ПОЛЬСЬКА ЛІТЕРАТУРА ПОДОРОЖЕЙ ЯК ДЖЕРЕЛО З ІСТОРІЇ ТА ЕТНОГРАФІЇ КРИМУ (кінець XVIII – початок ХХ століття) : ПОЛЬСКАЯ ЛИТЕРАТУРА ПУТЕШЕСТВИЙ КАК ИСТОЧНИК ПО ИСТОРИИ И ЭТНОГРАФИИ КРЫМУ (конец XVIII - начало ХХ века)



  • Назва:
  • ПОЛЬСЬКА ЛІТЕРАТУРА ПОДОРОЖЕЙ ЯК ДЖЕРЕЛО З ІСТОРІЇ ТА ЕТНОГРАФІЇ КРИМУ (кінець XVIII – початок ХХ століття)
  • Альтернативное название:
  • ПОЛЬСКАЯ ЛИТЕРАТУРА ПУТЕШЕСТВИЙ КАК ИСТОЧНИК ПО ИСТОРИИ И ЭТНОГРАФИИ КРЫМУ (конец XVIII - начало ХХ века)
  • Кількість сторінок:
  • 236
  • ВНЗ:
  • Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського
  • Рік захисту:
  • 2011
  • Короткий опис:
  • Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
    Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського

    На правах рукопису

    ГРОМЕНКО СЕРГІЙ ВІКТОРОВИЧ


    УДК 930.1+[94(477.75):910.4(=162.1)„17/19”]


    ПОЛЬСЬКА ЛІТЕРАТУРА ПОДОРОЖЕЙ
    ЯК ДЖЕРЕЛО З ІСТОРІЇ ТА ЕТНОГРАФІЇ КРИМУ
    (КІНЕЦЬ XVIII – ПОЧАТОК ХХ СТОЛІТТЯ)


    07.00.06 – історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни


    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук



    Науковий керівник:
    Непомнящий Андрій Анатолійович,
    доктор історичних наук, професор



    Сімферополь – 2011








    ЗМІСТ

    стр.
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.............................................................
    3
    ВСТУП..............................................................................................................
    4
    РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА І МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ..............................................................................................
    9
    1.1. Історіографія дослідження.................................................................. 9
    1.2. Джерельна база вивчення літератури подорожей............................. 58
    1.3. Використані методологічні прийоми.................................................
    71
    РОЗДІЛ 2. ПОЛЬСЬКІ МАНДРІВНИКИ КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ В КРИМУ: ПРОСОПОГРАФІЧНИЙ ПОРТРЕТ......................
    77
    2.1. Вояжери доби Просвітництва (кінець XVIII – початок ХІХ ст.).... 77
    2.2. Вояжери доби Романтизму (перша чверть – середина ХІХ ст.)...... 88
    2.3. Вояжери доби реалізму (остання третина ХІХ – початок ХХ ст.)..
    107
    РОЗДІЛ 3. ПОЛЬСЬКА ЛІТЕРАТУРА ПОДОРОЖЕЙ ЯК ДЖЕРЕЛО З ІСТОРІЇ ТА ЕТНОГРАФІЇ КРИМУ КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ........................................................................................................

    118
    3.1. Транспорт та шляхи сполучення........................................................ 118
    3.2. Міста та селища................................................................................... 125
    3.3. Пам’ятки культури та архітектури..................................................... 143
    3.4. Побут та традиції народів...................................................................
    158
    ВИСНОВКИ.....................................................................................................
    179
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ........................
    185







    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ


    ЗООИД – «Записки Одесского общества истории и древностей»
    м. – місто
    р. – рік
    РАН Российская академия наук
    РОССПЭН – Российская политическая энциклопедия (издательство)
    РВНЗ – Республіканський вищий навчальний заклад
    НАНУ – Національна Академія наук України
    СГТ – Симферопольская городская типография (издательство)
    ст. – століття
    ТНУ – Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського
    ФПУ – Федерація профспілок України
    KiW – Ksiązka i Wiedza (wydawnictwo)
    KUL – Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
    Ossolineum – Zakład Narodowy im. Ossolińskich
    PAN – Polska Akademia Nauk
    PWN – Państwowe wydawnictwo naukowe
    SBP – Stowarzyszenie bibliotekarzy polskich
    TNT – Towarzystwo Naukowe w Toruniu
    UGD – Uniwersytet Gdański
    UMCS – Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej
    UMK – Uniwersytet Mikołaja Kopernika







