Біляєва І.М. Ефективність добору озимої м\'якої пшениці на стійкість до борошнистої роси і бурої іржі на різних фонах вирощування




  • скачать файл:
Название:
Біляєва І.М. Ефективність добору озимої м\'якої пшениці на стійкість до борошнистої роси і бурої іржі на різних фонах вирощування
Альтернативное Название: Беляева И.М. Эффективность отбора озимой мягкой пшеницы на устойчивость к мучнистой росе и бурой ржавчины на различных фонах выращивания
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Проблеми селекції пшениці озимої на стійкість і толерантність до хвороб (огляд літератури)


Наведено аналіз наукової літератури стосовно створення і поширення стійких до хвороб сортів і гібридів озимої м’якої пшениці.


Селекція рослин на стійкість до захворювань вже визнана найбільш раціональним засобом захисту. На сучасному етапі розвитку селекції значення вчення про імунітет і толерантність рослин значно зросло. Тепер дослідження імунітету розглядаються не тільки як теоретична основа селекції стійких сортів озимої пшениці й інших сільськогосподарських культур, а й як теоретична та практична основа інтегрованого захисту рослин і управління агробіоценозами (агроекосистемами).


Все більше уваги приділяється створенню сортів озимої пшениці, що поєднують специфічну стійкість до хвороб з неспецифічною, а також сортів, здатних стримувати накопичення інфекцій. Значний науковий інтерес і велике практичне значення становлять витривалі (толерантні) сорти, котрі за сприйнятливого типу реакції рослин витримують значне ураження без істотних втрат урожаю.


 


умови проведення, вихідний матеріал

і методика досліджень

Досліди проводили в дослідному господарстві Інституту землеробства південного регіону УААН в зоні дії Інгулецької зрошувальної системи.


Клімат зони помірно континентальний. Період осінньої вегетації озимої пшениці характеризується нестійким зволоженням і, в переважній більшості років, високою посушливістю, що не завжди дозволяє отримати сходи в неполивних умовах, навіть на парових полях.


Вихідним матеріалом слугували сучасні сорти та форми озимої пшениці, а також гібридні комбінації з різним ступенем стійкості до збудників борошнистої роси та бурої іржі.


Попередником на зрошуваних ділянках була люцерна, на неполивних – пар. Сівба проводилася в оптимальні строки, 22-24 вересня нормою 4,5 млн. схожих насінин на гектар.


Після третього укосу люцерни під посіви пшениці на зрошенні проводили лущення на глибину 12-14 см і оранку на глибину 25-27 см. Вологозарядкові поливи, залежно від вологозапасів в метровому шарі ґрунту, виконували нормою 750-1000 м3/га в першій декаді вересня, а протягом весняно-літньої вегетації – по 2-3 вегетаційних поливи: у фазу виходу рослин у трубку, колосіння та наливу зерна нормою до 450-500 м3/га. Поливи проводили дощувальним агрегатом ДДА-100 М.


Добрива вносили диференційовано: восени на зрошуваних ділянках N90P90, без поливів − N60P60. Навесні по мерзло-талому ґрунту проводили підживлення аміачною селітрою з розрахунку 30 кг/га діючої речовини аміачної селітри.


У польових умовах, восени і в основні періоди весняно-літньої вегетації, визначали фази розвитку рослин та відбирали зразки рослин для аналізу.


Стійкість і толерантність до бурої іржі у різних сортів і гібридів озимої м’якої пшениці вивчали на природному та штучному інфекційних фонах. Інокуляцію уредоспорами популяції бурої іржі проводили на початку виколошування рослин, а захист від патогена здійснювали 2-х разовим обробітком посівів препаратом Рекс. Площа ділянок 2,0 м2, повторність 4-кратна.


Під час польових спостережень і оцінок головна увага приділялась стійкості до борошнистої роси та бурої іржі.


Розповсюдження, інтенсивність і тип ураження хворобами визначалися за шкалами та методиками Кобба, Мейнца та Дітца, Прейскота та Саарі, Лоегерінга (Е.Е. Гешеле, 1971).


Фенологічні спостереження й оцінки проводили згідно з методичними вказівками ВІР (Л., 1977).


Облік інтенсивності ураження проводився на 100-120 рендомізовано дібраних рослинах. Вияв ознак продуктивності проводився на 50 рослинах.


Статистична характеристика кількісної мінливості ознак – дисперсія, середнє квадратичне відхилення та коефіцієнт варіації, визначалися за А.С. Молостовим (1965), П.Ф. Рокицьким (1978), Б.О. Доспєховим (1979) з використанням ліцензійних програм Excel, Statistica 6.0.


Якість зерна визначали загальноприйнятими методами згідно методичних рекомендацій Василенко І.І., Комарова В.І. (1987).


 


Випробовування перспективних номерів проводили за методикою Держслужби України. 

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА