Фонові знання як засіб поглибленого вивчення художнього твору в шкільному курсі зарубіжної літератури

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, методи та етапи дослідження, викладено концептуальні положення, сформульовано гіпотезу, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення дослідження, відображено апробацію та впровадження здобутих результатів.

У першому розділі – “Фонові знання як засіб методичної реалізації краєзнавчого та етнокультурологічного принципів у процесі вивчення шкільного курсу зарубіжної літератури“ - конкретизується, поглиблюється та дістає визначення методичний термін “фонові знання “, простежується і досліджується проблема теоретичного осмислення і практичного застосування фонових знань (О. С. Ахманова, Є. М. Верещагін, В. Г. Костомаров) з погляду комунікативної функції мови.

Фонові знання в дисертації розглядаються як методичний термін. З такого погляду – це наукові систематичні знання, що мають інформаційно-культурологічний характер, не завжди прямо пов’язані з художнім текстом, які повинні бути відомі читачеві й автору, щоб між ними відбувся діалог, оскільки читання художнього твору – це своєрідний діалог між читачем і автором.

У першому розділі роботи аналізуються підстави для виникнення та утвердження двослівного терміна “фонові знання”, дається класифікація фонових знань з погляду їх виникнення і функціонування, простежується залежність змісту фонових знань від художнього тексту, показано змістову та функціональну відмінності фонових знань від коментаря і міжпредметних знань.

Обґрунтовано і доведено думку про те, що фонові знання відповідають основним методологічним та методичним принципам вивчення літератури в школі, випливають з них і взаємозв’язані з ними.

Вивчено стан дослідженості проблеми фонових знань в історії, теорії та практиці методики зарубіжної літератури (В. В. Гладишев, М. С. Дубинська, А. Д. Жижина, М. Г. Качурин, В. Г. Маранцман, Л. Ф. Мірошниченко, Д. К. Мо-тальська, Є. А. Пасічник, З. Я. Рез, Л. А. Сімакова, Ю. І. Султанов, М. В. Черке-зова). Здійснено аналіз шкільних підручників і посібників з літератури минулих років і діючих з метою з’ясування використання різних видів фонових знань. У результаті аналізу виявлено, що фонові знання знаходили й знаходять застосування у навчальних виданнях з української, російської та зарубіжної літератур. При цьому їх використання залежить від виду та вікового призначення навчального видання.

У контексті дисертаційного дослідження здійснено аналіз наукових праць, присвячених психолого-педагогічному вивченню процесу літературного розвитку школярів за показниками їхніх читацьких здібностей (Л. С. Виготський, Л. Г. Жабицька, Н. Д. Молдавська, Є. А. Пасічник, М. О. Рибнікова, Л. А. Сіма-кова, Н. А. Станчек та ін.). З’ясовано психолого-педагогічні передумови й основні закономірності сприйняття фонових знань учнями 5-11-х класів. Ця проблема розв’язується в дисертаційному дослідженні шляхом осмислення і конкретизації вікових психологічних домінант читацького сприйняття як чинників, що стимулюють прагнення учнів до свідомого, глибокого розуміння художнього твору за допомогою фонових знань на кожній стадії їхнього літературного розвитку: молодші підлітки (10-12 років, 5-7 класи) - наївно-реалістичне; старші підлітки (13-14 років, 8-9 класи) - образне; період ранньої юності (15-17 років, 10-11 класи) - дистанційоване сприйняття.