    ВСТУП


    Актуальність теми дослідження. Активні пошуки вітчизняним науковцями нових ідей, парадигм, методологічних установок та актуалізація спадку фахових істориків дорадянської доби призводять не лише до переосмислення вже відомих фактів, тверджень, положень, але й до активізації досліджень нових джерел з історії України в цілому та її окремих регіонів зокрема. Одним з найбільш перспективних напрямів розвитку таких досліджень є вивчення та введення до наукового обігу раніше майже повністю ігнорованого різновиду джерел особового походження – літератури подорожей: записок, щоденників, автобіографій, спогадів, нотаток, нарисів, листів мандрівників.
    З-поміж усіх регіонів сучасної України Крим, без сумніву, посідає чільне місце за тривалістю та насиченістю історичного життя – це стосується як античних часів і Середньовіччя, так і ХІХ століття. Тому цілком зрозумілим є постійний інтерес освічених кіл держав Європи та Чорноморського басейну до Кримського півострову, інтерес не тільки офіційних осіб, але й вчених, дослідників та різного кшталту мандрівників-аматорів. Жодна місцевість на узбережжі Чорного моря, за винятком Стамбулу, не привертала до себе такої уваги подорожуючих. Зважаючи на це, слід було б очікувати, щоб подорожня література відігравала особливу роль в становленні і розвитку джерелознавства та історіографії історії Криму, проте цього не сталося ані в ХІХ, ані до кінця ХХ сторіччя. Лише в останні десятиліття ситуація почала змінюватися на краще.
    Дисертаційне дослідження зумовлене нагальною необхідністю заповнити відповідну прогалину в сучасній історіографії – шляхом всебічного вивчення корпусу польської літератури подорожей, присвяченої Криму, її всебічного аналізу та неупередженої оцінки її ролі, місця та значущості для сучасного кримознавства.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри історії України ТНУ ім. В. І. Вернадського, яка виконувалася згідно з держбюджетною науково-дослідною темою: «Проблеми соціально-політичної, етнічної та культурної історії України і Криму» (№ 0101U005419).
    Об’єктом дослідження є щоденники, спогади, автобіографії, листи, газетні нариси польських авторів, що здійснили подорож до Криму.
    Предметом дослідження є особливості висвітлення поляками історії Криму, стану тодішнього кримського суспільства, розвитку господарства та інфраструктури, пам’яток культури й архітектури, а також етнографії.
    Хронологічні межі дослідження визначаються, з одного боку, роком приєднання Криму до Російської імперії (1783 р.), отже, появою можливостей для безпечних візитів російських та європейських мандрівників, з другого – роком початку Першої світової війни (1914 р.), тобто закриттям цього регіону для подорожей іноземних громадян.
    Географічні межі дослідження охоплюють територію Кримського півострова (сучасних Автономної Республіки Крим та м. Севастополя).
    Метою дослідження є наукова реконструкція просопографічного портрету польських мандрівників, які подорожували Кримом, введення до наукового обігу відомостей з історії та етнографії народів Криму, що містяться в їхніх щоденниках, спогадах, нарисах та листах, а також оцінка достовірності, значущості та наукової ваги цих матеріалів.
    Завдання дослідження визначено відповідно до мети:
    1) провести історіографічний аналіз праць попередніх дослідників з метою визначити ступінь вивченості польської літератури подорожей кінця XVIII – початку ХХ століття в якості джерела з історії та етнографії Криму, визначити ступінь теоретичної розробки проблеми.
    2) вивчити джерела, що мають безпосереднє відношення до теми даного дослідження, охарактеризувати та класифікувати їх;
    3) на основі поєднання різноманітних методів дослідження розробити схему аналізу літератури подорожей з урахуванням особливостей цього різновиду історичних джерел;
    4) скласти просопографічний портрет польських мандрівників Кримом на кожному з етапів за допомогою вивчення біографій окремих вояжерів та реконструкції особистих зв’язків між ними;
    5) проаналізувати тексти творів мандрівників, присвячених Криму, його інфраструктурі та господарству, пам’яткам культури й архітектури та побуту і традиціям народів Криму, склавши на основі цього аналізу ієрархію зацікавленості вояжерів в тих чи інших подіях, пам’ятках, народах тощо;
    6) охарактеризувати твори польських мандрівників на предмет повноти викладення матеріалу, об’єктивності самих вояжерів та достовірності наведених ними відомостей:
    7) визначити цінність польської літератури подорожей як джерела з історії та етнографії Криму в контексті сучасних кримознавчих досліджень та перспективи її подальшого вивчення.
    Методологічною основою дисертації стали принципи історизму, системності й об’єктивності при висвітленні історичних явищ та фактів. Завдання дослідження вирішувалися шляхом поєднання загальнонаукових, спеціально-історичних та міждисциплінарних методів та підходів. Серед загальнонаукових застосовувалися методи: історичний та логічний, дедукції та індукції, порівняльний та системно-структурний. Серед спеціально-історичних були задіяні такі: порівняльно-історичний, ретроспективний, типологічний та системно-історичний, біографічний метод, методи просопографічного аналізу. Також були залучені різноманітні міждисциплінарні методи, зокрема імагологічного аналізу.
    Наукова новизна отриманих результатів визначається тим, що:
    • вперше в історіографії комплексно вивчено окремий корпус джерел з історії та етнографії Кримського півострова – польську літературу подорожей;
    • вперше складена та обґрунтована типологізація польської літератури подорожей за домінуючою суспільно-літературною течією: Просвітництва, Романтизму та реалізму;
    • упорядкована хронологія візитів польських подорожніх до Криму;
    • вперше складені просопографічні портрети груп польських мандрівників дорадянської доби;
    • низка раніше невідомих спогадів та листів польських мандрівників вперше у вітчизняній історіографії введена до наукового обігу.
    Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони розширюють існуючу джерельну базу кримознавчих досліджень, що позитивно вплине на подальше вивчення цього регіону. Матеріали дисертаційного дослідження вже використовуються при підготовці узагальнюючого курсу історії Криму в дорадянський період; при виданні хрестоматій, підручників з історичного кримознавства; при укладанні біобібліографічних довідників та енциклопедій з історії України. Зазначені матеріали вже використовуються в навчальному процесі: в лекційних курсах та в спецкурсах із кримознавства в ТНУ ім. В. І. Вернадського та РВНЗ «Кримський інженерно-педагогічний університет».
    Апробація результатів дослідження здійснена на більш ніж 10 міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових та науково-практичних конференціях, серед яких: Міжнародний конгрес «Крок молоді у ХХІ сторіччя» (Донецьк, 2004) (доповідь: «Поляки в історії Криму: історіографія питання»); Х Кримські міжнародні Воронцовські читання «Воронцови та російське дворянство: між Сходом та Заходом» (Алупка, 2007) (доповідь: «Граф Воронцов і польські мандрівники по Криму в XIX столітті»); Другі Всеукраїнські Зарембівські наукові читання: «Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції» (Київ, 2009) (доповідь: «Спогади польського мандрівника ХІХ ст. Едмунда Хоєцького як джерело до вивчення пам’яток історії та культури Криму»); III Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні проблеми етнополітичної и соціально-економічної історії та культури Криму» (Сімферополь, 2009) (доповідь: «Етнополітична ситуація в Криму на початку ХІХ ст. та її зв’язок із сучасністю»); Міжнародна науково-практична конференція «Інтеграційні процеси країн Чорноморсько-Балтійського регіону» (Миколаїв, 2009) (доповідь: «Польські мандрівники в Криму в ХІХ столітті : географія подорожей»); VIII Всеукраїнська наукова конференція «Актуальні питання історії науки і техніки (Очаків, 2009) (доповідь: «Інженерні та фортифікаційні споруди Криму в записках польських мандрівників ХІХ століття»); V Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми етнополітичної и соціально-економічної історії та культури Криму» (Симферополь, 2011) (доповідь: «Польські вояжери в Криму в другій половині ХІХ століття : від мандрівників до туристів»); III Міжнародна науково-практична конференція «Історико-культурна спадщина Причорномор’я : Вивчення та використання в освіті та туризмі» (Ялта, 2011) (доповідь: «Еволюція подорожної інфраструктури Криму в записках польських мандрівників ХІХ – початку ХХ століття»), а також на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів ТНУ ім. В. І. Вернадського (Сімферополь, 2008–2011).
    Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладені в одноосібній монографії («Stepy, morze i góry: Польские путешественники конца XVIII – начала ХХ века о Крыме», Сімферополь, 2011) та 11 публікаціях, серед яких 4 – у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
    Структура дисертації оформилася з огляду на мету, завдання та методологічні засади роботи. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, десятьох підрозділів, висновків і списку використаних джерел та літератури. Загальний обсяг дисертації становить 236 стор., з них 184 стор. основного тексту, список використаних джерел та літератури – 546 бібліографічних позицій на 52 стор.
  • Список літератури:
  • ВИСНОВКИ


