Перший розділ дисертації присвячено визначенню теоретичних засад формування ФГК у майбутніх викладачів: окреслено зміст ФГК у студентів-мовників, розглянуто лінгвістичні та психологічні передумови формування ФГК використанням НКП та визначено вимоги до НКП з ФМ.
Так, у контексті професійно орієнтованого навчання студентів до змісту формування ФГК включено декларативні та процедурні граматичні знання, процедурні методичні знання, граматичні навички та вміння використовувати сформовані навички в мовленнєвій діяльності. Відповідно до принципів комунікативного підходу (оволодіння ФГК має відбуватися в процесі мовленнєвої діяльності: її рецептивними та репродуктивними видами) ми дослідили формування ФГК на прикладі ГС Subjonctif у писемному мовленні, оскільки письмо виступає як «загальний закріплювач» (І.О.Грузинська), який, як жоден інший вид мовленнєвої діяльності, сприяє оволодінню мовним матеріалом, а також розвитку навичок та вмінь у всіх інших видах мовленнєвої діяльності. Тому до цілей, заради яких навчають письма у ВНЗ, входить використання письма як засобу розвитку інших видів мовленнєвої діяльності, засобу накопичення мовного матеріалу для усно- й писемномовленнєвого спілкування (О.Б.Тарнопольський). Відповідно до вимог типової програми для ІІ курсу ми обрали написання рекламних повідомлень, які відносяться до креативного письма як особливого виду академічного письма (О.Б.Тарнопольський), що має на меті не тільки розвиток у студентів умінь творчого, продуктивного мовлення, а й підвищення ефективності навчання ФМ, зокрема ефективності оволодіння ФГК у писемному мовленні.
Лінгвістичним підґрунтям формування ФГК обрано принципи лінгвістики (граматики) тексту (І.Р.Гальперин; О.І.Москальская), які знайшли своє відображення у відборі та організації мовно-мовленнєвого матеріалу для формування ФГК у писемному мовленні. Граматика тексту ґрунтується на такій засаді, що мовленнєва комунікація є одним із видів діяльності людини, а її продуктом є текст. Для методики формування ФГК важливим є той факт, що текст виступає як складне явище завдяки тому, що він є одночасно і одиницею мови, і витвором мовлення, в ньому відбувається злиття і суто мовних ознак, які відображають закономірності структурної організації, і мовленнєвих, які відображають закономірності мовленнєвої комунікації. Переваги формування ФГК у студентів з урахуванням принципів лінгвістики (граматики) тексту полягають у застосуванні когнітивного підходу до навчання, в можливості опанування ГС у контексті, а також в навчанні граматики за принципом від цілого тексту до окремих ГС. Зокрема, формування ФГК за допомогою рекламних текстів не обмежується набуттям тільки лінгвістичної компетенції, а й поширюється на контекстуальні та невербальні аспекти мовлення, враховуючи також ситуації комунікації у всіх їхній різноманітності. При формуванні ФГК перевага надається індуктивному методу: презентація на занятті ГС розпочинається із спостереження за висловлюваннями, які ілюструють цю ГС, а потім формулюється саме правило на основі спостереження, формулювання гіпотези, експерименту та аналізу отриманих результатів (H.Portine).
У контексті особистісно-діяльнісного підходу узагальнено закономірності психічного та вікового розвитку студентів ІІ курсу, їхні індивідуально-психологічні характеристики, вагомі для формування ФГК. Так, нами встановлено, що успіх учіння студента пов’язується насамперед з рівнем розвитку його когнітивної сфери. Кожний студент має свій індивідуальний тип пізнання, якому відповідає певний стиль учіння, що ми врахували при розробці комп’ютерних вправ для навчання ГС Subjonctif, виконання яких сприяє активізації різноманітних типів пізнавальної діяльності студентів.
У контексті інформатизації навчального процесу в мовному ВНЗ обґрунтовано переваги використання НКП для формування ФГК. Проте, проаналізувавши 12 НКП з ФМ, ми дійшли висновку, що їхній зміст не відповідає програмним вимогам до формування ФГК у студентів-мовників, що зумовило потребу в створенні нами авторської НКП “ViveleSubjonctif!”, яка відповідає технічним, ергономічним, психолого-дидактичним і методичним вимогам до НКП (А.М.Бовтенко) та враховує програмні вимоги до рівня сформованості ФГК у студентів ІІ курсу. Так, технічні вимоги передбачають відповідність НКП технічному стандарту й використання всіх можливостей електронних засобів навчання. Ергономічні вимоги пов’язані з такими характеристиками як дизайн інтерфейсу (кольори, розмір шрифту, розташування інформації на екрані тощо) та зручністю НКП у користуванні. Психолого-педагогічні вимоги реалізуються у відповідності навчального матеріалу принципам наочності, активності, проблемності, забезпечення індивідуальної траєкторії учіння студента, комунікативної спрямованості навчання, свідомості у засвоєнні матеріалу, домінуючої ролі вправ; методичні вимоги – в можливості вибору студентом послідовності, обсягу й темпу роботи з НКП, а також виходу з неї в будь-який момент.
У другому розділі дисертації розглянуто процес відбору й організації мовно-мовленнєвого матеріалу, описано етапи формування у студентів ФГК, представлено розроблений комплекс комп’ютерних вправ, запропоновано модель організації навчального процесу з формування ФГК в умовах кредитно-модульної організації навчального процесу.
У контексті комунікативного підходу мовно-мовленнєвий матеріал для формування ФГК організовано з урахуванням двох основних принципів: ситуативності, який передбачає здатність певної ГС обслуговувати комунікативні ситуації, та функціональності, що забезпечує вибір граматичних засобів для реалізації комунікативних актів у конкретній ситуації спілкування (Е.И.Пассов). Ми виділили ті мовленнєві акти, які реалізуються за допомогою ГС Subjonctif у комунікативних ситуаціях і які передбачені типовою програмою для продуктивного використання студентами ІІ курсу (наприклад, висловлення бажання, сумніву, необхідності; надання емоційної оцінки події; вираження мети, поступки, спонукання, очікування тощо (В.Г.Гак; M.Levy; J.Popin; O.Soutet).
Аналіз наукової літератури з проблем відбору текстів як навчального матеріалу став підґрунтям для виділення таких критеріїв відбору рекламних матеріалів (статичних та динамічних) для формування ФГК: функціональність; автентичність; соціокультурна цінність; інформативність (новизна й комунікативна цінність); практична цінність; адаптованість до навчального процесу (композиційно-мовленнєва форма, тематичність, мовний матеріал та обсяг тексту).
Відповідно до каналу сприйняття інформації виділено три основних види реклами (Т.В.Карамышева, А.И.Иванченко): 1) аудіореклама (виключно слуховий канал: радіоролик); 2) візуальна реклама (виключно зоровий канал) двох різновидів: графічне текстове рекламне повідомлення та ілюстративний плакат, або їх поєднання (іконографічні матеріали); 3) телереклама (слуховий і зоровий канал: відеоролик). У межах НКП задіяно два останніх види реклами: візуальна реклама та телереклама (або відеореклама).
Для навчання ГС Subjonctifстудентів ІІ курсу ми відібрали 60 відеореклам з французьких телеканалів TV5, КТО, FRANCE2 та FRANCE 3, а також 120 візуальних реклам з періодичних видань за 1999-2008 рр. З метою створення зразка мовлення (ЗМ) (презентації ГС у мовленнєвому контексті) використано переважно відеорекламу, яка інтегрує одразу такі компоненти як аудитивне та зорове сприйняття, що забезпечує ситуативний контекст вживання ГС Subjonctif, демонструючи при цьому мовленнєву й немовленнєву (жести, міміка) поведінку мовців. Основним критерієм відбору тут виступив мовний критерій (обов’язкованаявність ГСSubjonctif). З метою створення смислової опори для побудовиписьмового висловлювання студентів переважно використано візуальну рекламу (основний критерій відбору – тематичний) з мовленнєвим завданням написати телеверсію або слоган для запропонованого товару, використовуючи ГС Subjonctif.
