Комплексна оцінка і прогнозування еколого - гідрогеологічного стану Червоноградського вугільного регіону в умовах експлуатації та закриття шахт

summary

У вступі обґрунтовано актуальність роботи, сформульовано мету та задачі досліджень, наукову новизну, практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі виконано аналіз еколого-гідрогеологічного стану Червоноградського регіону. Історія розвитку гідрогеологічних досліджень в регіоні розпочата у 1948 р. його першовідкривачем і дослідником М.І. Струєвим. З широким проведенням пошукових робіт на кам’яне вугілля гідрогеологічні дослідження проводились у 1948-1953 рр. Повстяним Н.М., Голодом Н.А., Шпаковим В.Б., Усиковим І.Д., Шестопавловим В.М. та ін.

На першому етапі інтенсивного розвитку Львівсько - Волинського басейну питанням техногенного впливу вуглевидобутку на стан довкілля практично не приділялось уваги. Перший відчутний вплив на екологію регіону відбувся на стадії геологорозвідувальних робіт у 50 - 60 роках.

У зоні впливу вугільних підприємств Чевоноградського регіону виділяють четвертинний, сенонський, юрський та карбоновий водоносні горизонти. Існуючі технології видобутку вугілля призводять до порушень земної поверхні і, як наслідок, виникає прямий гідравлічний вплив на забруднення всіх чотирьох ізольованих водоносних горизонтів та просідання і заболочення денної поверхні землі. Іншим суттєвим фактором техногенного впливу на гідрогеологію регіону є утворення породних відвалів – великого об’єму пустих порід на поверхні шахт, що сформований у період з 1960 р. по 2003 р. і досягає для різних шахт від 1 до 4 млн.м³. За 14-35 років в результаті складування гірських порід, їх взаємодії між собою та атмосферними опадами і киснем відбулися значні зміни хімічного складу відвальних порід з утворенням шкідливих хімічних сполук і їх техногенним впливом на ґрунти і підземні води.

З закриттям двох шахт екологічна ситуація регіону ще більше ускладнюється в зв’язку з підйомом ґрунтових вод та підтопленням і заболоченістю просівшої денної поверхні (мульди зрушення), а також з відсутністю “свіжої” підсипки териконів, їх значного зволоження атмосферними опадами і утворення техногенних водоносних горизонтів за рахунок інфільтраційних потоків концентровано забруднених вод. У зв’язку з цим виникла необхідність дослідження закономірностей розвитку процесу техногенного впливу на довкілля та розробки рекомендацій по запобіганню негативної дії вуглевидобутку на екологічний стан регіону.

У другому розділі експериментально досліджуються фактичні рівні забруднення поверхневих і підземних вод та міграція забруднюючих речовин в масивах порід. Встановлено, що одним із основних забруднювачів регіону є вугільна промисловість. З’ясовано, що при існуючих технологіях вуглевидобутку і одночасного існування як діючих, так і закритих шахт, факторами техногенного впливу на навколишнє середовище є просідання земної поверхні в зонах підробки (мульди осідання), формування відвалів шахтних порід, скиди шахтних вод в поверхневі водні системи (після освітлення в ставках-накопичувачах), захоронення відходів збагачення вугілля в шламосховищах, створення відвалів золи при спалюванні вугілля на шахтних котельнях.

Дослідження процесу формування відвалів, як суб’єкта техногенного впливу на довкілля регіону, свідчать, що в результаті міграції забруднюючих складових у масивах породних відвалів, їх взаємодії з атмосферними опадами та киснем в поверхневій зоні цих масивів пірит окислюється до лимоніту з утворенням значної кількості сірчано – кислих розчинів, які потрапляють у поверхневі та грунтові води. При цьому водневий показник грунтової води зміщується в кислотний бік.