УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ТА ФОРМУВАННЯМ РЕКРЕАЦІЙНИХ ТЕРИТОРІЙ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Всезростаючі темпи господарської діяльності призводять до ускладнення взаємозв’язків між природою і людиною, в результаті чого відбувається зниження адаптивних можливостей організму людини. У цьому сенсі принципово важливим є висновок Всесвітньої організації охорони здоров’я, який свідчить, що здоров’я людини на 20% залежить від якості навколишнього середовища, яке реалізується через фізіологічні, біофізіологічні і біохімічні механізми регуляції і відображається на її фізіологічному стані.

Добута і систематизована нами інформація свідчить, що тільки у Миколаївській області за 2006 рік у повітряний басейн надійшло 68,8 тис. тонн забруднюючих речовин. Щільність викидів від усіх джерел забруднення на квадратний кілометр території області склала 2799 кг., або 57 кг. на душу населення. Найбільшого антропогенного навантаження зазнають промислові міста: Первомайськ, Миколаїв, Вознесенськ, на території яких щільність викидів перевищує середній обласний рівень у 53, 44 і 31 рази відповідно. Лише за 2006 рік на підприємствах області накопичилось 238,1 тис. тонн небезпечних відходів. З огляду на це, за останні 15 років (1990-2005) в області спостерігається тенденція до підвищення смертності, скорочення тривалості життя чоловіків з 64,3 (у 1989-1990 роках) до 60,4 років (у 2004-2005 рр.), жінок – відповідно з 74,6 до 72,8 років, зростає від’ємний показник природного приросту населення, в результаті чого за означений період кількість населення в області зменшилась на 122,8 тис. чол., або на 9,1%. Отже, на порядку денному практичне завдання – захистити генетичний код людей від впливу різних факторів забруднення навколишнього середовища, оскільки глибокі зміни біосфери відбуваються значно швидше, ніж темпи еволюції живих організмів.

Звідси постає актуальність проблеми створення та раціонального функціонування туристично-рекреаційної галузі країни з метою забезпечення якісного та належного рівня відпочинку громадян не лише нашої держави, а й інших країн. У цьому контексті Миколаївська область показово демонструє всезростаючи показники характеризуючи туристичну галузь: 63 ліцензованих туристичних підприємства, з них 10 туроператорів та 53 турагенти, що уможливило упродовж 2006 року процедуру надання послуг 48,7 тис.осіб.

Але поступальний розвиток туристично-рекреаційної сфери відзначається ступенем еколого-безпечного використання рекреаційних ресурсів, з яких найважливішим є земля.

Методологічні засади рекреаційного землекористування, яке виконує соціальну, економічну і екологічну функції, повинні орієнтувати суб’єктів управління цими землями на подолання суперечностей між зростаючими потребами населення у відпочинку і збереженням земельних ресурсів від антропогенного впливу.

Теоретичні основи управління рекреаційним землекористуванням закладено рядом авторитетних відчизняних вчених Д.С.Добряком, Л.Я.Новаковським, В.М.Трегобчуком, П.П. Борщевським та ін.

З часом теорія і практика управління розвитком та формуванням рекреаційних територій знайшли свій відбиток у працях О.Балацького, В.В’юна, С.Генсірука, В.Гетьмана, В.Горлачука, Г. Гуцуляка, Я.Коваля, І.Синякевича, А.Сохнича, А.Тихонова, А.Третяка та ін.

Проте питання формування дієвої системи управління рекреаційними територіями вивчено недостатньо як на теоретико-методологічному рівні, так і на практичному. До цього часу не створено механізму управління, що забезпечив би сталий розвиток рекреаційного землекористування, не розкрито зміст землеустрою рекреаційних територій.

Необхідність удосконалення системи управління розвитком та формуванням рекреаційних територій, з метою забезпечення сталого розвитку, і визначає своєчасність та актуальність наукового дослідження.

Зв’язок дисертаційного досліджнення з науковими програмами, планами, темами. Тема та зміст дисертаційного дослідження відповідають основним напрямкам „Програми соціально-економічного розвитку зон відпочинку Чорноморського узбережжя Миколаївської області на 2005-2010 роки” та „Програми розвитку туризму в Миколаївській області на 2002-2010 роки”.

У дисертаційній роботі використано результати, одержані автором у процесі досліджень, виконані за планом науково-дослідної роботи Південнослов’янського інституту Київського славістичного університету за темою: „Методологічні та методичні аспекти практичного управління заповідними та рекреаційними територіями (номер державної реєстрації 0107U005652), де автором, безпосередньо, розроблено концептуальні підходи, теоретико-методологічні та практичні рекомендації щодо удосконалення системи управління розвитком та формуванням рекреаційних територій, які підкріплено економічними розрахунками ефективності рекреаційно-туристичної діяльності.

Мета і завдання наукового дослідження. Метою даної дисертаційної роботи є узагальнення і розвиток науково-методичних основ та практичних рекомендацій щодо створення ефективної системи управління розвитком і формуванням рекреаційних територій. Для досягнення цієї мети визначено і вирішено наступні завдання:

• досліджено теоретичні основи управління рекреаційними територіями та значення формування політики розвитку рекреаційного туризму у регіоні, з метою узагальнення і доповнення поглядів вчених із даної проблеми;

• проаналізовано сучасний стан використання рекреаційних територій;

• удосконалено механізми управління рекреаційними територіями з метою підвищення еколого-економічної і соціальної ефективності їх використання;

• досліджено законодавче забезпечення процесу використання і охорони рекреаційних територій та його вплив на прийняття ефективних управлінських рішень;

• обґрунтовано пропозиції щодо формування структури проекту землеустрою рекреаційних територій;

• удосконалено діючи показники грошової оцінки рекреаційних територій, адаптованих до умов ринкової економіки;

• розроблено модель оптимізації кількості місць відпочинку за умови збереження привабливості природного середовища.

Об’єктом дослідження є процес управління розвитком та формуванням рекреаційних територій.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади і практичні підходи до управління розвитком та формуванням рекреаційних територій.

Методи дослідження. Методологічною та теоретичною основою дисертаційної роботи є фундаментальні положення економіки природокористування, економічної теорії, наукові розробки вітчизняних та зарубіжних вчених у сфері управління земельними ресурсами.

У процесі наукового дослідження використано діалектичний та абстрактно-логічний методи (при узагальненні теоретичних та методичних засад розвитку рекреаційних територій); монографічний (при висвітленні поглядів вчених у досліджуваній проблемі); графічний метод – для унаочнення матеріалів і результатів дослідження; метод економіко-математичного моделювання – для визначення моделі оптимізації кількості місць відпочинку з урахуванням вартості туристичних послуг та отримання максимального прибутку; розрахунковий – при дослідженні ефективності туристичної діяльності та для формування грошової оцінки рекреаційних територій.

Інформаційну базу дослідження становлять закони України, постанови Кабінету Міністрів, нормативні документи Міністерства охорони навколишнього середовища України, матеріали Держкомзему України, обласних управлінь земельними ресурсами і охорони навколишнього середовища.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у наступному:

уперше економічна категорія «управління рекреаційними територіями» розглядається як узагальнююча інтегральна категорія, яка ґрунтується на діалектичній єдності категорій земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, земель оздоровчого, історико-культурного призначення, земель лісового та водного фонду, земель сільськогосподарського призначення, земель житлової і громадської забудови, земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики та іншого призначення;

удосконалено:

- теоретичні та методичні підходи до обґрунтування проектів землеустрою рекреаційних територій, які, на відміну від діючих, враховують зональний поділ рекреаційних територій за функціональною ознакою (зони стаціонарної та регульованої рекреації,господарська зона); передбачають планування розвитку рекреаційних територій, розміщення об’єктів стаціонарної та регульованої рекреації, охорону та відновлення рекреаційних ресурсів;

- методичні підходи до обґрунтування управлінських рішень щодо оптимізації кількості місць відпочинку за умови збереження привабливості природного середовища: науково обґрунтовано економічну сутність економіко-математичної моделі визначення оптимальної кількості місць за критерієм максимізації прибутку суб’єктів рекреаційної діяльності з урахуванням вартості проживання, обмежень щодо можливості створення місць відпочинку, наявності трудових та матеріальних ресурсів для надання туристичних послуг, вимог щодо збереження привабливості природного середовища;

набули подальшого розвитку:

- обґрунтування напрямків удосконалення механізму управління розвитком та формуванням рекреаційних територій, реалізація яких враховує галузеві особливості: встановлено, що, крім дотримання загальнонаціональних пріоритетів, законодавчого та нормативно-правового забезпечення, необхідно використовувати організаційно-економічні важелі - картографування рекреаційних територій, землеустрій, ведення державного кадастру територій та об’єктів рекреаційного призначення, економічне регулювання функціонування рекреаційних територій, міжнародне співробітництво в галузі використання та охорони рекреаційних територій;

- методичні підходи до обґрунтування грошової оцінки рекреаційних територій, що, крім діючих коефіцієнтів (за місце розташування, за цінність земельної ділянки, нормативного середньорічного економічного ефекту від використання земель рекреаційного призначення та терміну його капіталізації), враховують коефіцієнти стійкості екосистеми, рекреаційної туристичної діяльності та цінності рослинного покриву, результатом чого є забезпечення умов для реальної оцінки рекреаційних територій.

Практичне значення отриманих результатів. Теоретико-методологічна цінність роботи полягає в наступному: запропоновано рекомендації щодо організації рекреаційних територій, формування проектів їх землеустрою і впроваджено в практику управління розвитком та формуванням рекреаційних територій. Розроблені в дисертаційному дослідженні пропозиції щодо формування та ефективного розвитку рекреаційних територій, схвалено та впроваджено Головним управлінням земельних ресурсів у Миколаївській області (акт №12 від 7.10.07 р.), Миколаївським управлінням з питань туризму і курортів (акт № 8 від 25. 08.2007 р.).

Основні результати дослідження використовуються також у навчальному процесі Південнослов’янського інституту Київського славістичного університету у процедурі викладання дисциплін „Управління земельними ресурсами” та „Землевпорядкування” (довідка № 291 від 04.12.2007 р.)

Окремі висновки дисертації можуть бути використані при формуванні стратегії земельної політики регіону, а також у процесі планування заходів щодо сталого розвитку рекреаційних територій та їх привабливості для екскурсантів та туристів.

Особистий внесок здобувача. Сформульовані наукові положення, висновки та рекомендації щодо управління розвитком та формуванням рекреаційних територій, які виносяться на захист, належать особисто автору. Усі результати, одержані безпосередньо здобувачем, знайшли відображення в одноосібних опублікованих роботах. Особистий внесок автора у спільно опублікованих роботах конкретизовано у списку наукових праць.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і практичні результати дисертаційного дослідження доповідались і отримали позитивну оцінку під час роботи Міжнародної науково-практичної конференції „Удосконалення обліку та аналізу господарської діяльності на основі впровадження нових положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні” (Київ, КНЕУ 16-18 жовтня 2000р.), Міжнародної науково-практичної конференції „Проблеми розвитку бухгалтерського обліку в умовах реформування економіки України” (м. Полтава, 11-12 травня 2001 р.), Міжнародної науково-практичної конференції „Ольвійський форум 2007: Стратегія України в геополітичному просторі” (Ялта, 6-9 червня 2007 р.), Міжнародної науково-практичної конференції „Ольвійський форум 2007” (м. Миколаїв, травень 2007 р.), Всеукраїнської науково-практичної конференції „Проблеми теорії і практики залучення інвестицій у розвиток економіки регіонів” (Одеса, 25-26 жовтня 2002 р.), науково-практичних конференцій професорсько-викладацького складу Одеського державного економічного університету – 2001, 2002, 2005-2007 рр.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження репрезентовано в 12 наукових публікаціях: 7 статей у наукових збірниках, з яких 6 – у фахових виданнях, 5 – матеріали конференцій. Загальний обсяг публікацій 6,61 д.а., з яких автору належать 6,22 д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків, які викладено на 191 сторінці друкованого тексту. Обсяг основної частини дисертації становить 162 сторінки. Робота містить 18 таблиць, 10 рисунків, список використаних джерел із 139 найменувань на 13 сторінках, 10 додатків на 16 сторінках.