    Історіографічний аналіз праць попередніх вчених засвідчив відсутність досліджень польської літератури подорожей кінця XVIII – початку ХХ століття у якості джерела з історії та етнографії Криму. Також незадовільною є ситуація з вивчення окремих елементів творчої спадщини польських вояжерів. Не існує жодного бібліографічного покажчика, в якому були б відображені імена всіх польських мандрівників по Криму, їхні біографії є маловивченими, а більше половини творів не перекладені та не введені до наукового обігу. Автором вперше в історіографії зібрана, впорядкована та проаналізована вся відома інформація про польських вояжерів в Криму, введені до наукового обігу раніше невідомі матеріали, що дозволило узагальнити спадщину мандрівників та розглянути польські подорожні твори в якості цілісного самостійного корпусу джерел з історії та етнографії Кримського півострова.
    На основі збору, упорядкування та аналізу творів польських мандрівників складена їхня оригінальна характеристика та класифікація. Твори мандрівників, які беззаперечно належать до джерел особового походження, не є ані окремим жанром, ані піджанром мемуарної літератури. Навпаки, література подорожей є наджанровою категорією, що об’єднує різні типи джерел особового походження в п’ять груп: 1) щоденники з подорожі; 2) власне спогади з вояжу (мемуари у вузькому сенсі слова, або «сучасні історії»); 3) автобіографії, в яких розкриваються подробиці мандрівок автора; 4) подорожні листи; 5) малі літературні форми: нотатки, газетні репортажі й нариси тощо. Усі ці джерела є різними за обсягом, структурою, стилем, змістом та історичною цінністю. Проте всіх їх об’єднує наявність саме подорожніх вражень, що вимагає від дослідника використовувати різні підходи до їх вивчення, не забуваючи водночас і про глибоку внутрішню єдність літератури подорожей.
    На основі поєднання історичних та міждисциплінарних методів дослідження автором розроблена схема аналізу творів мандрівників з урахуванням особливостей цього різновиду джерел, що включає чотири загальні прийоми: персональне дослідження, позатекстове дослідження, текстове дослідження, дослідження результату. Також названі 14 факторів, що впливали на остаточний вигляд кожного з творів літератури подорожей.
    За результатами застосування всіх чотирьох прийомів дослідження було виокремлено три періоди відвідин польськими мандрівниками Криму – етап Просвітництва, етап Романтизму й етап реалізму – та був складений просопографічний портрет польських мандрівників на кожному етапі.
    Перший етап – доба Просвітництва – розпочинається одночасно з приєднанням Криму до Російської імперії (1783 р.) та триває до перших десятиліть ХІХ ст., фактично – до закордонних походів російської армії проти наполеонівської Франції (1813–1814 рр.). У цей час головним ініціатором вивчення Криму були урядові кола Російської імперії, першим завданням дослідників – вивчення історії, географії та, найретельніше, економічного стану Криму, виконавцями – наукові експедиції та окремі вчені-мандрівники, а результатом наукової кампанії – ґрунтовні багатотомні звіти, в яких особисті враження вояжерів майже повністю зникали в масиві фактичного матеріалу. Польські мандрівники цього часу цілком вкладалися у вищезазначену схему – праці Станіслава Сестренцевича-Богуша та Яна Потоцького зробили помітний внесок в кримознавчі студії російських академічних кіл та сприяли подальшому розвитку власне наукових досліджень.
    Другий етап – доба Романтизму – розпочинається під впливом революційних подій у Франції та наступних Наполеонівських війн; в Росію ідеали Романтизму проникають після повернення освічених російських офіцерів з-за кордону після перемоги над Наполеоном (1813–1814 рр.). На відміну від попередників, які вивчали Крим з прагматичних або суто наукових міркувань, мандрівники доби Романтизму, які відверто нехтували академічним стилем перших кримознавчих робіт і були, в більшості, поетами, письменниками та журналістами, їхали на Кримський півострів у пошуках творчого натхнення, щоб побачити колись грізну цитадель кримськотатарської орди і взагалі відвідати «Схід в мініатюрі». Генрік Жевуський, Карл Качковський, Антоній Марчінковський, Адам Міцкевич, Густав Олізар та Едмунд Хоєцький створювали свої записки у відмінних жанрах та переслідували різну мету, проте всі їхні твори об’єднує між собою та відрізняє від праць попередників жива мова розповіді, захоплення східними мотивами Криму та надзвичайний інтерес до «романтичних» пам’яток півострова: руїн фортець, палаців, давніх монастирів тощо – при повній байдужості до пізніших будівель та подій. Крім того, на відміну від творів доби Просвітництва, написаних сухо, неемоційно та французькою мовою, «романтичні» записки польською набули більшого поширення в польському суспільстві. Це призвело до трьох важливих наслідків: по-перше, записки вояжерів-романтиків задовольняли попит публіки на інформацію з далекого екзотичного краю; по-друге, в них фіксувався поточний стан кримських пам’яток історії, культури та інфраструктури, тож вони значно розширили джерельну базу кримознавчих студій; по-третє, завдяки популяризації відомостей про Крим, записки мандрівників робили півострову певну рекламу та стимулювали подальше вивчення краю.
    Початок третього етапу – доби реалізму – в Європі збігається з масовим розчаруванням населення в романтичних ідеалах після поразки «Весни народів» 1848–1849 рр., а в Криму панування нової течії було закріплено суворими наслідками Кримської війни 1853–1856 рр. Мандрівники цього часу – Гелена Скірмунт, Едвард Павлович, Анна Воланьська-Дзедушицька та Адам Сераковський – вже не мають між собою спільних рис, які об’єднували їхніх попередників в колективи: «вчених» за доби Просвітництва та «літераторів» (які до того ж були тісно пов’язані особистими стосунками) за доби Романтизму. Їхні твори не тільки написані в різних жанрах, але й не мають загальних художніх рис, хіба що за винятком прискіпливої уваги до розвитку готельної мережі в Криму. Останні три вояжери взагалі можуть бути ідентифіковані не як «мандрівники», а як «туристи». Завершення доби реалізму у зв’язку із вибухом Першої світової війни (1914 р.) та наступними революційними подіями в колишній Російській імперії (кінець 1917 р.) знаменувало собою і закінчення періоду інтенсивних польських подорожей до Криму в цілому.
    Загальний біобібліографічний аналіз наочно показує, що найбільшою популярністю Кримський півострів користувався у польських мандрівників доби Романтизму. Це простежується як за кількістю самих вояжерів та обсягом їхніх праць, так і за якістю, детальністю, різноманіттю тем та художньою майстерністю робіт.
    Жоден з мандрівників не зміг побачити, а тим більше описати весь Крим у цілому, крім того, маршрути вояжерів майже ніколи не збігалися, тож сам перелік об’єктів, що їх польські подорожні обрали для оглядання та опису, є надзвичайно важливим для складання «ієрархії зацікавленості» – що саме з кримських подій, пам’яток, народів було, на думку мандрівників, варто уваги, а що вояжери попросту ігнорували. Беззаперечним лідером інтересу з-поміж історичних періодів є часи існування Кримського ханату (XV – XVIII ст.), якому присвячено найбільше сторінок в працях мандрівників, і чия політична історія та суспільно-економічний устрій описані найдокладніше. Також постійний інтерес викликала у мандрівників антична історія (в сенсі грецької колонізації півострова), а в пізніші часи – Кримська війна 1853–1856 рр. Найчастіше згадуваними окремо подіями є хрещення князя Володимира 988 р. та похід литовського князя Ольгерда на Крим 1363 р. Найменше уваги приділяли мандрівники історії раннього Середньовіччя та подіям останньої чверті XVIII – початку ХІХ століття.
    Транспортна інфраструктура Кримського півострова в цілому характеризувалася вояжерами як незадовільна (нерозвинена, з низькими рівнем сервісу при високих цінах тощо), за єдиним винятком. Майже всі подорожні з надзвичайним захватом відгукувалися про спеціально призначених для гірських прогулянок кримських коней, «що розумніші за вершника», які самі обирали шлях поміж камінням та дозволяли мандрівникам почуватися безпечно на краях прірв.
    Розподілення інтересу до Криму з географічної точки зору виглядає наступним чином. На першому місці знаходиться Центральний Крим (Бахчисарай, Сімферополь), якій відвідали щонайменше одинадцятеро вояжерів з дванадцяти; другу сходинку посідає Південний Крим (Алушта, Ялта), в якому побували десять мандрівників; третім виявився Західний Крим (Євпаторія, Севастополь) із шістьма відвідувачами; на четвертій сходинці – Східний Крим (Керч, Феодосія), де побували троє подорожніх. Північний Крим, тобто кримські степи, проїжджали тільки двоє вояжерів.
    Серед пам’яток культури та архітектури абсолютним лідером за інтересом приїжджих поляків був Бахчисарайський Ханський палац, в очах мандрівників – головна східна родзинка Криму. Не меншою популярністю користувалося печерне місто Чуфут-Кале. Замикав трійку алупкінський палац князя М. С. Воронцова. Привернули увагу подорожніх також Мангуп-Кале, сухі доки Севастополя та монастир Св. Георгія. Херсонес, через пізній початок повномасштабних розкопок, залишився аутсайдером цього списку, як і «старий» дерев’яний лівадійський палац, який не справив позитивного враження на відвідувачів.
    Щодо етнографічних вподобань мандрівників, то вони виявилися абсолютно передбачуваними. Найбільшу увагу вояжерів привертали кримські татари, причому в подорожніх записках простежуються не тільки фольклорні та побутові мотиви, але й містяться роздуми про походження, національну свідомість, субетнічні групи та расові особливості кримськотатарського населення, зауваження над його економічним життям, суспільним укладом та світосприйняттям. Подібну зацікавленість проявляли мандрівники також по відношенню до кримських караїмів. Представникам інших етносів, в тому числі і полякам, що проживали на півострові, приділялося зовсім мало уваги, або не приділялося взагалі.
    Польська література подорожей є складним історичним джерелом – як для вивчення, так і для характеристики. Щодо повноти викладення матеріалу, то комплекс усіх творів охоплює майже всі сфери історії та етнографії Криму: і інфраструктуру, і поселення, і пам’ятки культури і побут народів. Те, чого не побачив один вояжер, майже завжди компенсується свідоцтвами інших авторів. Щодо об’єктивності мандрівників, то вона напряму залежала від часу подорожі: вояжери доби Просвітництва були відмінними географами та непоганими істориками, проте вважали місцеве населення напівдикунами; подорожні-романтики, навпаки, надміру ідеалізували кримські етноси та східну культуру, проте зневажали, наприклад, сучасний їм класицизм; лише мандрівники часів реалізму меншою мірою піддавалися впливам культурних стереотипів. Нарешті, щодо достовірності подорожніх відомостей, то вона, загалом, є прийнятною для сучасних дослідників, очевидного безглуздя вояжери у своїх спогадах уникали, проте слід враховувати ще одну важливу обставину. Польські мандрівники були вельми достовірними, коли мова йшла про їхні безпосередні враження та спостереження, проте ті фрагменти, які вони запозичували з праць тодішніх вчених чи власних попередників, сповнені усіляких помилок та відкинутих нині припущень.
    Творча спадщина польських мандрівників по Криму кінця XVIII – початку ХХ століття є значним внеском не тільки у власне кримську, але й і в польську та європейську культуру загалом. Її систематизація, класифікація та інші дослідження дозволили значно розширити коло питань, пов’язаних як з феноменом мандрівників по Криму, так і з історією Криму в цілому. Результат дисертаційної роботи дозволяє стверджувати, що в сукупності вся польська література подорожей є цілком самостійним, завершеним та самоцінним корпусом історичних джерел. Всебічне вивчення та введення до наукового обігу доробку польських вояжерів позитивно вплине на розвиток не тільки окремих аспектів джерелознавства та історіографії Криму, але й всієї вітчизняної історичної науки загалом.










    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ


    1. Карамзин Н. Письма русского путешественника / Н. Карамзин. – М. : Правда, 1988. – 544 с.
    2. Белинский В. Г. О русской повести и повестях г. Гоголя / В. Г. Белинский // Н. В. Гоголь в воспоминаниях современников / ред., предисл. и ком. С. И. Машинского. – М. : Гос. изд-во худож. лит-ры, 1952. – С. 340–348.
    3. Скабичевский А. М. История новейшей русской литературы / A. M. Скабичевский. – СПб., 1891. – 487 с.
    4. Андреевский И. Путешествие Бруннера через Одессу в Крым / И. Андреевский // Библиотека для чтения. – 1836. – Окт. – С. 152–175.
    5. Надеждин Н. И. Об исторических трудах в России / Н. И. Надеждин // Библиотека для чтения. – 1837. – Т. 20, отд. 3. – С. 93–136.
    6. Гончаров И. А. Фрегат «Паллада» : очерки путешествия / И. А. Гончаров. – Л. : Наука, 1986. – 879 с.
    7. Вяземский П. А. Взгляд на литературу нашу в десятилетие после смерти Пушкина / П. А. Вяземский // Соч. : в 2 т. – М. : Худож. лит-ра, 1982. – Т. 2. – 383 с.
    8. Белинский В. Г. Полн. собр. соч : в 13 т. / Белинский В. Г. – М. : Изд-во АН СССР, 1953–1959. – Т. 1. – 740 с. ; Т. 2. – 740 с. ; Т. 3. – 740 с. ; Т. 4. – 740 с. ; Т. 5. – 740 с. ; Т. 6. – 740 с. ; Т. 7. – 740 с. ; Т. 8. – 728 с. ; Т. 9. – 804 с. ; Т. 10. – 474 с. ; Т. 11. – 474 с. ; Т. 12. – 474 с. ; Т. 13. – 725 с. ;
    9. Пекарский П. П. Русские мемуары XVIII в. / П. П. Пекарский // Современник. – 1855. – № 4. – С. 53–90 ; № 5 – С. 29–62 ; № 8. – C. 63–120.
    10. Чернышевский Н. Г. Полн. собр. соч. : в 16 т. / Н. Г. Чернышевский. – М. : Гос. изд-во худож. лит-ры, 1948. – Т. 4. – 997 с.
    11. Водовозов В. И. Словесность в образцах и разборах / В. И. Водовозов. – СПб., 1868. – 422 с.
    12. Сиповский В. В. Н. М. Карамзин, анализ «Писем русского путешественника» / В. В. Сиповский. – СПб., 1899. – 578 с.
    13. Сивков К. В. Путешествия русских людей за границу в XVIII веке / К. В. Сивков. – СПб., 1914. – 134 с.
    14. Геннади Г. Н. Список сочинений о Крыме / Г. Н. Геннади // Вестник имп. Русского географического об-ва. – 1855. – Ч. 15, кн. 4, отд. 4. – I : Соч. иноязычные (список первый). – С. 55–62.
    15. Геннади Г. Н. Список сочинений о Крыме / Г. Н. Геннади // ЗООИД. – 1867. – Т. 6. – 623–644.
    16. [Айналов Д. В.] Имп. Одесское общество истории и древностей и юбилейный XV том его записок (Одесса, 1889) / Д. В. Айналов // Исторический вестник. – 1890. – Февр. – С. 457–460. – Вид. під псевд. : А-лов.
    17. Маркевич А. И. «TAURICA»: Опыт указателя соч., касающихся Крыма и Таврической губернии вообще : в 3 вып. / А. И. Маркевич // Известия Таврической ученой архивной комиссии. – 1894. – № 20. – С. 1–395 ; 1898. – № 28. – С. 92–185 ; 1902. – № 32/33. – С. 47–128.
    18. Непомнящий А. А. Історичне кримознавство (кінець XVIII – початок XX століття) : біобібліогр. досл. / А. А. Непомнящий. – Сімферополь : Бізнес-інформ, 2003. – 465 с.
    19. Симиренко Л. П. Крымское промышленное плодоводство / Л. П. Симиренко. – Симферополь : Таврия-Плюс, 2001. − 992 с.
    20. Бертье-Делагард А. Л. Память о Пушкине в Гурзуфе / А. Л. Бертье-Делагард // Пушкин и его современники : мат-лы и иссл. / Комис. для изд. соч. Пушкина при Отд-нии рус. яз. и словесности имп. Акад. наук. – СПб., 1913. – Вып. 17/18. – С. 77–155.
    21. Голубцов В. С. К вопросу о научных принципах переиздания мемуарной литературы / В. С. Голубцов // Источниковедение истории советского общества : в 4 ч. – М. : Наука, 1968. – Вып. 2 / отв. ред. Д. А. Чугаев. – С. 367–388.
    22. Никитин С. А. Источниковедение истории СССР : в 2 т. / С. А. Никитин. – М. : Наука, 1940. – Т. 2 : XIХ век (до нач. 90-х гг.). – 226 с.
    23. История дореволюционной России в дневниках и воспоминаниях : аннот. указ. кн. и публ. в журн. : в 5 т., 13 кн. / науч. рук., ред., авт. вступ. ст. П. А. Зайончковский. – М. : Книга, 1976–1989. – Т. 1 : XV – XVIII века. – 301 с. ; Т. 2 : 1801–1856, ч. 1. – 367 с. ; Т. 2 : 1801–1856, ч. 2. – 341 с. ; Т. 3 : 1857–1894, ч. 1. – 379 с. ; Т. 3 : 1857–1894, ч. 2. – 365 с. ; Т. 3 : 1857–1894, ч. 3. – 375 с. ; Т. 3 : 1857–1894, ч. 4. – 375 с. ; Т. 4 : 1895–1917, ч. 1. – 364 с. ; Т. 4 : 1895–1917, ч. 2. – 440 с. ; Т. 4 : 1895–1917, ч. 3. – 440 с. ; Т. 5 : Литература : Personalia, ч. 1. – 338 с. ; Т. 5, ч. 2 : Дополнения к тт. 1–5 (XV–1917). – 544 с.
    24. Лотман Ю. М. К вопросу об источниковедческом значении высказываний иностранцев о России / Ю. М. Лотман // Сравнительное изучение литератур : сб. ст. к 80-летию акад. М. П. Алексеева / Ин-т рус. лит. (Пушк. дом) АН СССР. – Л. : Наука, 1976. – С. 125–132.
    25. Полиевктов М. А. Европейские путешественники ХІІІ – XVIII вв. по Кавказу / М. А. Полиевктов ; НИИ кавказоведения. – Тифлис, 1935. – 233 с.
    26. Кордт В. Чужоземні подорожні по Східній Європі до 1700 р. / В. Кордт // Збірник Історично-філолог. відділу Української Академії наук. – Київ, 1926. – № 38. – С. 1–207.
    27. Исторические путешествия: извлечения из мемуаров и записок иностранных и русских путешественников по Волге в XV – XVIII вв. / сост. В. А. Алексеев. – Сталинград : Краевое книгоизд-во, 1936. – 328 с.
    28. Данциг Б. М. Из истории русских путешествий и изучения Ближнего Востока в допетровской Руси : сб. ст. / Б. М. Данциг // Очерки по истории русского востоковедения / Ин-т востоковед. АН СССР. – М. : Наука, 1953. – С. 185–231.
    29. Данциг Б. М. Русские путешественники на Ближнем Востоке / Б. М. Данциг. – М. : Мысль, 1965. – 272 с.
    30. Разбегаева Л. П. Использование трудов западноевропейских путешественников как источников по истории Нижнего Поволжья XI – XV вв. в курсе истории СССР / Л. П. Разбегаева, З. М. Шарапова. – Волгоград : Волгоградское школьное изд-во, 1989. – 67 с.
