Наумовська Зміни показників фізико-хімічних та біологічних властивостей чорнозему типового Правобережного Лісостепу в умовах застосування грунтозахисних технологій




  • скачать файл:
Название:
Наумовська Зміни показників фізико-хімічних та біологічних властивостей чорнозему типового Правобережного Лісостепу в умовах застосування грунтозахисних технологій
Альтернативное Название: Наумовска Изменения показателей физико-химических и биологических свойств чернозема типичного Правобережной Лесостепи в условиях применения почвозащитных технологий
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Об'єкт, умови і методика проведення досліджень. Дослідження проводились у науково-дослідному господарстві (НДГ) “Великоснітинське” Фастівського району Київської області, ґрунтовий покрив якого є типовим для Фастівського агроґрунтового району.


Ґрунт дослідної ділянки - чорнозем типовий глибокий малогумусний середньосуглинковий на лесі. Вміст загального гумусу в орному шарі ґрунту 3,58±0,04, а в підорному 3,46±0,03%. Реакція ґрунтового розчину у верхніх горизонтах близька до нейтральної. В орному шарі рНводн.=6,7, гідролітична кислотність – 0,91, сума увібраних катіонів - 28,9 мг-екв/100 г ґрунту, а ступінь насичення основами - 95,8 %. Щільність оптимальна для більшості культур і становить 1,14 г/см3 та дещо збільшується у підорному шарі (1,20 г/см3). Загальна пористість 59,2, а в у підорному шарі зменшується до 47,2 %. Забезпечення азотом сполук, які легко гідролізуються (за Тюріним і Кононовою) – висока (7,95±0,9 мг/100г), рухомими фосфатами за Чиріковим (6,98±0,7 мг/100г) та обмінним калієм (5,34±0,8 мг/100г) - середня.


Двофакторний дослід закладено згідно методу розщеплених ділянок. Розмір елементарної ділянки 6 х 30 = 180 м2, залікової ділянки – 100 м2. Повторність досліду триразова. Сівозміна розгорнута в трьох полях у просторі і десяти у часі.


Дослідження проводились у типовій зерно-буряковій сівозміні з чергуванням культур в ланці: горох - озима пшениця - цукрові буряки. Проводилось порівняльне вивчення агрономічної та економічної ефективності наступних технологій вирощування сільськогосподарських культур і систем обробітку ґрунту:


1.      Традиційної з оранкою на глибину 22-27 см;


2.      Ґрунтозахисної, що базується на мілкому плоскорізному обробітку на 10-12 см;


3.      Ґрунтозахисної, яка базується на різноглибинному плоскорізному обробітку на глибину 10-27 см.


На фоні різних обробітків ґрунту вивчались п’ять варіантів удобрення (кількість добрив на 1 га сівозмінної площі):


1.       Без добрив (контроль);


2.       Гній 12 т/га + N55P45K45;


3.       Гній 6 т/га + солома 1,2 т/га + N55P45K45;


4.       Солома 2,4 т/га + N24+ N55P45K45;


5.       Солома 1,2 т/га + сидерати + N55P45K45;


Досліджувались культури: горох – сорт Інтенсивний; озима пшениця – сорт Поліська 90; цукрові буряки – сорт Український ЧС-70. Основні дослідження проводились на посівах цукрових буряків під які вносилось:


1.       Без добрив (контроль);


2.       Гній 40 т/га + N110P90K90;


3.       Гній 20 т/га + солома 4 т/га + N110P90K90;


4.       Солома 8 т/га + N80 + N110P90K90;


5.       Солома 4 т/га + сидерати + N110P90K90.


При основному обробітку ґрунту під горох застосовували N20P20K20, під озиму пшеницю - N60P40K40. Фосфорні та калійні добрива вносили - гранульований простий суперфосфат, калійну сіль під основний обробіток ґрунту, азотні (аміачну селітру) – в підживлення (фаза весняного кущення). Сидеральні культури (олійна редька) висівали після збирання озимої пшениці (12-25 липня) з подальшою заробкою восени під основний обробіток дисковою бороною БДТ-7 у два сліди. Урожайність олійної редьки становила 180-200 ц/га.


Порівнюючи місяці року за температурою повітря, можна відмітити, що найхолоднішим був грудень у 1999 і 2001 рр. (-9,8 і -6,9). Найбільш теплим і сухим був у: 1999 р. – липень з температурою 22,4 С; 2000 р. – серпень +19,5 С; 2001 р. – червень - +19,7 С. За роки проведення досліджень різниця між сумар­ним показником опадів була невеликою, але вона перевищувала середньобагато­річну норму (549 мм) на 12,5-23,6 %. В цілому за 1999-2001 рр. склались сприятливі метеорологічні умови для вирощування сільськогосподарських культур за виключенням 1999 р., який характеризувався нестачею вологи.


Польові і лабораторні дослідження виконувались за загальноприйнятими методиками. Змішані проби ґрунту відбирались на полях, де вирощували цукрові буряки чотири рази за вегетаційний період по фазах розвитку рослин в шарах 0-15 і 15-30 см (при закладанні досліду в літньо-осінній період 1998 р. в шарах 0-15, 15-30, 30-45, 45-60, 60-80, 80-100 см).


Для характеристики ґрунту дослідної ділянки користувались наступними методиками: реакцію ґрунтового середовища в водній та сольовій витяжках визначали потенціометрично, суму ввібраних катіонів – за Каппеном-Гільковицем; рухомий фосфор і калій – за Чиріковим; вологість ґрунту - термостатно-ваговим методом, щільність ґрунту – методом циліндрів, об’єм яких дорівнював 200см3. Біометричні дослідження, відбір рослинних проб в основні фази росту та розвитку культур, облік нагромадження сухої біомаси проводили згідно методичних вказівок з проведення польових досліджень.


У лабораторних умовах ґрунтові проби досліджували в триразовій повторності. У зразках ґрунту визначали: вміст загального гумусу методом Тюріна в модифікації Сімакова, груповий склад гумусу за Пономарьовою, Плотніковою (1980), рухомі гумусові речовини за допомогою безпосередньої витяжки 0,1н NaOH. Водорозчинну органічну речовину визначали методом Тюріна в модифікації Сімакова.


Інтенсивність продукування вуглекислоти ґрунтом за Штатновим. Активність целюлозоруйнуючих мікроорганізмів визначали методом аплікації за допомогою лляного полотна.


Для визначення запасів продуктивної вологи зразки відбирали з кожних 10 см на глибину 0-200 см, вологість ґрунту визначали термостатно-ваговим методом з висушуванням у шафі до постійної ваги при 105°С та подальшим проведенням розрахунків. Температурний режим ґрунту визначали за допомогою ґрунтових термометрів. Окисно-відновний потенціал вимірювали потенціометром марки І-102 в польових умовах.


Збір врожаю озимої пшениці і гороху проводили прямим комбайнуванням. Масу зерна визначали окремо з кожної ділянки, соломи – методом пробного снопа. Врожай зерна перераховували на стандартну вологість та 100 % чистоту. При збиранні озимої пшениці і гороху використовували комбайн “Дон-1500”, цукрові буряки збирали вручну з пробних ділянок площею 20 м2 з кожного повторення з наступним зважуванням. Спостереження і облік врожаю проводились в трьох повтореннях.


 


Використані методики наведені в роботах: “Методика полевого опыта” (1968), “Агрохимические методы исследования почв” (1975), “Практикум по химии гумуса” (1981).

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА