Скворцов І.В. Депресія ознак інцухт-поколінь у різноманітних вихідних форм та створення ліній соняшнику

Краткое содержание

СТАН ТА ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ГЕТЕРОЗИСНОЇ СЕЛЕКЦІЇ СОНЯШНИКУ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

Проведено аналіз джерел наукової літератури з використання гетерозису у селекції соняшнику, висвітлено основні напрями розвитку гетерозисної селекції соняшнику. В результаті аналізу світової літератури установлено недостатній рівень досліджень зі створення інцухт-ліній, що обумовило актуальність проведення додаткових досліджень з вивчення основних етапів створення цінних інцухт-ліній, майбутніх компонентів високопродуктивних гібридів соняшнику.

УМОВИ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження зі створення інцухт-ліній та гібридів соняшнику проводили на дослідних полях лабораторії селекції та технології вирощування кукурудзи і соняшнику Луганського інституту агропромислового виробництва УААН (с. Металіст), розташованого на північ від обласного центру Луганської області.

Клімат місця проведення досліджень класифікується як континентальний. Погодні умови впродовж вегетаційного періоду в роки проведення досліджень характеризувалися значним коливання рівня середньодобової температури повітря (від +5,9⁰С до +22 ⁰С) та кількості опадів (201,5 – 347,0 мм.).

Вихідним матеріалом були 42 гібридні комбінації вітчизняної і іноземної селекції та 32 інцухт-покоління (І₁-І₂) вихідних форм Світоч, Борис, Одеський 149, Одеський 249. Впродовж 2003-2005 років була створена та вивчена колекція експериментальних інцухт-поколінь (І₁-І₃) та інцухт-ліній соняшнику (І₄) з цінними селекційними ознаками. Загальна кількість інцухт-поколінь – 1081, у тому числі І₁ – 328 поколінь, І₂ – 678 поколінь, І₃ – 75 поколінь. Загальна кількість відносно константних інцухт-ліній соняшнику складає 70 ліній. У 2006 році усі інцухт-покоління (І₁-І₃) та інцухт-лінії соняшнику (І₄) висіяні в однакових кліматичних умовах та в процесі вегетаційного періоду була проведена оцінка впливу інцухт-депресії на основні господарсько цінні ознаки соняшнику.

В 2003-2006 рр. вивчено та виділено згідно високого рівня адаптивності (Ri) та оптимального генотипічного ефекту (Еі) цінні вихідні форми соняшнику. Впродовж всієї селекційної роботи в лабораторних умовах проводили добір селекційного матеріалу (І₁-І₄) з дуже високим рівнем стійкості (9 балів) до збудника несправжньої борошнистої роси.

Проведена оцінка основних кореляційних зв’язків 42 вихідних форм та 70 інцухт-ліній (І₄). Кореляційні зв’язки вивчали в 2006-2007 рр. між такими показниками: вегетаційний період, висота рослин, урожайність насіння, олійність насіння, діаметр кошика, маса 1000 насінин, площа листкової поверхні.

У 2006-2007 рр. оцінено 14 відносно константних інцухт-ліній соняшнику (І₄) на загальну та специфічну комбінаційну здатність. Для проведення такої оцінки лінії були схрещені з 4 тестерами (Сх 2111 А, Сх 1006 А, Зл 40 А, Од 2085 А). Оцінку проводили за основними селекційними ознаками (урожайність та збір олії з гектара).

Закладували досліди згідно методики польового досліду (Б.А. Доспєхов, 1985) з застосуванням загальноприйнятої технології вирощування соняшнику.

Генетичну цінність інцухт-ліній соняшнику визначали згідно методичних рекомендацій з використання математичних методів для аналізу експериментальних даних по вивченню комбінаційної здатності, розроблених в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН (1980)

Коефіцієнт кореляції між основними господарсько цінними ознаками інцухт-ліній та вихідних форм соняшнику встановлювали за методикою Б.А. Доспєхова (1985 р.).

Стійкість інцухтованого матеріалу соняшнику до збудника несправжньої борошнистої роси визначали в лабораторних умовах згідно експрес-методу оцінки соняшнику на стійкість до збудника несправжньої борошнистої роси (О.М. Долгова, В.Н. Михайлова 1990).

Адаптивний потенціал та коефіцієнт варіації вихідних форм соняшнику визначали згідно методичних рекомендацій по екологічному випробуванню кукурудзи (Б.П. Гурьєв, 1981).

Площу листкової поверхні рослин соняшнику визначали за експрес-методом Л.С. Осипової, П.П. Літуна, Л.В Бондаренка (1988).

Динаміку прояву депресії інцухт-ліній соняшнику проводили згідно методичних рекомендацій ІР ім. В.Я. Юр’єва по плануванню та застосовуванню багатофакторних дослідів в селекції (В.Г. Вольф, П.П. Літун, 1975).

Експериментальні дані обробляли методами дисперсійного та кореляційного аналізів. Статистичну обробку дослідних даних виконували на ПЕОМ з використанням штатних можливостей Microsoft Excel в середовищі MS OFFICE 2000.

ОЦІНКА СЕЛЕКЦІЙНОЇ ЦІННОСТІ ВИХІДНИХ ФОРМ ТА ПРОЯВ ДЕПРЕСІЇ У ПОКОЛІНЬ СОНЯШНИКУ ЗА ОСНОВНИМИ СЕЛЕКЦІЙНИМИ ОЗНАКАМИ

За результатами досліджень установлено, що вихідні форми з високою адаптивністю (Ri=1 ранг) та оптимальними параметрами генотипічного ефекту (Еі=1-3 ранг) мають високу селекційну цінність. Виходячи з цього за олійністю насіння виділена 1 вихідна форма Мх 215 А / Х 720 В.

За масою 1000 насінин виділені 10 цінних форм (Еi=1 ранг), однак, згідно рівня адаптивності (Ri=2 ранг) тільки 5 з них мали середню селекційну цінність (NS-H-944 та інші).

Максимальний показник продуктивності вихідних форм згідно генотипічного ефекту (Еі=1) зафіксовано у 11 вихідних форм. Серед них в селекційному плані виділено 1 цінну вихідну форму Victor.

За лушпинністю насіння високий адаптивний потенціал (Ri=1 ранг) та оптимальний рівень генотипічного ефекту (Еі) зафіксовано у 8 вихідних форм (Етюд та інші).

За діаметром кошика виділено 11 вихідних форм (XF-4948 та інші), які характеризувались середнім показником генотипічного ефекту (Еі=2 ранг).

Серед виділених 9 вихідних форм за висотою рослин, високою селекційною цінністю характеризувалась 1 вихідна форма Сх 2111 А / Х 840 В, має максимальний показник висоти рослин (Еі=1 ранг) та високий рівень адаптивності (Ri=1ранг).

Високим адаптивним потенціалом (Ri=1 ранг) за вегетаційним періодом характеризувались 11 вихідних форм (Гена, Еней та інші).

Примусове самозапилення негативно впливає на продуктивність рослин та масу 1000 насінин інцухт-поколінь соняшнику. Ефект взаємодії генотип-інцухт, впродовж І₁-І₂, вказує на мінімальний прояв інцухт-депресії у вихідних форм з середнім показником продуктивності. При вивченні зниження продуктивності серед вихідних форм з високим та дуже високим показником продуктивності виділено чотири основні напрями прояву інцухт-депресії.