РОДОВІДНА ДВОРЯНСЬКА КНИГА ХАРКІВСЬКОГО НАМІСНИЦТВА ЯК ДЖЕРЕЛО З ІСТОРІЇ СЛОБІДСЬКОГО ДВОРЯНСТВА : Родословная дворянской книги Харьковского наместничества КАК ИСТОЧНИК ПО ИСТОРИИ Слободского ДВОРЯНСТВА



  • Назва:
  • РОДОВІДНА ДВОРЯНСЬКА КНИГА ХАРКІВСЬКОГО НАМІСНИЦТВА ЯК ДЖЕРЕЛО З ІСТОРІЇ СЛОБІДСЬКОГО ДВОРЯНСТВА
  • Альтернативное название:
  • Родословная дворянской книги Харьковского наместничества КАК ИСТОЧНИК ПО ИСТОРИИ Слободского ДВОРЯНСТВА
  • Кількість сторінок:
  • 232
  • ВНЗ:
  • Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського
  • Рік захисту:
  • 2012
  • Короткий опис:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
    Інститут української археографії та джерелознавства
    ім. М. С. Грушевського
    На правах рукопису

    МИХАЙЛІЧЕНКО МИКОЛА АНАТОЛІЙОВИЧ

    УДК 930.2: 94(477.54/62) «18/19»



    РОДОВІДНА ДВОРЯНСЬКА КНИГА ХАРКІВСЬКОГО НАМІСНИЦТВА ЯК ДЖЕРЕЛО З ІСТОРІЇ СЛОБІДСЬКОГО ДВОРЯНСТВА


    07.00.06 – історіографія, джерелознавство
    та спеціальні історичні дисципліни

    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата історичних наук


    Науковий керівник
    БРЕХУНЕНКО ВІКТОР АНАТОЛІЙОВИЧ
    доктор історичних наук, професор


    Київ–2012









    ЗМІСТ
    Перелік умовних скорочень……………………………………………………...3
    Вступ ……………………………………………………………………………...4
    Розділ 1. Стан наукової розробки проблеми та джерельна база
    дослідження……………………………………………………………………....9
    1.1. Стан наукової розробки проблеми………………………………....9
    1.2. Первісна джерельна база………………………………….................13
    1.3.Актуалізована джерельна база……………………………………..20
    Розділ 2.Абеткові списки……………………………..........................................25
    2.1. Формування………………………......................................................25
    2.2. Формуляр……………………………………………………………..34
    2.3.Інформаційний потенціал …………………………………………...37
    Розділ 3.Екстракти доказів дворянства ……………………………………….74
    3.1. Формування…………………………………………………………..74
    3.2. Формуляр……………………………………………………………..80
    3.3.Інформаційний потенціал …………………………………………..82
    Розділ 4.Родовідна дворянська книга ………………………………………...119
    4.1. Формування…………………………………………………………119
    4.2. Формуляр……………………………………………………………127
    4.3.Інформаційний потенціал ………………………………………….131
    Висновки………………………………………………………………………..169
    Список використаних джерел та літератури……………………………...…..174
    Додаток А…………………………………………………………………….....193
    Додаток Б………………………………………………………………………..203
    Додаток В………………………………………………………………………..206
    Додаток Г………………………………………………………………………..207
    Додаток Д………………………………………………………………………..208
    Додаток Е………………………………………………………………………..230
    Додаток Ж………………………………………………………………………231
    Додаток З..………………………………………………………………………232






    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

    ДАХО – Державний архів Харківської області
    Оп. – Опис
    Спр. – Справа
    Ф. – Фонд
    ЦДІАК України – Центральний державний історичний архів України, м. Київ
    ЦНБ ХНУ – Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна








    ВСТУП


    Актуальність теми.
    Еліта Слобідської України переживала в останній третині XVIII – на початку ХІХ ст. добу глибоких трансформацій, одним із найважливіших проявів чого стали зміни в персональному складі та статусі. Утворення дворянства Слобожанщини потягнуло за собою низку ключових змін у функціях еліти, інституціональній та ментальній сферах. Однак історія слобідського дворянства кінця XVIII ст. так і не стала об’єктом узагальнюючих студій. При цьому дослідники оперували вкрай вузькою джерельною базою, що ускладнювало можливість оцінки становища колишньої козацької старшини, особливостей і масштабів її інтеграції до складу імперських структур, взаємодію з іншими соціально-етнічними групами, що входили до складу місцевого дворянства.
    Дослідження еволюції слобідської еліти в останні десятиліття XVIII ст. та формування дворянського стану пов’язане, передовсім, із необхідністю введення до наукового обігу основного масиву джерел з історії слобідського дворянства, що дозволить ґрунтовніше дослідити як становище колишньої слобідської старшини, так і специфіку формування дворянства Слобожанщини.
    Як відомо, слобідське дворянство юридично оформилось як стан лише після видання Катериною ІІ «Жалуваної грамоти дворянству» 1785 р. Одним із важливих нововведень, проголошених у цьому документі, було створення у кожній із губерній родовідної дворянської книги, до якої мали бути внесені відомості про усі роди, котрі могли довести свої права на спадкове дворянство. До Родовідної дворянської книги Харківського намісництва була записана більшість представників слобідських козацько-старшинських родів. Тому, досліджуючи становище дворянського стану Слобожанщини, особливу увагу слід приділити аналізу Родовідної дворянської книги, а також джерел, безпосередньо пов’язаних з її укладанням.
    Комплекс відповідних документів включає в себе, передовсім, абеткові списки, екстракти доказів дворянства і власне родовідну книгу. Ці джерела, до сьогодні, не були об’єктом спеціальних досліджень, і у своїй сукупності майже не використовувались. Разом із тим, вони містять важливі відомості стосовно чисельності, персонального складу, матеріального і соціального становища, генеалогічних зв’язків місцевого дворянства, дозволяють простежити еволюції колишньої слобідської старшини, з’ясувати особливості набуття нею дворянства, а також реконструювати механізм документування приналежності до дворянського стану.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою наукових планів Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України (тема 0105U000402 «Еволюція станової стратифікації українського суспільства XVI–XVIII століть в документальних матеріалах та наративах»).
    Мета дослідження полягає у комплексному джерелознавчому аналізі Родовідної дворянської книги Харківського намісництва та комплексу джерел, генетично пов’язаних з її укладанням
    Досягненню мети дослідження підпорядковані такі дослідницькі задачі:
     з’ясувати особливості функціонування установ, які відповідали за документування приналежності до дворянського стану (дворянського депутатського зібрання і повітових дворянських опік);
     реконструювати механізм та основні етапи укладання родовідної книги та комплексу джерел, генетично пов’язаних з її укладанням;
     провести формулярний аналіз цих джерел;
     проаналізувати особливості рубрикацій;
     визначити стратегії колишньої козацької старшини щодо набуття і підтвердження своїх дворянських прав;
     з’ясувати інформативні можливості джерел для дослідження персонального складу слобідського дворянства, його внутрішньої структури, родинного, соціального і матеріального становища, для біографічних, просопографічних і генеалогічних досліджень.
    Об’єктом дослідження є Родовідна дворянська книга Харківського намісництва та комплекс джерел, генетично пов’язаних з її укладанням.
    Предметом дослідження є інформативні можливості Родовідної дворянської книги Харківського намісництва і джерел, пов’язаних з її укладанням.
    Методи дослідження. Для досягнення поставленої в роботі мети використано загальнонаукові методи аналізу та синтезу, також історико-генетичний та історико-порівняльний методи, принцип об’єктивності, який дозволяє досліднику виявити за допомогою джерелознавчого аналізу об’єктивно-історичний зміст джерельної інформації, і принцип історизму, застосування якого вимагає від дослідника виявлення історії і спонукальних мотивів створення історичного джерела. Основним джерелознавчим методом є метод джерелознавчого аналізу та синтезу, в рамках якого спершу критично проаналізовано зовнішні характеристики джерел, а далі за допомогою методів дипломатики, текстології та просопографії досліджено інформаційний потенціал документів.
    Хронологічні рамки дисертації охоплюють 1785–1819 рр., тобто період, за який виявлено відповідні документи.
    Географічні межі дослідження визначаються територією, на якій розташовувалось Харківське намісництво (згодом Слобідсько-Українська губернія), тобто теперішні переважно Харківська, частково Сумська, Луганська й Донецька області України, а також окремі райони Білгородської, Воронезької і Курської областей Російської Федерації.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше у вітчизняній історіографії здійснено комплексний джерелознавчий аналіз джерел, пов’язаних з укладанням Родовідної дворянської книги Харківського намісництва. Досліджено особливості функціонування установ, які відповідали за документування приналежності до дворянського стану (Харківського дворянського депутатського зібрання і повітових дворянських опік). З’ясовані способи доведення прав на дворянство. Прослідковано механізм і етапи укладання Родовідної дворянської книги Харківського намісництва і джерел, безпосередньо пов’язаних з її укладанням. Здійснено формулярний аналіз кожного виду документів, що входять до комплексу джерел. Відомості, які містять дані джерела дозволили з’ясувати внутрішню структуру, персональний склад, соціальне, матеріальне і родинне становище місцевого дворянства; досліджено біографії багатьох слобідських дворян та родинні зв’язки між ними; реконструйовано кілька десятків козацько-старшинських родоводів, укладено найповніший на сьогодні перелік слобідських козацько-старшинських родів, які змогли довести свої права на спадкове дворянство (248 родів).
    Практичне значення одержаних результатів полягає у введенні досліджуваних джерел до широко наукового вжитку. Це стало можливим шляхом докладного джерелознавчого аналізу джерел, який дозволив розкрити їхні інформативні можливості та звернути увагу подальших дослідників на специфіку роботи з цими джерелами. Таким чином результати роботи можуть бути широко застосовані під час проведення генеалогічних, просопографічних, історико-демографічних досліджень з історії слобідського дворянства.
    Апробація результатів дисертації проводилася у вигляді виступів на Міжнародній науково-теоретичній конференції «Українські генеалогічні читання» (Київ, 27-29 травня 2011 р.), Міжнародній науково-теоретичній конференції до 287-ліття з дня народження Г.С. Сковороди «Філософський та літературознавчий виміри сучасних гуманітарних досліджень» (Суми, 17-19 грудня 2009 р.), Всеукраїнській науковій конференції «Актуальні питання вітчизняної та світової історії» (Суми, 23-24 квітня 2010 р.), VIII Сумській науковій історико-краєзнавчій конференції (Суми, 29-30 жовтня 2009 р.), науково-теоретичній конференції викладачів, аспірантів, співробітників та студентів гуманітарного факультету Сумського державного університету (Суми, 20-25 квітня 2009 р.), науково-теоретичній конференції викладачів, аспірантів, співробітників та студентів гуманітарного факультету Сумського державного університету (Суми, 19-24 квітня 2010 р.).
    Публікації. Результати дисертації опубліковано у трьох фахових публікаціях та п’яти матеріалах конференцій.
    Структура дисертаційної роботи зумовлена її метою та науковими завданнями. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (194 позиції), додатків (8 позицій). Загальний обсяг дисертації становить 232 сторінки, з яких основна частина – 173 сторінки, список використаних джерел та літератури – 19 сторінок, додатки – 40 сторінок.
  • Список літератури:
  • ВИСНОВКИ