    31. Роболи Т. А. Литература «путешествий» / Т. А. Роболи // Русская проза : сб. ст. / под ред. Б. Эйхенбаума и Ю. Тынянова. – Л. : Academia, 1926. – С. 42–73.
    32. Кучеров А. Я. Сентиментальная повесть и литература путешествий [начала XIX века] / А. Я. Кучеров // История русской литературы : в 10 т. / Ин-т рус. лит. (Пушк. дом) АН СССР. – М. ; Л. : Изд-во АН СССР, 1941. – Т. 5. – С. 106–120.
    33. Гуковский Г. А. Русская литература XVIII века / Г. А. Гуковский. – М. : Учпедгиз, 1939. – 528 с.
    34. Пумпянский Л. В. Сентиментализм / Л. В. Пумпянский // История русской литературы : в 10 т. / Ин-т рус. лит. (Пушк. дом) АН СССР. – М. ; Л. : Изд-во АН СССР, 1947. – Т. 4. – С. 430–445.
    35. Базанов В. Г. Очерки декабристской литературы: публицистика, проза, критика / В. Г. Базанов. – М. : Гослитиздат, 1953. – 528 с.
    36. Петрунина Н. Н. Декабристская проза и пути развития повествовательных жанров / Н. Н. Петрунина // Русская литература. – 1978. – № 1. – С. 27–58.
    37. Михельсон В. А. «Путешествие» в русской литературе / В. А. Михельсон. – Ростов н/Д. : Изд-во Рост. ун-та, 1974. – 108 с.
    38. Прокофьев Н. И. Хождения как жанр древнерусской литературы / Н. И. Прокофьев // Вопросы русской литературы. – 1968. – Вып. 288. – С. 3–12.
    39. Прокофьев Н. И. Древнерусские хожения и литература путешествий нового времени (к вопросу о преемственной связи жанров) / Н. И. Прокофьев // Актуальные проблемы литературы / Ростовский пед. ин-т ; под ред. И. Н. Сутягина. – Ростов н/Д., 1971. – С. 166–178.
    40. Прокофьев Н. И. Хождение: путешествие и литературный жанр / Н. И. Прокофьев // Книга хожений: записки русских путешественников XI – XV вв. / сост., подг. текста, перевод, вступ. ст. и ком. Н. И. Прокофьева. – М. : Советская Россия, 1984. – С. 1–20.
    41. Записки русских путешественников XVI – XVII вв. / сост., подг. текстов, ком. Н. И. Прокофьева и Л. И. Алехиной ; вступ. ст. Н. И. Прокофьева. – М. : Советская Россия, 1988. – 528 с.
    42. Маслова Н. М. Путевые записки как публицистическая форма: Становление и развитие жанра «путешествия» в публицистике / Н. М. Маслова. – М. : Изд-во МГУ, 1977. – 115 с.
    43. Маслова Н. М. Путевой очерк: проблемы жанра / Н. М. Маслова. – М. : Знание, 1980. – 64 с.
    44. Гуминский В. М. К вопросу о жанре «путешествий» / В. М. Гуминский // Филология. – 1977. – Вып. 5. – С. 82–93.
    45. Гуминский В. М. Открытие мира, или Путешествия и странники / В. М. Гуминский. – М. : Современник, 1987. – 286 с.
    46. Ивашина E. С. «Путешествие» как жанр русской литературы конца XVIII – первой трети XIX в. : к специфике изучения / Е. С. Ивашина // Культурологические аспекты теории и истории русской литературы / отв. ред. Л. А. Колобаева. – М. : Изд-во МГУ, 1978. – С. 50–55.
    47. Ивашина E. С. О специфике жанра «путешествия» в русской литературе первой трети XIX в. / Е. С. Ивашина // Вестн. МГУ. сер. 9 : филология. – 1979. – № 13. – С. 3–16.
    48. Мальцева И. М. Записки путешествий XVIII века как источник литературного языка и язика художественной литературы (к постановке вопроса) / И. М. Мальцева // Язык русских писателей XVIII века / Ин-т рус. яз. АН СССР ; под ред. Ю. С. Сорокина. – Л. : Наука, 1981. – С. 130–137.
    49. Лотман Ю. М. «Письма русского путешественника» Карамзина и их место в развитии русской культуры / Ю. М. Лотман, Б. А. Успенский // Карамзин Н. М. Письма русского путешественника. – Л. : Наука, 1984. – С. 525–606.
    50. Лотман Ю. М. «Письма русского путешественника» Карамзина и их место в развитии русской культуры / Ю. М. Лотман // Карамзин: сотворение Карамзина : ст. и иссл. – СПб. : Искусство-СПб., 1997. – 830 с.
    51. Січинський В. Чужинці про Україну : вибір з описів подорожів по Україні та ін. писань чужинців про Україну за десять ст. / В. Січинський. – 5 вид. – Авґсбурґ : Павлович, 1946. – 118 с.
    52. Січинський В. Ю. Чужинці про Україну / В. Ю. Січинський. – Львів : Світ, 1991. – 96 с.
    53. Вінтоняк О. Україна в описах західноєвропейських подорожників другої половини XVIII століття / О. Вінтоняк. – Львів ; Мюнхен : Дніпрова хвиля, 1995. – 139 с.
    54. Ясь О. В. Мемуаристика / О. В. Ясь // Енциклопедія історії України : у 10 т. – К. : Наук. думка, 2009. – Т. 6. – 784 с.
    55. Said E. W. Orientalism / E. W. Said. – New York : Pantheon Books, 1978. – 636 р.
    56. Саид Е. В. Ориентализм / Е. В. Саид ; пер. з англ. А. Говорунова. – СПб. : Русский Мiръ, 2006. – 636 с.
    57. Said E. W. Culture and imperialism / E. W. Said. – New York : Alfred A. Knopf, Inc., 1993. – 606 р.
    58. Саїд Е. В. Культура й імперіалізм / Е. В. Саїд ; пер. з англ. К. Ботанової та Т. Цимбала. – К. : Критика, 2007. – 606 с.
    59. Wolff L. Inventing Eastern Europe : the Map of Civilization on the Mind of the Enlightenment / L. Wolff. – Stanford : ‎Stanford Un-ty рress, 1994. – 592 s.
    60. Вульф Л. Винайдення Східної Європи : мапа цивілізації у свідомості епохи Просвітництва / Л. Вульф ; пер. з англ. С. Біленького. – К. : Критика, 2009. – 592 с.
    61. Todorova М. Imagine the Balkans / М. Todorova. – New York ; Oxford : Oxford Un-ty рress, 1997. – 257 р.
    62. Burke P. What is Cultural History? / P. Burke – Cambridge : Polity рress, 2004. – 179 р.
    63. Берк П. Историческая антропология и новая культурная история / П. Берк ; пер. с англ. М. Неклюдовой // Новое лит. обозрение. – 2005. – № 75. – С. 64–91.
    64. Adams P. O. Travellers and Travel Liars, 1600–1800 / P. O. Adams. – New York : Berkeley Un-ty рress, 1962. – 292 p.
    65. Fussell Р. Abroad : British Literary Traveling between the Wars / Р. Fussell. – New York ; Oxford : Oxford Un-ty рress, 1980. – 256 р.
