Бесплатное скачивание авторефератов |
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ! |
Увеличение числа диссертаций в базе |
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов |
Доставка любых диссертаций из России и Украины |
Каталог авторефератов / ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ / Психология труда в особых условиях
Название: | |
Тип: | Автореферат |
Краткое содержание: |
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ У першому розділі – «Психологічні засади дослідження негативних емоційних станів водіїв автомобільного транспорту»– проаналізовано ґенезу проблематики психічних станів у зарубіжній і вітчизняній психології, опрацьовано типологію негативних емоційних станів водіїв автотранспорту в екстремальних умовах їх професійної діяльності, а також визначено сучасний стан дослідження негативних емоційних станів особистості водіїв автотранспорту. На підставі результатів аналізу психологічної літератури ми зробили висновок про те, що поняття «психічний стан» з моменту його появи зазнало значних змін, пов’язаних як із розширенням сфери його застосування, так і великою мірою – з фундаментальним вивченням різноманітних аспектів цієї категорії – причинності, регуляції, детермінації, вияву. Психічні стани – Психічний стан є компонентою функціонального стану водіїв автотранспорту, що може зазнавати суттєвих змін у зв’язку з впливом на організм професійної діяльності в умовах дії стрес-факторів. Наразі, негативні емоційні стани особистості водія автотранспорту Під екстремальною ситуацією (у професійних межах діяльності водіїв автотранспорту) умовно розуміють будь-яке сполучення компонентів зовнішнього середовища, що характеризуються такими ознаками: безпосередньою загрозою фізичного або морального збитку водіям автотранспорту; опосередкованими соціальними загрозами (правові санкції, матеріальний збиток, можливі наслідки фахових неуспіхів тощо); опосередкованою загрозою особистої смерті. Дослідження негативних емоційних станів особистості водіїв автотранспорту ґрунтувалось на таких положеннях: про особистість як суб’єкта професійної діяльності (І. Зязюн, Г. Костюк, С. Максименко); психологічних закономірностей праці (В. Зінченко, Б. Ломов, К. Платонов, М. Томчук та ін.); діагностики якостей особистості з урахуванням вимог професійної діяльності (О. Саннікова, Л. Собчикта ін.); діяльності в особливих умовах (О. Матеюк, Є. Потапчук, В. Стасюк та ін.); психічної, соціально-психологічної адаптації З’ясовано, що після виконання професійних завдань, залежно від ефективності їхнього виконання й змісту, водії автотранспорту можуть переживати різні психічні стани: від глибокого задоволення від успішно виконаного завдання, високого морального підйому й готовності продовжувати діяльність до самовпевненості, самозаспокоєності, зниження пильності, втоми, апатії, фрустрації тощо. Визначено, що характерними негативними емоційними станами водіїв автотранспорту в умовах здійснення ними професійної діяльності є тривога, фрустрація, астенія, монотонія тощо. Особливою з них є психічна напруженість, яка значною мірою визначає ефективність виконання водіями автотранспорту професійних завдань і виникнення професійних психічних травм. Таким чином, під час організації системи моніторингу працездатності водіїв автотранспорту необхідним є контроль за їхнім психічним станом на різних етапах професійної діяльності, у тому числі перед рейсом, безпосередньо у процесі його й після виконання складних професійних завдань. Найважливішими чинниками, що запобігають виникненню негативних психічних станів у водіїв автотранспорту, є формування і розвиток у них відповідальності, самоконтролю, мужності, наполегливості, самокритичності, інтелектуальної активності й інших позитивних етичних, характерологічних, інтелектуальних і психофізіологічних якостей, а також оволодіння методами психічної саморегуляції (аутогенне тренування тощо). У другому розділі – «Негативні емоційні стани водіїв автотранспорту Розглянуто основні типи психологічних захистів (за класифікацією R. Plutchik), що описано у більшості психологічних концепцій, які розробляють питання теорії психозахисної поведінки: зміщення (заміщення); заперечення; пригнічення (витіснення); регресія; проекція; інтелектуалізація (раціоналізація); сублімація; реактивне утворення (гіперкомпенсація); компенсація. Визначено, що факт тривалого перебування в особливих умовах професійної діяльності, пов’язаних із певним рівнем смертельної небезпеки, є потужною екстраординарною психічною травмою, наслідки якої можуть виявлятись у різних формах упродовж тривалого періоду після виходу з екстремальної ситуації. Одним із таких порушень, на нашу думку, є зниження соціально-психологічної адаптації особистості, яка розглядається як базова передумова загальної соціальної адаптації водіїв автотранспорту. В основі цього стану є такі механізми психозахисної поведінки: підвищена рухова активність; агресія; апатія, психічна регресія, вживання алкоголю та наркотичних засобів. На нашу думку, ці психозахисні механізми є основними чинниками формування дезадаптивних стратегій поведінки особистості водіїв автотранспорту у період реадаптації. Аналіз наслідків негативних емоційних станів може проводитись із використанням розробленого нами алгоритму: травматичний епізод; вторинні стреси; активізація психозахисних форм реагування (визначення провідного типу психологічних захистів, ступеня його інтенсивності, а також загального рівня напруженості психозахисної поведінки); формування і посилення виявів негативних емоційних станів (діагностика негативних емоційних станів; виявлення ознак, що спричиняють найбільше занепокоєння у самого водія та його близьких; з’ясування, коли і як уперше з’явились ознаки, що впливають Результати проведеного нами аналізу наукової літератури з проблеми впливу психозахисних механізмів на адаптацію особистості до постекстремальних умов діяльності дають змогу розглядати Его-захисні реакції як одну з детермінант реалізації дезадаптивних форм поведінки водіїв автотранспорту. Деструктивне використання психологічних захистів не знімає внутрішніх суперечностей і не дає змоги вирішувати зовнішні конфлікти. Для дослідження наслідків негативних емоційних станів водіїв автотранспорту та рівня їх особистісної тривожності було сформовано групу Доведено, що найважливішою психологічною умовою досягнення оптимальних психічних станів у осіб з ознаками негативних емоційних станів є використання адекватних методів їх корекції. Саме тому для психокорекції негативних емоційних станів водіїв автотранспорту за особливих умов їх професійної діяльності нами було вибрано аутогенне тренування (АТ), оволодіння прийомами якого має два головні ефекти: зняття емоційної напруженості (заспокоєння) і прискорення відновлювальних процесів різних рівнів (відновлення). До пошуку і застосування спеціальної техніки, що допомагає подолати ознаки негативних емоційних станів, ми підходили з позиції тренінгу відповідних навичок. Це означає, що представлених тут способів подолання ознак негативних емоційних станів можна навчитися так само, як і будь-яких інших навичок. Розуміння того, як ситуація впливає на стресову реакцію, допомагає у виборі стратегій подолання ознак негативних емоційних станів, Таким чином, основною функцією Его-захисних механізмів є зниження емоційної напруженості з метою збереження цілісності структури особистості і позитивного образу «Я». Активізація психологічних захистів відіграє значну роль у процесі соціально-психологічної та інтрапсихічної адаптації особистості. Найважливішою психологічною умовою досягнення оптимальних психічних станів у осіб з ознаками негативних емоційних станів є використання адекватних методів їх корекції, наприклад, розробленої автором програми психокорекції негативних емоційних станів водіїв автотранспорту, які перебували в особливих умовах професійної діяльності. У третьому розділі – «Емпіричне дослідження реалізації програми психокорекції негативних емоційних станів особистості водіїв автотранспорту» – проаналізовано результати реалізації програми психокорекції негативних емоційних станів водіїв автотранспорту, які перебували в особливих умовах професійної діяльності та розроблено практичні рекомендації водіям автотранспорту щодо психокорекції негативних емоційних станів за особливих умов їх професійної діяльності. Результати, що були одержані автором під час експериментальної роботи, дали змогу зробити висновок про значний вплив на нервово-психічну стійкість (НПС) водіїв автотранспорту таких психологічних феноменів як: рівень внутрішнього локусу контролю, сформованість смисложиттєвих орієнтацій, деяких типів домінуючих стосунків до навколишніх і задоволеність діяльністю. Водії автотранспорту, які входили до вибірки, розрізнялись за ознаками: постійність (непостійність) пари, основний водій-напарник, вік. Наприклад, У групі водіїв автотранспорту, які працюють у непостійних парах, залежності відрізняються. З одного боку, як і у попередньому випадку НПС значимо позитивно корелює із загальною інтернальністю (r=0,55) та її складовими: інтернальністю в професійній діяльності (r=0,61), інтернальністю Аналіз цих результатів засвідчує, що на відміну від груп, виділених на основі постійності екіпажу, у цьому випадку однозначності переваги середніх значень не виявилось. Так, у групі напарників кращими є середні показники Результати аналізу коефіцієнтів кореляції, що були розраховані за результатами дослідження респондентів цих груп, підтвердили загальну гіпотезу про залежність НПС від цих психологічних феноменів, а також виявили деякі відмінності у водіїв автотранспорту, що входять у різні групи. У групі напарників наявні позитивні кореляції за усіма методиками, при цьому, вони є більш значущими. Так кореляція з рівнем внутрішнього локусу контролю r=0,54, його складовими: інтернальністю у професійній діяльності Як зазначалося вище, після проведення АТ з ЕГ було здійснено другий контрольний зріз результатів. Результати аналізу особистісної тривожності до і після АТ за шкалою Ч. Спілбергера-Ю. Ханіна (табл. 1) показали зменшення кількісного показника високого і середнього рівнів особистісної тривожності,
|