ПЕРІОДИЧНА ПРЕСА ЯК ЗАСІБ ОВОЛОДІННЯ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ СТУДЕНТАМИ ВИЩИХ ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його об’єкт, предмет, мету, завдання, сформульовано гіпотезу, викладено методологічні й теоретичні основи, висвітлено основні етапи дослідно-експериментальної роботи, розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну значущість, основні методи дослідження, наведено дані про апробацію та впровадження результатів наукової праці.

У першому розділі “Питання використання періодичної преси в навчально-пізнавальній діяльності студентів у педагогічних дослідженнях” розглядаються сутність ЗМІ, їх функції в навчально-виховному процесі ВНЗ, види, форми і методи використання їх у  навчально-пізнавальній діяльності студентів, а також особливості роботи з газетою в технічному ВНЗ.

Вивчення наукової і педагогічної літератури доводить, що газета, як періодичне видання, присвячене подіям поточного політичного і громадського життя, є одним із провідних засобів масової інформації, що виконує такі функції в навчально-виховному процесі ВНЗ, як: а) інформування, тобто ознайомлює з найрізноманітнішою поточною інформацією про суспільно-політичне життя, що розширює кругозір студентів, збагачує його культурологічними знаннями про життя інших країн, розкриває актуальність і значення тієї чи іншої події (І.Р.Гальперін, B.Jensen); б) формування суспільної свідомості, тобто студенти акумулюють деякі ідеї і погляди, що в певній мірі формує їхню свідомість і визначає їхнє сприйняття світу, а в масового читача відповідно виробляється суспільна свідомість (Г.М.Васильєва, B.McNair, S.Cohen, D.Hallin і ін.); в) виховання соціальної активності, політичної культури особистості, формування смаку до політики, умінь оцінювати події через призму загальнолюдських гуманних цінностей (О.П.Симанчук, А.В.Бичков, Г.М.Васильєва); г) розвиток пізнавального інтересу до періодичної преси завдяки врахуванню читацьких інтересів студентів, поєднанню різних форм і методів ії використання на заняттях; д) розвиток самостійності, яка виявляється у виборі студентом того матеріалу, що входить у сферу його інтересів; е) оволодіння державною мовою, що особливо актуально в сучасних умовах становлення України як суверенної держави. Шкільна програма навчання української мови передбачає, в основному, роботу з класичною художньою літературою, а газета пропонує найсучасніший варіант мови з усіма його лексичними і стилістичними особливостями, що охоплює величезний спектр суспільно-політичного життя в усьому світі. Переклад цих матеріалів збагачує лексику студента; ж) розважальна: в газетах представлені відповідні рубрики, що дозволяють зняти психологічну напругу, відпочити, розслабитися, покращити настрій, тому вони завжди знаходять свого читача.

Незважаючи на важливість періодичної преси у значному поширенні мовної компетенції студента і формуванні його соціальної активності, викладачі технічних ВНЗ, як виявило проведене нами анкетування (опитано 48 викладачів), працюють з газетним матеріалом здебільшого стихійно, без використання систематизованих методів і прийомів. При цьому всі опитані вказали на необхідність спеціально організованого підходу до роботи з періодикою, розуміючи важливість оволодіння цим аспектом мовної підготовки.

Аналіз науково-педагогічної і методичної літератури дає підставу назвати різні форми і методи використання газетної інформації в навчальному процесі. Серед найбільш цікавих можна виділити такі як політінформація - оглядова, тематична, проблемна (З.А.Жихарєва та ін.), політичні диспути, бесіди за “круглим столом”, дидактичні ігри, захисти рефератів на політичні теми (Г.А.Амінєв), дискусійний політклуб, політичний театр, “суди” історії, тематичні стінгазети (С.А.Абдоков), ділова гра “Редакція” (Н.А.Ерецька) тощо.

У дисертації з’ясовано, що робота з періодичною пресою в технічному ВНЗ має свої особливості:

- іноземна мова займає визначне місце в процесі гуманітаризації змісту освіти;  роботу ж з періодичною пресою можна розглядати як один із засобів реалізації гуманістичної спрямованості вищої освіти, його впливу на критичне мислення і творчість особистості;

- основна мета навчання у вищому навчальному закладі – виховання компетентного фахівця з широким кругозором, знанням мов і культур інших народів, політично грамотного, що вміє аргументовано відстояти свою точку зору в будь-якій дискусії. Оволодіння іноземною мовою в сучасному світі є умовою побудови відкритої системи освіти, що дає широкий доступ до світових інформаційних ресурсів, одержання різноманітної оперативної актуальної інформації;

- іноземна мова – це такий предмет у технічному ВНЗ, крім ділової української мови, у завдання якого входить навчання мовленнєвої діяльності, але кількість годин, що відведено на вивчення іноземної та ділової української мови, складає приблизно 5% і 0,6% від загальної кількості годин на підготовку фахівця у ВТНЗ. При цьому навчання спілкуванню на суспільно-політичні теми можна розглядати як єднальну ланку між побутовим і професійним спілкуванням, без якого останнє було б украй обмеженим;

- випускник технічного ВНЗ має можливість продовжувати самоосвіту в суспільно-політичній сфері вивчення мови більшою мірою, ніж у будь-якій іншій, у зв’язку з доступністю преси іноземною мовою і каналів радіо - й телемовлення. Знання мови сприяє реалізації принципу безперервності освіти, якому в системі навчання в усьому світі надається в наш час велике значення.

У другому розділі “Дослідно-експериментальна перевірка поетапної організації навчально-пізнавальної діяльності студентів з періодичною пресою” науково обґрунтовано етапи організації роботи студентів з газетним матеріалом, описано педагогічний експеримент, у ході якого перевірялась ефективність упровадження запропонованого підходу до використання періодики в навчанні, представлено аналіз результатів апробації запропонованої технології роботи з періодикою та статистичної обробки експериментальних даних.

Відповідно до гіпотези дослідження організація роботи з газетним матеріалом передбачала такі три етапи:

1) діагностико-підготовчий;

2) змістовно-процесуальний;

3) контрольно-коригувальний.

Основна мета діагностико-підготовчого етапу - визначення вихідного мовного рівня студентів перед початком роботи з друкованою періодикою та підготовка до реалізації наступних етапів. Завданнями і змістом цього етапу були: а) формування позитивної мотивації пізнавальної діяльності студентів у ході роботи з друкованою періодикою; б) добір викладачем варіантів змісту газетної інформації з урахуванням читацьких і професійних інтересів студентів, надання можливості їм вільного вибору тем, забезпечення виконання обов'язкового компонента навчальної програми; в) обробка викладачем газетних статей з метою конструювання їх як навчальних текстів, тобто здійснення добору словника, розробка передтекстових та післятекстових завдань, навчально-комунікативних і проблемних ситуацій; г) ознайомлення студентів зі структурою газети, її жанровими і стилістичними особливостями. Формуванню позитивної мотивації пізнавальної діяльності студентів у ході роботи з друкованою періодикою сприяла роз'яснювальна бесіда про користь і необхідність вивчення такого матеріалу. У ході експерименту для формування позитивної мотивації особлива увага приділялася розвитку пізнавального інтересу. З метою забезпечення активізації пізнавальної діяльності студенти включалися у виконання творчих завдань, брали участь у диспутах, дискусіях, бесідах за “круглим столом”, рольових іграх, що сприяло освоєнню студентами соціального досвіду носіїв іноземної мови. Позитивна мотивація також формувалася завдяки організації колективних, групових форм роботи, в рамках яких здійснювалися взаємодопомога, взаємоконтроль, взаємооцінювання студентів.

Важливим завданням діагностико-підготовчого етапу було також створення ситуацій вибору змісту інформації газетних статей. Анкетування, проведене в студентських групах технічного університету (опитано 186 студентів), дозволило виявити пріоритетні читацькі інтереси студентів, які відбивали специфіку, головним чином, юнацької аудиторії, типової для технічного ВНЗ. Інтереси розподілилися у такий спосіб: спорт – 24 %, наука і техніка – 19 %, культура – 16 %, кримінальна хроніка, аварії, катастрофи –  13 %, світська хроніка – 11 %, кросворди, гороскопи – 8 %, політика – 5 %, бізнес – 4 %. Проте студенти погоджувалися з тим, що не можна зводити інтереси в роботі з газетою тільки до цікавих тем, тому що політика і бізнес – це найважливіші аспекти суспільно-політичного життя, не орієнтуватися в яких сучасна молодь не може.

На діагностико-підготовчому етапі здійснювалась обробка викладачем газетних статей з метою конструювання їх як навчальних текстів, кожний з яких оброблявся таким чином: виділялася обов'язкова для засвоєння лексика і розроблялася система перед- і післятекстових вправ на трьох рівнях: репродуктивному, реконструктивному і творчому.

Наступний крок цього етапу - ознайомлення студентів з особливостями газетних текстів, стилю, жанрів періодичної преси. Викладач звертав увагу студентів на деякі особливості перекладу газетних текстів, наприклад, транслітерацію, калькування, екстралінгвістичні аспекти перекладу, особливості перекладу фразеологічних сполучень і т.ін. Теоретичні знання про особливості газетного стилю готували студентів до практичної роботи з газетними текстами, знімаючи труднощі, що неминуче виникають у процесі такої діяльності.

Перед початком роботи з друкованою періодикою на діагностико-підготовчому етапі проводилося тестування з метою визначення вихідного мовного рівня студентів. Відповідно до його результатів на наступних етапах здійснювався диференційований підхід до навчання, який передбачав підготовку завдань різного змісту, вибір форм і методів навчання залежно від навчальних можливостей студентів.

Метою змістовно-процесуального етапу було безпосереднє оволодіння газетним матеріалом, що припускало розв’язання таких завдань: а) повторення базової гра­матики в рамках введено-коригувального курсу, оволодіння мовними „штампами” спілкування; б) накопичення суспільно-політичної лексики; в) інтегрований розвиток чотирьох мовних навичок – читання, говоріння, аудіювання і письма ‑ на репродуктивному, реконструктивному і творчому рівнях; г) вихід на вільне спілкування за суспільно-політичними темами. Для реалізації зазначених завдань використовувалися оптимальні форми і методи роботи з газетним матеріалом.

Організація роботи з друкованою періодикою здійснювалася в процесі комунікативної діяльності студентів, що вимагало актуалізації опорних знань. Так, спілкування на суспільно-політичні теми передбачало знання студентами граматичної структури мови і володіння необхідним словниковим запасом, включаючи вільне оперування деякими усталеними виразами чи „штампами” спілкування, без яких неможлива практично жодна бесіда. З цією метою  роботу з газетним матеріалом починали після введено-коригувального граматичного курсу. Як правило, у ВНЗ приходить молодь, яка вже опанувала елементарні граматичні структури, тому під час введено-коригувального курсу ці знання треба було актуалізувати чи, якщо група недостатньо сильна, засвоїти необхідний матеріал. У введено-коригувальному курсі відбувалося повторення мовних „штампів”, а в деяких випадках вивчення їх, тому що мало хто з випускників шкіл ними володіє. Через дефіцит часу, відведеного на іноземну мову в технічному ВНЗ, найбільш доцільним у вивченні “штампів” спілкування виявилося використання елементів методик інтенсивного навчання (наприклад, Г.О.Китайгородської), коли за обмежений час при відповідній побудові заняття засвоюється великий обсяг матеріалу. Після опанування студентами знань граматики і мовних “штампів”, необхідних для елементарного рівня спілкування, здійснювався перехід до формування їхнього суспільно-політичного словникового запасу. Кожній статті, відібраній з урахуванням доцільності її вивчення, передував список слів, призначених для обов'язкового засвоєння, після чого нова лексика відпрацьовувалася серією лексичних вправ. Потім здійснювалася безпосередня робота зі статтею, при цьому передбачався інтегрований розвиток чотирьох мовних навичок на репродуктивному, реконструктивному і творчому рівнях з переважним використанням завдань проектного типу, тобто таких, які привчають студентів творчо мислити, самостійно планувати свої дії, прогнозуючи можливі варіанти вирішення завдань, що стоять перед ними.

Ефективним способом активізації пізнавальної діяльності студентів у роботі з суспільно-політичною лексикою було прослуховування інформаційних повідомлень іноземною мовою по радіо і перегляд телевізійних новин по телебаченню з подальшим виконанням завдань, які виводять студентів на рівень обговорення матеріалу, що був прослуханий чи побачений.

У ході постійного і різноманітного тренування у спілкуванні в різних ситуаціях поступово вирішувалося завдання переходу від накопичення знань до вільного оперування ними. Навчально-пізнавальна діяльність студентів була організована у вигляді політінформацій з наданням студентам можливості вибору тем повідомлень. У цьому разі перевага надавалася тематичним політінформаціям, політичним диспутам, бесідам за “круглим столом” і т.ін. Широко практикувалося проведення дидактичних ігор, виконання проектів, які дозволяли при такій організації роботи з друкованою періодикою наголошувати на колективних (групових) формах діяльності, котрі забезпечували активність спілкування, що дуже важливо для комунікативного підходу до вивчення мови.

Участь у творчих проектах, під час виконання яких студенти набувають знань та вмінь у ході планування й виконання практичних завдань-проектів, не тільки сприяла самореалізації їхньої особистості, але й допомагала здійснювати подальше самонавчання, формування здатності самостійно і відповідально керувати своєю власною навчальною діяльністю в світлі ідей автономного чи самокерованого навчання. Досвід показав, що багато студентів після завершення курсу навчання іноземної мови в університеті підтримують свій мовний рівень саме завдяки читанню преси і прослуховуванню каналів ВВС, CNN та ін.