СКРИЦЬКА ТЕТЯНА ВІКТОРІВНА. Особливості клінічного перебігу рака яєчника, асоційовані з біологічними властивостями пухлинної тканини та рівнем фактора некрозу пухлин у крові хворих

Короткий опис

СКРИЦЬКА ТЕТЯНА ВІКТОРІВНА. "Особливості клінічного перебігу рака яєчника, асоційовані з біологічними властивостями пухлинної тканини та рівнем фактора некрозу пухлин у крові хворих." : Дис... канд. наук: 14.01.07 2007

Скрицька Т.В. Особливості клінічного перебігу раку яєчника, асоційовані з біологічними властивостями пухлинної тканини і рівнем фактора некрозу пухлин у крові хворих. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.07 — Онкологія. — Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Е.Кавецького НАН України, Київ 2007.
На основі результатів обстеження 383 хворих на рак яєчника (РЯ) та 50 хворих з доброякісними пухлинами яєчника проаналізовано вплив біологічних властивостей пухлини на прогресію захворювання і обґрунтовані шляхи підвищення ефективності хіміотерапії (ХТ). Встановлено, що зростання концентрації фактору некрозу пухлин-б (ФНП-б) і апоптозного індексу (АІ) при РЯ спостерігається при зростанні маси пухлини від I ст. до III ст. захворювання. При РЯ IVст. концентрація цитокіну у крові зростає, а АІ зменшується. Метилування гена р16 істотно впливає на розвиток РЯ і менш значно на прогресію цього захворювання. Показано, що активність апоптозу при РЯ залежить від віку хворих і зростає в менопаузі, а концентрація ФНП-б у крові не залежить від цих показників. У пухлинних клітинах АІ достовірно зростає у хворих клімактеричного періоду та в період менопаузи в порівнянні з репродуктивним віком. Встановлений негативний вплив цих показників на перебіг захворювання у хворих на РЯ в період менопаузи. Доведено, що рівень АІ, як і ФНП-б відіграють незначну роль в терапевтично обумовленій регресії пухлини після проведення нео-ХТ, АІ у хворих на РЯ зростає тільки після третього курсу нео-ХТ, коли зменшується об’єм пухлинної маси.

У дисертаційній роботі проаналізовані зв’язки між певними біологічними властивостями пухлинної тканини, рівнем у крові ФНП-б, АІ і частотою метилування гена р16 у пухлині та обґрунтовано підхід до покращення діагностики раку яєчників та результатів лікування хворих.

Комплексне застосування ректо-вагінального та ультразвукового дослідження, визначення рівня пухлинного маркера СА125 у крові хворих з пред’явленими скаргами і виявленням наявності сімейного раку дозволяють підвищити частоту встановлення вірних діагнозів до 92,2% та зменшити кількість невірних діагнозів на 34,7%.
Концентрація ФНП-б у крові хворих на РЯ постійно і достовірно зростає у порівнянні з цим показником у хворих на серозні доброякісні пухлини яєчника (13,4 пкг/мл). Поширеність пухлинного процесу при I ст. захворювання 15,1; II ст. 18,9; III ст. 24,3; IV ст. 26,1 пкг/мл та при переході від кістозної (16,7 пкг/мл) до кістозно-солідної (23,9 пкг/мл) і солідної (26,4 пкг/мл) форм РЯ може свідчити про участь ФНП-б в прогресії РЯ.
Частота метилування гена р16 у пухлинній тканині хворих на РЯ в залежності від стадії захворювання достовірно не відрізняється ( I cт.- 44,0; II ст. 50,0; III ст. 58,5; IV ст. 52,5%), але значно перевищує цей показник у хворих з ДПЯ (8,0%, р<0,01). Ці дані дозволяють зробити припущення, що порушення функції даного гена відіграють головну роль при розвитку РЯ і менш значну в прогресії цього захворювання.
Рівень АІ зростає при розповсюдженні РЯ: I ст. 0,93; II ст.1,07; III ст. 1,23, а при IV ст. незначно знижується до 1,14%. Зростання АІ у ДПЯ більше ніж на 0,77% свідчить про їх малігнізацію (р<0,01). Наявність або відсутність полісерозиту не впливає на рівень АІ у пухлинній тканині РЯ.
Нео-ХТ не впливає на вміст ФНП-б у крові хворих на РЯ і на АІ пухлини (ФНП-б 24,8 і 25,4 пкг/мл; АІ 1,20 і 1,18% відповідно після нео-ХТ і без неї). Регресія пухлини під дією ХТ залежить від ступеня її диференціювання: при високодиференційованій аденокарциномі регресія пухлини відбувається в основному шляхом апоптозу. Разом з тим спостерігаються поодинокі дрібні поля поєднання апоптозу і некрозу. При раку помірного ступеня диференціювання мають місце великі поля апоптозу і некрозу, а при низькодиференційованих пухлинах превалюють некротичні зміни внаслідок ХТ.
Зростання концентрації ФНП-б у крові хворих на РЯ, пов’язане із зростанням пухлинної маси, слід розглядати як несприятливий прогноз, а при зростанні АІ можна прогнозувати сприятливий прогноз. Дворічна виживаність хворих з кістозною структурою пухлини склала 66,0±6,9; кістозно-солідною 44,7±3,5 (р<0,01 в порівнянні з кістозними пухлинами) і солідною 31,6±4,3 % (р<0,01 в порівнянні з кістозними пухлинами і р<0,05 в порівнянні з кістозно-солідними пухлинами).
Тривалість ремісії має сильний кореляційний зв’язок з рівнем ФНП-б у крові (r = -0,77), мітотичним індексом (r = -0,79), кількістю некрозів у пухлині (r = -0,80), ступенем диференціювання пухлини (r = -0,81) та стадією захворювання (r = -0,85). Водночас кореляція тривалості ремісії з АІ (r = 0,58) і наявністю метилування гена р16 (r = 0,59) помірна.