    Аналіз історіографічної ситуації навколо проблеми формування дворянського стану Слобожанщини та становища представників колишньої слобідської козацької старшини доводить, що дані питання ще не були предметом спеціальних студій і висвітлювалися лише побіжно. Обмеженим є і коло введених до наукового обігу джерел, які дозволили б провести відповідні дослідження. Значний масив інформації з історії слобідського дворянства містять джерела, які до сьогодні фактично не використовувалися, а саме Родовідна дворянська книга Харківського намісництва і джерела, пов’язані з її укладанням (абеткові дворянські списки і екстракти доказів дворянства).
    Розгляд доказів дворянства і ведення Родовідної дворянської книги Харківського намісництва покладався на Харківське дворянське депутатське зібрання. Дворянське депутатське зібрання у своїй діяльності спиралося на дворянське законодавство Російської імперії (у першу чергу на «Жалувану грамоту дворянству» 1785 р.), а також на «Положення про Харківське дворянське зібрання», яке було затверджене місцевим дворянством у січні 1786 р.
    З’ясовано, що рішення про внесення дворян до родовідної книги виносилось дворянським депутатським зібранням під час загальних зборів, які скликались, як правило, один раз на рік і тривали не більше місяця. У період між сесіями дворянського депутатського зібрання його поточні справи здійснювали губернський предводитель дворянства, чергові дворянські депутати і дворянський секретар. Докази дворянства, які надходили протягом цього часу, оформлювались у вигляді екстрактів, які розглядались під час загальних зборів дворянського депутатського зібрання.
    Документування приналежності до дворянського стану на рівні повіту покладалось на дворянські опіки, очолювані повітовими предводителями дворянства. На дворянські опіки, зокрема, покладалось створення передбачених «Жалуваною грамотою дворянству» абеткових списків дворян, які володіли нерухомим майном у повіті. Необхідною умовою внесення до абеткових списків було доведення дворянства. Про це свідчать численні клопотання про внесення до абеткових списків зі згадками про шляхетне походження предків, документи про службу і чини тощо. Контроль над законністю внесення того чи іншого дворянина до абеткових списків з боку коронної влади здійснював повітовий стряпчий.
    Комплекс джерел, пов’язаних з укладанням Родовідної дворянської книги Харківського намісництва формувався в кілька етапів. На першому етапі повітові предводителі дворянства мали скласти і надіслати губернському предводителю абеткові списки, які містили відомості про сімейний стан дворянина, чин та місце служби, місце проживання, кількість ревізійних душ, якими володів дворянин за останньою ревізією. При цьому основним джерелом відомостей про місцевих дворян були так звані «формуляри» (складені за тією ж формою що і майбутні абеткові списки), які самі ж дворяни надсилали до повітових дворянських опік. Іншим джерелом інформації про дворян були дворянські списки, складені у попередні роки. Дворянські опіки могли також використовувати відомості про дворян, які перебували у розпорядженні інших установ, таких як нижній земський суд, повітовий суд тощо.
    Наступний етап був пов’язаний із необхідністю доведення доказів дворянства, які надавали на розгляд Харківського дворянського депутатського зібрання претенденти на внесення до родовідної книги. На цьому етапі складались екстракти доказів прав на дворянство, які містили короткий виклад доказів, які надавав претендент, а також відомості про нього, зібрані під час складання абеткових списків.
    Заключний етап характеризувався певними формальними процедурами документування приналежності до дворянського стану, а саме: складанням протоколу про внесення роду до тієї чи іншої частини родовідної книги, наданням дворянської грамоти, записом роду до родовідної книги.
    Перші рішення про внесення дворян до родовідної книги були винесені Харківським дворянським депутатським зібранням у жовтні 1786 р. При цьому встановлено, що дворянські депутати, в окремі дні, виносили по кілька десятків рішень, що свідчить про те, що основна робота з розгляду доказів дворянства була проведена у попередній час.
    У жовтні 1789 р. було в цілому завершено розгляд доказів дворянства, які надійшли до дворянського депутатського зібрання в перші 2-3 роки після початку його діяльності. Разом із тим, значна частина місцевих дворян не була внесена до родовідної книги. У 1792 і 1794-1795 розгортається новий етап нобілітації, перерваний указом від 4 грудня 1796, згідно з яким дворянські депутатські зібрання більше не могли «вводить в дворянское достоинство и выдавать на оное грамоты». Усього в період між 1786 і 1795 рр. Харківське дворянське депутатське зібрання прийняло 1083 рішення, згідно з якими до родовідної книги було внесено 1231 дворянина.
    Результати формулярного аналізу документів свідчать, що вони оформлялися згідно з вимогами діловодної практики Російської імперії. Формуляри абеткових списків за незначними відхиленнями не відрізняються по повітам.
    Результати порівняльного текстологічного аналізу джерел та дослідження їхніх рубрикацій свідчать, що окремі відомості про дворян (зібрані під час укладання абеткових списків) повторюються, що дає можливість взаємної перевірки. Разом з тим, кожне із джерел суттєво доповнює одне одне. Так, записи у родовідній книзі, не завжди ідентичні відповідним записам у абеткових списках. До записів у родовідній книзі у багатьох випадках не були внесені відомості про походження дружин дворян, службове становище їх синів, інші відомості, які містять абеткові списки.
    З’ясовано, що представники багатьох козацько-старшинських родів, доводячи своє право на внесення до родовідної книги, посилались або на власні заслуги, або на старшинську службу своїх предків. В останньому випадку, доведення дворянського походження прохача відбувалось за наступним алгоритмом: 1) надання доказів, які б доводили належність хоча б одного з предків прохача до козацької старшини; 2) надання підписаних дворянами родовідних розписів, або свідоцтв в які доводили генеалогічний зв’язок прохача з предками, дворянство яких було доведене. З практики нобілітаційної діяльності Харківського дворянського депутатського зібрання видно, що дворянство визнавалось за козацькою старшиною, яка мала «ранги» від сотника і вище.
    Відомості, які містить родовідна книга, абеткові списки і екстракти доказів дворянства дають можливість з’ясувати персональний склад слобідського дворянства, його внутрішню структуру, родинне, соціальне і матеріальне становище.
    Так, встановлено, що найбільшу групу серед місцевого дворянства складали представники козацько-старшинських родів. У період між 1786 і 1795 рр. до Родовідної дворянської книги Харківського намісництва було внесено 661 представника 248 слобідських козацько-старшинських родів, тобто майже 54% від загальної кількості спадкових дворян Харківського намісництва. Крім того, до родовідної книги було внесено чимало представників козацько-старшинських родів Гетьманщини, які, за нашими підрахунками, становили не менш як 7% від загальної кількості дворян намісництва. Решту складали російські дворяни (дворянство Вовчанського і Хотьмизького повітів практично повністю складалось із російських поміщиків), нащадки вихрещених калмиків і «служилых людей», з яких було сформовано Чугуївське козацьке військо, нащадки молдавських і сербських емігрантів, представники інших соціально-етнічних груп.
    Певні висновки щодо становища слобідського дворянства дають можливість зробити відомості про службове, родинне і матеріальне становище дворян.
    Так, проаналізувавши походження осіб, які входили до складу станових установ, бачимо, що у багатьох випадках на виборні посади обирались дворяни, які не належали до колишньої козацької старшини. Разом із тим, представники слобідських козацько-старшинських родів займали майже всі ключові та найбільш престижні виборні посади (повітового предводителя дворянства, ісправника, судді повітового суду). Характерно, що представники колишньої козацької старшини обирались на посади повітових предводителів, ісправників та суддів навіть у тих повітах, у яких слобожани не становили серед місцевого дворянства помітної більшості.
    Відомості про кількість ревізійних душ дозволяють оцінити матеріальне становище місцевого дворянства. При цьому варто відмітити, що представники козацько-старшинських родів Слобожанщини кількісно переважали серед місцевих великопомісних дворян, що може свідчити про досить міцні економічні позиції колишньої слобідської козацької старшини.
    Цінну інформацію про провінційне дворянство дають відомості про сімейне становище дворян. Так, записи про дворянських дружин часто містять інформацію про їх походження. Це дає можливість дослідити особливості «шлюбної політики» місцевого дворянства, зокрема колишньої слобідської старшини. З відомостей про дворянських дружин бачимо, що найчастіше представники слобідської старшини укладали шлюб з жінками, які належали до одного з ними соціально-етнічного середовища: доньками представників слобідської старшини і старшини Гетьманщини, священників, козаків. Що ж стосуються старшинських доньок, то досить непоодинокими були випадки коли їх видавали заміж за дворян, які не належали до козацької старшини.
    Отже, колишня старшина Слобожанщини змогла досить успішно інкорпоруватись до складу загальноросійського дворянства, зберігши при цьому певну внутрішню замкненість, вплив на життя регіону (у першу чергу через виборні установи) і досить міцні економічні позиції.










    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

    Неопубліковані джерела

    Державний архів Харківської області

    1. ДАХО – Ф. 14 «Харківське дворянське депутатське зібрання». – Оп. 11. – Спр. 14. «Дело о праве рода Ильиных на дворянство» . – 1786. – 6 арк.
    2. ДАХО – Ф. 14 «Харківське дворянське депутатське зібрання». – Оп. 11. – Спр. 15. «Дело о занесении в дворянскую книгу отставного прапорщика Алексея Нестеровского». – 1787. – 4 арк.
    3. ДАХО – Ф. 14 «Харківське дворянське депутатське зібрання». – Оп. 11. – Спр. 16. «Журнал Харьковского дворянского депутатского собрания о занесении в родословную книгу детей помещика Линтварева». – 1788. – 4 арк.
    4. ДАХО – Ф. 14 «Харківське дворянське депутатське зібрання». – Оп. 14 «Личные дела дворян внесенных в родословную книгу» . – 1786-1835. – 142 арк.

    Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, Відділ колекцій рідкісних видань і рукописів

    5. ЦНБ ХНУ. – Родовідна книга Харківського намісництва. – Ч. 1. – 220 с.
    6. ЦНБ ХНУ. – Родовідна дворянська книга Харківського намісництва. – Ч. 3. – 344 с.
    7. ЦНБ ХНУ. – Родовідна дворянська книга Харківського намісництва (уривок). – Ч. 4 . – 4 арк.
    8. ЦНБ ХНУ. – Родовідна дворянська книга Харківського намісництва. – Ч. 6. – 344 с.

    Центральний державний історичний архів України, м. Київ
    9. ЦДІАК України. – Ф. 1709 «Харківське намісницьке правління». – Оп. 2. – Спр. 860. Положення про дворянство Харківського намісництва; листи до предводителя дворянства Ізюмського повіту М.Р. Шидловського. – 1786. – 18 арк.
    10. ЦДІАК України. – Ф. 1709 «Харківське намісницьке правління». – Оп. 2. – Спр. 885. Рапорти земських ісправників про неприбуття повітових депутатів до м. Харкова для отримання «Положення про дворянство Харківського намісництва». – 1786. – 32 арк.
    11. ЦДІАК України. – Ф. 1709 «Харківське намісницьке правління». – Оп. 2. – Спр. 911. Рапорти повітових і нижніх земських судів, дворянських опік і городничих про вибори совісних суддів і засідателів повітових присутсвій. Списки дворян і відставних козацьких старшин. – арк. 1-113.
    12. ЦДІАК України. – Ф. 1709 «Харківське намісницьке правління». – Оп. 2. – Спр. 912. Те саме. Списки дворян Лебединського, Краснокутського та інших повітів. – арк. 114-235.
    13. ЦДІАК України. – Ф. 1709 «Харківське намісницьке правління». – Оп. 2. – Спр. 1006. Відомості про кількість дворян у Хотьмизькій окрузі. – 1787. – 11 арк.
    14. ЦДІАК України. – Ф. 1709 «Харківське намісницьке правління». – Оп. 2. – Спр. 1364. Списки дворян Харківського, Охтирського та інших повітів. – 1790. – 207 арк.
    15. ЦДІАК України. – Ф. 1709 «Харківське намісницьке правління». – Оп. 2. – Спр. 1650. Списки предводителів дворянства. – 1791. – 13 арк.
    16. ЦДІАК України. – Ф. 1709 «Харківське намісницьке правління». – Оп. 2. – Спр. 1926. «Списки дворян Харьковского наместичества баллотирующихся на выборные должности». – 1792. – 79 арк.
    17. ЦДІАК України. – Ф. 1709 «Харківське намісницьке правління». – Оп. 2. – Спр. 1938. «Прошение отставного вахмистра с. Хухры Коденцова о причислении его с детьми к дворянскому сословию». – 1792. – 4 арк.
    18. ЦДІАК України. – Ф. 1709 «Харківське намісницьке правління». – Оп. 2. – Спр. 2023. «Родословные таблицы дворян Харьковской губернии (журнал записи решений наместнического правления о подтверждении дворянского происхождения отдельных лиц)». – 1792. – 64 арк.
    19. ЦДІАК України. – Ф. 1709 «Харківське намісницьке правління». – Оп. 2. – Спр. 2026. «Указ Харьковского наместнического правления о съезде дворян в г. Харькове». – 1792. – 18 арк.
    20. ЦДІАК України. – Ф. 1709 «Харківське намісницьке правління». – Оп. 2. – Спр. 2484. «Рапорты городничих о выборах предводителей дворянства». – 1795. – 73 арк.
    21. ЦДІАК України. – Ф. 1717 «Кондратьєви». – Оп. 1. – Спр. 1. Рукописне генеалогічне дерево Кондратьєвих. – поч. ХІХ ст. – 1 арк.
    22. ЦДІАК України. – Ф. 1814 «Ковалевські». – Оп. 1. – Сп. 1. Документы на польском языке с гербом «Панов Ковалевских». – 1757. – 2 арк.
    23. ЦДІАК України. – Ф. 1817– Оп. 1. – Спр. 1877. – 13 арк.
    24. ЦДІАК України. – Ф. 1846 «Харківська дворянська опіка». – Оп. 1. – Спр. 1. – Журнал засідань – 1784-1793. – 43 арк.
    25. ЦДІАК України. – Ф. 1846 «Харківська дворянська опіка». – Оп. 1. – Спр. 2. – Журнал засідань –1793. – 129 арк.
    26. ЦДІАК України. – Ф. 1846 «Харківська дворянська опіка». – Оп. 1. – Спр. 3. – Журнал засідань – 1794. – 86 арк.
    27. ЦДІАК України. – Ф. 1846 «Харківська дворянська опіка». – Оп. 1. – Спр. 4. – Журнал засідань – 1799. – 43 арк.
    28. ЦДІАК України. – Ф. 1918 «Валківська дворянська опіка». – Оп. 1. – Спр. 5. «По прошениям разных чинов о написании их между дворян в список, а других в исключении из оного». – 1781. – 26 арк.
    29. ЦДІАК України. – Ф. 1919 «Зміївська дворянська опіка». – Оп. 1. – Спр. 8. «Прошения помещиков о выдаче их детям свидетельств о дворянском происхождении». – 1797. – 6 арк.
    30. ЦДІАК України. – Ф. 1920 «Ізюмська дворянська опіка». – Оп. 1. – Спр. 14. «Список дворян Изюмского округа». – 9 арк.
    31. ЦДІАК України. – Ф. 1921 «Купянська дворянська опіка». – Оп. 1. – Спр. 6. Журнал засідань. – 1794. – 86 арк.
    32. ЦДІАК України. – Ф. 1921 «Купянська дворянська опіка». – Оп. 1. – Спр. 6. Журнал засідань. – 1786. – 206 арк.
    33. ЦДІАК України. – Ф. 1921 «Купянська дворянська опіка». – Оп. 1. – Спр. 7. Журнал засідань. – 1789. – 103 арк.
