НЕБАНКІВСЬКІ ФІНАНСОВІ ІНСТИТУТИ НА РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток фінансового сектора, підприємництва та конкурентного середовища в Україні призводять до перебудови всіх складових фінансового ринку, зокрема ринку фінансових послуг. При цьому нового значення набуває діяльність фінансових посередників, передусім небанківських фінансових інститутів, які задовольняють потреби економічних суб’єктів через надання широкого спектру вузькоспеціалізованих фінансових послуг. Це обумовлює зростання конкурентного потенціалу окремих небанківських фінансових посередників, що охоплюють максимальну кількість споживачів на різних рівнях економічної діяльності.

Особливість сучасного етапу розвитку небанківських фінансових інститутів полягає у необхідності покращання не тільки кількісних, але й якісних показників їх діяльності на ринку фінансових послуг. Перебудова та підвищення ефективності системи функціонування небанківських фінансових посередників стає найважливішим фактором, що здатний забезпечити розвиток ринку фінансових послуг України.

Досвід розвинених країн свідчить, що при ефективному функціонуванні небанківських фінансових інститутів досягається значний економічний ефект. Це проявляється у спроможності ефективно впливати на зростання обсягів інвестиційних ресурсів в економіці країни, задовольняючи потреби економічних суб’єктів у необхідному капіталі. Даний напрямок є особливо актуальним для України в сучасних умовах становлення інвестиційно–інноваційної моделі розвитку національної економіки та її фінансової системи.

Методологічні основи фінансового посередництва, зокрема щодо дослідження небанківських фінансових інститутів, знайшли відображення в роботах представників різних наукових шкіл – А. Сміта, Ф. Бастіа, К. Маркса, А. Маршалла, Дж. М. Кейнса, М. Фрідмена. Вони одержали подальший розвиток у працях західних економістів XX ст.: Дж. Бойда, Дж. Бенстона,               А. Вайса, Дж. Герлі, Д. Даймонда, Р. Левіна, Х. Ліленда, Д. Пайна, А. Пігу,            Е. Прескотта, Дж. Стігліца, Дж. Тобіна, Е. Шоу та інших. Вагомий внесок у розробку даної проблематики зробили вчені країн СНД: М.М. Васильєв,               В.Д. Газман, А.А. Гвозденко, В.А. Горемикін, Є.Ф. Жуков, В.М. Іванов,                   І.Н. Кожевнікова, С.А. Куліков, В.Г. Макєєв, А.К. Соловйов та інші.

Різнобічні аспекти становлення і розвитку небанківських фінансових інститутів досліджують і вітчизняні вчені: В.Д. Базилевич, З.М. Васильченко, Н.М. Внукова, О.Д. Вовчак, В.В. Гончаренко, Л.М. Горбач, В.І. Грушко,               В.В. Зимовець, О.Б. Каун, Ю.М. Коваленко, А.С. Криклій, В.В. Корнєєв,              І.О. Лютий, С.О. Маслов, В.І. Міщенко, С.В. Науменкова, О.А. Опалов,              С.С. Осадець, С.К. Реверчук, М.І. Савлук, В.П. Ходаківська, І.Б. Хома та інші.

Віддаючи належне науковим напрацюванням вітчизняних та зарубіжних вчених у дослідженні даної проблематики, потрібно відмітити, що до цього часу деякі питання не знайшли свого вирішення або залишаються дискусійними. Зокрема, серед українських і закордонних науковців немає консенсусного розуміння щодо визначення соціально-економічної сутності небанківських фінансових інститутів та ролі, яку вони відіграють в сучасних умовах розвитку ринку фінансових послуг України. Недостатньо досліджено конкурентний потенціал небанківських фінансових інститутів та перспективи їх розвитку в контексті зростання ринку фінансових послуг. Поза увагою наукових досліджень залишається також і вивчення окремих теоретичних та методичних підходів щодо визначення соціально-економічної ефективності діяльності небанківських фінансових посередників, неузгодженою є позиція щодо їх класифікації. Необхідність розв’я­зання зазначених питань визначила актуальність обраної теми дисертаційної роботи та її цільове спрямування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри фінансів, грошового обігу та кредиту економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка за темою “Розвиток внутрішнього ринку України в умовах глобалізації: закономірності та протиріччя” (номер державної реєстрації 0106U006542), підрозділ “Теоретичні основи функціонування фінансових ринків та тенденції глобалізації” (шифр № 06 БФ040–01), в межах якого досліджено сутність і роль небанківських фінансових інститутів на ринку фінансових послуг та розроблено рекомендації щодо вдосконалення їх діяльності в Україні.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в узагальненні та удосконаленні теоретичних підходів до визначення сутності небанківських фінансових інститутів і розробленні пропозицій щодо зростання їх конкурентного потенціалу порівняно з банками у контексті підвищення ефективності функціонування всіх фінансових посередників на ринку фінансових послуг України.

