Ф.Кураса НАНУ, 2008. – 108 с.
4.170. Лебедь Д.З. Мелкобуржуазные партии в 1921 г. / Д.З.Лебедь // Известия ЦК КП(б)У. – 1921. - № 7-8.
4.171. Левченко С. За волю і державу: повість з визвольних змагань українського народу 1918-1920 рр. / С.Левченко. – Лондон: Дербі, 1966. – 494 с.
4.172. Липинський В. Листи до братів-хліборобів / В.Липинський. – К.-Філадельфія: Книга, 1995. – 470 с.
4.173. Лисяк-Рудницький І. Історичні есе. В 2 т. / І. Лисяк-Рудницький. – К.: Основа, 1994. – Т. 2. – 537 с.
4.174. Литвин В.М. Україна: доба війн і революцій (1914-1920) / В.М.Литвин. – К.: Альтернативи, 2003. – 488 с.
4.175. Логвиненко И.А. Политическая деятельность украинской Центральной Рады / И.А. Логвиненко. – Глобино: Изд. "Полиграф сервис", 2000. – 96 с.
4.176. Лозовий В.С. Політико-ідеологічна криза в добу Директорії УНР / В.С.Лозовий // Наук. праці Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету. Історичні науки. – Кам’янець-Подільський, 2001. – Т. 5 (7). – С. 255-260.
4.177. Лотоцький О.Г. Сторінки минулого. Ч. 3 / О.Г. Лотоцький. – Варшава: Друк. наук. т-во ім. Шевченка, 1934. – 396 с.
4.178. Любовець О.М. Українські партії й політичні альтернативи 1917 – 1920 років / О.М.Любовець. – К.: Основа, 2005. – 312 с.
4.179. Любченко М. Чотири роки української еміграції / М.Любченко // Червоний шлях. – 1923. - № 2. – С. 111-117.
4.180. Любченко М. Далі шляхом розкладу (Українська еміграція в 1923 р.) / М.Любченко // Червоний шлях. – 1924. - № 2. – С. 28-31.
4.181. Мазепа І. Україна в огні й бурі революції. 1917 – 1921 / І.Мазепа. – В 3 т. – Т.2: Кам'янецька доба. Зимовий похід. – Мюнхен: Прометей, 1951. – 232 с.
4.182. Мазепа І. Большевизм і окупація України: Соціально-економічні причини недозрілості сил української революції / І.Мазепа. – Львів-К.: Знання то сила, 1922. – 155 с.
4.183. Мазепа І., Феденко П. З історії української революції / І.Мазепа, П.Феденко. – Прага: Вільна спілка, 1930. – 94 с.
4.184. Мазепинець І. Правда про наше минуле (Що її затаювали большевики в історіях СРСР і УРСР) / І.Мазепинець. – Рівне-К.: Волинь, 1942. – 95 с.
4.185. Майоров М. Из истории революционной борьбы на Украине (1914-1919) / М. Майоров. – К. Держвидав, 1922. – 108 с.
4.186. Малик Я. Українська журналістика в іменах. Матеріали до енциклопедичного словника / Я.Малик. – Львів: Видавництво Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника, 1995. – С.251-253.
4.187. Майстренко І. Історія мого покоління. Спогади революційних подій в Україні / І. Майстренко. – Едмонт: Канадський інститут українознавчих студій Альбертського університету, 1985. – 434 с.
4.188. Манілов В. З приводу антиісторичних концепцій з історії пролетарської революції на Україні / В.Манілов // Літопис революції. – 1930. - № 5. – С. 351-382.
4.189. Мартос Б. Перші кроки Центральної Ради / Б.Мартос // Український історик. – Нью-Йорк-Мюнхен, 1973. - № 3-4 (39-40). – С. 99-112.
4.190. Михайло Грушевський (1866 - 1934) // 100 найвідоміших українців. – К.: Орфей, 2002. – С. 358 – 370.
4.191. Мицюк О. Про автономію України в Федеративній Росії / О.Мицюк. – Лубни: Друкарня Б.Левітанського, буд. Шемета, 1917. – 24 с.
4.192. Мироненко О.М. Світоч української державності. Політико-правовий аналіз діяльності Центральної Ради / О.М.Мироненко. – К.: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 1995. – 327 с.
4.193. Мірчук П. Українська державність 1917-1920. – Філадельфія: Українське видавництво, 1967. – 400 с.
4.194. Млиновецький Р. Нариси з історії українських визвольних змагань 1917 – 1918 рр. (Про що "історія мовчить") / Р.Млиновецький . – Львів: Каменяр, 1994. – 576 с.
4.195. На Украине в эпоху Гетьманщины (Из истории левых социалистов-революционеров Украины) // Летопись революции. – 1925. – № 2. – С. 36-52.
4.196. Нагаєвський І. Історія Української держави двадцятого століття / І. Нагаєвський. – К.: Укр. письменник, 1993. – 413 с.
4.197. Нариси з історії українського національного руху. – К.: Інститут історії України НАН України, 1994. – 190 с.
4.198. Наріжний С. Українська еміграція. Культурна праця української еміграції між двома світовими війнами / С.Наріжний. – Прага: Knihіtsk, 1942. – 373 с.
4.199. Одинець Г.М. Мої спогади про Центральну Раду / Г.М.Одинець. – Харків: Держвидав України, 1926. – 38 с.
4.200. Останній Гетьман: Ювілейний збірник памяті П.Скоропадського. 1875-1945. – К.: Академпрес, 1983. – 398 с.
4.201. Остання адреса. До 60-річчя соловецької трагедії: В 3 т. – Т. 2. – К.: Сфера, 1998. – 287 с.
4.202. Петлюра С. Статті. – К.: Дніпро, 1993. – 341 с.
4.203. Петрів В. Спомини з часів української революції (1917-1921) / В. Петрів. – Львів: Червона калина, 1927. – 180 с.
4.204. Під гнітом німецького імперіалізму (1918 рік на Київщині). – К.: Пролетар, 1927. – 304 с.
4.205. Полонська-Василенко Н. Революція 1917: Спогади // Український історик / Н. Полонська-Василенко. – 1988. - № 1-4 – С.119 - 128; 1989. - № 1-3. – С. 106 – 113.
4.206. Попов Н.Н. Мелкобуржуазные антисоветские партии (Шесть лекций) / Н.Н.Попов. – М.: Красная Новь, 1924. – 121 с.
4.207. Попов М.М. Про націоналістичні ухили в лавах української парторганізації і про завдання боротьби з ними / М.М.Попов // Червоний шлях. – 1933. - №7. – С.109 - 126.
4.208. Постишев П.П. В боротьбі за ленінсько-сталінську національну політику / П.П.Постишев. – Харків, Партвидав, 1935. – 220 с.
4.209. Потульницький В.А. Наукові діяльність М.С.Грушевського в еміграції (1919 – 1924 рр.) / В.А.Потульницький // Український історичний журнал. – 1992. - № 2. – С.48 - 57.
4.210. Потульницький В.А. Історія української політології (Концепції державності в українській зарубіжній історико-політичній науці) / В.А.Потульницький. – К.: Либідь, 1992. – 232 с.
4.211. Пристайко В., Шаповал Ю. Михайло Грушевський: Справа "УНЦ" і останні роки (1931-1934) / В.Пристайко, Ю.Шаповал. – К.: Критика, 1999. – 355 с.
4.212. Приходько С.М. Політичні аспекти теорії еліти в українській суспільно-політичній думці ХХ ст. / С.М. Приходько– К.: Стилос, 1999. – 47 с.
4.213. Равич-Черкасский М. История Коммунистической