    34. ЦДІАК України. – Ф. 1921 «Купянська дворянська опіка». – Оп. 1. – Спр. 8. Журнал засідань – 1787. – 257 арк.
    35. ЦДІАК України. – Ф. 1921 «Купянська дворянська опіка». – Оп. 1. – Спр. 8. Журнал засідань. – 1790. – 63 арк.
    36. ЦДІАК України. – Ф. 1923. «Чугуївська дворянська опіка». – Оп. 1. – Спр. 6. «Дело по челобитию ротмистра Е. Распопова о причислению его в дворянский список». – 1783. – 6 арк.
    37. ЦДІАК України. – Ф. 1923. «Чугуївська дворянська опіка». – Оп. 1. – Спр. 7. «Дело о присылке списка о дворянах». – 1783. – 1784. – 34 арк.
    38. ЦДІАК України. – Ф. 1923. «Чугуївська дворянська опіка». – Оп. 1. – Спр. 9. «Дело по прошению прапорщика Иваницкого о причислению его в дворянский список». – 1784. – 4 арк.
    39. ЦДІАК України. – Ф. 1923. «Чугуївська дворянська опіка». – Оп. 1. – Спр. 10. «Дело по прошению прапорщика А. Филиппова о причислении его в дворянство». – 1784. – 4 арк.
    40. ЦДІАК України. – Ф. 1923. «Чугуївська дворянська опіка». – Оп. 1. – Спр. 14. – Протоколи Чугуївської дворянської опіки. – 1785. – 139 арк.
    41. ЦДІАК України. – Ф. 1923. «Чугуївська дворянська опіка». – Оп. 1. – Спр. 15. «Наряд Чугуевской дворянской опеки представляемых формулярным списком о внесении дворян в дворянский список». – 1785. – 173 арк.
    42. ЦДІАК України. – Ф. 1923. «Чугуївська дворянська опіка». – Оп. 1. – Спр. 16. «Дело по прошению прапорщика Готовицкого о причислении его в дворянство». – 1784. – 4 арк.
    43. ЦДІАК України. – Ф. 1923. «Чугуївська дворянська опіка». – Оп. 1. – Спр. 19. «Дело о оповещении дворян о доставлении документов». – 1786-1787. – 6 арк.
    44. ЦДІАК України. – Ф. 1923. «Чугуївська дворянська опіка». – Оп. 1. – Спр. 25. «Дело по прошению обер-офицерских детей Блудовых о причислении их в дворянство». – 1789. – 3 арк.
    45. ЦДІАК України. – Ф. 1923. «Чугуївська дворянська опіка». – Оп. 1. – Спр. 31. «Дело по прошению поручика Картавого о причислении его в список дворян Чугуевского округа». – 1791. – 3 арк.
    46. ЦДІАК України. – Ф. 1923. «Чугуївська дворянська опіка». – Оп. 1. – Спр. 36. «Дело по прошению поручика Штанского о причислении его в список дворян Чугуевского округа». – 1791. – 3 арк.
    47. ЦДІАК України. – Ф. 1923. «Чугуївська дворянська опіка». – Оп. 1. – Спр. 36. «Дело по прошению отставных подпоручиков В. Бернича и Ивана Черкасова о причислении их в дворянский список». – 1794-1795. – 10 арк.
    48. ЦДІАК України. – Ф. 1923. «Чугуївська дворянська опіка». – Оп. 1. – Спр. 40. «Дело по прошению поручика Дубачевского о написании его в окружной с прочими дворянами список». – 1796. – 2 арк.
    49. ЦДІАК України. – Ф. 1923. «Чугуївська дворянська опіка». – Оп. 1. – Спр. 44. «Дело по прошению отставного корнета Квитки о написании его в дворянский список». – 1797. – 3 арк.
    50. ЦДІАК України. – Ф. 1923. «Чугуївська дворянська опіка». – Оп. 1. – Спр. 44. «Дело по прошению поручика Попова о написании его в дворянский список». – 1797. – 3 арк.
    51. ЦДІАК України. – Ф. 1923. «Чугуївська дворянська опіка». – Оп. 1. – Спр. 44. «Дело по прошению отставного ротмистра Ковалевского о написании его в дворянский список». – 1797. – 4 арк.
    52. ЦДІАК України. – Ф. 1923. «Чугуївська дворянська опіка». – Оп. 1. – Спр. 44. «Дело по прошению прапорщика Романа Карпова о написании его в дворянский список». – 1785. – 3 арк.
    53. ЦДІАК України. – Ф. 2200 «Вовчанська дворянська опіка». – Оп. 1. – Спр. 11. «Ведомость о приговорах полных собраний дворянств, бывших в 1788 году ноября 7 и 8 относительно сохранения прав дарованных дворянству харьковскому». – 1788. – 6 арк.
    54. ЦДІАК України. – Ф. 2200 «Вовчанська дворянська опіка». – Оп. 1. – Спр. 38. «Связка разным бумагам 1796 (относительно производства выбора должностных лиц от дворян)». – 1796. – 11 арк.
    55. ЦДІАК України. – Ф. 1924 «Предводитель дворянства Валковського повіту». – Оп. 1. – Спр. 5. «Дело о вызове дворян в Харьков для дворянских выборов». – 1795. – 7 арк.
    56. ЦДІАК України. – Ф. 1926 «Предводитель дворянства Изюмського повіту». – Оп. 1. – Спр. 6. «Дело об отставных дворянах живущих в Изюмском уезде». – 1798. – 6 арк.
    57. ЦДІАК України. – Ф. 1926 «Предводитель дворянства Изюмського повіту». – Оп. 1. – Спр. 7. «Дело о присылке манифеста и списка дворянских родов». – 1798. – 11 арк.
    58. ЦДІАК України. – Ф. 1926 «Предводитель дворянства Изюмського повіту». – Оп. 1. – Спр. 34. «Дело о представлении документов о дворянском происхождении дворян, не внесенных в родословную книгу». – 1815 р. – 18 арк.
    59. ЦДІАК України. – Ф. 1926 «Предводитель дворянства Изюмського повіту». – Оп. 1. – Спр. 35. «Дело по описанию документов о дворянском происхождении дворян Изюмского округа». – 1815 р. – 15 арк.

