СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ ТРУДОВИХ ОБ’ЄДНАНЬ ШКОЛЯРІВ В УКРАЇНІ (XX століття)

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність досліджуваної проблеми, вибір теми дослідження; визначено мету, завдання дослідження, об’єкт, предмет наукової роботи. Охарактеризовано комплекс методів дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення, подано джерельну і фактологічну базу дослідження, наведено відомості про апробацію результатів дослідження, публікації, структуру та обсяг роботи.

У першому розділі «Становлення та розвиток трудових об’єднань школярів як соціально-педагогічна проблема» подано історіографію проблеми дослідження; здійснено історико-генетичний аналіз становлення та розвитку трудових об’єднань школярів упродовж XX століття; розкрито основні соціально-економічні, соціально-політичні, культурно-освітні, психолого-педагогічні, організаційно-педагогічні умови, що сприяли розвитку та масовому поширенню діяльності ТОШ.

У результаті вивчення й систематизації архівних джерел, аналізу психолого-педагогічної літератури, наукових праць та публікацій вчених, педагогічного досвіду, нормативних документів вищих органів влади і комсомолу, профільного міністерства, статистичних відомостей, стенограм злетів активу ТОШ виокремлено шість етапів розвитку трудових об’єднань школярів у історії шкільної освіти України. Проведений контент-аналіз наукових досліджень, пов'язаних із діяльністю різних видів ТОШ, засвідчив їх кількісне і тематичне різноманіття, що розпочато ще в 40-их роках XX століття.

Аналіз та узагальнення даних дослідження дали змогу встановити історичну послідовність виникнення на Україні перших учнівських виробничих бригад, хоча явище пов’язувалось із діяльністю Григорополіської школи (Росія, Ставрополь, 1954 р.). На території України успішно працювали у сільському господарстві наприкінці 40-х років ряд УВБ у Вінницькій, Полтавській, Сумській, Чернігівській, Дніпропетровській, Черкаській областях. У 1947 році УВБ Сокиринської семирічної школи Чернігівської області була визнана переможцем Всесоюзного конкурсу садівників і нагороджена перехідним Червоним прапором і грошовою премією.

У першому розділі уточнено специфіку поняття «трудові об’єднання школярів» як виду позашкільної діяльності і однієї з основних форм організації суспільно корисної продуктивної праці учнів. Охарактеризовано основні види ТОШ: учнівська виробнича бригада, шкільне лісництво, табори праці і відпочинку, трудові загони старшокласників, шкільна ремонтна бригада та визначено особливості діяльності моделей трудових об’єднань школярів з урахуванням ринкових відносин: шкільне агрооб’єднання, районне навчально-виробниче об’єднання, шкільні кооперативи, трудове аграрне об’єднання тощо.

Визначено на основі аналізу джерельної бази соціально-педагогічні напрями діяльності трудових об’єднань: ціннісні, орієнтаційні, операційні, інтеграційні, профілактичні. До ціннісного напряму діяльності ТОШ відносимо забезпечення можливостей реалізації особистості у сфері економічних взаємин, виховання працьовитості, відповідальності, охайності, бережливості, організованості, соціальної активності і підприємливості, дослідництва, раціоналізаторства і т.п.; орієнтаційний напрям сприяє підготовці до професійного самовизначення та майбутньої професійної діяльності; операційний допомагає засвоїти способи практичного вирішення виробничих і організаційних завдань, сформувати відповідні способи поведінки, інтеграційний пов'язаний із включенням школярів у систему реальних виробничих відносин; профілактичний напрям діяльності ТОШ забезпечує можливість отримання школярами законних способів заробітку, сприяє зниженню рівня дитячої бездоглядності, поширення незаконних форм дитячої праці, правопорушень, проявів девіацій поведінки.

У ході дослідження встановлено, що функціонування ТОШ має два головні етапи: підготовчий та робочий. Впродовж підготовчого періоду з'ясовуються всі необхідні організаційні питання, відбувається навчання правил техніки безпеки, інструктажі з виробничої санітарії та охорони праці, профілактики травматизму на підприємствах, професійне навчання. Цьому періоду властивий поділ навчально-виховної діяльності на такі підетапи: діагностичний, моделювання життєдіяльності трудового об’єднання і конструювання виховного процесу. В робочий період функціонування ТОШ виконує виробниче завдання згідно договору з урахуванням знижених для школярів норм. Педагогічне керівництво здійснюється призначеним вчителем та спеціалістом-партнером закладу із будь-якого господарства.

У часі здобуття Україною незалежності знищена система традиційного охоплення учнів суспільно корисною продуктивною працею та підготовки вчителя до роботи з трудовими об’єднаннями школярів; різко зменшилася кількість НВК, відсутні умови для залучення учнів до роботи влітку у ТЗС, активного відпочинку і праці через ТПВ, що викликало поширення незаконних форм дитячої найманої праці і, відповідно, ріст злочинності серед неповнолітніх; масові трудові акції замінені платними послугами приватним фірмам; недостатньо використовується профілактично-виховний потенціал учнівського самоврядування при вирішенні соціально-педагогічних завдань. Такий стан сприяє поширенню серед учнів рестрикціонізму, ригідності, браку компетентності, розвитку почуття страху перед самореалізацією тощо.

У другому розділі «Розвиток трудових об’єднань школярів України упродовж XX століття» охарактеризовано особливості поєднання аксеологічного (знання господарсько-економічних, виробничо-технологічних, естетичних, правових особливостей праці) та праксеологічного базису (господарсько-економічні, виробничо-трудові, профорієнтаційні, організаційно-виробничі, творчо-конструктивні уміння) з активною участю школяра в демократичних процесах розвитку школи в адаптації діяльності ТОШ згідно вимог соціуму. За умови кардинальних перетворень у вітчизняній освіті (90-і роки), становлення ринкових відносин, залучення мікро- , макро-, мезо- чинників соціального середовища до розбудови ТОШ у відповідності з прогресивними концепціями, педагогічними принципами, завданнями розкрито особливості нових структурно-функціональних моделей трудового виховання учнів: бригада – структурний підрозділ школи; учнівські сільськогосподарські бригади (на основі моделі УВБ сільської школи – структурний підрозділ школи за відсутністю землі і техніки); сільська школа-толока, діяльність УВБ на основі аренди основних засобів виробництва; трудове аграрне об’єднання; міжшкільні учнівські виробничі бригади (об’єднання); багатопрофільні ТОШ на кооперативній основі, різновікові трудові загони школярів і студентів, трудові учнівські об’єднання тощо.

На основі аналізу джерельної бази, практики діяльності ТОШ доведено роль самоврядування у підготовці учнів до трудового життя у правовому, демократичному суспільстві. З’ясовано, що структура органів самоврядування вибудовується в залежності від конкретних справ і видів діяльності трудових об’єднань школярів. Розкрито виховні можливості, функції (цільові, соціально-психологічні, оперативні), особливості діяльності органів учнівського самоврядування на кожному з шести етапів становлення і розвитку ТОШ упродовж століття. Результати наукового пошуку засвідчили постадійну залежність (процесуально-ситуативна, якісно-ситуативна, якісно-статична, якісно-динамічна, якісно-перспективна) між розвитком органів учнівського самоврядування у ТОШ і процесом самовиховання члена трудового колективу, що забезпечує профілактичну складову його діяльності.

Доведено, що у трудових об’єднаннях  учень проходить «практику» захисту від різноманітних шкідливих впливів за допомогою реєструючого (формування адекватного мислення та системи знань з безпеки життя, вмінь і навичок дотримання певних правил, здатності відповідати за свої дії, власні вчинки та їх наслідки) і регулюючого (керування своїми діями – дотримання типової моделі поведінки, що зберігає в умовах потенційної небезпеки здоров’я і життя школяра) самоконтролю. У дослідженні підтверджено статистичними даними залежність між участю школяра в трудовому об’єднанні, яке надає підліткові можливості реалізувати знання з основ наук в практиці промислового, сільськогосподарського виробництва та в сфері матеріально-побутового обслуговування, розвинути уміння і попередженням асоціальних проявів поведінки, збереженні його здоров’я через систему колективної соціально значимої діяльності, що забезпечує стабільність поведінки неповнолітнього в нових для нього умовах життя і діяльності.

З’ясовано, що особливо актуальною і важливою педагогічною умовою розвитку трудових об’єднань школярів з метою творчого використання національного досвіду в реаліях розбудови і входження України до європейського освітнього простору є його кадрове забезпечення. Розкрито періоди підготовки вчителя до діяльності в ТОШ, що базуються на єдності і взаємозв’язку всіх предметів загальноосвітнього, психолого-педагогічного та методичного спрямування, досвіду педагогічних практик, НДР та практичного застосування активних форм і методів роботи, вибір яких залежить від мети, завдань, місця і часу проведення, технологічного забезпечення.