Бесплатное скачивание авторефератов |
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ! |
Увеличение числа диссертаций в базе |
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов |
Доставка любых диссертаций из России и Украины |
Каталог авторефератов / СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫЕ НАУКИ / Агрогрунтоведение и агрофизика
Название: | |
Альтернативное Название: | Макарчук А.Л. Изменения гумусного состояния и биологической активности лугово-черноземного грунта под влиянием почвозащитных технологий в условиях Андрушевского природно-сельскохозяйственного района |
Тип: | Автореферат |
Краткое содержание: | Об'єкт, умови і методика проведення досліджень. Дослідження проводились у 1996-1998 р.р. в стаціонарному досліді Національного аграрного університету, який закладено у 1995 р. на надзаплавній терасі р. Унава у КСП "Сокільча" Попільнянського району Житомирської області (Андрушівський природно-сільськогосподарський район Правобережного Лісостепу України). За крутизною та експозицією схилів ця територія типова для рельєфу широкохвилястої рівнини. Грунт дослідної ділянки лучно-чорноземний вилугований малогумусний грубопилувато-легкосуглинковий на лесовидному суглинку, який підстелається давньоалювіальними відкладами. Він містить в середньому 15 % мулу і близько 28 % піску, решта часток –пилуваті (з них: грубого пилу - 46,9, середнього - 6,9, дрібного - 2,8 %). Вміст гумусу в орному шарі становив 3,9±0,03, а в підорному 3,2±0,04 %. Реакція грунтового розчину слабко кисла. В орному шарі рН (Н2 О) = 6,0, гідролітична кислотність – 1,32, сума увібраних катіонів - 23,1 мг-екв/100 г грунту, а ступінь насиченості основами - 94,5 %. Щільність оптимальна для більшості культур і становить 1,12 г/см3, , та дещо збільшується у нижньому перехідному горизонті (1,31 г/см3) і. Загальна пористість 60,3, а в перехідному горизонті зменшується до 44,9 %. Забезпеченість азотом сполук, які легкогідролізуться (за Тюриним і Кононовою) - висока, рухомими фосфатами та обмінним калієм (за Чириковим )- середня. Стаціонарний дослід має два варіанти систем обробітку грунту і тринадцять фонів удобрення, з яких вивчали п'ять, де використовувалась аміачна селітра. Досліджувались варіанти технологій: 1. Традиційної, яка базується на оранці під цукрові буряки на 28-30, горох - 23-25 та озиму пшеницю - 20-22 см; 2. Грунтозахисної, яка базується на мінімальному обробітку грунту на глибину до 12 см під всі культури. На фоні обробітку грунту вивчались такі п'ять систем удобрення: 1. Без добрив (контроль); 2. N60Р60К60 (під горох - Р60К60; під озиму пшеницю та цукрові буряки -N90Р60К60); 3. N60Р60К60 + гній12 т/га сівозмінної площі (під буряки- гною 40 т/га + N90Р60К60, під горох - Р60К60, озиму пшеницю - N90Р60К60); 4. N60Р60К60 + солома 2,4 т/га + N24 сівозмінної площі (під цукрові буряки - солома 8 т/га + N80 + N90Р60К60; під горох - Р60К60; озиму пшеницю - N90Р60К60) 5. N60Р60К60 + гній 12 т + солома 2,4 т/га + N24 сівозмінної площі (під цукрові буряки - гною 40 т + соломи 8 т/га + N80 + N90Р60К60, горох - Р60К60, озиму пшеницю - N90Р60К60). Досліджувались: озима пшениця – сорт Поліська 93; горох – сорт Аграрій; цукрові буряки – сорт Слов'янський 94. Середньомісячна температура повітря у 1996 р. становила 6,4, 1997 р. – 6,9, 1998 р. – 7,6 °С, а середньобагаторічний показник дорівнює 6,5 °С. За температурою повітря найхолоднішим був січень у 1996 і 1997 р.р. (-10,9 і –6,8), а у 1998 р. – грудень (-6,2 °С). Найбільш теплим був у: 1996 р. – серпень з температурою 18,4; 1997 р. – липень +18,3; 1998 р. – червень - +19 °С. За роки проведення досліджень різниця між сумарним показником опадів була невеликою, але вона перевищувала середньобагаторічну норму (549 мм) на 15-23 %. Щодо розподілу кількості опадів по місяцях. то в роки досліджень спостерігалось їх коливання в значних межах у порівнянні з середньобагаторічними даними. В зразках грунту визначали: вміст гумусу за Тюриним в модифікації Симакова, детриту - з оцтовим ангідридом та центрифугуванням при 1500 об/хв, груповий склад гумусу за В.В.Пономарьовою та Т.А. Плотніковою, рухомі гумусові речовини у витяжці 0,1 н NаОН, водорозчинну органічну речовину за І.В.Тюриним, активність поліфенолоксидази та пероксидази за К.А.Козловим, інтенсивність продукування вуглекислоти грунтом за Штатновим. Чисельність мікроорганізмів різних еколого-трофічних груп визначали методом висівання грунтової суспензії на щільні поживні середовища: кількість целюлозоруйнуючих мікроорганізмів рахувалось на середовищі Гетчинсона з клітковиною, синтезуючих полісахариди – на середовищі Мартіна, синтезуючих меланіни – на середовищі Чапека при рН = 5,0, розкладаючих гумати – на середовищі з гуматом натрію, педотрофів – на грунтовому агарі. Молекулярно-масові характеристики гумінових кислот за методом С.К.Воцелко, масу коренів та кількість рослинних решток за методикою Станкова. Статистичний обробіток даних методом дисперсного аналізу.
Результати досліджень. Застосування мінімального обробітку збільшило кількість коренів в шарі 0-20 см на варіанті з гноєм на фоні N90P60K60 на 4,95 ц (17,4 %), соломою 8 т/га + N80 на 4,8 ц/га (20,2 %) у порівнянні з оранкою. Мінеральна система удобрення збільшує масу коренів на 5,16-5,57 ц/га; органо-мінеральна з використанням гною – на 12,1-16,6, а органо-мінеральна з використанням соломи – на 7,31-9,15 ц/га. Вплив обробітку спостерігається на фоні органо-мінеральної системи удобрення. Без внесення добрив і на фоні мінеральної системи удобрення різниця за масою коренів не суттєва. Мінімальний обробіток збільшував насиченість грунту коренями в шарі 0-20 см на неудобреному фоні на 17,3 % і відповідно на фонах N90P60K60 на 21,4; N90P60K60 + гній 40 т/га на 23,2; N90P60K60 + солома 8т/га + N80 на 8,2 %. Êðàùèé ðîçâèòîê êîðåíåâî¿ ñèñòåìè ïðè ì³í³ìàëüíîìó îáðîá³òêó çàáåçïå÷óº íàðîñòàííÿ ñóõî¿ ðå÷îâèíè íàäçåìíî¿ ÷àñòèíè ðîñëèí.  ïåð³îä öâ³ò³ííÿ ïðè ì³í³ìàëüíîìó îáðîá³òêó ñóõî¿ ðå÷îâèíè íàêîïè÷óâàëîñü íà 3,5-3,9 ö/ãà á³ëüøå, í³æ íà îðàíö³. Íà óäîáðåíîìó ôîí³ ïåðåâàãà ñòàíîâèòü 7,7-12,3 ö/ãà, àáî 16-25 %. Çàñòîñóâàííÿ ì³í³ìàëüíîãî îáðîá³òêó ãðóíòó ï³äâèùóº íàäõîäæåííÿ ïîæíèâíèõ ðåøòîê íà 4,5-10,5 % ó ïîð³âíÿíí³ ç îðàíêî&tho ;. Âèêîðèñòàííÿ äîáðèâ ï³äâèùóâàëî íàäõîäæåííÿ ïîæíèâíèõ ðåøòîê â ãðóíò. ̳íåðàëüíà ñèñòåìà óäîáðåííÿ íà 28,9-37,7 %, îðãàíî-ì³íåðàëüíà ç ãíîºì – 33,5-44,9; ç ñîëîìî&tho ; òà êîìïåíñàö³º&tho ; àçîòó – 48,3-52,9; ç ãíîºì òà ñîëîìî&tho ; – 60,8-73,2 % ïîð³âíÿíî ç âàð³àíòîì áåç äîáðèâ. Âèêîðèñòàííÿ ì³í³ìàëüíîãî îáðîá³òêó ãðóíòó çá³ëüøèëî ïðîäóêóâàííÿ ÑÎ2 ç ïîâåðõí³ ãðóíòó äî 12 % ó ïîð³âíÿíí³ ç îðàíêî&tho ;. Ïåðåâàãà ì³í³ìàëüíîãî îáðîá³òêó íàä îðàíêî&tho ; ñïîñòåð³ãàëàñü âë³òêó ³ âîñåíè. Öå îáóìîâëåíî á³ëüø øâèäêèì ïðîãð³âàííÿì ãðóíòó ïðè îðàíö³.  ñåðåäíüîìó çà 1996-1998 ð.ð. ïðîäóêóâàííÿ ÑÎ2 ãðóíòîì çá³ëüøèëîñü â³ä âíåñåííÿ äîáðèâ: íà 9-50 ïðè îðàíö³ òà íà 12-67 % çà ì³í³ìàëüíîãî îáðîá³òêó. Áåç âíåñåííÿ äîáðèâ òà íà âàð³àíò³ ç ì³íåðàëüíî&tho ; ñèñòåìî&tho ; óäîáðåííÿ ð³çíèöÿ ì³æ îðàíêî&tho ; òà ì³í³ìàëüíèì îáðîá³òêîì íå ñïîñòåð³ãàëîñü. Органо-мінеральна система удобрення з гноєм за полицевого обробітку знижувала чисельність целюлозоруйнуючих мікроорганізмів на 29,9 і підвищувала на мінімальному на 24,6 % порівняно з контролем; органо-мінеральна система удобрення з гноєм та соломою підвищувала їх чисельність на 43,9-85,0 %. Мінімальний обробіток без добрив знижував кількість мікроорганізмів порівняно з оранкою на 14,9 %, а на фоні органо-мінеральної системи удобрення з гноєм навпаки підвищував їх кількість порівняно з оранкою на 51,1 % (табл.1).
Кількість мікроорганізмів, які синтезують меланіни була вищою на 7,3-21,0 % при оранці. Добрива не підвищували кількість мікроорганізмів, за виключенням варіанту N60P60K60 + гній 12 т/га + солома 2,4 т/га + N24, де спостерігався високий вміст меланінових грибів. |