    Опубліковані джерела
    60. Архивы Харьковской губернии / [сост. Д. П. Миллер]. – Харьков, 1902. – 239 с.
    61. Еліта Слобідської України. Списки козацької старшини 60-х рр. XVIII ст. / [передм., упоряд. С. П. Потапенко]. – К., Харків: Харківський приватний музей міської садиби, 2008. – 496 с.
    62. Записки новооскольского дворянина И. О. Острожско-Лохвицкого (с добавлением заметок сына его Петра Ивановича) // Киевская старина. – 1886. – № 1. – С. 350–370.
    63. Записки новооскольского дворянина И. О. Острожско-Лохвицкого (с добавлением заметок сына его Петра Ивановича) // Киевская старина. – 1886. – № 3. – С. 729–762.
    64. Записки новооскольского дворянина И. О. Острожско-Лохвицкого (с добавлением заметок сына его Петра Ивановича) // Киевская старина. – 1886. – № 5. – С. 130–154.
    65. Записки новооскольского дворянина И. О. Острожско-Лохвицкого (с добавлением заметок сына его Петра Ивановича) // Киевская старина. – 1886. – № 10. – С. 330–368.
    66. Записки новооскольского дворянина И. О. Острожско-Лохвицкого (с добавлением заметок сына его Петра Ивановича) // Киевская старина. – 1886. – № 11. – С. 472–499.
    67. Записки новооскольского дворянина И. О. Острожско-Лохвицкого (с добавлением заметок сына его Петра Ивановича) //Киевская старина. – 1886. – № 12. – С. 627–663.
    68. Извлечение преосв. Филарета Харьковского из фамильных записок Квиток / [предисл. Д. И. Багалея] // Харьковский сборник. – 1888. – Вып. 2. – С. 189–194.
    69. Лукомский Г. К. Старинные усадьби Харьковской губернии / Лукомский Г. К. – Харків: ЧП ЦЭиПП «Райдер», 2001. – 240 с.
    70. Материалы для истории колонизации и быта степной окраины Московского государства (Харьковской и отчасти Курской и Воронежской губерний) в XVI–XVIII столетии / [сост. Д. И. Багалей]. – Харьков: Типогр. К. П. Счасни, 1886. – Т. 1. – 358 с.
    71. Материалы для истории колонизации и быта степной окраины Московского государства (Харьковской и отчасти Курской и Воронежской губерний) в XVI–XVIII столетии / [сост. Д. И. Багалей]. – Харьков: Типогр. К. П. Счасни, 1890. – Т. 2. – 438 с.
    72. Материалы для истории московского купечества / [сост. Н.А.Найдёнов]. – М., 1883. – Т. І, Ч. 2.: Переписные книги 2-й ревизии (1747 г.). – 165 с.
    73. Материалы для истории московского купечества / [сост. Н.А.Найдёнов]. – М., 1884. – Т. І. – Приложение 1-е, Ч. 2.: Окладные книги 1748 г.. – 161 с.
    74. Общий гербовник дворянских родов Всероссийския империи, начатый в 1797 году. –СПб, 1799. – Ч.3. – 150 с.
    75. Общий гербовник дворянских родов Всероссийския империи, начатый в 1797 году. – СПб, 1799. – Ч.4. – 150 с.
    76. Общий гербовник дворянских родов Всероссийския империи, начатый в 1797 году. – СПб, 1800. – Ч.5. – 150 с.
    77. Общий гербовник дворянских родов Всероссийския империи, начатый в 1797 году. – СПб, 1801. – Ч.6. – 160 с.
    78. Общий гербовник дворянских родов Всероссийския империи, начатый в 1797 году. – СПб, 1803. – Ч.7. – 180 с.
    79. Общий гербовник дворянских родов Всероссийския империи, начатый в 1797 году. – СПб, 1807. – Ч.8. – 160 с.
    80. Описи Харківського намісництва кінця XVIII ст. / [упорядк. В. О. Пірко, О. І. Гуржій / ред. кол.: П. С. Сохань (відп. ред.), В. А. Смолій, Ф. П. Шевченко, Г. В. Боряк]. – К. : Наукова думка, 1991. – 224 с.
    81. Полное собрание законов Российской империи. – СПб, 1830. – Т. 5. – 785 с.
    82. Полное собрание законов Российской империи. – СПб, 1830. – Т. 7. – 925 с.
    83. Полное собрание законов Российской империи. – СПб, 1830. – Т. 8. –1014 с.
    84. Полное собрание законов Российской империи. – СПб, 1830. – Т. 15. –1050 с.
    85. Полное собрание законов Российской империи. – СПб, 1830. – Т. 16. –1118 с.
    86. Полное собрание законов Российской империи. – СПб, 1830. – Т. 20. –1034 с.
    87. Полное собрание законов Российской империи. – СПб, 1830. – Т. 22. – 1175 с.
    88. Полное собрание законов Российской империи. – СПб, 1830. – Т. 23. – 975 с.
    89. Полное собрание законов Российской империи. – СПб, 1830. – Т. 24. – 872 с.
    90. Полное собрание законов Российской империи. – СПб, 1830. – Т. 25. – 806 с.
    91. Полное собрание законов Российской империи. – СПб, 1830. – Т. 26. – 882 с.
    92. Полное собрание законов Российской империи. – СПб, 1830. – Т. 33. –1169 с.
    93. Перепись Ахтырского слободского казачьего полка 1732 г. / [ред. совет: О.С. Гнездило, А.Ю. Гриппа, В.Л. Маслийчук, Л.М. Момот, А.Ф. Парамонов]. – Харьков : Харьковский частный музей городской усадьбы, 2010. –648 с.
    94. Родословная книга потомственных дворян Харьковской губернии / [сост. О. С. Гнездило, Л. М. Момот, Л. А. Панасенко, А. Ф. Парамонов, Е. В. Сафонова]. – Харьков : Харьковский частный музей городской усадьбы, 2010. – 614 с.

