ФОРМУВАННЯ ТРИБОТЕХНІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ СТАЛЕВИХ ДЕТАЛЕЙ КОМБІНОВАНОЮ МЕХАНО-ХІМІКО-ТЕРМІЧНОЮ ОБРОБКОЮ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовані актуальність теми, її наукова новизна, дана характеристика сучасного стану проблеми, сформульовано мету досліджень, визначені наукові та прикладні завдання та способи їх розв’язання, наведені дані про практичну значущість роботи, кількість публікацій і структура дисертаційної роботи.

У першому розділі проведено огляд та аналіз літературних джерел, у яких викладено основні теорії тертя та зношування і сучасні тенденції розвитку досліджень з підвищення зносостійкості матеріалів. Показано, що найбільш перспективним для створення зносостійких поверхневих шарів є метод ОГПД в поєднанні з наступною ХТО, зокрема азотуванням. Однак, його широке впровадження гальмується рядом причин, а саме практична відсутність системних досліджень процесу формування зносостійких азотованих шарів в попередньо об’ємно деформованих конструкційних сталях,немає чітких шляхів регулювання параметрів ОГПД щодо формування азотованих шарів з керованими триботехнічними властивостями, відсутня оптимізація параметрів процесу ОГПД за критерієм зносостійкості. Крім того, існуючі зараз підходи щодо застосування методу ОГПД використовують лише окремі потенційні можливості підвищення його ефективності та інтенсифікації дифузійного насичення при ХТО.

У другому розділівизначено загальну методику проведення досліджень, розглянуто етапи планування триботехнічних досліджень, розроблено технологічну базу процесу ОГПД, удосконалено методику триботехнічних досліджень за схемою «перехресних циліндрів», наведено методики ХТО та дослідження механічних властивостей, структурно-фазового й хімічного складу сталевих зразків.

Показано, що при проведенні комплексних досліджень, задачу оптимізації технологічного процесу ОГПД розглянуто як багатопараметричну з врахуванням конструктивних, технологічних та експлуатаційних факторів. План експерименту було згенеровано на основі ЛП_τ - чисел.В якості матеріалу для досліджень використано сталь 18ХГТ.

Термомеханічну обробку здійснювали на спеціальній установці, для чого у відновлюваній деталі виконується осьовий технологічний отвір розрахованого діаметра, через який згодом продавлюється дорн, здійснюючи при цьому пластичну радіальну роздачу попередньо нагрітої до температури кувального інтервалу відновлюваної деталі до заповнення робочого об’єму матриці з гарантованим гарячим обтискуванням.

Газову цементацію зразків після ОГПД виконували в електропечі Ц–105А при температурі 930 ± 10°С.Час витримки 6 – 7 годин. Глибина цементованого шару 0,7 – 1,3 мм.

Азотування зразків проводили в середовищі аміаку за температури 560 – 600°С. Час витримки 24 – 36 годин. Глибина азотованого шарузнаходиться в межах 0,25 – 0,39 мм.