    66. Keay J. Eccentric Travellers : Excursions with Seven Extraordinary Figures from the Eighteenth and Nineteenth Centuries / J. Keay. – London : John Nurray Pubhsher Ltd., 1983. – 208 p.
    67. Glazer E. The Self-Reflexive Traveler : Paul Theroux on the Art of Travel and Travel Writing / E. Glazer // The Centennial Review. – 1989. – Vol. 33. – P. 106–113.
    68. Porter D. Haunted Journeys : Desire and Transgression in European Travel Writing / D. Porter. – Princeton : Princeton Un-ty рress, 1991. – 360 р.
    69. Pratt M. L. Imperial Eyes : Travel Writing and Transculturation / M. L. Pratt. – London : Routledge, 1992. – 272 р.
    70. Behdad А. Belated travelers: orientalism in the age of colonial dissolution / А. Behdad. – Durham : Duke Un-ty рress, 1994. – 165 p.
    71. Mills S. Discourses of Difference : An Analysis of Women’s Travel Writing and Colonialism / S. Mills. – London ; New York : Routledge, 1991. – 240 р.
    72. Lawrence K. Penelope Voyages : Women and Travel in the British literature tradition / K. Lawrence. – Ithaca : Cornell Un-ty рress, 1994. – 268 р.
    73. Blunt A. Travel, Gender and Imperialism : Mary Kingsley and West Africa / A. Blunt. – New York : The Guilford рress, 1995. – 190 р.
    74. Blunt A. The Flight from Lucknow : Britisn Women Travelling and Writing Home from India / A. Blunt // Writes of Passage: Ambiguity and Contradiction in British Colonial and Post-Colonial Travel Writing / Edited by J. Duncan and D. Gregory. – London : Routledge, 1999. – Р. 92–113.
    75. Ghose І. Women Travellers in Colonial India : The Power of the Female Gaze / I. Ghose. – New York ; Oxford : Oxford Un-ty рress, 1999. – 196 p.
    76. Korte В. English Travel Writing : From Pilgrimages to Postcolonial Explorations / В. Korte. – New York : St. Martin’s, 2000. – 218 p.
    77. Cronin М. Across the Lines : Travel, Language, and Translation / М. Cronin. – Cork : Cork Un-ty рress, 2000. – 198 р.
    78. Schweizer В. Radicals on the Road : The Politics of English Travel Writing in the 1930s / В. Schweizer. – Charlottesville : Un-ty of Virginia рress 2001. – 232 р.
    79. Nash D. On Travelers, Ethnographers and Tourists / D. Nash // Annals of Tourism Research. – 2001. – Vol. 28. – № 2. – P. 493–496
    80. Issues in Travel Writing : Empire, Spectacle, and Displacement / еd. Kristi Siegel. – New York ; Oxford : Peter Lang Publishing, 2002. – 303 р.
    81. Gender, genre, and identity in women’s travel writing / ed. Kristi Siegel. – New York ; Oxford : Peter Lang Publishing, 2004. – 320 p.
    82. The Cambridge Companion to Travel Writing / ed. Т. Youngs, Р. Hulme. – Cambridge : Cambridge Un-ty рress, 2002. – 356 р.
    83. Perspectives in Travel Writing / ed. Т. Youngs, G. Hooper. – Cornwall : Ashgate Publishing, 2004. – 200 р. – (Studies in European Cultural Transition).
    84. Hipp М.-Т. Mythes et réalités, enquête sur le roman et les memoires (1660–1700) / М.-Т. Hipp. – Paris : Klincksieck, 1976. – 585 р.
    85. Berelowitch W. La France dans le «Grande tour» des nobles russes au cours de la seconde moitié du XVIII siècle / W. Berelowitch // Cahier du Monde russe et Sovetique. – 1993. – № 34. – Р.193–209.
    86. Berty V. Un essai de typologie narrative des récits de voyage françaisen Orient au XIXe siècle / V. Berty. – Paris : Harmattan, 2001. – 224 р.
    87. La culture du voyage : Pratiques et discours de la Renaissance à laube du XXe siècle / ed. G. Bertrand. – Paris : Harmattan, 2004. – 298 р.
    88. Voyager en Europe de Humboldt à Stendhal : сontraintes nationales et tentations cosmopolites : 1790–1840 / ed. N. Bourguinat, S. Venayre. – Paris : Nouveau Monde, 2007. – 541 р.
    89. New Directions in Travel Writing and Travel Studies / ed. C. M. Andras. – Aachen : Shaker Publisher, 2009. – 370 р.
    90. Афиани В. Ю. Познание России (путешествие как факт культуры и исторический источник) / В. Ю. Афиани, Л. Б. Хорошилова // Русская провинция : культура XVIII – XX вв. : сб. ст. / ред. С. О. Шмидт. – М. : Изд-во Рос. ин-та культурологии, 1992. – С.120–124.
    91. Малето Е. И. Зарубежный Восток и Запад в восприятии русских путешественников / Е. И. Малето // Русская история : проблемы менталитета : тез. докл. науч. конф. (4–6 окт. 1994 г.) / Ин-т рос. истории РАН. – М., 1994. – С. 75–78.
    92. Малето Е. И. Зарубежный Восток в восприятии русских путешественников / Е. И. Малето // Россия и внешний мир : диалог культур : сб. ст. / редкол. : Ю. С. Борисов (отв. ред.) и др. ; Ин-т рос. истории РАН. – М., 1997. – С. 31–40.
    93. Малето Е. И. Антология хожений русских путешественников XII – XV веков : исследование, тексты, комментарии / Е. И. Малето. – М. : Наука, 2005. – 438 с.
    94. Путешествия в Святую землю: записки русских паломников и путешественников XII – XX вв. / сост., предисл. и прим. Б. Романова. – М. : Лепта, 1995. – 256 с.
    95. Святые места вблизи и издали: путевые заметки русских писателей I половины XIX века / сост. К. Ургузова ; вступ. ст. В. Наумкина ; комм. Е. Н. и Л. А. Колесовых, Ю. О. Магидсона, Е. Б. Смагиной. – М. : Восточная литература – Школа-пресс, 1995. – 365 с.
    96. Родоман Б. Б. Искусство путешествий / Б. Б. Родоман // Наука о культуре: итоги и перспективы. – М. : Информкультура, 1995. – Вып. 3. – С. 79–85.
    97. Кузнецова Ю. Литература путешествий как исторический источник : корреспонденция русского священника из Испании / Ю. Кузнецова // История. – 2000. – № 38. – С. 12–16.
    98. Мухина Е. В. Национальные английские добродетели и пороки глазами русских писателей-путешественников XIX в. / Е. В. Мухина // Проблемы национальных характеров, менталитетов и их проявление в языке : ХI науч.- метод. чт. (июнь 2001 г.) / Дипломат. акад. Мин. иностранных дел РФ. – М., 2001. – С. 61–63.
