Черемісіна Світлана Георгіївна. Розвиток виноградо-виноробного виробництва Криму: теорія, методологія, практика

Короткий опис

Черемісіна Світлана Георгіївна. Розвиток виноградо-виноробного виробництва Криму: теорія, методологія, практика : Дис... д-ра наук: 08.07.02 2007

Черемісіна С.Г. Розвиток виноградо-виноробного виробництва Криму: теорія, методологія, практика. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.07.02 економіка сільського господарства і АПК. Національний науковий центр Інститут аграрної економіки” УААН, Київ, 2006.
Розкрито теоретичні аспекти розвитку виноградо-виноробного виробництва. На основі розроблених, удосконалених, апробованих методів і методичних підходів запропоновано концепцію та алгоритм проведення економічного дослідження функціонування та розвитку галузі.
Визначено фактори впливу зовнішнього середовища на виробничний потенціал підприємств та ефективність його використання.
Оцінено сучасний стан виноградарства і виноробства, визначено особливості управління галузевим виробництвом, запропоновано шляхи його удосконалення.
Досліджено інтеграційні процеси та стан інноваційної діяльності у виноградо-виноробному виробництві АР Крим. Визначено напрями розвитку інтеграції та державного регулювання інноваційних процесів у галузі.
Розроблено модель, критерії, механізм економічної відповідальності суб'єктів управління, прогноз оцінки сукупного ризику функціонування галузевого виробництва, комплексну програму розвитку і фінансування виноградарства АР Крим на перспективу до 2015 року.

