Соколова Ірина Володимирівна. Теоретичні та методичні основи професійної підготовки майбутнього вчителя за двома спеціальностями на філологічних факультетах вищих навчальних закладів

Короткий опис

Соколова Ірина Володимирівна. Теоретичні та методичні основи професійної підготовки майбутнього вчителя за двома спеціальностями на філологічних факультетах вищих навчальних закладів. : Дис... д-ра наук: 13.00.04 2008

Соколова І.В. Теоретичні та методичні основи професійної підготовки майбутнього вчителя за двома спеціальностями на філологічних факультетах вищих навчальних закладів. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 Теорія і методика професійної освіти”. Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, Київ, 2008.
Дисертація містить розроблені теоретичні та методичні основи професійної підготовки майбутнього вчителя за двома спеціальностями на філологічних факультетах вищих навчальних закладів. Проаналізовано базові положення та дефініції дослідження; виокремлено та охарактеризовано етапи професійної підготовки вчителя-філолога в 1950-2007 рр.; розглянуто сучасний стан, тенденції та особливості професійної підготовки майбутнього вчителя-філолога в Україні й за рубежем; теоретично обґрунтовано концепцію, компетентнісну модель вчителя-філолога, модель його професійної підготовки за двома спеціальностями; визначено критерії та показники управління якістю на філологічних факультетах. Виявлено й обґрунтовано організаційно-методичні умови професійної підготовки майбутнього учителя за двома спеціальностями: формування всіх компонентів змісту професійної підготовки (аксіологічний, акмеологічний, праксеологічний і морфологічний) за визначеними принципами; управління якістю на філологічному факультеті згідно із принципами і функціями управління нелінійними системами; проведення маркетингових досліджень ринків освітніх послуг і праці; кредитно-модульне навчання, особистісно зорієнтовані і комунікативні форми, методи і технології самостійної, науково-дослідницької роботи студентів; неперервна педагогічна практика; запропоновано навчально-методичний комплекс для керівників структурних підрозділів, викладачів і студентів вищих навчальних закладів.

1.Теоретичний аналіз проблеми дослідження засвідчив, що в педагогічній науці й практиці вищої школи значна увага приділялася вивченню методологічних, теоретичних, методичних аспектів підготовки майбутнього вчителя. Незважаючи на світовий досвід підготовки вчителів до викладання кількох навчальних предметів у закладах освіти, професійна підготовка майбутнього вчителя-філолога за двома спеціальностями не набула комплексного, системного висвітлення на початку XXI століття. Актуальність і перспективність проблеми зумовлюються такими чинниками: інтеграцією України у світовий освітній простір і приєднанням до Болонського процесу; стандартизацією і ступневістю вищої педагогічної освіти, посиленням уваги до формування мовної та іншомовної комунікативної компетенції студентів; диверсифікацією моделей професійної підготовки майбутнього вчителя за двома спеціальностями у класичних і педагогічних університетах, педагогічних інститутах; профілізацією шкільної освіти; швидким розвитком регіональних ринків освітніх послуг і праці, що детермінують конкурентоспроможність освітніх програм підготовки вчителя-філолога у вищих навчальних закладах.
Вивчення світових тенденцій та узагальнення зарубіжного досвіду професійної підготовки майбутнього вчителя-філолога (у Болгарії, Великій Британії, Німеччині, Республіці Кіпр, Російській Федерації, США, Франції тощо) сприяло виявленню найбільш вагомих ідей, що заслуговують упровадження у вищих навчальних закладах України. Серед них найбільш доцільними є: розробка державних, галузевих і стандартів вищої педагогічної освіти на основі компетенісного підходу; використання різних траєкторій професійної багатопрофільної підготовки бакалаврів, спеціалістів, магістрів за паралельними, послідовними, інтегрованими, комбінованими, додатковими моделями; диверсифікація освітньо-професійних програм поєднаного ступеня з двох спеціальностей або двох галузей знань; подвійних ступенів у двох галузях знань, з двох спеціальностей, а також з міждисциплінарних спеціальностей або спеціалізацій; формування змісту на основі міждисциплінарної інтеграції, фундаменталізації, полідисциплінарності, професіоналізації, модульності та кредитного виміру якості.
2.Історико-педагогічний аналіз дозволив визначити та обґрунтувати основні етапи професійної підготовки вчителя за двома спеціальностями на теренах СРСР та незалежної України, які розкривають динаміку соціально-політичного розвитку країни в 50-ті роки XX-го на поч. XXI століття та відображають освітні парадигми, концепції й підходи, нормативно-методичну базу розвитку вищої педагогічної освіти, особливості професійної підготовки майбутнього вчителя-філолога за двома спеціальностями на філологічних факультетах вищих навчальних закладів, зокрема філологічної, психолого-педагогічної і методичної предметної. Виділено та охарактеризовано такі етапи:запровадженняпрофесійної підготовки майбутнього вчителя-філолога широкого профілю (1950-60 рр.);накопичення практичного досвідупрофесійної підготовки вчителів широкого профілю та подвійної кваліфікації (1971-1983 рр.);деструктуризації системипрофесійної підготовки майбутнього вчителя за двома спеціальностями в умовах кризи вищої освіти в СРСР, відсутності розроблених державних стандартів якості (1984-1991 рр.);реформуванняпрофесійної підготовки вчителя-філолога за двома спеціальностями в незалежній Україні (1991-1996 рр.), що позначено на формуванні нормативно-правової бази ступеневої підготовки і державних стандартів якості, розширені переліку філологічних спеціальностей (поєднаних, подвійних, широкого профілю), реалізації структурних моделей монорівневої, багатоступеневої і багаторівневої підготовки фахівців.
3.У дослідженні обґрунтовано сукупність базових положень і дефініцій, що складають теоретико-методологічну основу дослідження проблеми професійної підготовки майбутнього вчителя за двома спеціальностями на філологічних факультетах вищих навчальних закладів. У результаті теоретичного аналізу їх класифіковано на: дефініції дослідження проблеми професійної підготовки майбутнього вчителя, сутності і специфіки професійної підготовки майбутнього вчителя-філолога за двома спеціальностями, сучасних підходів до професійної підготовки майбутнього вчителя-філолога за двома спеціальностями, управління якістю професійної підготовки майбутнього вчителя за двома спеціальностями на філологічному факультеті. У дослідженні професійна підготовка майбутнього вчителя-філолога за двома спеціальностями характеризується системною цілісністю, динамічністю, наявністю інваріантних компонентів, ієрархічною побудовою, системоутворюючими зв'язками, суб’єкт-суб’єктним характером взаємодії, керованістю та самокерованістю у процесі навчання за поєднаними, подвійними, додатковими, паралельними або спеціальностями широкого профілю. В результаті підготовки особа здобуває подвійну кваліфікацію вчителя-філолога, в неї формується професійна компетентність.
4.Розроблена концепція професійної підготовки майбутнього вчителя-філолога за двома спеціальностями ґрунтується на базових дефініціях і положеннях дослідження; спрямована на забезпечення системної цілісності й процесуальної неперервності професійної підготовки майбутнього вчителя-філолога за двома спеціальностями та органічної єдності загального, особливого, специфічно-предметного й індивідуального в його професійній підготовці. У ній відображаються освітні парадигми (антропологічна, гуманістична, гуманітарна, культурологічна), концепції (неперервної професійної педагогічної освіти; особистісно орієнтованої освіти, плюрилінгвальної (білінгвальної) мовної освіти), підходи (аксіологічний, акмеологічний, синергетичний, особистісно-діяльнісний, компетентнісний, системний). В концепції враховано також сучасний вітчизняний і зарубіжний досвід професійної підготовки вчителя-філолога.
5.Розроблена і теоретично обґрунтована компетентнісна модель учителя-філолога (кваліфікаційний, компетентнісний, особистісний профілі) відображає загальні та спеціальні професійні знання, вміння, навички фахівця подвійної кваліфікації; особистісні якості людини, досвід соціальної і педагогічної поведінки, особистісні життєві (професійні) наміри, ідеали людини, її загальні світоглядні та науково-професійні позиції, потребу в самореалізації, самовдосконаленні, самоосвіті, самовихованні. Технологічна модель професійної підготовки вчителя-філолога за двома спеціальностями включає управлінський, технологічно-процесуальний, акмеологічно-аксіологічний компоненти. Управлінський компонент спрямовано на забезпечення структурної цілісності, змістової завершеності, неперервності та циклічності процесу за умови визначення змісту, а також врахування мікро- і макрофакторів. Технологічно-процесуальний компонент моделі враховує ступеневість підготовки за подвоєними, поєднаними спеціальностями філологічного профілю. Акмеологічно-аксіологічний компонент технологічної моделі відображає особистісний результат професійної підготовки майбутнього вчителя сформовану професійну компетентність.
6.Організаційно-методичними умовами ефективності професійної підготовки майбутнього вчителя-філолога визначено: формування всіх компонентів змісту професійної підготовки (аксіологічний, акмеологічний, праксеологічний і морфологічний) відповідно до методологічних, загальнопедагогічних і дидактичних принципів; управління якістю на філологічному факультеті згідно із принципами (методологічними, системними, технологічними) і функціями (планування-реалізація-контроль-коректування) управління нелінійними системами; проведення маркетингових досліджень ринків освітніх послуг і праці; впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу; застосування особистісно орієнтованих і комунікативних форм, методів самостійної, науково-дослідницької роботи студентів; організацію неперервної педагогічної практики з двох спеціальностей; проведення педагогічного моніторингу з метою визначення сформованості професійної компетентності майбутнього вчителя-філолога.
7.Ефективність самостійної, науково-дослідницької роботи майбутнього вчителя-філолога забезпечується: відбором і структуруванням її змісту за принципами модульності, кредитності, інтеграції, системності, врахування предметного поля спеціальності, креативності, компенсаторності, багаторівневості, варіативності, професійної спрямованості, гнучкості, доступності; суб’єкт-суб’єктною взаємодією викладачів і студентів; навчально-дослідницькою та професійно-предметною спрямованістю технологій, індивідуальних навчально-дослідницьких завдань алгоритмічного, частково-пошукового, креативного рівнів. Методика організації неперервної педагогічної практики для поєднаних та подвійних філологічних спеціальностей із предметним полем іноземна мова” передбачає зміст, операційні дії суб’єктів та очікувані результати на кожному з етапів професійної підготовки пропевдетичному, організаційно-дослідницькому, професійно-орієнтованому, науково-дослідницькому.
8.Критерії ефективності професійної підготовки майбутнього вчителя-філолога за двома спеціальностями відображають якість професійної підготовки за двома спеціальностями (як процесу)”, якість професійної підготовки за двома спеціальностями (як результату)”, управління якістю професійної підготовки за двома спеціальностями”. Критерії конкретизовано в показниках якості. У ході дослідно-експериментальної роботи доведено, що всі критерії та показники якості професійної підготовки за двома спеціальностями мають позитивну динаміку. Зокрема, спостерігаються позитивні зрушення в рівнях сформованості професійної компетентності вчителя-філолога, підготовка якого здійснювалася за двома спеціальностями.
9.Важливе значення для забезпечення ефективної професійної підготовки майбутнього вчителя за двома спеціальностями має розроблений і впроваджений навчально-методичний комплекс для керівників факультетів і кафедр, викладачів і студентів вищих педагогічних навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, що включає: програми; змістові модулі дисциплін, розроблені за вимогами кредитно-модульного навчання; положення та методичні рекомендації; нормативно-методичні документи; технології. Його зміст, спрямований на формування професійної компетентності майбутнього вчителя-філолога, управління якістю його професійної підготовки на філологічних факультетах, характеризується комплексністю й технологічною гнучкістю.
Реалізація основних положень дослідження спрямовується на якісне доповнення існуючої педагогічної практики професійної підготовки майбутнього вчителя-філолога, а також на подальший розвиток теоретичних і методичних основ в умовах інтеграції вищої освіти України в світовий і європейський освітній простори.
На основі узагальнення результатів дослідження визначено прогностичні напрями професійної підготовки майбутнього вчителя-філолога за двома спеціальностями та сформульовано рекомендації Міністерству освіти і науки України щодо підготовки конкурентоспроможних учителів-філологів подвійної кваліфікації у вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації: впровадження галузевих стандартів вищої освіти за напрямом філологія” для поєднаних і подвійних спеціальностей; формування змісту професійної підготовки за двома спеціальностями на інтердисциплінарній і міждисциплінарній основі; необхідність розробки наукового, навчально-методичного забезпечення кредитно-модульної технології організації навчального процесу.
Подальшого дослідженняпотребують: проблеми управління якістю професійної підготовки бакалаврів і магістрів гуманітарних наук; теоретичні та методичні засади компетентнісного підходу до неперервної освіти вчителя-філолога, а також маркетингових досліджень ринків освітніх послуг і праці для прогнозування напрямів підготовки вчителя подвійної кваліфікації у вищій педагогічній освіті.