Підвищення ефективності процесу розрізки труб абразивними кругами з різальними бічними поверхнями

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ 3МІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність роботи, сформульовані мета і задачі досліджень, визначена наукова новизна роботи та практичне значення отриманих результатів. Наведено інформацію про апробацію, структуру та обсяг роботи, особистий внесок автора в роботу.

У першому розділі проведено аналітичний огляд літературних джерел та аналіз відомих результатів теоретичних і експериментальних досліджень способів розрізки металів. Абразивна обробка матеріалів досягла великих успіхів в своєму розвитку завдяки науковим школам багатьох вітчизняних та закордонних вчених, і зокрема Богомолова М.І., Борисова В.А., Братана С.М., Внукова Ю.М., Грабченка А.І., Доброскока В.Л., Калафатової Л.П., Кальченка В.І., Корольова А.В, Корчака С.Н., Лурьє Г.Б., Маслова Є.Н., Матюхи П.Г., Новосьолова Ю.К., Петракова Ю.В., Сизого Ю.А., Сипайлова В.А., Узуняна М.Д., Філімонова Л.Н., Худобіна Л.В., Якимова О.В. та інших.

На підставі розгляду існуючих способів розрізки зроблений порівняльний аналіз, який показав, що абразивна розрізка є найбільш економічною. Однією з її переваг є економія матеріалу; за рахунок мінімальної ширини різу, яка становить 0,5...5,0 мм, відхилення від перпендикулярності площини зрізу не перевищує 0,05 мм, а висота мікронерівностей, з урахуванням оптимальної зернистості круга та режиму різання, становить 0,002 мм. Абразивна розрізка є набагато дешевшою (3…6 разів) у порівнянні з іншими способами, має дуже високу продуктивність (120…200 різів на годину), забезпечує отримання поверхні, яка не потребує подальшої обробки. Розрізка абразивними кругами відрізняється відсутністю задирок і структурних змін на поверхні труб при правильно підібраних режимах різання і якості відрізних кругів; низьким рівнем шуму; відсутністю переточок інструменту і пов'язаних з ними витрат.

Не дивлячись на чималу кількість робіт, присвячених дослідженням особливостей процесів абразивної обробки матеріалів, треба відзначити, що в технічній літературі дуже обмежено представлені результати досліджень із практичної реалізації процесу розрізки відрізними кругами з підвищеною різальною здатністю його бічних поверхонь.

На даний час не існує єдиної методики, яка б дозволяла визначати продуктивність обробки, проводити вибір різального інструменту та режимів різання. Ці питання в літературі детально не розглядалися. Враховуючи те, що бічне тертя є домінуючим фактором, який визначає ефективність абразивної розрізки, найбільш перспективним є шлях активного управління його величиною. Для цього необхідно виключити контакт зв'язки бічних сторін інструменту з матеріалом, що обробляється, забезпечити найбільш сприятливу орієнтацію гострих граней абразивних зерен і умови мікрорізання.