    99. Канонистова З. С. Образ англичанина на страницах русских путеводителей (вторая половина XIX – начало XX в.) / З. С. Канонистова // Туризм и культурное наследие : межвуз. сб. науч. тр. / отв. ред. Т. В. Черевичко. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 2006. – Вып. 3. – С. 78–89.
    100. Канонистова З. С. Особенности восприятия Лондона русскими путешественниками во второй половине XIX – начале XX в. / З. С. Канонистова // Туризм и культурное наследие : межвуз. сб. науч. тр. / отв. ред. Т. В. Черевичко. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 2007. – Вып. 4. – С. 97–106.
    101. Эткинд А. М. Толкование путешествий : Россия и Америка в травелогах и интертекстах / А. М. Эткинд. – М. : Новое лит. обозрение, 2001. – 496 с.
    102. Сухих О. Е. «Прощай, цивилизация»: переживание границы с Казахской степью русскими путешественниками XIX в. / О. Е. Сухих // Актуальные проблемы отечественной истории XVI – начала XX вв. : межвуз. сб. науч. тр. / отв. ред. Ю. А. Сорокин. – Омск : Изд-во ОмГУ, 2002. – Вып. 2. – С. 140–150.
    103. Белова Г. А. Русские в стране пирамид : путешественники, ученые, коллекционеры / Г. А. Белова, Т. А. Шеркова. – М. : Алетейя, 2003. – 272 с.
    104. Козлов С. А. Русский путешественник эпохи Просвещения : в 3 т. / С. А. Козлов. – СПб. : Историческая иллюстрация, 2003–2007. – Т. 1. – 496 с. ; Т. 2. – 270 с. ; Т. 3. – 304 с.
    105. Зорин И. В. Феноменология путешествий : в 8 ч. / И. В. Зорин. – М. : Советский спорт, 2004–2005. – Ч. 1 : Этнология путешествий. – 128 с. ; Ч. 2 : Мифология путешествий. – 256 с. ; Ч. 3 : Философия путешествий. – 68 с.
    106. Куприянов П. С. Русское заграничное путешествие начала ХІХ века : парадоксы литературности : в 3 ч. / П. С. Куприянов // Историк и художник. – 2004. – № 1. – Ч. 1 : Между правдой и вымыслом. – С. 59–73 ; 2004. – № 2. – Ч. 2 : Между традицией и личным опытом. – С. 74–86 ; 2005. – № 1. – Ч. 3 : Между искусством и жизнью. – С. 65–79.
    107. Щербинина Н. Н. Знания о природных ресурсах России в путевых заметках путешественников XVIII в. / Н. Н. Щербинина // Годичная научная конференция 2005 г. / Ин-т ист. естествознания и техники им. С. И. Вавилова РАН. – М. : Диполь-Т, 2005. – С. 474–476.
    108. Закаблуковская Н. Н. Записки путешественников и исследователей : вторая половина XVII – XVIII вв. : хрестоматия / Н. Н. Закаблуковская. – Новосибирск : Новосибирское книж. изд-во, 2007. – 144 с.
    109. Гросул В. Я. Русское зарубежье в первой половине XIX века / В. Я. Гросул. – М. : РОССПЭН, 2008. – 703 с.
    110. Стеценко Е. А. История, написанная в пути: записки и книги путешествий в американской литературе XVII – XIX вв. / Е. А. Стеценко ; Ин-т мировой лит. им. А. М. Горького РАН. – М. : Наследие, 1999. – 311 с.
    111. Балина М. Литература путешествий / М. Балина // Соцреалистический канон : сб. ст. / под ред. Х. Гюнтера, Е. Добренко. – СПб. : Академический проект, 2000. – С. 896–909.
    112. Савченко Т. Д. Литература «путешествий» второй половины ХХ века : константы жанра / Т. Д. Савченко // Науч. тр. / Пятигорский гос. технол. ун-т. – Пятигорск, 2001. – № 10. – С. 49–50.
    113. Сорочан А. Ю. Е. П. Блаватская и женская «литература путешествий» / А. Ю. Сорочан // Женский вызов: русские писательницы XIX – начала XX веков : сб. ст. / под ред. Е. Строгановой и Э. Шоре. – Тверь : Лилия-Принт, 2006. – С. 250–256.
    114. Науменко В. Г. «Здесь, на конце России исполинской…» : Финляндия в творческом наследии русских путешественников XVIII – начала ХХ века / В. Г. Науменко. – Ярославль : Ремдер, 2010. – 840 с.
    115. Юрченко А. Г. Христианский мир и великая монгольская империя / А. Г. Юрченко. – СПб. : Евразия, 2002. – 478 с.
    116. Юрченко А. Г. Книга Марко Поло : записки путешественника или имперская космография / А. Г. Юрченко. – СПб. : Евразия, 2007. – 864 с.
    117. Гаджиев Т. В. Сочинение Гамба «Путешествие в Южную Россию...» как исторический источник по истории народов Северо-Восточного Кавказа : дис. … канд. ист. наук : 07.00.02 «История СССР» / Тамерлан Владиленович Гаджиев. – Махачкала, 1983. – 186 с.
    118. Петрова И. К. «Путешествия в Персию...» Жана Шардена как источник по истории государства Сафавидов во второй половине ХVII века : дис. … канд. ист. наук : 07.00.09 «Историография, источниковедение и методы исторического исследования» / Ирина Константиновна Петрова. – СПб., 1993. – 244 с.
    119. Куприянов П. С. Русские заграничные путешествия начала XIX в. : национальные представления и проблема национальной самобытности : дис. … канд. ист. наук : 07.00.00, 07.00.02 «Отечественная история» / Павел Сергеевич Куприянов. – М., 2002. – 265 с.
    120. Бессарабова Н. В. Путешествия Екатерины II по России в контексте внутренней и внешней политики : 1763–1767, 1780–1787 гг. : дис. … канд. ист. наук : 07.00.02 «Отечественная история» / Нина Вячеславовна Бессарабова. – М., 2003. – 385 с.
    121. Матвеев А. В. Сухопутные коммуникации и традиционная культура путешествия населения Среднего Прииртышья в XVIII – первой трети XX в. : по данным этнографии и археологии : дис. … канд. ист. наук : 07.00.07 «Этнография, этнология и антропология» / Алексей Викторович Матвеев. – Омск, 2003. – 338 с.
    122. Афанасьева А. Э. Британские путешественницы в Восточной Африке во второй половине XIX в. : проблемы статуса и репрезентаций : дис. … канд. ист. наук : 07.00.03 «Всеобщая история» / Анна Эдгардовна Афанасьева. – Ярославль, 2004. – 215 с.
    123. Благодер Ю. Г. Образ Китая в письменных свидетельствах российских путешественников и дипломатов XVII – начала XX вв. : дис. … канд. ист. наук : 07.00.02 «Отечественная история» / Юлия Гариевна Благодер. – Краснодар, 2005. – 284 с.