Відповідно до мети визначено такі завдання дисертаційної роботи:

-                     розглянути еволюцію поглядів на генезис та соціально-економічну сутність фінансового посередництва;

-                     удосконалити трактування поняття “небанківські фінансові інститути” і дослідити його взаємозв’язки з іншими категоріями і поняттями;

-                     визначити особливості діяльності небанківських фінансових посередників та запропонувати їх класифікацію, враховуючи зарубіжний досвід;

-                     узагальнити етапи становлення та тенденції розвитку небанківського фінансового посередництва в Україні;

-                     визначити комплекс конкурентних переваг та провести порівняльний аналіз функціонування небанківських фінансових посередників з банками;

-                     визначити критерії та показники оцінки соціально-економічної ефективності функціонування небанківських фінансових посередників на різних рівнях економічної діяльності;

-                     розробити рекомендації щодо вдосконалення економіко-правових засад функціонування небанківських фінансових посередників;

-                     розробити пропозиції щодо реформування державних інституцій які регулюють небан­ківський фінансовий сектор в Україні.

Об’єктом дослідження є економічні відносини між суб’єктами ринку фінансових послуг.

Предметом дослідження є теоретичні засади та практика функціонування небанківських фінансових інститутів на ринку фінансових послуг України.

Методи дослідження. Для досягнення мети роботи використано комплекс загаль­нонаукових і спеціальних методів дослідження: діалектичний – для розкриття теоретичних основ функціонування фінансового посередництва; системний – для дослідження структури фінансових ринків в Україні; історико-логічний – при дослідженні сутності небанківських фінансових інститутів у процесі історичної еволюції; аналітичний – при дослідженні небанківської фінансової системи на різних етапах розвитку; метод статистичного аналізу – для оцінки стану та тенденцій розвитку небанківських фінансових інститутів; методи регресійного аналізу – при побудові моделі взаємозв’язку макро-економічних показників із депозитами кредитних спілок та банків. Крім того, застосовувалися прийоми спостереження, групування та графічного зображення результатів для більш наочного відображення отриманих даних.

Інформаційну базу дослідження складають законодавчі й нормативні докумен­ти, що визначають умови функціонування небанківських фінансових інститутів на ринку фінансових послуг, аналітичні та статистичні матеріали Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національного банку України. У роботі широко використовувались інформаційні джерела міжнародних фінансових організацій, урядових інституцій зарубіжних країн, наукові праці вітчизняних та зарубіжних економістів, присвячені проблемам як окремих небанківських фінансових посередників, так і всієї небанківської фінансової системи.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі отримано нові результати, які в сукупності вирішують важливе науково–прикладне завдання комплексного дослідження механізму функціонування небанківських фінансових інститутів та їх впливу на розвиток ринку фінансових послуг України. Найбільш вагомі наукові результати, що характеризуються науковою новизною, отримані особисто і виносяться на захист, полягають у наступному:

вперше

-                     визначено комплекс конкурентних переваг функціонування небанківських фінансових інститутів у системі фінансового посередництва України у процесі задоволення фінансових потреб юридичних та фізичних осіб через розширення їх доступу до ринку фінансових послуг шляхом трансформації власних, залучених і запозичених грошових коштів та надання вузькоспеціалізованих фінансових послуг (кредитування, інвестування, послуг техніко-посередницького характеру); реалізація таких конкурентних переваг небанківськими фінансовими інститутами впливає на підвищення ефективності функціонування ринку фінансових послуг;

дістали подальшого розвитку:

-                  визначення понять “небанківські фінансові інститути”, “небанківські фінансові посередники”, “небанківські фінансові установи” в єдності їх кількісних та якісних характеристик, які дозволяють сформувати комплексне розуміння тенденцій розвитку небанківського фінансового посередництва, розглядаючи їх як систему, що постійно вдосконалюється та набуває специфічних рис на кожному етапі становлення ринку фінансових послуг;

-                  класифікація небанківських фінансових посередників за основними функціональними ознаками (формами власності, способом організації, територіальним розміщенням, категоріями клієнтів, яким надаються послуги, за тривалістю дії, формами, типами послуг) і за внутрішньою ієрархічною структурою (класами, групами, видами та підвидами); запропонована класифікація найбільш повно визначає сукупність небанківських фінансових посередників, що дає змогу виявити конкурентний потенціал окремих з них та визначити вплив кожної групи на становлення ринку фінансових послуг України;

-                  методичні підходи щодо визначення соціально-економічної ефективності функціонування небанківських фінансових посередників шляхом обґрунтуван-ня критеріїв та показників комплексної оцінки результатів їх діяльності, що дає змогу оцінювати соціально-економічний ефект та виявляти вплив на якісні та кількісні параметри ринку фінансових послуг України;

удосконалено:

-                     систему організації моніторингу та нагляду за діяльністю небанківських фінансових посередників через запровадження комплексу нормативів, нових методик нагляду у сфері регулювання, вдосконалення нормативно-правової бази формування резервів на можливі втрати, введення процедури раннього попередження банкрутства, що дасть змогу підвищити якість контролю за діяльністю небанківських фінансових посередників та рівень ефективності функціонування небанківських фінансових інститутів в Україні;

-                     організаційну структуру Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг шляхом перерозподілу функцій між окремими підрозділами, реорганізації окремих з них, створення підрозділів пруденційного нагляду та методологічного забезпечення регулювання діяльності страхових компаній, організації фонду гарантування вкладів фізичних осіб – споживачів фінансових послуг небанківських фінансових посередників, що сприятиме усуненню наявного дублювання функцій між структурними підрозділами та покращенню якісності фінансових послуг;

-                     підходи до періодизації становлення елементів системи небанківських фінансових посередників та економічних суперечностей, пов’язаних із розширенням ринку фінансових послуг, притаманних сучасному етапу, що дозволило виявити основні тенденції розвитку небанківських фінансових інститутів в Україні та запропонувати заходи підвищення ефективності їх функціонування через зростання якості контролю у сфері держаного регулювання ринку фінансових послуг.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що отримані наукові результати можуть бути використані для підвищення ефективності функціонування небанківських фінансових посередників, а також державних органів, які здійснюють регулювання їх діяльності.

Основні наукові положення, висновки та практичні рекомендації дисертаційної роботи, що пов’язані з оцінкою соціально-економічної ефективності діяльності небанківських фінансових посередників, були використані у практичній діяльності страхової компанії ЗАО “НАСТ” (довідка №2 від 10.01.2007 р.).

Рекомендації автора прийняті для впровадження Українським Кредитно-Банківським Союзом і були використанні при розробці пропозицій до Верхов-ної Ради України щодо внесення змін до діючих нормативно-правових актів, які регулюють діяльність фінансових установ (довідка №99 від 06.04.2007 р.).

Окремі положення та практичні рекомендації щодо інституційного забезпечення небанківського фінансового сектору використанні Центром наукових досліджень Національного банку України при розробці Концепції Державної цільової економічної програми модернізації ринків капіталу в Україні у підрозділі “Реформування системи державного регулювання ринків капіталу в Україні”, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2007 р. №976–р (довідка № 53–108/461 від 20.11.2007 р.).

Одержані теоретичні результати роботи використовуються в навчальному процесі на економічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка при викладанні нормативних дисциплін: “Фінансові послуги” та “Фінансовий ринок” при підготовці бакалаврів відповідного фахового спрямування (довідка № 086/129 від 04.09.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові положення та результати виконаної дисертації отримані автором самостійно. З наукових робіт, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використані тільки ті ідеї та положення, що є результатом власних досліджень здобувача. Особистий внесок у праці, які опубліковані у співавторстві, наведено окремо у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні і практичні положення дисертаційної роботи розглядались і обговорювались на 14 міжнародних і вітчизняних науково-практичних конференціях, а саме: Міжнародній науково-практичній конференції “Формування нової парадигми страхування” (1–2 грудня 2005 р., м. Київ); Всеукраїнській науково-практичній конференції науковців, викладачів та практичних працівників “Розвиток фінансової системи України в умовах ринкових трансформацій” (16–17 лютого 2006 р., м. Вінниця); Міжнародних науково-практичних конференціях молодих вчених “Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (2006 р. та 2007 р.,                      м. Тернопіль); Міжнародних науково-практичних конференціях студентів, аспірантів та молодих вчених “Шевченківська весна” (2006 р. та 2007 р.,                м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції “Фінансовий потенціал регіонів України в умовах ринкової економіки” (16–17 березня 2006 р.,              м. Чернівці); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Фінансова система України: становлення та розвиток” (7–8 квітня 2006 р., м. Острог); Міжнародній науково-практичній конференції “Тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України” (2–4 жовтня 2006 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Суперечності та перспективи розвитку фінансової системи України” (23–24 листопада 2006 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні тенденції в розвитку банківської системи та фінансових ринків” (30 листопада – 1 грудня 2006 р., м. Дніпропетровськ); Міжнародній науково-практичній конференції “Формування конкурентоспроможного страхового ринку України в умовах глобалізації” (6–7 грудня 2006 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції “Тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України” (4–6 жовтня 2007 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції “Світові тенденції формування та функціонування ринку страхових послуг: національний аспект” (4–6 грудня 2007 р., м. Київ).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи опубліковано у 19 наукових працях, у тому числі у 12 наукових статтях у фахових виданнях загальним обсягом 5,35 др. арк. (в яких особисто автору належить 3,62 др. арк.), 7 наукових працях обсягом 1,18 др. арк. (з них особисто автору належить            1,1 др. арк.), опублікованих в інших виданнях. Загальний обсяг опублікованого матеріалу, що належить особисто автору, становить 4,72 др. арк.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Обсяг дисертації – 196 сторінок друкованого тексту, в тому числі 25 таблиць, 25 рисунків, а також 14 додатків, розміщених на 21 сторінці. Список використаних літературних джерел з 201 найменування займає 17 сторінок.