ПОВЫШЕНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ СЖИГАНИЯ ВЫСОКОЗОЛЬНЫХ УГЛЕЙ В ТЕПЛОГЕНЕРАТОРАХ СИСТЕМ ТЕПЛОСНАБЖЕНИЯ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовані мета і  задачі наукового дослідження, викладена наукова новизна,  практична цінність та реалізація результатів роботи.

У першому розділі дисертації наведено аналітичний огляд літературних джерел, проаналізовано стан паливно - енергетичного балансу  України, проведено аналіз шкідливих викидів твердопаливних котлів малої та середньої потужності.

Виконано аналіз конструкцій топок, застосовуваних для спалювання високозольного  вугілля. Питанням спалювання високозольного  вугілля  присвячені багаточисленні дослідження. Значний внесок у розвиток теорії спалювання низькосортних вугіль і конструктивних рішень по конструкції відповідних топок внесли вчені: А.П. Воінов,  А.П. Баскаков,  Є.М. Пузирьов,  В.А. Бородуля, А.Ю. Провалов, О.Ф. Редько, О.В. Лук'янов, Б.С. Белосільський, М. Gierse, Е. Lewitt, А.А. Бєляєв, О.Ю. Майстренко, Ю.П. Корчевий та ін.

На підставі аналізу вивченого матеріалу встановлено, що основним конструктивним рішенням при спалюванні високозольного  вугілля  є топки з низькотемпературним киплячим шаром.

Дана оцінка факторів, що впливають на емісію шкідливих викидів (СО; NOx; SO2) в топках з НТКШ. Даною проблемою  займалися   такі    вчені,    як       В.І.    Кормілицин,   В.Р. Котлер,  І.М. Гусєв,   F.J. Perejra,   J.E. Johnsson,  А.М. Сидоров, W.E. Lin, П.В. Росляков, І.М. Шніцер.

Сформульовані  мета і завдання наукових досліджень, які полягають у вивченні основних проблем при спалюванні високозольного  вугілля  і розробки рекомендацій з реконструкції або модернізації існуючих топок твердопаливних котлів з урахуванням можливості режиму їх експлуатації.

У другому розділі  дано опис експериментальної установки, наведена методика досліджень і обробка експериментальних даних.

Проведено огляд літературної інформації з існуючими експериментальними стендами, проаналізовано і використано сучасний досвід у цьому напрямку. Спланований повний факторний експеримент, описані процеси виконання вимірів, вимірювальна апаратура та інструментарій, методика математичної обробки  отриманих результатів та їх подання у вигляді графіків і аналітичних залежностей. Дослідження були спрямовані на визначення оптимальних режимних характеристик топок з НТКШ і їх аеродинамічних схем.