ЕМПАТІЯ І ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ РОЗВИТКУ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Короткий опис

Інститут психології імені Г.С.Костюка АПН України

КОГАН Ірина Михайлівна
УДК 159.922.7

ЕМПАТІЯ І ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ РОЗВИТКУ
У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

19.00.07. педагогічна та вікова психологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Швалб Ю.М., доктор
психологічних наук,
професор

Київ - 2005

ЗМІСТ
ВСТУП ........3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ МОДЕЛІ ФЕНОМЕНУ ЕМПАТІЇ .....8
1.1. Базові психологічні концепції емпатії 8
1.2. Емпатія в структурі морального розвитку особистості ..33
1.3. Проблема формування емпатії у дітей в психолого-
педагогічних дослідженнях .....48
РОЗДІЛ ІІ. ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМПАТІЇ У МОЛОДШИХ
ШКОЛЯРІВ ..61
2.1. Програма та інструментарій емпіричного
дослідження 61
2.2. Описова модель образу людини ....77
2.3. Особливості образу людини у школярів ..93
2.4. Стан розвитку емпатії як особистісної якості у молодших
школярів ...110
РОЗДІЛ 3. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ
ФОРМУВАННЯ ЕМПАТІЇ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ124
3.1. Програма та методи формування емпатії у
молодших школярів ..124
3.2. Результати експериментальної роботи по формуванню
емпатії у молодших школярів .147
ВИСНОВКИ ........162
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ........164

ВСТУП

Актуальність теми. Соціально-економічні і політичні процеси, що відбуваються в Україні, зумовили зміни в моральній атмосфері суспільства. Утвердження демократичних норм суспільного життя висуває нові вимоги до духовного розвитку дитини, її підготовки до життя. В контексті наукових теорій духовного розвитку особистості, основою яких є концептуальні положення М.М.Бахтіна, М.О.Бердяєва, В.І.Вернадського, В.С.Соловйова, П.А.Флоренського, В.Франкла, постає нове бачення психологічних проблем розвитку дитини, починаючи з ранніх етапів її становлення.
Онтогенетичний аспект розвитку особистості висвітлювався в роботах відомих вітчизняних психологів та педагогів (К.А.Абульханова-Славська, М.Й.Боришевський, Д.Б.Ельконін, О.В.Запорожець, Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, Н.І.Непомняща, В.А.Сухомлинський, та інші), які стали методологічним та теоретичним підґрунтям багатьох досліджень цієї проблеми. Серед них значне місце посідають дослідження емоційного розвитку, чутливості, сприяння та співпереживання (Л.І.Джрназян, А.Д.Кошелєва, Я.Я.З.Неверович, Л.П.Стрєлкова). Низка дисертаційних досліджень була присвячена окремим аспектампроцесу розвитку емпатії та її компонентів (Л.П.Алексєєва, С.Б.Борисенко, Л.П.Виговська, Т.П.Гаврилова, ЛЛ.П.Стрєлкова, І.М.Юсупов), взаємозв'язку співвідношенню емпатії та моральності (А.А.Валантінас, А.В.Соломатіна, Н.О.Шевченко), впливу різних факторів на процес виховання емпатії (Р.О.Агавелян, Г.Ф.Михайліченко).
У багатьох роботах показано, що молодший шкільний вік не тільки є сензитивним для формування навчальної діяльності, але є дуже важливим етапом у соціальному розвитку дитини, у становленні її зв’язків з оточуючими людьми за межами родинних стосунків. Прийняття нової соціальної ролі школяра, готовність відповідати очікуванням інших, здатність будувати власну поведінку відповідно до зразків, а також формування власних очікувань щодо поведінки інших людей орієнтаціяроблять дітей цього віку сензитивними до виховання у них розвитку емпатійних можливостей (Г.С.Абрамова, Т.П.Гаврилова). У низці робот доведено, що створення умов емпатійної взаємодії серед школярів та між вчителем і школярами стає значущим фактором позитивної соціальної ситуації розвитку дитини молодшого шкільного віку (Л.І.Божович, С.Г.Якобсон).
Враховуючи актуальність проблеми, її недостатню наукову розробленість, орієнтуючись на запити практики, було визначено тему дослідження: Емпатія і особливості її розвитку у дітей молодшого шкільного віку”. Тема дисертаційного дослідження є складовою теми лабораторії екологічної психології Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України Еколого-психологічні чинники сучасного способу життя” (реєстраційний номер 0103U000816, затверджена на засіданні Вченої ради Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України (протокол № 1 від 25 січня 2001 р.) та Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології України (протокол № 4 від 28 квітня 2004 р.).
Об'єкт дослідження: процес становлення особистості у шкільному віці.
Предмет дослідження: психологічні умови формування у молодших школярів здатності до емпатії.
Мета дослідження: розробка психолого-педагогічних умов і шляхів розвитку емпатії у молодших школярів в процесі навчання і виховання.
Гіпотеза дослідження: розвиток емпатії у молодших школярів буде більш ефективним, якщо елементи емпатії включаються в різноманітні види спільної діяльності і спілкування дітей.
У відповідності до мети і гіпотези було визначено завдання дослідження:
1. Проаналізувати основні підходи у дослідженнях емпатії та емпатійної поведінки та розробити теоретичну модель дослідження емпатії у молодшому шкільному віці.
2. Визначити структуру та зміст образу людини в системі уявлень сучасних школярів.
3. Виявити стан розвитку емпатії у молодших школярів, її вікові та індивідуальні особливості.
4. Розробити та апробувати методику формування емпатії у молодших школярів та експериментально перевірити її ефективність.
Методологічну основу дослідження складають: концепція свідомості як провідної форми існування людської психіки (С.Л.Рубінштейн); теорія єдності діяльності і спілкування у процесі формування особистості (Б.Ф.Ломов); теорія навчання та виховання як освоєння і передачі соціокультурного досвіду (Л.С.Виготський, Г.С.Костюк, С.Д.Максименко); теорія психічного розвитку дитини у молодшому шкільному віці (В.В.Давидов, О.К.Дусавицький, Д.Б.Ельконін, Ю.М.Швалб); гуманістичні підходи до дослідження морального розвитку особистості та емпатії (М.Й.Боришевський, Т.П.Гаврилова, Р.Оертер, К.Роджерс, С.Г.Якобсон).
Для розв’язання поставлених завдань було використано такі методи: аналіз психолого-педагогічної літератури, індивідуальне глибинне інтерв’ю, бесіди, тести, тренінги, ігри, навчальний спецкурс для дітей, статистичні методи оброблення емпіричних даних.
Експериментальною роботою було охоплено 215 учнів загальноосвітніх середніх шкіл № 26 та № 57 м. Луганська.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше проведено експериментальне дослідження емпатії як структурного компоненту образу людини у школярів; визначено вікову динаміку змістового наповнення уявлень про людину протягом шкільного віку; показано, що у школярів всіх вікових категорій в образі людини присутні такі компоненти емпатії, як доброта, здатність до співчуття, співпереживання та допомоги іншому; доведено, що формування емпатії у молодших школярів має здійснюватися за двома провідними напрямками: як розвиток якості особистості (емоційна чутливість) та як здатність особистості до емпатійної взаємодії (співчуття).
Теоретичне значення дослідження полягає у тому, що конкретизовано психологічний зміст поняття емпатії; побудовано теоретичну модель емпатії як психологічного механізму узгодження уявлень дитини про людину як таку, про себе та конкретну іншу людину (образ Людина” образ Я” образ Ти”); показано, що емпатія має три рівні прояву: безпосередньо емоційного співпереживання, чуттєво-образного співчуття та рефлексивно-особистісного взаєморозуміння; доведено, що в процесі розвитку у молодших школярів стихійно утворюються компоненти емпатії переважно першого та частково другого рівнів, але в умовах цілеспрямованого виховання можливе формування й рефлексивно-особистісних компонентів емпатії.
Практичне значення. Розроблена система психолого-педагогічних засобів формування емпатії у молодших школярів може бути використана в практичній діяльності шкільних психологів та соціальних педагогів загальноосвітньої школи. Апробований методичний інструментарій може бути використаним у психодіагностичних дослідженнях особистості молодшого школяра. Матеріали дисертації можуть бути використані у лекційних курсах з вікової та педагогічної психології в ході підготовки вчителів та шкільних психологів.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідалися на Міжнароднійнауково-практичній конференції Проблеми розвиваючого навчання” (Луганськ, 2001); Міжнародній конференції Сучасні проблеми екологічної психології” (Київ, 2003); на засіданнях кафедр педагогіки і психології Луганського державного педагогічного університету ім. Т.Г.Шевченка; на теоретичних семінарах для вчителів м. Луганська; на засіданнях лабораторій психології навчання та екологічної психології Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України.
Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображено у 4 публікаціях автора у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура і обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, який нараховує 192 найменування. Основний зміст роботи викладено на 164 сторінках комп'ютерного тексту. Дисертація містить 18 таблиць.

Список літератури

ВИСНОВКИ

1. Емпатія, у своїх розвинутих формах, є психологічним механізмом розуміння особистості іншої людини і в цьому сенсі є підґрунтям формування програми взаємодії з нею. Специфіка емпатійного розуміння іншої людини полягає в тому, що обов’язковим компонентом стає відображення стану іншої людини у своїх власних емоційних станах і відчуттях, конгруентних відчуттям іншого. Емпатія має три рівні прояву: безпосередньо емоційне співпереживання, чуттєво-образне співчуття та рефлексивно-особистісне взаєморозуміння. Тобто емпатія може здійснюватися на різних рівнях: від відносно простого співчуття як суто емоційного відгуку на стан іншого, через процеси вчуття” як здатності до відтворення на власній особі стану іншої особистості, до рефлексивної, свідомої побудови образу іншої людини у сукупності її емоційних станів, життєвих мотивів та ціннісних орієнтацій.
2. Функціональна дія емпатії будується як механізм психологічного узгодження уявлень про людину як таку, про себе та конкретну іншу людину (образ Людина” образ Я” образ Ти”). У системі взаємодії Я” Інша людина” емпатія перетворює первісно байдужу для особистості іншу людину на емоційно значущу особистість, тобто забезпечує перехід від абстрактного уявлення про іншого” в значущий Ти-образ”: Ти” як той, хто вартий мого співчуття та співпереживання. Водночас емпатія перетворює власний Я-образ” з форми фіксації тих чи інших якостей в ціннісно-оцінну площину взаємодії з іншими: Я” як той, хто не байдужий до інших, здатний до співчуття та співпереживання.
3. Дослідження вікової динаміки змістовного наповнення образу людини протягом шкільного віку показало, що у школярів всіх вікових категорій в образі людини присутні такі компоненти емпатії, як доброта, здатність до співчуття, співпереживання та допомоги іншому як усталені психологічні утворення. В процесі розвитку у молодших школярів стихійно утворюються такі компоненти емпатії, як здатність до безпосередньо-емоційного співпереживання та чуттєво-образного співчуття, що проявляється у формах емоційної ідентифікації та розуміння моральних колізій. Рефлексивно-особистісне взаєморозуміння викликає значні утруднення у зв’язку з недостатнім рівнем сформованості здатності до особистісної рефлексії і загальною низькою спрямованістю на інших людей.
4. В умовах цілеспрямованого виховання формування емпатії у молодших школярів має здійснюватися за двома провідними напрямками: як розвиток якості особистості (емоційна чутливість) та як здатність особистості до емпатійної взаємодії (співчуття, співрадіння тощо), що стає основою розвитку всіх компонентів емпатії, в першу чергу рефлексивно-особистісних. Розвиток емпатії безпосередньо призводить до збільшення кількості дітей, які мають альтруїстичну емоційну спрямованість.
5. Найбільш вдалими та ефективними виявилися методи формування емпатії, засновані на використанні засобів мистецтва (художня література, театралізовані дії тощо), в яких розкривається значущість внутрішнього світу іншої особистості та надаються взірці для власного ставлення до іншої людини. Обов’язковою умовою формування емпатії є організація групових форм міжособової взаємодії з подальшим аналізом і рефлексивним обговоренням почуттів і дій всіх учасників групи.
6. Перспективи дослідження вбачаються у подальшому розкритті психолого-педагогічних умов розвитку емпатії як глибинного психологічного механізму встановлення толерантних та конгруентних форм міжособистісної взаємодії на різних вікових етапах онтогенезу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абраменкова В.В. Социальная психология детства: развитие отношений ребенка в детской субкультуре. Москва-Воронеж, 2000; Спб., 2000. 247 с.
2. Абрамова Г.С. Введение в практическую психологию: Научно-популярное издание. Екатеринбург: Деловая книга, 1995. 224 с.
3. Абрамян Д.Н. Некоторые психологические особенности художественного отражения и проблемы киновосприятия (методологические проблемы психологии творчества). Автореф. дисск.психол.н. М., АПН СССР, НИИ общей и педагогической психологии, 1977. 16 с.
4. Абульханова-Славская К.С. Деятельность и психология личности. М.: Наука, 1980. 335 с.
5. Агавелян Р.О. Эмпатия как фактор психологической готовности дефектолога к профессиональной деятельности. Автореф. диссканд. психол. наук. - Ереван, 1995. 19 с.
6. Александрова Н.Х. Методологические особенности общения младших школьников с театральным искусством /Формирование личности в онтогенезе /Сборник научных трудов. М., 1991. С. 36-57.
7. Алексеева Н.И. Особенности развития готовности к сопереживанию у детей 6-летнего возраста. Автореф. диссканд. психол. наук. - М., 1987. 24 с.
8. Алкина Н.В. О зависимости между способностью к сопереживанию и выбором форм поведения в конфликтной ситуации //Тезисы науч. сооб. советских психологов к VI Всесоюзному съезду психиатров СССР. М., 1983. С. 261-262.
9. Алпатова О.В. Психологічний аналіз регулятивної функції емпатії педагога у процесі керування учінням молодших школярів. - Автореф. дисканд. психол. наук. К., 2002. 16 с.
10. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания //Избр. пед. труды в 2-х т. М., 1980. - Т. 1. С. 16-178.
11. Андреева Г.М., Богомолова Н.Н., Петровская Л.А. Современная социальная психология на Западе (теоретические направления). М.: Изд-во Моск. ун-та, 1978. 271 с.
12. Андреева Г.М. Социальная психология. М.: МГУ, 1988. - 430 с.
13. Аникеева Н.П. Воспитание игрой. М.: Просвещение, 1987. 98 с.
14. Асмолов А.Т. Психология личности. М.: МГУ, 1990. С. 297-306.
15. Банщиков В.М., Короленко В.П. Эмоции и воображение. М., 1975. 69 с.
16. Басин Е.Я. Творчество и эмпатия //Вопросы философии, 1987, № 2. С. 54-66.
17. Басина Е.З., Насиновская Е.Е. Роль идентификации в формировании альтруистических установок личности. М.: Вестник МГУ, 1977, № 4 (Серия: Психология). С. 33-42.
18. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества. - М.: Искусство, 1986. - С. 36-258.
19. Бербешкина З.А. Совесть как этическая категория. М.: Высшая школа, 1986. 91 с.
20. Бердяев Н.А. Смысл истории. Опыт человеческой судьбы //Новый мир, 1990, № 1. - С. 35-51.
21. Берхин Н.В. Специфика искусства. М.: Знание, 1984, № 6. 56 с.
22. Бодалёв А.А. Восприятие и понимание человека человеком. М., МГУ, 1982. 200 с.
23. Божович Л.И. Личность и её формирование в детском возрасте. М.: Просвещение, 1968. 464 с.
24. Божович Л.И. Этапы формирования личности в онтогенезе /Вопросы психологии, 1979, № 4. С. 23-34.
25. Божович Л.И., Славина Л.С. Психологическое развитие школьника и его восприятие. М.: Знание, № 12, 1979. 56 с.
26. Борисенко С.Б. Методы формирования и диагностики эмпатии учителей. Дисс канд. пед. наук. Л., 1988. 183 с.
27. Боришевський М.Й. Залежність розвитку альтруїзму особистості від спрямованості її самосвідомості //Наукові записки Інституту психології ім. Г.С.Костюка. Вип. 20. Ч. 1: Розвиток ідей Г.С.Костюка в сучасних психологічних дослідженнях. К., 2000. С. 61-68.
28. Боришевський М.Й. Саморух як закон психічного розвитку особистості /Творча спадщина Г.С.Костюка та сучасна психологія. До 100-річчя від дня народження академіка Г.С.Костюка. Мат. Ш з'їзду Товариства психологів України. К., 2000. с. 27.
29. Валантинас А.А. Взаимосвязь эмпатии и усвоение нравственных норм детьми младшего школьного возраста. - Дисс канд. пед. наук. - Вильнюс, 1988. - 279 с.
30. Валлон А. Психическое развитие ребёнка. М., 1967. 195 с.
31. Василишина Т.В. Емпатія як фактор ефективності педагогічного спілкування Автореф. дис. канд. пс. н. К., 2000. 20 с.
32. Вачков И.В. Психология для малышей. М.: Педагогика, 1996. 234 с.
33. Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста. - М.: Наука, 1988. - 520 с.
34. Вірна Ж.П. Формування професійного ставлення до клієнта в процесі підготовки практичних психологів. Автореф. дис канд. психол. н.. К., 1996. 24 с.
35. Воробьева Л.И. Гуманитарная психология /Вопросы психологии, 1995, № 2. С. 19-30.
36. Выговская Л.П. Формирование у младших школьников эмпатийного отношения к одноклассникам //Республиканский научно-методический сборник. - Вып. № 38, 1992. - С. 28-34.
37. Выготский Л.С. Учение об эмоциях. Историко-психологическое исследование /Собрание сочинений. В 6-ти т. Т. 6. С. 62-318.
38. Выготский Л.С. История развития высших психических функций /Сборник сочинений. В 6-ти т. Т. 3. - М., 1983. С. 38-125.
39. Выготский Л.С. Педагогическая психология. М.: Работник просвещения, 1926. 247 с.
40. Выготский Л.С. Психология искусства. М.: Педагогика, 1987. 320 с.
41. Гаврилова Т.П. Анализ эмпатийных переживаний младших школьников и младших подростков //Психология межличностного познания //Сборник научных трудов. М., 1981. С. 122-138.
42. Гаврилова Т.П. Понятие эмпатии в зарубежной психологии //Вопросы психологии. 1975. - № 2. - С. 147-156.
43. Гаврилова Т.П. Экспериментальное изучение эмпатии у детей младшего школьного возраста //Вопросы психологии, 1974, № 5. С. 107-114.
44. Гаврилова Т.П. Эмпатия и её особенности у детей младшего и среднего школьного возраста. Дисс канд. психол. наук. - М., 1977. 150 с.
45. Гальперин П.Я. Психология как объективная наука: Избранные психологические труды. М.: Ин-т практической психологии; Воронеж: МОДЭЕ, 1998. 480 с.
46. Гиппенрейтер Ю.Б., Карягина Т.Д., Козлова Е.Н. Феномен конгруэнтной эмпатии //Вопросы психологии, 1993, № 4. С. 61-68.
47. Грибанова М.В. Преодоление влияния агрессивности на усвоение нравственных норм справедливости путем воспитания индивидуального стиля в игре //Проблемы интегрального исследования индивида. Пермь, 1988. - С. 74-85.
48. Давыдов В.В. О понятии человека в современной философии и психологии // Человек в системе наук /Под ред. Фролова И.Т. - М., 1989. - С. 21-30.
49. Давыдов В.В. Теория развивающего обучения. М.: ИНТОР, 1996. 544 с.
50. Деятельность и взаимоотношения школьников /Под ред. Репиной Т.А. М.: Педагогика. 128 с.
51. Джрназян Л.И. Механизм эмпатии в межличностных отношениях. Автореф. дисс канд. психол. наук. - Тбилиси, 1984. 24 с.
52. Добрович А.Б. Воспитателю о психологии и психогигиене общения. М.: Просвещение, 1987. 204 с.
53. Додонов Б.И. В мире эмоций. К.: Политиздат, 1987. 140 с.
54. Докинз Р. Эгоистичный ген. М., Мир, 1983. С. 3-159.
55. Дусавицкий А.К., Репкин В.В. Исследование развития познавательных интересов младших школьников в зависимости от способа обучения //Вопросы психологии, 1975, № 3. С. 17-29.
56. Дусавицкий А.К. Развитие личности в учебной деятельности. М.: Дом педагогики, 1996. 208 с.
57. Запорожец А.В. Воспитание эмоций и чувств у дошкольника. Эмоциональное развитие дошкольника. М.: Просвещение, 1985. 331 с.
58. Запорожец А.В., Неверович Я.З. Развитие познавательных и волевых процессов у дошкольников /Под ред. А.В.Запорожца. М.: Просвещение, 1965. 420 с.
59. Зимбардо Ф. Застенчивость /Пер. с англ . М.: Педагогика, 1991. 208 с.
60. Знаменская И.В. Представление и понимание индивидуальных качеств личности в процессе самооценивания. Автореф. дисс канд. психол. наук. Казань, 1996. 18 с.
61. Изард К. Эмоции человека /Пер. с англ. М.: МГУ, 1980. 440 с.
62. Ильин В.С. Формирование личности школьника (целостный процесс). М.: Педагогика, 1984. 144 с.
63. Каган М.С. О духовности //Вопросы философии, 1985, № 9. С. 91-102.
64. Каменский Я.А. Избранные педагогические сочинения /Под ред. А.А. Крисновского. М.: Учпедгиз, 1955. - 651 с.
65. Кан-Калик В.А. Грамматика общения. М.: Роспедагенство, 1995. - С. 7-68.
66. Колесников В. Лекции по психологии индивидуальности. М.: Институт психологии РАН, 1996. 224 с.
67. Коломинский Я.Л. Психология взаимоотношений в малых группах. Минск: БТУ, 1976. 323 с.
68. Кон И.С. В поисках себя. М.: Политиздат, 1984. 335 с.
69. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія: Підручник. К., 1995. 304 с.
70. Корниенко Н.А. Эмоционально-нравственные основы развития личности. Автореф. дисс канд. психол. наук . М., 1995. 18 с.
71. Костюк Г.С. Психологія /Підручник для педагогічних вузів. К.: Радянська школа, 1961. 583 с.
72. Кочубей Б.И., Новикова Е.В. Эмоциональная устойчивость школьника. М.: Знание, 1988, № 3. 63 с.
73. Краткий психологический словарь /Сост. Л.А.Карпенко под общ. ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского. М.: Политиздат, 1985. 431 с.
74. Крижанская Ю.С., Третьяков В.П. Грамматика общения. М.: МГУ, 1990. С. 34-48.
75. Кроник Е., Кроник А. В главных ролях: Вы, Мы, Он, Ты, Я. М.: Мысль, 1989. С. 58-95.
76. Кротенко В.І. Психологічні особливості емпатії підлітків. Автореф. дисканд. психол. наук. К., 2001. 19 с.
77. Крупенин А.Л., Крохина И.М. Эффективный учитель. Ростов-на-Дону: Феникс, 1995. 234 с.
78. Крупник Е.П. Психологические механизмы воздействия искусства на личность /Психологический журнал, т. 9, № 4, 1988. С. 89-99.
79. Кудина Г.Н., Новлянская З.Н. Литература как предмет эстетического цикла. М.: Гарант, 1992, кн. 1, кл. 2. Метод пособие. С. 17-59.
80. Левин В.А. Воспитание творчества. Томск, Пеленг, 1992. 82 с.
81. Леонтьев А.Н. Личность. Деятельность. Коллектив. - М.: Политиздат, 1977. - С. 159-206.
82. Липпс Т. Основные вопросы етики. Спб., 1907. 393 с.
83. Лисина М.И. Проблемы онтогенеза общения. М.: Педагогика, 1986. 144 с.
84. Личность: Этические проблемы. М.: МГУ, 1988. 134 с.
85. Лоренц К. Агрессия. М.: 1994. - С. 28-96.
86. Мак Дауголл У. Основные проблемы социальной психологии. М., 1916.
87. Макаренко А.С. Книга для родителей /Педагогическое сочинение. В 8-ми т. Т. 7. С. 145-157.
88. Максименко С.Д. Розвиток психіки в онтогенезі: /В 2 т./. К.: Форум, 2002. Т. 1. - 319 с. Т. 2. 335 с.
89. Мамардашвили М.К. Сознание как философская проблема //Вопросы философии, 1990, № 10. - С. 23-37.
90. Медведская Е.И. Особенности психологической дистанции как показатель личностного развития младших школьников. - Дисс канд. психол. наук. Минск, 1997. 192 с.
