Каталог статей и авторефератов
Регистрация нового автора
Забыли логин/пароль?
Каталог авторефератов / ТЕХНИЧЕСКИЕ НАУКИ / Материаловедение
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету
дослідження, визначено шляхи її досягнення, викладено наукову новизну та прак-
тичну цінність отриманих результатів.
5
У першому розділі проаналізовано існуючі літературні дані щодо фізико-
механічних характеристик двофазних титанових сплавів, їх термічної обробки.
Розглянуто триботехнічні властивості титанових сплавів. На основі літературних
даних проведено критичний аналіз основних методів поверхневого зміцнення ти-
танових сплавів. Основну увагу акцентовано на термодифузійному насиченні по-
верхневих шарів азотом (азотуванні). Сформульовано мету та задачі роботи.
У другому розділі описано матеріали та висвітлено основні методичні аспе-
кти дисертаційної роботи.
Досліджували зразки найбільш застосовуваних у авіації (a + β) - титанових
сплавів ВТ6 (Ti-6,0Al-4,2V), ВТ22 (Ti-5Al-5Mo-5V-1Cr-1Fe) і нового сплаву Т110
(Ti-5,5Al-1,2Mo-1,2V-4Nb-2Fe-0,5Zr). Після виготовлення зразки відпалювали у
вакуумі (режим вакуумного відпалу: T = 800 °С, t = 2 год, P = 0,05 мПа,
I = 0,1 мПа´дм3´с-1) для формування вихідного структурно-фазового стану (знят-
тя напружень, видалення водню, гомогенізація та стабілізація структури).
Для азотування використовували газоподібний азот технічної чистоти
(ГОСТ 9293-74), що містив, згідно з ТУ, кисню не більше 0,4 об. % і парів води не
більше 0,07 г/м3, який перед подачею в реакційний простір печі висушували та
вивільняли від кисню, пропускаючи через капсулу з силікагелем і нагріту на
~50 оС вище температури насичення титанову стружку. Через кожні 3...4 відпали
для відновлення ефективності системи очистки азоту силікагель відпалювали при
180 оС протягом 3...4 год, а титанову стружку замінювали на нову.
Фазовий склад поверхневих шарів після азотування визначали методом рент-
генівського фазового аналізу на дифрактометрі ДРОН-3.0 (монохроматичне
CuKa - випромінювання, фокусування за схемою Брегга – Брентано). Напруга на
аноді рентгенівської трубки була 30 кВ при струмі через трубку 20 мА. Сканували
з кроком 0,05 °. Використовували пакети програмного забезпечення Sietronix,
Powder Cell 2.4 і FullProf, за допомогою яких проводили Фур’є-обробіток дифрак-
тограм, визначали місця дифракційних максимумів відбиття та періоди ґраток
фаз, ідентифікованих за даними картотеки JCPDS - ASTM.