    124. Гармаев Ж. А. Изучение истории и культуры Монголии и Тибета бурятскими учеными-путешественниками : кон. XIX – нач. XX вв. : дис. … канд. ист. наук : 07.00.03 «Всеобщая история» / Жаргал Александрович Гармаев. – Улан-Удэ, 2005. – 191 с.
    125. Сботова С. В. Рефлексия темы путешествия (пути) в художественно-философской мысли Западной Европы и России XVIII – XX вв. : дис. … канд. культурологии : 24.00.01 «Теория и история культуры» / Светлана Викторовна Сботова. – Саранск, 2005. – 150 с.
    126. Белякова Н. Ю. Уильям Кокс и его «Путешествия»: Екатерининская Россия в программе английского образовательного «Grand tour» : дис. … канд. ист. наук : 07.00.03 «Всеобщая история» / Наталия Юрьевна Белякова. – СПб., 2006. – 442 с.
    127. Задваев Б. С. Западная Монголия в трудах российских исследователей и путешественников XVIII – начала XX вв. : дис. … канд. ист. наук : 07.00.09 «Историография, источниковедение и методы исторического исследования» / Бадма Сергеевич Задваев. – СПб., 2006. – 202 с.
    128. Черепанова Н. В. Путешествие как феномен культуры : дис. … канд. философ. наук : 09.00.13 «Религиоведение, философская антропология, и философия культуры» / Наталья Владимировна Черепанова. – Томск, 2006. – 167 с.
    129. Лебедева Л. Б. Лингвокультурные особенности картины мира Великобритании: коммуникативное поле «путешествие» : дис. … канд. культурологии : 24.00.01 «Теория и история культуры» / Людмила Борисовна Лебедева. – М., 2008. – 145 с.
    130. Королева О. В. Восточный город в восприятии английских путешественников в конце XVI – первой трети XVII вв. : дис. … канд. ист. наук : 07.00.03 «Всеобщая история» / Оксана Владиславовна Королева. – Саратов, 2009. – 280 с.
    131. Стефко М. С. Европейское путешествие как феномен русской дворянской культуры конца XVIII – первой четверти XIX веков : дис. … канд. ист. наук : 07.00.02 «Отечественная история» / Мария Станиславовна Стефко. – М., 2010. – 196 с.
    132. Наливайко Д. С. Очима Заходу: рецепція України в Західній Європі XI – XVIII ст. / Д. С. Наливайко. – К. : Основи, 1998. – 578 с.
    133. Непомнящий А. А. Записки путешественников и путеводители в развитии исторического краеведения Крыма (последняя треть XVIII – начало XX в.) / А. А. Непомнящий ; Ин-т украинской археографии и источниковедения им. М. С. Грушевского НАНУ. – Киев, 1999. – 212 с. – (Научно-справочные издания по истории Украины ; вып. 46).
    134. Непомнящий А. А. Иностранные путешественники о колонизации Крыма в конце XVIII – XIX веке / А. А. Непомнящий // Заселення Півдня України: проблеми національного та культурного розвитку : наук. доп. Міжнарод наук-метод конф : у 2 ч. – Херсон, 1997. – Ч. 1. – С. 219–223.
    135. Непомнящий А. А. Мандрівництво по Криму у першій третині ХІХ ст. та його роль у розвитку краєзнавства та туризму / А. А. Непомнящий // Туристично-краєзнавчі дослідження / Ін-т туризму ФПУ. – Київ, 1998. – Вип. 1 : мат-ли III Всеукр. наук.-практ. конф. «Туризм в Україні: економіка та культура» : у 2 ч. – Ч. 2. – С. 138–144.
    136. Непомнящий А. А. Ж.-Ф. Гамба и его записки о путешествии по Крыму / А. А. Непомнящий // Крымский архив. – Симферополь, 1999. – Вып. 4. – С. 35–42.
    137. Непомнящий А. А. Подорожі по Криму у другій третині XIX ст. у контексті розвитку історичного краєзнавства та туризму / А. А. Непомнящий // Туристично-краєзнавчі дослідження / Ін-т туризму ФПУ. – Київ, 1999. – Вип. 2. – С. 609–620.
    138. Непомнящий А. А. Первые европейские туристы в Крыму: записки иностранных путешественников конца XVIII – первой трети XIX века / А. А. Непомнящий // Туристично-краєзнавчі дослідження / Ін-т туризму ФПУ. – Київ, 2005.– Вип. 6.– С. 457–466.
    139. Мацапура В. И. Украина в русской литературе первой половины ХIХ века / В. И. Мацапура ; Полтавское отделение Института последипломного педагогического образования. – Харьков ; Полтава, 2001. – 396 с.
    140. Мальгин А. В. Русская Ривьера : курорты, туризм и отдых в Крыму в эпоху Империи (конец XVIII – начало ХХ в.) / А. В. Мальгин. – Симферополь : Сонат, 2006. – 352 с.
    141. Крутая Т. А. Дневник акад. Гильденштедта как источник по истории Донбасса / Т. А. Крутая // Летопись Донбасса : краевед. сб. / Донецк. обл. краевед. музей. – Донецк, 1992. – Вып. 1. – С. 16–18.
    142. Вальо М. «Подорож» Якова Головацького в контексті подорожньої літератури про Карпати / М. Вальо // Шашкевичіана: Маркіян Шашкевич і українське відродження / Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ; ред. Я. Д. Ісаєвич. – Львів, 1993. – С. 64–74.
    143. Варварцев М. Україна в оцінках і свідченнях Заходу : французькі інтерпретації першої половини ХІХ ст. / М. Варварцев // Вісник НАНУ. – 1996. – № 3/4. – С. 91–100.
    144. Брицький П. Німецькі мандрівники і посли про Україну в історії середньовіччя і нового часу / П. Брицький // Середньовічна Європа : погляд з кінця ХХ ст. : мат-ли Міжнар. наук. конф. / Чернівецький держ. ун-т ім. Ю. Федьковича ; Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ. – Чернівці : Золоті литаври, 2000. – С. 230–233.
    145. Бочан П. О. Відомості німецьких мандрівників і послів – важливе джерело історії українського народу / П. О. Бочан, П. П. Брицький // Пам’ять століть. – 2003. – № 6. – С. 4–10.
    146. Федунь М. Подорожня література в західноукраїнській мемуаристиці першої половини ХХ століття / М. Федунь // Наукові записки Тернопільського нац. пед. ун-ту. сер. : літературознавство. – 2009. – Вип. 26. – С. 157–169.
    147. Чорноус С. С. Жанрова своєрідність подорожей Юзефа Ігнація Крашевського / С. С. Чорноус // Вісник Житомирського держ. ун-ту. сер. : філологічні науки. – 2010. – Вип. 49. – С. 223–227.
    148. Деремедведь Е. Н. Крымская Ривьера : авантюрные приключения англичанок в Тавриде / Е. Н. Д
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины