Ярмола Тетяна Іванівна. Ефективність застосування амізону і локальної навколосуглобової терапії для профілактики НПЗЗ-гастропатій у ревматологічних хворих

Короткий опис

Ярмола Тетяна Іванівна. Ефективність застосування амізону і локальної навколосуглобової терапії для профілактики НПЗЗ-гастропатій у ревматологічних хворих: дис... канд. мед. наук: 14.01.36 / Івано-Франківська держ. медична академія. - Івано-Франківськ, 2004

Ярмола Т.І. Ефективність застосування амізону і локальної навколосуглобової терапії для профілактики НПЗЗ-гастропатій у ревматологічних хворих. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.36 - гастроентерологія. - Івано-Франківська державна медична академія, Івано-Франківськ, 2004.
Дисертація присвячена питанням удосконалення діагностики та профілактики гастропатій, обумовлених прийомом нестероїдних протизапальних засобів хворим на ревматизм, ревматоїдний артрит та остеоартроз.
Доведено, що детальне обстеження хворих з проведенням гастродуоденоскопії і морфологічного дослідження біоптатів підвищує виявляємість НПЗЗ-гастропатій у 4,84 рази у хворих на ревматизм, у 3,09 рази у хворих на ревматоїдний артрит і у 3,91 рази у хворих на остеоартроз.
Обґрунтована ефективність застосування амізону хворим на ревматизм та локальної навколосуглобової терапії у вигляді примочок (до складу яких входять диметилсульфоксид, диклофенак натрію, гепарин натрію і дротаверина гідрохлорид) з одночасним зменшенням перорального прийому нестероїдних протизапальних засобів хворим на ревматоїдний артрит і остеоартроз, як заходів, що без зниження ефективності лікування, зменшують несприятливий вплив НПЗЗ на слизову оболонку гастродуоденальної зони.

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення та набуло подальшого розвитку розв’язання наукової задачі діагностики, профілактики та терапії уражень гастродуоденальної зони НПЗЗ у хворих на ревматизм, ревматоїдний артрит, остеоартроз.
2. За даними ретроспективного аналізу історій хвороб ураження під впливом НПЗЗ слизової оболонки гастродуоденальної зони відзначено у 10,93% хворих на ревматизм, у 17,65% хворих на ревматоїдний артрит, у 13,61% хворих на остеоартроз, однак, детальне обстеження хворих, включаючи фіброезофагогастродуоденоскопію з біопсією слизової оболонки гастродуоденальної зони і морфологічним дослідженням біоптатів, дає змогу виявити дійсну частоту гастропатій та підвищує ступінь виявлення НПЗЗ-гастропатій у 4,84 рази у хворих на ревматизм, у 3,09 рази у хворих на ревматоїдний артрит і у 3,91 рази у хворих на остеоартроз.
3. Ендоскопічними проявами уражень слизової оболонки гастродуоденальної зони на початкових етапах прийому НПЗЗ хворими на ревматизм, ревматоїдний артрит і остеоартроз є плямиста гіперемія слизової оболонки гастродуоденальної зони, ерозивні та виразкові ураження, а морфологічним субстратом - лімфоцитарна інфільтрація слизової оболонки.
4. Розвиток та клінічний перебіг НПЗЗ-гастропатій не залежить від нозологічної форми захворювання, наявності та ступеня обсіменіння слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки Нelicobacter pylori.
5. Застосування амізону у хворих на ревматизм забезпечує усунення запального процесу, не поступаючись за протизапальним ефектом диклофенаку натрію, та не здійснює у процесі лікування пошкоджуючого впливу на слизову оболонку гастродуоденальної зони.
6. У хворих на ревматоїдний артрит та остеоартроз локальна навколосуглобова терапія у вигляді примочок, до складу яких входить диметилсульфоксид, диклофенак натрію, гепарин натрію і дротаверина гідрохлорид, з одночасним зменшенням дози перорального прийому НПЗЗ, дозволяє без зниження ефективності терапії зменшити несприятливий вплив НПЗЗ на слизову оболонку гастродуоденальної зони на 30,99% у хворих на ревматоїдний артрит та на 30,64% у хворих на остеоартроз.