| Краткое содержание: | ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначені об’єкт, предмет, мета й завдання дослідження, висвітлені наукова новизна та практичне значення роботи.
У першому розділі «Проблема взаємозв’язку ефективності професійної діяльності командирів відділень військових пожежних підрозділів та їх психологічних особливостей» розглядаються: проблема впливу професійної діяльності на особистість, стресові фактори професійної діяльності командирів військових пожежних підрозділів, підходи до концептуалізації ефективності професійної діяльності, чинники її формування та критерії ЕПД КВВПП.
Розглядаються чотири основні підходи до визначення поняття ЕПД: ототожнення поняття ЕПД з поняттями результативність та продуктивність;. зведення поняття ЕПД до об’єктивних, предметно-технологічних показників (якість, надійність, оптимальність, працездатність та коефіцієнт корисної дії); нівелювання поняття ЕПД та заміна його поняттям успішності; визначення ЕПД через сукупність об’єктивних та суб’єктивних показників. Встановлено співвідношення понять, представлених у даних підходах: результативність ≥ ЕПД > продуктивність; ЕПД більш широке поняття і не може бути зведене до предметно-технологічних показників; ЕПД є складовою успішності; для визначення рівня ЕПД необхідна оцінка об’єктивних та суб’єктивних показників. ЕПД можна визначити як складову частину успішності фахівця, сукупність об’єктивних предметно-технологічних показників та витрат і самооцінки як суб’єкта праці, яка опосередковано детермінується зовнішніми умовами діяльності через психологічні особливості фахівця.
Запропоновано модель диференціації умов діяльності у двомірному просторі за інтенсивністю та частотою прояву екстремального фактора. На основі даної моделі запропоновано визначення надзвичайних умов діяльності, як умов праці, які характеризуються раптовою дією високо інтенсивних екстремальних факторів, що представляють потенційну небезпеку для здоров’я та життя працівника, а також загрозу для здоров’я та життя інших людей або збереження матеріальних цінностей. Проведено психологічний аналіз умов діяльності КВВПП, які можна класифікувати як особливі умови діяльності під час несення повсякденної військової служби та надзвичайні – під час гасіння пожеж на вибухонебезпечних сховищах озброєння.
Виділено три підходи до визначення головних критеріїв ЕПД: об’єктивний, об’єктивно-суб’єктивний та суб’єктивний, які відрізняються співвідношенням кількісних та якісних підрахунків матеріальних та психологічних показників досягнення ЕПД. На основі аналізу керівних документів та враховуючи експертну думку було виділено ділові критерії оцінки ЕПД КВВПП, які були поділені на теоретичні (загальні знання за дисциплінами пожежної безпеки, знання характеристик військового об’єкту і підпорядкованого відділення) та практичні (критерії часу і критерії правильності виконання (загальні та поетапні)). До психологічних (суб’єктивних) критеріїв ЕПД КВВПП можна віднести систему відношень до діяльності в надзвичайних умовах, яка складається з чотирьох блоків: професійна реалізація, стратегії професійної поведінки, професійна витривалість, визначення себе у колективі. За результатами досліджень особистісні фактори військового керівника визначають ефективність його управлінської діяльності, тобто детермінують психологічні особливості ЕПД. Для визначення психологічних особливостей ЕПД необхідно визначення суб'єктивних (системи відношень до діяльності) критеріїв та їх зв’язку з об'єктивними критеріями, а також визначення психологічних особливостей фахівців, які здійснюють професійну діяльність.
У другому розділі «Організація і методи дослідження» розкрито алгоритм дослідження, характеристика досліджуваних груп та обґрунтовано методи дослідження.
Вибірка, на якій проводилося дослідження, представлена КВВПП. Загальна кількість обстежуваних – 342 військовослужбовці, з них 188 військовослужбовців строкової служби та 154 військовослужбовці служби за контрактом, які пройшли програму підготовки та перепідготовки на посаду КВВПП у Навчальному центрі служби пожежної безпеки Збройних Сил України та мають досвід роботи за спеціальністю, гасіння пожеж на військових і цивільних об’єктах, та бойового чергування на навчально-тренувальному комплексі. Середній вік досліджуваних складає 20,9 років. В дослідженні брали участь КВВПП строкової та контрактної служби, яким незважаючи на різний професійний досвід та соціально-демографічні показники, висуваються однакові вимоги до виконання функціональних обов’язків.
Для визначення рівня ЕПД КВВПП використовувався метод експертної оцінки. В зв’язку з тим, що професійна діяльність КВВПП відбувається в надзвичайних умовах, експертна оцінка проводилася підчас імітації гасіння пожеж на сховищі боєприпасів з залученням експертів: командирів пожежних рот, командирів пожежних взводів та викладачів пожежних дисциплін, які мають досвід гасіння військових пожеж різної складності. При такому підході зменшується вплив на експертну оцінку міжособистісних взаємин, які склалися між керівництвом та КВВПП, та які мають відношення до оцінки успішності професійної діяльності. Підраховувався інтегральний показник об’єктивного критерію ЕПД, на основі результатів оцінки експертами дев’яти теоретичних критеріїв та шістнадцяти практичних критеріїв. Значущість відмінностей у рівні ЕПД між групами перевірялася за допомогою t-критерію Стьюдента. Відмінності є статистично значущими між всіма групами – p ≤ 0,01.
У подальшому КВВПП було розподілено на шість груп у залежності від рівня інтегрального показника об’єктивного критерію ЕПД та форми служби (строкова чи контрактна). Проведено контент-аналіз з подальшою факторизацією результатів, на основі якого розроблено модель ключових психологічних особливостей, які впливають на ЕПД КВВПП та запропоновано комплекс психодіагностичних методик для визначення психологічних особливостей ЕПД КВВПП у сферах: просторового інтелекту, емоційно-регуляторній, мотиваційно-потребовій та комунікативній. Застосовані математико-статистичні методи обробки результатів дослідження: перевірка достовірності відмінностей залежних та незалежних вибірок, методи багатовимірної статистики.
Розроблено методику «Незакінчені речення» для діагностики системи відношень до діяльності в надзвичайних умовах, яка виступає психологічним критерієм ЕПД, у представників ризиконебезпечних професій. Визначено питання, які не сприяють внутрішній узгодженості методики. Розраховано надійність методики методом розщеплення. Для всієї методики вона дорівнює 0,82 – високий рівень надійності методики. Також для перевірки надійності – внутрішньої узгодженості розраховано коефіцієнт Альфа Кронбаха для шкал методики, який дорівнює 0,77 – достатній рівень надійності. Визначено емпіричну валідність методики, яка дорівнює 0,51 при рівні значущості 0,05. Це свідчить про те, що методика має хороший коефіцієнт валідності. За допомогою факторного аналізу було виявлено, що всі чотири блоки методики формують один фактор системи відношень до діяльності в надзвичайних умовах, на діагностику якого направлена методика. Емпіричний розподіл результатів методики значущо не відрізняється від нормального, що свідчить про репрезентативність вибірки. Проведено стандартизацію результатів методики та створена таблиця переведення сирих балів у шкалу стенів. Встановлено статистично достовірні розбіжності між групами з різною ЕПД як КВВПП строкової так і контрактної служби, за усіма складовим системи відношення до діяльності, що в свою чергу дає можливість визначити зв’язок між об’єктивним та суб’єктивним критеріями ЕПД КВВПП як строкової, так і контрактної служби.
У третьому розділі «» подано результати багатовимірного дослідження психологічних особливостей КВВПП, які визначають психологічні особливості ЕПД та її особливостей в залежності від форми служби.
На основі контент-аналізу керівних документів і експертної думки, та подальшого факторного аналізу отриманих результатів, розроблено модель ключових психологічних особливостей, які впливають на ЕПД КВВПП, яка включає чотири блоки психологічних особливостей: емоційно-регуляторну сферу (стійкість до впливу стрес-факторів, емоційно-вольовий контроль, висока адаптивність, поведінкова регуляція, активне та адекватне подолання складних ситуацій, здатність до відображення та ефективної переробки емоційних вражень, позитивний емоційний стан); мотиваційно-потребову сферу (спрямованість на військову службу, мотивованість на досягнення успіху, прагнення досягти високих професійних результатів); просторовий інтелект (розвинутість орієнтації у просторі, здатність приймати рішення в умовах дефіциту часу й інформації) та комунікативну сферу (здатність впливати на підлеглих, комунікативна компетентність, готовність до співробітництва).
Виявлено відмінності у психологічних особливостях емоційно-регуляторної сфери КВВПП строкової та контрактної служби з різним рівнем ЕПД. КВВПП контрактної служби з низьким рівнем ЕПД в порівнянні з КВВПП строкової служби характеризуються вищим рівнем адаптаційного потенціалу (U=11116,000; p<0,01). При цьому низька ЕПД КВВПП строкової служби є наслідком поганого регулювання своїх емоцій та відчуття дезадаптації у незвичних умовах. В свою чергу зниження ЕПД у КВВПП контрактної служби пов’язане з недооцінкою значимості проблемної ситуації та ігноруванням заходів безпеки.
КВВПП контрактної служби з середнім рівнем ЕПД в порівнянні з військовими-пожежними строкової служби характеризуються кращою адаптованістю та пасивнішою долаючою поведінкою: асертивні дії (U=12621,000; p<0,05) та непрямі дії (U=12592,500; p<0,05). Це пов’язано з прагненням КВВПП контрактної служби суворіше контролювати емоції, не виявляти «слабкості» та «тримати удар» в стресовій ситуації, при цьому не брати на себе велику кількість зобов’язань, що може блокувати досягнення вищого рівня ефективності. КВВПП строкової служби характеризуються прагненням до активнішої долаючої поведінки, намагаючись таким чином досягти результативності своїм натиском, при цьому підвищенню рівня ефективності може заважати відсутність гнучкості в діях.
КВВПП строкової служби з високим рівнем ЕПД в порівнянні з КВВПП контрактної служби характеризуються вищим рівнем агресивності долаючої поведінки (U=12238,500; p<0,05). У КВВПП строкової служби спостерігається прагнення до високої результативності за рахунок примусового нав’язування своєї думки іншим.
Встановлено характер взаємозв’язку ЕПД КВВПП з параметрами регуляторної сфери. Структурна модель регуляторної сфери КВВПП строкової служби включає три кластери: уникнення психотравмуючої реальності, недиференційований копінг, адаптивна поведінка. Дані наведено на рис. 1.
КВВПП строкової служби сприймають стресову ситуацію як загрозливу та відчувають труднощі при виборі коректних поведінкових стратегій, при цьому ЕПД досягається завдяки вдалому використанню раніше засвоєних знань та сформованих навичок. Кластери уникнення психотравмуючої реальності та недиференційований копінг в подальшому стали мішенями тренінгу. |