    Література
    95. Алфьоров О. А. Старшинський рід Алфьорових: генеалогія, соціально-політичне становище слобідської гілки другої половини XVII – початку ХХ ст. / Алфьоров О. А. – Біла Церква: Вид. О. В. Пшонківський, 2009. – 150 с.
    96. Альбовский Е. История Харьковского Слободского казачьего полка (1651–1765 гг.) / Евгений Альбовский. – Харьков, 1894. – 218 с.
    97. Альбовский Е. Харьковские казаки второй половины XVII в. / Евгений Альбовский. – СПб, 1914. – 222 с.
    98. Багалей Д. И. Заметки и материалы по истории Слободской Украины / Багалей Д. И. – Харьков: Типогр. Губ. правл., 1893. – 176 с.
    99. Багалей Д.И. Очерки из истории колонизации степной окраины Московского государства / Багалей Д. И. – М.: Имп. О-во истории и древностей рос. при Моск. ун-те, 1887. – 591 с.
    100. Багалій Д. І. Історія Слобідської України / Багалій Д. І. – Харків: Дельта, 1993. – 256 с.
    101. Барвинский В. А. Исторический очерк Харьковской губернии / Барвинский В. А. – Харьков, 1918. – 22 с.
    102. Бобринський А. Дворянские роды внесенные в Общий гербовник Всероссийской империи / Бобринський А. – СПб., 1880. – 757 с.
    103. В’ялов П. І. Шляхетсько-козацькі роди та їх доля / П. І. В’ялов, В. В. Кривошея. – К. : ІПіЕД НАНУ, 1999. – 83 с.
    104. Головинский П. А. Слободские казачьи полки / П. А. Головинский. – СПб : Типогр. Н. Тибльна и комп., 1864. – 247 с.
    105. Дорошенко Д. І. Нарис історії України [В 2-х тт.]. / Д. І. Дорошенко. – К.: Глобус, 1992. – Т. 2. – 349 с.
    106. Илляшевич Л. В. Краткий очерк истории Харьковского дворянства / Илляшевич Л. В. – Харьков : ИД «Райдер», 2002. – 208 с.
    107. Каманин И. Илляшевич Л. В. Краткий очерк истории харьковского дворянства / И. Каманин // Киевская старина. – 1885. – № 11. – С. 520-524.
    108. Квитка И. И. Записки о Слободских полках с начала их поселения до 1766 г. / Квитка И. И. – Харьков : Типогр. Окруж. штаба, 1883. – 26с.
    109. Квітка-Основ’яненко Г. Ф. О Слободских полках / Г. Квітка-Основ’яненко. – К. : Наукова думка, 1981. – С. 48–50. – (Зібрання творів у 7 т. / Г. Квітка-Основ’яненко; т. 7: Історичні, етнографічні, літературно-публіцистичні статті, листи).
    110. Ковальський М. П. Актуальні проблеми джерелознавства історії України XVI–ХVII ст. / М.П. Ковальський // Український археографічний щорічник. –1992. – Вип.1. – С. 261 -273.
    111. Когут З. Коріння ідентичности: [Студії з ранньомодерної та модерної історії України] / Зенон Когут. – К. : Критика, 2004. – 351 с.
    112. Когут З. Російський централізм і українська автономія: Ліквідація Гетьманщини 1760–1830 рр. / Зенон Когут. – К. : Ґенеза, 1996. – 302 с.
    113. Комаров В. В. Кондратьевы. Род воинов и благотворителей / Комаров В. В. – Сумы : ООО «РИО «АС-Медиа», 2005. – 47 с.
    114. Корнієнко О. М. Нариси військової історії України. Сумський Слобідський козацький полк 1659–1765 рр. / Корнієнко О. М. – К.: Наш час, 2008. – 488 с. – (Невідома Україна).
    115. Кривошея В. В. Генеалогія українського козацтва: [Нариси історії козацьких полків] / Кривошея В. В. – 2-ге вид., доп. – К. : ВД «Стилос», 2004. – 392 с.
    116. Кривошея В. В. Значкове товариство / В. В. Кривошея, І. І. Кривошея, О. В. Кривошея. – К. : Стилос, 2008. – 170 с.
    117. Кривошея В. В. Значне військове товариство. Бунчукове товариство / В. В. Кривошея, І. І. Кривошея, О. В. Кривошея. – К. : Стилос, 2008 – 154 с.
    118. Кривошея В. В. Національна еліта Гетьманщини (персональний склад і генеалогія козацької старшини. 1648–1872 рр.) / Кривошея В. В. – К. : ІПіЕД НАНУ, 1998. – Ч. 1. – 269 с.
    119. Кривошея В. В. Національна еліта Гетьманщини (персональний склад і генеалогія козацької старшини. 1648–1872 рр.) / Кривошея В. В. – К. : ІПіЕД НАНУ, 1998. – Ч. 2. – 344 с.
    120. Кривошея В. В. Неурядова старшина Гетьманшини / В. В. Кривошея, І. І. Кривошея, О. В. Кривошея. – К. : «Стилос». – 332 с.
    121. Кривошея В. Урядники гетьманської адміністрації / В. В. Кривошея. – 2-ге вид., доповн., уточн. і виправл. – К. : ВД «Стилос», 2005. – Ч. 1. – 260 с.
    122. Лазаревский А. М. Люди старой Малороссии: Марковичи / А. М. Лазаревский // Киевская старина. – 1884. – № 8. – С. 50–82.
    123. Лазаревский А. М. Люди старой Малороссии: Марковичи / А. М. Лазаревский // Киевская старина. – 1884. – № 10. – С. 1–55.
    124. Лазаревский А. М. Люди старой Малороссии: Миклашевские / А. М. Лазаревский // Киевская старина. – 1885. – № 8. – С. 245–253.
    125. Литвиненко М. А. Джерела історії України XVІІІ століття / Литвиненко М. А. – Харків : Вид-во Харк. ун-ту, 1970. – 204 с.
    126. Лобанов-Ростовский А. Русская родословная книга / А. Лобанов-Ростовський – СПб., 1895. – Т. 1. Изд. 2-е. – 467 с.
    127. Лобанов-Ростовский А. Русская родословная книга / А Лобанов-Ростовський.– СПб., 1887. – Т. 2. – Изд. 2-е. – 481 с.
    128. Максимов Е. Страничка из истории Слободской Украины / Е. Максимов // Киевская старина. – 1886. – № 3. – С. 467–481.
    129. Марасинова Е. И. Русский дворянин второй половины XVІІІ века (Социальная психология личности) / Е. И. Марасинова // Вестник МГУ. – 1991. – Серия 8. – № 1. – С. 17–25.
    130. Маслійчук В. Л. «Світ, який ми втратили» / В. Л. Маслійчук // Лукомський Г. К. Старинные усадьби Харьковской губернии / Лукомский Г. К. – Харків: ЧП ЦЭиПП «Райдер», 2001. – С. 7–12.
    131. Маслійчук В. Л. Козацтво Слобідської України / В. Л. Маслійчук // Історія українського козацтва: [Нариси: У 2 т.] / [Ред. кол.: В. А. Смолій (відп. ред.), О. А. Бачинська, А. О. Гурбик та ін.]. – Т. 1. – К. : ВД «КМ Академія», 2007. – С. 632–688.
    132. Маслійчук В. Л. Козацька старшина слобідських полків другої половини XVII – першої третини XVIII ст. / Маслійчук В. Л. – Харків: ВД «Райдер», 2003. – 252 с.
    133. Маслійчук В. Л. Козацька старшина Харківського слобідського полку 1654–1706 рр. / Маслійчук В. Л. – Харків : Ун-т внутр. справ, 1999. – 124 с. – (Харківський біографічний словник).
    134. Маслійчук В. Прагення «щляхетськості» козацької старшини Слобожанщини (друга половина XVII-XVIII ст.) / В. Л. Маслійчук // Україна в Центрально-Східній Європі. – 2004. – №4. – С. 265-278.
    135. Маслійчук В. Л. Проблема тяглості української історії та генеалогія одного шляхетського слобідського роду / В. Л. Маслійчук // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: [Збірник наукових праць]. – Харків : Вид-во Харк. ун-ту, 1998. – С. 120–123.
    136. Маслійчук В. Л. Провінція на перехресті культур: [Дослідження з історії Слобідської України XVII–ХІХ ст.]. / Маслійчук В. Л. – Харків: Харківський приватний музей міської садиби, 2007. – 400 с.
    137. Маслійчук В. Л. Слобідська Україна / Маслійчук В. Л. – К.: ІУАД НАНУ, 2008. – 71 с.
    138. Миллер Д. П. Очерки из юридического быта старой Малороссии: превращение козацкой старшины в дворянство / Д. П. Миллер // Киевская старина. – 1897. – № 1. – С. 1–31.