Виконане дисертаційне дослідження, підґрунтям якого стали наукові здобутки попередників, обширна первинна інформація, узагальнена за допомогою розроблених, удосконалених та апробованих автором методів та методичних підходів, досвід, набутий впродовж їх практичної перевірки та попередньо висунутої робочої гіпотези, має результатом наступні висновки.
1. Розвиток як категорія має філософську, соціально-економічну і соціально-психологічну спрямованість змін у просторі та часі. У суспільних процесах і явищах розвиток може мати як прогресивний, так регресивний і стагнаційний характер, а визначається системою цінностей суспільства. На відміну від більш широкого поняття розвиток”, складовими частинами й ознаками якого є ріст і стабільність виробництва, основною умовою економічної категорії ріст” визначена домінуюча тенденція в сукупності заходів, спрямованих на підвищення ефективності функціонування виноградо-виноробної галузі. Доцільно розмежовувати взаємозалежні поняття розвиток” як процес і розвиток” як результат, оскільки розвиток-процес відображає шляхи і механізми досягнення мети і є базисом, а розвиток-результат показує ефективність процесу розвитку, ступінь досягнення мети і створення основи для подальшого розвитку економічної системи. У розвитку виноградо-виноробного виробництва невідворотні протиріччя і проблеми, пов’язані із соціально-психологічними факторами. Прискорення, застій або гальмування розвитку галузі значною мірою зумовлені процесами, які здійснюються в суспільстві і колективі, кадровими й організаційними змінами, неприйняттям економічних, технологічних, екологічних та інших нововведень у галузевому виробництві.
2. Основними взаємодіючими складовими процесу економічного росту і розвитку є макроекономічне (підприємницьке) середовище, якість державних інституцій і науково-технічний прогрес. Вплив перших двох факторів має дискретний характер і забезпечує ефект до визначеного рівня, а вплив на економіку технологічних змін не тільки постійний, а й забезпечує 87,5 % збільшення виходу продукції. Інноваційні процеси прискорюють технологічні перетворення виробничого потенціалу, підвищують здатність підприємства до якісних структурних зрушень і впливають на перспективи прогресивного розвитку виноградо-виноробної галузі.
3. Алгоритм поетапного проведення економічних досліджень стану виноградо-виноробного виробництва, переробки і реалізації продукції галузі за допомогою визначених та розроблених методів, методик та методичних підходів сприяє обґрунтуванню основних параметрів соціально-економічного розвитку, тенденцій і результатів науково-технічного прогресу в умовах невизначеності та відсутності детальної техніко-економічної інформації.
4. За період з 1991 по 2004 р. загальна площа виноградників АР Крим скоротилася на 44,8 %, плодоносна на 42,7 %, а насадження, що використовуються, мають вік 3540 років, застарілі енерго- і ресурсомісткі схеми посадки і сорти. Відповідно урожайність знизилася на 39,9, а виробництво винограду на 66 %, якість продукції не відповідає вимогам ринку, у зв’язку з чим на 35,8 %, або на 1698 тис. дал, зменшилося виробництво вина, а за рахунок безмитної квоти імпорту коньячних спиртів спостерігається збільшення обсягів виробництва коньяку. Виявлено стійку тенденцію до зниження показників економічної ефективності в динаміці. Основними причинами кризової ситуації в галузі стало руйнування існуючої системи управління, тінізація виробництва у виноградарстві, розрив інтеграційних зв’язків і деградація виробничого потенціалу підприємств.
5. Методом матриць-координат найвищий сумарний показник ефективності ведення галузі (10,44) встановлено в Одеській області, друге місце (9,29) посідає АР Крим, третє Миколаївська область (4,3). Стабілізація виноградо-виноробного виробництва можлива за умови раціонального розміщення насаджень, удосконалення технологічних процесів і механізмів господарювання, інтеграції підприємств, державного регулювання і підтримки галузі, посилення державного контролю за розподілом і використанням коштів, що спрямовуються на розвиток галузі.
6. Досвід формування і розвитку інтеграційних процесів у виноградо-виноробній галузі дозволяє вважати інтеграцію одним з основних організаційних факторів росту і підвищення ефективності галузевого виробництва. Розрив міжгосподарських зв’язків у налагодженій інтегрованій системі, відособлення діяльності підприємств зумовило нерівноправність учасників технологічного циклу виноградо-виноробного виробництва, відсутність системи дольового розподілу прибутку серед виробників продукції, неефективного функціонування і деградації галузі. Збереження інтегрованої форми організації виробництва в НВАО Масандра” сприяє успішному функціонуванню виноградо-виноробних підприємств в умовах ринку.
7. Перспективи розвитку і підвищення ефективності інтеграційних процесів ґрунтуються на взаємодії науки і виробництва, активізації інноваційної діяльності в науково-дослідних організаціях, її зв’язку з підприємствами споживачами науково-технічної продукції. Основною формою інтеграції має стати регіональне аграрно-промислово-фінансове об’єднання корпоративного типу, у складі виноградарських й переробних підприємств, заводів первинного виноробства, банківського капіталу і системи науково-технологічного забезпечення галузі.
8. Оцінка виробничого потенціалу, що включає аналіз ресурсних складових, сприяє формуванню структури виробничих потужностей і визначенню ефективності використання можливостей виноградо-виноробних підприємств в динаміці, стабілізації, розробці стратегії та поступовому розвитку галузевого виробництва. Величина виробничого потенціалу підприємств галузі, розрахована за допомогою удосконаленої автором методики, у 2004 р. становила 4904,6 млн грн, у тому числі виноградовиробничих 2735,0 млн грн, оцінка трудових ресурсів 457,6 млн грн, а їхня питома вага 11 %.
9. Низька ефективність використання потенціалу сортового складу виноградників зумовлена нераціональним розміщенням виноградних насаджень. Розроблений автором методичний підхід оцінки землі під виноградниками дає змогу підприємствам галузі оптимізувати сортовий склад виноградників на земельних ділянках з відповідними агрокліматичними умовами виробництва і сприяє підвищенню ефективності використання потенціалу галузі.
10. За допомогою розробленої автором методики оцінки недобору урожаю від потенційно можливого встановлено, що питома вага втрат у величині валового збору винограду становить 50 %. Втрати урожайності зумовлені відсутністю взаємовигідних інтеграційних зв’язків з іншими підприємствами галузі (10,2 %); недостатнім використанням виробничого потенціалу (7,4); відсутністю ефективної системи управління галузевим виробництвом (6,6); низькою економічною відповідальністю керівництва підприємства за ефективність використання виробничого потенціалу (6,3 %) та іншими чинниками.
11. Інвестиції у людський капітал фахівця, що визначені за допомогою розробленої автором методики поелементного розрахунку витрат з урахуванням 10 %-ї банківської ставки депозитного внеску, можуть окупитися при його щорічних доходах в 549,7 тис грн протягом терміну трудової діяльності. Існуючий рівень заробітної плати не забезпечує окупності інвестування в освіту, підвищення кваліфікації кадрів, відтворення трудових ресурсів, мотивацію до сільськогосподарської праці.
12. Показник оцінки економічної відповідальності суб’єктів управління за ефективне використання виробничого потенціалу галузі, визначений за розробленою автором концепцією і механізмом розрахунку, у 2007 р. унаслідок стагнації сировинної бази виноробства знизиться на 12,2 %, у виноградарських підприємствах на 25,1, підприємствах з первинним виноробством на 19,4, а у підприємствах, які виробляють і реалізують кінцеву винопродукцію та є частково залежними від вітчизняної сировинної бази зросте на 5,9 %.
13. Для забезпечення відтворення та розвитку сировинної бази загальну площу виноградників Криму необхідно довести до 41,5 тис. га, плодоносну до 37,3 тис. га; закласти 17,5 тис. га молодих виноградників, розкорчувати 13,2 тис. га старих і безперспективних; підвищити врожайність винограду до 70 ц/га, а валовий збір збільшити до 261,1 тис. т. Прогноз обсягів виробництва вина до 2015 р. з урахуванням стану виробничого потенціалу, перспектив його формування і розвитку, інноваційної діяльності й удосконалення організації ведення галузі становитиме 3474 тис. дал і перевищить рівень 2003 р. на 14,6 %, коньяку і шампанського досягне рівня дореформеного періоду. Загальна потреба у фінансуванні всіх заходів становить 2,3 млрд грн.
14. Джерелами фінансування перспективного розвитку галузі передбачено: державна підтримка за рахунок коштів 1 %-го збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства на рівні 40 % від потреби; 20 % необхідної суми планується одержати від інтеграції підприємств галузі; 25 % від скорочення масштабів тіньової економіки в галузевому виробництві; 10 % за рахунок банківського кредитування і 5 % власні кошти виноградарських підприємств.