Біленька О.М. Вихідний матеріал для створення сортів цибулі ріпчастої і цибулі шалоту, адаптованих до умов Лісостепу України

Краткое содержание

Особливості цибулі ріпчастої(Allium cepa L.) та цибулі

шалоту (Allium ascalonicum L.)

Наведено аналіз результатів досліджень з питань народногосподарського і лікувального значення, біології та селекції цибулі ріпчастої та цибулі шалоту. Визначено недостатньо вивчені питання, обґрунтовано вибір задач досліджень.

Умови, матеріал та методика проведення досліджень

Дослідження проведено впродовж 1988-2006 рр. у групі імунітету і лабораторії селекції дворічних овочевих рослин ІОБ УААН, який знаходиться в Лівобережному Лісостепу України в центральному середньозволоженому районі Харківської області.

Досліди розміщували на полях селекційної сівозміни. Ґрунт дослідних ділянок представлений чорноземом середньопотужним і малопотужним вилугуваним, за механічним складом – середньосуглинковим. Реакція ґрунту (рН) – 6,2. Клімат області помірно континентальний. Агротехніка вирощування цибулі ріпчастої традиційна для зони. Попередники –  багаторічні трави та ячмінь ярий.

Матеріалом для досліджень були 102 сорти та гібриди цибулі ріпчастої вітчизняної та зарубіжної селекцій, 26 сортів та місцевих форм цибулі шалоту.

Оцінку рослин за комплексом ознак здійснювали згідно з “Широким унифицированным классификатором СЭВ и Международным классификатором СЭВ лука репчатого” (1980), методичними вказівками “Изучение коллекции лука и чеснока” (1986), “Руководством по апробации овощных культур и кормовых корнеплодов” (1982). Для встановлення рівня фенотипової мінливості використовували статистичні методи, запропоновані Б. А. Доспєховим (1985). Стійкість сортозразків цибулі ріпчастої проти пероноспорозу визначали згідно методичних вказівок «Фитопатологическая оценка селекционного материала овощных культур» (1990) та «Методические указания по селекции лука репчатого на устойчивость к ложной мучнистой росе (пероноспорозу)» (1994). Селекційну роботу проводили за «Методическими указаниями по селекции луковых культур» (1982), «Сучасними методами селекції овочевих і баштанних культур» (2001). Біохімічні аналізи здійснювали в лабораторії аналітичних вимірювань ІОБ УААН, визначали: вміст сухої речовини – за ГОСТом 28561-90, цукрів – за Методикою  № М03-2001, вітамін С – згідно ГОСТу 2455-89. Одержані експериментальні дані обробляли методом дисперсійного аналізу за Б. А. Доспєховим (1985). Кореляційну залежність встановлювали методом кореляційного аналізу. Адаптивність, стабільність, пластичність і селекційну цінність генотипу визначали за методичними вказівками з екологічного випробування овочевих культур (1985). Гомеостатичність (НОМ) сортозразків визначали за В. В. Хангільдіним (1977). Економічну ефективність розраховували за формулами, приведеними у «Методиці дослідної справи в овочівництві і баштанництві» (2001).

Мінливість цінних господарських ознак вихідного матеріалу цибулі

ріпчастої та джерела для селекції

Урожайність є основним показником цінності сортів. Це складна комплексна ознака, яка залежить від генетичних особливостей сорту та умов вирощування. В результаті оцінки урожайності та її елементів у сортозразків цибулі ріпчастої виявлено, що найбільш стабільною ознакою є «товарність урожаю». Дослідженнями підтверджено високий ступінь мінливості ознак «загальна урожайність», «товарна урожайність» та «маса товарної цибулини». До селекційної роботи на дану ознаку слід залучати сортозразки, які поєднують високі показники продуктивності з їх стабільним проявом за роками. Практичний інтерес для селекції на дану ознаку мають сортозразки Алмадон – 3,9 кг/м² та Banco F₁ – 3,5 кг/м² (табл. 1).