Губенко Віталій Павлович. Комплексне відновлювальне лікування периферичних невропатій з використанням ліпосомних препаратів та нейроміостимуляції

Короткий опис

Губенко Віталій Павлович. Комплексне відновлювальне лікування периферичних невропатій з використанням ліпосомних препаратів та нейроміостимуляції: дис... д-ра мед. наук: 14.01.15 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. - К., 2005

Губенко В.П. Комплексне відновлювальне лікування периферичних невропатій з використанням ліпосомних препаратів та нейроміостимуляції. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.15 нервові хвороби. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ Украіни, Київ, 2005.
Дисертація присвячена дослідженню ролі формування сполучнотканинного рубця та регенерації в ділянці пошкодження нерва в розвитку патоморфологічних змін і клінічних особливостей периферичних компресійно-ішемічних невропатій та розробці ефективних, диференційованих патогенетично та саногенетично обгрунтованих методів відновлювального лікування цих хворих.
Експериментально встановлено, що патогенетичною основою тунельних компресійно-ішемічних невропатій є не тільки демієлінізація з вторинною дистрофією аксона, що розвивається під впливом компресійно-ішемічних факторів, а й порушення нейродесмальних відношень, формування щільного сполучнотканинного рубця в ділянці компресії нерва. Використання ліпіну стимулює регенерацію та ремієлінізацію нервових волокон завдяки поліпшенню мікроваскуляризації, формування менш щільного і більш однорідного сполучнотканинного рубця та встановленню нейро-десмальних відношень у ділянці пошкодження нерва.
Використання комплексної терапії з включенням ліпіну у хворих на вертеброгенну попереково-крижову радикулопатію, синдром зап’ясткового канала, невропатію лицевого нерва забезпечує виражений позитивний вплив на ефективність лікування, що підтверджено динамікою основних клінічних ознак, вираженості больового синдрому та парезу м’язів, даних мануального обстеження, електроміографічних та реографічних показників. Запропоновано диференційоване застосування фармако-електро-кінезитерапії і ліпіну при компресійно-ішемічних невропатіях в залежності від локалізації, типу та вираженості змін в нейром’язовому апараті. Найбільш ефективним є введення ліпіну параневрально, в рухові і больові точки, зони нейродистрофії в поєднанні з електростимуляцією нейром’язового апарату і додатковим місцевим використанням інших фармпрепаратів (біостимулятори, вітаміни, прозерин). Розроблений реабілітаційний комплекс створює умови для прискорення відновлення рухових функцій, зменшує больові прояви, а поєднання розробленого методу з методиками мануальної терапії дозволяє регулювати біомеханіку хребта.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної наукової проблеми лікування та реабілітації хворих з патологією периферичної нервової системи, зокрема, компресійно-ішемічними синдромами (вертеброгенна попереково-крижова радикулопатія, синдром зап’ясткового каналу, невропатія лицевого нерва). На основі експериментальних та клініко-інструментальних досліджень визначено особливості формування сполучнотканинного рубця та регенерації нервових волокон в ділянці компресії, розвитку патоморфологічних змін і клінічних проявів периферичних компресійно-ішемічних невропатій. Підвищення ефективності лікування досягнуто шляхом розробки диференційованих патогенетично та саногенетично обгрунтованих реабілітаційних програм із поєднаним використанням ліпосомних препаратів та нейроміостимуляції.
Дані експериментальних досліджень з моделюванням тунельних компресійно-ішемічних невропатій доводять, що патогенетичною основою їх є не тільки демієлінізація з вторинною дистрофією аксона, а й порушення нейро-десмальних відношень, формування щільного сполучнотканинного рубця в ділянці компресії нерва.
Використання ліпіну на моделі експериментальної тунельної компресійно-ішемічної невропатії стимулює регенерацію та ремієлінізацію нервових волокон завдяки поліпшенню мікроваскуляризації, формування менш щільного та більш однорідного сполучнотканинного рубця в ділянці пошкодження нервового стовбура.
Клінічний перебіг периферичних компресійно-ішемічних невропатій без адекватних реабілітаційних заходів характеризується прогредієнтністю захворювання з порушенням рухових функцій і відповідною гіпотрофією, вегетативнотрофічними та чутливими розладами і больовими проявами в залежності від ступеня ураження периферичного чи спинномозкового нервів. Вираженість клінічних проявів компресійно-ішемічних невропатій залежить від тяжкості демієлінізуючого процесу, атрофії аксонів та мікроциркуляторних порушень, що підтвержується електронейроміографічними та реовазографічними даними.
Розроблений комплекс відновлювального лікування хворих з компресійно-ішемічними невропатіями з включенням ліпіну забезпечує більш виражений позитивний вплив на ефективність лікування, що підтверджується динамікою основних клінічних ознак, вираженості больового синдрому та парезу м’язів, даних мануального обстеження, електронейроміографічних та реографічних показників в порівнянні з результатами лікування в групі хворих, де застосовувалась традиційна схема.
Безпосередній вплив ліпіну на патоморфологічний субстрат хвороби має виражений ефект подвійної патогенетично і саногенетично направленої дії, що принципово відрізняється від впливу фармакологічних засобів, які застосовувались до теперішнього часу. Ліпін сприяє відновленню трофічного контролю за морфо-функціональним станом нейром’язового апарату при периферичних компресійно-ішемічних невропатіях.
Особливості застосування фармако-електро-кінезитерапії і ліпіну при периферичних компресійно-ішемічних невропатіях залежать від рівня, локалізації, типу та вираженості змін в нейром’язовому апараті. Найбільш ефективне введення ліпіну параневрально, в рухові і больові точки, зони нейроміоостеофіброзу в поєднанні з електростимуляцією нейром’язового апарату і додатковим місцевим використанням інших фармпрепаратів (антихолінестеразних препаратів, біостимуляторів, вітамінів).

Тривалість однієї процедури, курс лікування, режим та інтенсивність впливу електростимуляції, розміщення положення електродів та поєднання з фармакотерапевтичними засобами, кінезитерапевтичними методиками залежали від рівня, локалізації та функції уражених нервів, виду та вираженості змін в нервах і м’язах, вираженості рухових порушень, больового синдрому у хворих з компресійно-ішемічними невропатіями.
Застосування ліпіну та диференційованої фармако-електро-кінезитерапії в комплексному лікуванні хворих з компресійно-ішемічними невропатіями сприяє більш швидкому та вираженому відновленню функції периферичних та спинномозкових нервів, що проявляється позитивно достовірною динамікою електронейроміографічних показників нейром’язового апарату (збільшення швидкості проведення імпульсу по нерву, амплітуди М-відповіді, Н/М коефіцієнта, біоелектричної активності м’язів), показників реограми (зростання кровонаповнення, зниження тонусу судин) в порівнянні з хворими, де в комплексному лікуванні застосували ліпін з традиційною медикаментозною терапією.
Застосування розробленого комплексу з ліпіном в лікуванні хворих з вертеброгенною попереково-крижовою радикулопатією, синдромом зап’ясткового каналу, невропатією лицевого нерва запобігає прогресуванню дистрофічних змін у нейром’язовому апараті і підтримує його у робочому стані, а подальші адекватні реабілітаційні заходи (поєднання ліпіну з диференційованою фармако-електро-кінезитерапією нейром’язового апарату) стимулюють регенеративні саногенетичні процеси в периферичних нервах, що значно прискорює одужання хворих. Динаміка клінічної картини та електроміографічних даних свідчать, що запропоноване комплексне лікування стимулює регенерацію та ремієлінізацію нервових волокон, а, згідно даних реографії, нормалізує регіонарний кровообіг. Розроблений комплекс комбінованої нейром’язової терапії створює умови для прискорення відновлення рухових функцій, зменшує больові прояви, а поєднання з методиками мануальної терапії дозволяє регулювати біомеханіку хребта.
У обстежених хворих компресійно-ішемічні невропатії були в іритативній, іритативно-дефіцитній та дефіцитній стадіях розвитку переважно в вигляді скороминучої ангіопатії, що підтверджено високою ефективністю розробленого комплексу. Його використовувати найбільш доцільно на ранніх стадіях захворювання до появи незворотніх нейродистрофічних процесів у нейром’язовому апараті.