    139. Миллер Д. П. Очерки из юридического быта старой Малороссии: превращение козацкой старшины в дворянство / Д. П. Миллер // Киевская старина. – 1897. – № 2. – С. 188–220.
    140. Миллер Д. П. Очерки из юридического быта старой Малороссии: превращение козацкой старшины в дворянство / Д. П. Миллер // Киевская старина. – 1897. – № 3. – С. 351–374.
    141. Миллер Д. П. Очерки из юридического быта старой Малороссии: превращение козацкой старшины в дворянство / Д. П. Миллер // Киевская старина. – 1897. – № 4. – С. 1–47.
    142. Миронов Б. Н. Социальная история России периода империи (XVІІІ–начало ХХ века): Генезис личности, демократической семьи, гражданского общеста и правового государства: [В 2-х тт.]. / Миронов Б. Н. – СПб: Дмитрий Булавин, 1999. – Т. 1. – 518 с.
    143. Михайліченко М. А. Абеткові списки дворянських родів Харківського намісництва як джерело з історії поміщицького землеволодіння / М. А. Михайліченко // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції [«Актуальні питання вітчизняної і світової історії»] (Суми, 23-24 квітня 2010 р.). – Суми: СумДУ, 2010. – С. 65-57.
    144. Михайліченко М. А. Абеткові списки дворянських родів Чугуївського повіту Харківського намісництва як джерело з історії провінційного дворянства / М. А. Михайліченко // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів (Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського).– 2008. – Вип. 17. – С. 124–129.
    145. Михайліченко. М.А. Дворянство Лебединського повіту за даними абеткових списків / М.А. Михайліченко // Матеріали восьмої Сумської наукової історико-краєзнавчої конференції (Суми, 29-30 жовтня 2009 р.). – Суми: СумДПУ ім. А.С.Макаренка, 2009. – С. 126-130.
    146. Михайліченко. М.А. «Записи родословности разных лиц» як джерело з історії еліти Слобідської України / М.А. Михайліченко // Матеріали науково-теоретичної конференції викладачів, аспірантів, співробітників та студентів гуманітарного факультету. Ч.3. (Суми, 19-24 квітня 2010 р.). – Суми, СумДУ, 2010. – С.115.
    147. Михайліченко. М.А. Нобілітація дворянства Харківського намісництва (джерела та інтерпретація) / М.А. Михайліченко // Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції до 287-ліття з дня народження Г.С. Сковороди [«Філософський та літературознавчий виміри сучасних гуманітарних досліджень»] (Суми, 17-19 грудня 2009 р.). – Суми, СумДУ, 2009. – С. 59-60.
    148. Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник / Модзалевский В. Л. – К., 1908. – Т. 1. А–Д. – 520 с.
    149. Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник / Модзалевский В. Л. – К., 1910. – Т. 2. Е–К. – 740 с.
    150. Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник / Модзалевский В. Л. – К., 1912. – Т. 3. Л–О. – 848 с.
    151. Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник / Модзалевский В. Л. – К., 1914. – Т. 4. П–С. – 832 с.
    152. Модзалевський В. Л. Малоросійський родословник / Модзалевський В. Л.; [упорядн. В. В. Томазов]. – К. : Ін-т укр. археогр. і джерелозн., Ін-т історії України, 1998. – Т. 5. – Вип.1. – 97 с.
    153. Модзалевський В. Л. Малоросійський родословник / Модзалевський В. Л.; [упорядн. В. В. Томазов]. – К. : Ін-т укр. археогр. і джерелозн., Ін-т історії України, 1998. – Т. 5. – Вип. 2. – 96 с.
    154. Модзалевський В. Л. Малоросійський родословник / Модзалевський В. Л.; [упорядн. В. В. Томазов]. – К., СПб : Изд-во ВИРД, 2004. – Т. 5. – Вип. 3. – 80 с.
    155. Модзалевський В. Л. Малоросійський родословник / Модзалевський В. Л.; [упорядн. В. В. Томазов]. – К., СПб : Изд-во ВИРД, 2004. – Т. 5. – Вип. 4. – 80 с.
    156. Модзалевський В. Л. Малоросійський родословник / Модзалевський В. Л.; [упорядн. В. В. Томазов]. – К., СПб : Изд-во ВИРД, 2004. – Т. 5. – Вип. 5. – 100 с.
    157. Оглоблин Олександр. Люди старої України / Олександр Оглоблин. – Мюнхен: Дніпрова хвиля. – 328 с.
    158. Однороженко О. А. Геральдичні традиції українського козацтва / О. А. Однороженко // Історія українського козацтва: [Нариси: У 2 т.] / [Ред. кол.: В. А. Смолій (відп. ред.), О. А. Бачинська, А. О. Гурбик та ін.].– Т. 2. – К. : ВД «КМ Академія», 2008. – С. 178–214.
    159. Однороженко О. А. Козацька територіальна геральдика кінця ХVІ – ХVІІІ ст. / О. А. Однороженко. – Харків: «Мадрид», 2009. – 418 с.
    160. Однороженко О. А. Родовий герб Донців-Захаржевських як відображення процесів формування нової соціальної еліти на землях Слобідської України в козацький період / О. А. Однороженко // Матеріали п’ятої Сумської наукової історико-краєзнавчої конференції (20–21 листоп. 2003 р., Суми). Ч. ІІ. Історія Сумщини з найдавніших часів до кінця ХІХ ст. Новітня історія Сумщини. – Суми: Сум ДПУ ім. А. С. Макаренка, 2003. – С. 71–75.
    161. Однороженко О. А. Українська (руська) еліта доби Середньовічча і раннього Модерну: структура та влада. / О.А. Однороженко. – К.: «Темпора», 2011. – 422 с.
    162. Однороженко О. А. Українські державні, земельні та міські печатки козацької доби (кінець ХVІ – ХVІІІ ст.). / О. А.Однороженко. – Харків: «Мадрид», 2003. – 219 с.
    163. Павленко Н. И. К вопросу об эволюции дворянства / Н. И. Павленко // Вопросы генезиса капитализма в России: [Сборник статей]. – Ленинград, 1960. – С. 54–75.
    164. Посунько О. М. Родина Хорватів і Південна Україна / О.М. Посунько // Наддніпрянський історико-краєзнавчий збірник. Дніпропетровськ, 1998. Вип.І. – С.201-205.
    165. Потапенко С. П. «Відомості про старшин та їхніх дітей» 1766-1769 рр. як джерело з історії козацької старшини Слобідської України / С. П. Потапенко // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів (Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського).– 2008. – Вип. 17. – С. 101-123.
    166. Потапенко С. П. Іван Осипович і Петро Іванович Острозько-Лохвицькі та їхня родинна хроніка / С. П. Потапенко // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції [«Видатні постаті науки, культури і освіти України»] (Київ, 30–31 жовт. 2008 р.). – К. : ДАККіМ, 2009. – С. 118–120.
    167. Потапенко С. П. Обліково-статистичні джерела з історії козацької старшини Слобідської України (1757-1767 рр.).: дис. ... канд. наук: 07.00.06 / Потапенко Світлана Петрівна. – К., 2009. – 315 с.
    168. Потапенко С. П. Слобожанщина – історико-етнографічний регіон України / С. П. Потапенко // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 90-річчю заснування Національної академії наук України [«Україна: від самобутності – до соборності»] (Київ, 22–23 травн. 2008 р.). – К. : ДАККіМ, 2009. – С. 152–154.
    169. Потапенко С. П. Службовці полкових канцелярій Слобідської України першої половини 1760-х років: чисельність, персональний і соціальний склад, родинні зв’язки / С. П. Потапенко // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів (Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського). – 200
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины