СИСТЕМА НАВЧАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СУДЕНТІВ ПРИРОДНИЧИХ ФАКУЛЬТЕТІВ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність і доцільність, сформу­льо­вані мета, об’єкт, предмет, гіпотеза, завдання й етапи дослідження, визна­чено методологію та методи дослідження, розкрито наукову новизну, прак­тич­не значення здобутих результатів, обґрунтовано їх вірогідність, подано відомості щодо апробації та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі „Теоретичні основи дослідження” здійснено аналіз наукових джерел з проблеми дослідження: проаналізовано сутність феноменів: навчальні завдання, діяльність, пізнавальна діяльність, пізнавальні вміння.

Установлено, що навчальні завдання є предметом дослідження психології мислення, методики математики, філософії, соціології, нейрофізіології, логіки, математики, кібернетики, біології та інших наук (Г.С. Альтшуллер, Г.О. Балл, Л.В. Берцфаї, Є.І. Вишневський, Є.І. Машбіц). Виявлено різні підходи у тлу­ма­ченні поняття “навчальні завдання” (Л.П. Доблаєв, Т.В. Напольнова, Т.В. На­уменко, В.А. Онищук, О. Розиков, П.М. Ерднієв), варіації у дефініціях різних видів навчальних завдань, описів їх структури, етапів розв’язання, функцій, класифікацій (Г.О. Балл, Д.Н. Богоявленський, В.М. Брадіс, М.А. Да­нилов, П.М. Ерднієв, А.Ф. Єсаулов, Є.Н. Ільїн, В.Н. Кулюткін, І.Я. Лернер, М.Н. Ли­сен­кова, Т.П. Матюшкін, Є.І. Машбіц, Н.А. Менчинська, О. Науменко, Д. Пойа, О.Я. Савченко, Н.Ф. Тализіна, М.А. Ушаков, Л.М. Фрідман, Ю. Г Фокін ін.).

В теорії щодо вузівських навчальних завдань обмежено представлені дефініції окремих видів завдань, їх зв’язки з процесами осмислення, запам’я­то­вування інформації, вправами (С.І. Архангельський, З.Ф. Есарєв, С.Д. Макси­мен­ко, П.А. М’ясоїд, І.П. Підласий, В.О. Соловієнко, М.М. Фіцула, І.Ф. Хар-ламов). Однак ­зв’язки між навчальними завданнями і засвоюваними при їх розв’язанні видами пізнавальної діяльності, вміннями, комплексним резуль­та­том виконання завдань схарактеризовані недостатньо.

Установлено, що навчальні завдання у вузівських підручниках з різних дисциплін варіюються за ступенем складності (А.М. Алексюк, Т.Ф. Власова; Ф.Д. Заставний, В.М. Канівець, В.Ф. Лащенко; І.В. Марисова, А.Г. Мордкович, В.І. Яровицький). З’являються публікації, які представляють системи навчаль­них завдань для студентів вузів з теоретичним їх обґрунтуванням, характе­ристикою та детальним описом психологічних надбань студентів у процесі виконання (М.І. Соловей, Н.О. Бражник, Н.І. Бичкова). Однак більшість завдань у посібниках для вузів спрямовані переважно на закріплення знань з окремого предмета, вони не акцентують увагу студентів на діяльнісній і результативній сторонах завдання.

З’ясовані структура, функції, класифікації різних видів діяльності людини (В.В. Давидов, Д.Б. Ельконін, Л.В. Занков, І.І. Ільясов, Л.Б. Ітельсон, О.М. Ле­он­тьєв, С.Л. Рубінштейн, Г.В. Суходольський, А.А. Чунаєва, В.Д. Шадриков та ін.), етапність засвоєння знань, формування вмінь і навичок, розумових дій та прийомів розумової діяльності (П.Я. Гальперін, К.М. Кабанова-Меллєр, І.Я. Лер­нєр, Н.Ф. Тализіна). Водночас різні види пізнавальної діяльності та пізнавальні вміння студентів природничих факультетів, які детерміновані по­тре­бами майбутньої професійної діяльності, особливостями природних об’єк­тів, вивчені недостатньо і відповідно навчальні завдання для цих студентів не спонукають їх до усвідомлення діяльнісного і результативного компонентів завдань.

У другому розділі “Особливості системи навчальних завдань як за­со­бу формування вмінь пізнавальної діяльності у студентів природничих факультетів” представлено характеристику навчального завдання; виділено і схарактеризовано різновиди пізнавальної діяльності, дії, через які вони реалізу­ються, та вміння, що утворюються при вирішенні завдань студентами природ­ничих факультетів. Конкретизовано цілі навчання, зміст освіти, навчальні програми, характеристику компетентності випускника-біолога видами пізна­ва­ль­ної діяльності, діями, через які вони реалізуються та вміннями, що з’явля­ються при розв’язанні завдань. Обґрунтовано особливості системи навчальних завдань для формування вмінь пізнавальної діяльності у студентів природничих факультетів.

Навчальне завдання як процес є складною динамічною мікросистемою, яка проходить декілька фаз, етапів, стадій розвитку, що детерміновані цілями багатьох метасистем (суспільне життя, освітня галузь, робота вищих педаго­гічних навчальних закладів, процес вивчення окремих дисциплін).

Вивчення теоретичних основ навчання як специфічної діяльності, процесу сприймання, особливостей об’єктів пізнання студентів природничих факультетів вищих педагогічних навчальних закладів, етапів засвоєння знань і дій стало підставою для виділення перцептивних, репродуктивних, творчих видів пізнавальної діяльності студентів природничих факультетів. Різновидами названих видів діяльності є перцептивно-ознайомлювальна, перцептивно-опи­сова, перцептивно-впізнавальна, перцептивно-знакова, перцептивно-аналі­тич­на, перцептивно-селективна, репродуктивно-описова, репродуктивно-виконавча, варіативна, проблемно-орієнтована, пошукова, перцептивно-кон­струк­тивна діяльність. Вони реалізуються через виконання навчальних дій, внутрішніми компонентами яких є пізнавальні розумові та інтелектуальні дії. Навчальні, розумові, інтелектуальні дії об’єднано в групи. Навчальні дії – це актуалізація наукової інформації, ознайомлення з об’єктами вивчення, вербаль­ний опис їх якостей, впізнання чи знакове зображення об’єктів вивчення, замальовування схем, малюнків, розкриття сутності наукових фактів, гіпотез, теорій, опис історії науки, формулювання висновків, робота зі спеціальним обладнанням, оцінювання тощо. Розумові дії – це аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування; інтелектуальні дії – це селекція, порівняння, перенесення або комбінування знань, дій, способів діяльності, виявлення відомого і невідомого та зв’язків між явищами оточуючого світу, пошук шляхів вирішення та роз­роб­ка алгоритму розв’язання проблеми, проблемної ситуації, контроль, само­контроль, рефлексія, прогнозування, проектування, генерація ідей, фантазу­вання, імпровізація. Використання зазначених навчальних і пізнаваль­них дій у виділених видах діяльності при вирішенні навчальних завдань у студентів природничих факультетів сприятиме формуванню перцептивних, репродуктив­них, творчих пізнавальних вмінь, що лежать в основі аналітичних, прогностич­них, проектувальних, перцептивних, дослідницьких, творчих, репродуктивних, організаторських педагогічних професійних вмінь.

Формування у студентів природничих факультетів вмінь різновидів пізна­вальної діяльності спонукало нас до їх відображення в цілях навчання, змісті освіти, характеристиці компетентності випускників-біологів вищого педагогіч­ного навчального закладу, навчальних програмах, а також до обґрун­ту­вання особливостей необхідної для цього системи навчальних завдань, які варіюють за видами діяльності, ступенем складності, рівнем самостійності роботи студентів у процесі виконання завдань, наявністю елементів гри. Більшість зав­дань мають бінарні цілі: перша частина завдання спонукає студента до засвоєння навчального програмного матеріалу, друга – до усвідомлення діяль­ніс­ного і результативного компонентів завдань. Зміст завдань, який повинні засвоїти студенти, – це не лише наукова інформація, визначена навчальними програ­мами, але й знання про цілі навчання, зміст освіти, діяльнісний потен­ціал, якості, яких набуває суб’єкт усіння. Системотвірний чинник, який надає завданням якості емерджентності, є усвідомлення діяльнісного і результ­атив­ного компонентів завдань.

У ході дослідження нами здійснено класифікацію навчальних завдань. За видами необхідної для розв’язання діяльності виділено такі групи завдань:

I – навчальні завдання, що виконуються через різні види перцептивної діяльності: перцептивно –ознайомлювальну, перцептивно-описову, перцеп­тив­но-впізнавальну, перцептивно-знакову, перцептивно-селективну, перцептивно-аналітичну; II – навчальні завдання, що потребують здійснення: репродук­тивно-описової, репродуктивно-виконавської діяльності; III – навчальні зав­дання, що потребують виконання творчої діяльності: варіативної, проблемно-орієнтованої, пошукової, перцептивно-конструктивної; IV – навчальні завдан­ня, які потребують здійснення декількох видів діяльності.

За ступенем складності визначено такі групи завдань (див. табл. 1).

I – навчальні завдання, які студент розв’язує на лекціях, прослуховуючи, сприймаючи наукову інформацію. Вони потребують окремих видів перцептив­ної діяльності, результатом яких є вміння сприймати, аналізувати, фіксувати інформацію.

II і III групи завдань виконуться на лаборатоних і практичних заняттях.

II – навчальні завдання об’єднані в 4 підгрупи. Завдання підгрупи I1₁ забезпечують формування репродуктивних вмінь через виконання репро­дуктив­но-описової, репродуктивно-виконавчої діяльності (Ро, Рв). Завдання під­групи I1₂ формують перцептивні вміння завдяки виконанню перцептивно-ознайомлювальної (По), перцептивно-знакової (Пзн), перцептивно-описової (Поп), перцептивно-селективної (Пс), перцептивно-аналітичної (Па) діяльності. Завдання підгрупи I1₃ формують одночасно перцептивні та репродуктивні вміння і потребують поєднувати перцептивно-ознайомлювальну, перцептивно-описову перцептивно-впізнавальну, перцептивно-знакову, перцептивно-селек­тивну, перцептивно-аналітичну та репродуктивно-описову, репродук­тивно-виконавську діяльність (Пзн Ро, Ро Пс, Ро Па, Пвп Рв , Рв По). Завдання підгрупи I1₄ формують перцептивні і творчі вміння, вони реалізуються завдяки поєднанню різних видів перцептивної діяльності для засвоєння навчального програмного матеріалу з проблемно-орієнтованою діяльністю (ПРо Зв¹, ПРо Зв²) зі встановлення зв’язків з одним-двома компонентами діяльнісної чи результативної частки завдань.

I1I – навчальні завдання формують творчі вміння та комплекси вмінь (перцептивні і творчі). Завдання підгрупи III₁ потребують окремих видів творчої діяльності – варіативної (В), проблемно-орієнтованої (ПРо) або ж пошукової (П), підгрупи III₂ – декількох видів діяльності – перцептивної чи репродуктивної і творчої; підгруп III_3, III₄ – декількох видів творчої діяльності в тому числі і перцептивно-конструктивної (Пк) з моделювання схем зв’язків між явищами, пошукової з аналізу життєвих ситуацій (Пж) на основі засвоюваного програмного матеріалу із проблемно-орієнтованою діяльністю (Про Зв²–Про Зв⁶) зі встановлення зв’язків між засвоєнням навчального програмного матеріалу та двома, трьома, чотирма, п’ятьма або ж шістьма складовими діяльнісного чи результативного компонентів завдань.

IV – навчальні завдання, що використовуються на завершальному етапі опанування дисципліни. Вони формують комплекси творчих вмінь. Їх виконання передбачає поєднання різновидів творчої, перцептивної та проблемно-орієнтованої діяльності (Про Зв⁶) з виявлення зв’язків між засвоєнням навчального програмного матеріалу та власними здобутками – сформованими видами діяльності, вміннями, якостями.