91. Мерлин В.С. Очерк интегрального исследования личности. М.: Педагогика, 1986. 253 с.
92. Михайличенко Г.Ф. Формирование эмпатии у старшеклассников, ориентированных на педагогические профессии. Дисс канд. пед. наук. - М., 1991. 203 с.
93. Мэй Р. Искусство психологических консультаций. М.: Класс, 1994. С. 51-57.
94. Надирашвили Ш.А. О формировании и смене социальных установок личности //Вопросы психологии, 1978, № 3. С. 32-38.
95. Неверович Я.З. Некоторые психологические проблемы овладения дошкольниками нормами поведения в коллективе //Развитие познавательных и волевых процессов у дошкольников. М., 1965. С. 396-419.
96. Немов Р.С. Психология образования. Кн. 2. М.: Просвещение Владос, 1995. С. 171-181.
97. Непомнящая Н.И. Становление личности ребёнка 6-7 лет. М.: Педагогика, 1992. 160 с.
98. Обозов М.М. Межличностные отношения. Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1979. 151 с.
99. Обухова Л.Ф. Детская психология. - М.: Тривола, 1995. С. 193-277.
100. Онтология педагогической мысли Украинской ССР. - М.: Педагогика, 1988. 613 с.
101. Орлов А.Б., Хазанова М.А. Феномены эмпатии и конгруэнтности //Вопросы психологии, 1993, № 4. С. 68-73.
102. Основы психодиагностики //Под ред. А.Г.Шмелёва. Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. С. 105-180.
103. Особенности психического развития детей 6-7 летнего возраста /Под ред. Эльконина Д.Б., Венгера А.Л. М.: Педагогика, 1988. 150 с.
104. Парыгин Б.Д. Основы социально-психологической теории. М.: Мысль, 1971. 347 с.
105. Петровская Л.В. Теоретические и методологические проблемы социально-психологического тренинга. М.: МГУ. 168 с.
106. Петрусинский В.В. Игры, обучение, тренинг, досуг. М.: Новая школа, 1994. Кн. 1. 83 с.; Кн. 6-7. - 80 с.
107. Петухова Л.М. Психические нарушения социальной дезориентации младших школьников в процессе изобразительной деятельности. Автореф. дисс канд. психол. наук. М., 1997. 17 с.
108. Попова Л.В., Дьяконов Т.В. Идентификация как механизм общения и развития личности. М.: МТПИ им. Ленина, 1988. С. 3-25.
109. Психическое развитие младших школьников: Экспериментальное психологическое исследование /Под ред. В.В.Давыдова. - М.: Педагогика, 1990. 160 с.
110. Прихожан А. Психологический справочник для неудачника. - М.: Просвещение, 1994. 189 с.
111. Психология. Словарь /Под ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского. М.: Политиздат, 1990. 543 с.
112. Психологические исследования общения /Под ред. Ломова Б.В. М.: Наука, 1985. С. 6-103.
113. Психологічний словник /Під ред. Войтка В.I. К., 1982. 53 с.
114. Психология личности, тесты, опросники, методики. - М.: Геликон, 1995, С. 94-95.
115. Рангинский М.Ю. Игровые элементы актуального обучения //Социально-психологический тренинг. - Ленинград, 1991. С. 21-54.
116. Репина Т.А. Социально-психологическая характеристика группы детского сада. М.: Педагогика, 1988. 232 с.
117. Репкин В.В. Формирование учебной деятельности в младшем школьном возрасте //Вестник Харьковского университета, № 171. - 1978.
118. Рибо Т. Психология чувств. К.-Одесса, 1912. 299 с.
119. Роджерс К.Р. Взгляд на психотерапию. Становление человека: Пер. с англ. /Общ. ред. и предисл. Исениной Е.И. М.: Издательская группа «Прогресс», «Универс», 1994. 480 с.
120. Роджерс К. Эмпатия //Психология эмоций: Тексты /Под ред. Вилюнаса В.К. М., 1984. С. 135-237.
121. Рубинштейн С.Я. Основы общей психологии. - Изд. 2-е. М., 1946. 610 с.
122. Сарджвеладзе Н.И. О балансе проекции и интроекции в процессе эмпатического взаимодействия //Бессознательное: природа, функции, методы исследования. - Т. 3. Тбилиси: Мицниереба, 1978. С. 485-489.
123. Словарь по этике /Под ред. Кона И.С. М.: Политическая литература, 1983. 439 с.
124. Словарь психолога-практика /Сост. С.Ю.Головин. 2-е изд., перераб. и доп. Мн.: Харвест, 2001. 976 с. (Библиотека практической психологии).
125. Смит А. Теория нравственных чувств. Спб., 1895.
126. Соловьев В.С. Сочинения в 2-х томах. 2-е издание, Т. 2. М.: Мысль, 1990. 882 с.
127. Соломатина А.В. Нравственная децентрация как механизм развития личности. М.: МГУ. Дисс... канд. психол. наук, 1992. 190 с.
128. Спенсер Г. Основания психологии. Т. 3-4. Спб, 1876.
129. Столяренко А.Д. Основы психологии. Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. С. 247-298.
130. Стрелкова Л.П. Психологические особенности развития эмпатии у дошкольников. Дисск.психол.н. - М., 1988. 180 с.
131. Стрелкова Л.П. Роль игры-драматизации в развитии эмоций у дошкольников //Игра и её роль в развитии ребёнка дошкольного возраста. М., 1978. С. 139-144.
132. Субботский Е.В. Генезис морального поведения дошкольников. М.: Вестник МГУ, 1978, № 3. (Серия: Психология). С. 13-25.
133. Субботский Е.В. Исследование проблем взаимопомощи и альтруизма в зарубежной психологии //Вопросы психологии, 1977, № 1. С. 164-174.
134. Субботский Е.В. Формирование моральных действий у ребёнка //Вопросы психологии, 1979, № 3. С. 47-55.
135. Сухомлинский В.А. Книга о любви. М.: Молодая гвардия, 1985. 190 с.
136. Сухомлинский В.А. Сердце отдаю детям. - Изд. 2-е. К.: Рад. школа, 1972. 243 с.
137. Там чудеса. Кн. 1, сер.1. /Моя первая библиотека. - Харьков: Фолио, 1994. - 164 с.
138. Федотюк Т.І. Психологічні особливості становлення емпатії як елементу комунікативної здатності практичного психолога. Автореф. дисканд. психол. наук. К., 1997. 19 с.
139. Фельдштейн Д.И. Теория развития личности в онтогенезе. М.: Педагогика, 1989. 407 с.
140. Флоренский П.А. У водоразделов мысли. Ч. 1. М., 1996. 257 с.
141. Франк С.Л. Русское мировоззрение. Спб: Наука, 1996. 346 с.
142. Франкл В. Человек в поисках смысла. М.: Прогресс, 1990. 446 с.
143. Фрейд З. Психология бессознательного. - М., 1989. - 195 с.
144. Фресс П. Эмоции //Вопросы мотивации и эмоций. Вып. 1. М., 1971.
145. Фромм Э. Душа человека. - М., 1997. - С. 13-125.
146. Цукерман Г.А. Ничья земля” в возрастной психологии //Вопросы психологии, 1998, № 3. С. 49-57.
147. Цукерман Г.А. Психология саморазвития. - М., 1996. - С. 3-120.
148. Чистякова М.И. Психогимнастика. - М.: Просвещение, 1990. 126 с.
149. Швалб Ю.М. Психологические модели целеполагания. К.: Стилос, 1997. 240 с.
150. Швалб Ю.М. Развитие сознания в младшем школьном возрасте /Директор школи, № 4, 2003. С. 84-89.
151. Швалб Ю.М. Развитие целеполагания у школьников в процессе обучения //Психолого-педагогические аспекты учебного процесса в школе /Под ред. С.Д.Максименко. К.: Рад. школа, 1983. С. 66-77.
152. Швалб Ю.М. Целеполагающее сознание. Психологические модели и исследования. К.: Стилос. 151 с.
153. Шевченко Н.О. Репрезентованість емпатійних якостей у свідомості дітей //Актуальні проблеми психології. - Том 4: Актуальні проблеми генези особистості в контексті навчання і виховання /Збірник наукових статей за заг. ред. С.Д.Максименка. К: Нора-прінт, 2001. С. 177-180.