Куц О.В. Вплив мікроелементів на продуктивність і якість капусти білоголової пізньостиглої та буряка столового на черноземі типовому лівобережного Лісостепу України

Краткое содержание

Висвітлено питання щодо біологічних особливостей капусти білоголової пізньостиглої та буряка столового, впливу мікроелементів на протікання фізіолого-біохімічних процесів в рослинних організмах, на урожайність овочевих рослин та зміни показників якості продукції, виявлено недостатньо вивчені елементи системи удобрення, обґрунтовано необхідність проведення досліджень за темою дисертації.

Умови та методика проведення досліджень

Схема та методика проведення досліджень. Дослідження проведено впродовж 2003-2005 рр. в лабораторії агрохімії Інституту овочівництва і баштанництва УААН.

Роботу проводили з капустою білоголовою пізньостиглою сорту Харківська зимова, буряком столовим – Бордо харківський згідно з «Методикою дослідної справи в овочівництві і баштанництві» (2001). В дослідах вивчали вплив різних співвідношень, способів та строків використання мікроелементів на чисту продуктивність фотосинтезу рослин, біометричні показники, урожайність та якість зазначених овочевих рослин, зміну хімічного складу продукції при зберіганні та промисловій переробці.

Площа облікової ділянки в дослідах становила 9,8 м², повторність – шестиразова, розміщення ділянок систематичне. Для капусти білоголової використовували мікроелементи марганець (Mn), цинк (Zn) та молібден (Мо) на фоні оптимальної дози мінеральних добрив N₁₂₀P₁₂₀K₉₀, для буряка столового – марганець (Mn), бор (В) та молібден (Мо) на фоні N₆₀P₆₀K₁₂₀. Перша схема включала варіанти з проведенням позакореневих підживлень в один та два строки: на капусті білоголовій – у фазу початку утворення розетки листків та у фазу початку зав'язування головки, на буряку столовому – у фазу початку наростання коренеплода та під час його активного росту. Друга схема передбачала намочування насіння та поєднання намочування насіння з двома позакореневими підживленнями мікроелементами. Мікроелементи використовували як окремо, так і разом у вигляді суміші. Також в дослідах використовували комплексні мікродобрива «Реаком-СО» на капусті та «Реаком-Р» на буряку (далі «Реаком»), з мікроелементами в хелатній формі та варіант з еквівалентною «Реакому» кількістю мікроелементів, що вносили у вигляді простих солей.

Для намочування насіння концентрація розчинів становила: сульфату марганцю – 0,5 %, борної кислоти та сульфату цинку – 0,1 %, молібденовокислого амонію – 0,05 %; для позакореневого підживлення: сульфату марганцю – 0,1 %, сульфату цинку та борної кислоти – 0,05 %, молібденовокислого амонію – 0,02 % (за діючою речовиною). Експозиція намочування тривала для буряка столового 24 години, для капусти білоголової – одна година. Мікродобриво «Реаком» при намочуванні насіння використовували у нормі 50 мл на 1 л води (1 : 20) для обробки 200 г насіння протягом 1-6 годин, при позакореневому підживленні – 8 л/га. «Реаком» застосовували двох марок: для капусти білоголової з вмістом цинку 12,5 %, міді – 10,0 %, бору – 5,0 %, марганцю – 8,4 %, молібдену – 0,15 % та кобальту – 0,05 %; для буряка столового з вмістом цинку 5,0 %, міді – 6,0 %, бору - 9,0 %, марганцю – 7,0 %, молібдену – 5,0 % та кобальту – 1,5 %.

Для агрохімічної характеристики ґрунту добирали зразки з наступним визначенням: гумусу – за Тюріним, рН сольової витяжки – ГОСТ 26483-85, суми поглинених основ та гідролітичної кислотності – за методом Каппена в модифікації ЦІНАО (ГОСТ 26212-91 та ГОСТ 27821-85), вмісту нітратного азоту – колориметричним методом з дисульфофеноловою кислотою (ГОСТ 26488-85), вміст рухомого фосфору та обмінного калію – за Чиріковим в модифікації ЦІНАО з наступним визначенням Р₂О₅ колориметрично з сірчанокислим гідразином, К₂О на полум'яному фотометрі (ГОСТ 26294-91), вмісту легкогідролізованого азоту – за Корнфільдом, вмісту мікроелементів – атомно-абсорбційним методом.

Протягом вегетаційного періоду вели фенологічні спостереження за рослинами, облік їх густоти, визначали розмір листкової поверхні, чисту продуктивність фотосинтезу, здійснювали біометричні вимірювання, що включали визначення середнього діаметра та маси товарної головки капусти білоголової, маси товарного коренеплоду буряка столового. Урожай обліковували поділянковим зважуванням продукції в період технічної стиглості. Про якість продукції свідчили показники біохімічних аналізів: вміст сухої речовини (ГОСТ 28561 – 90), загального цукру (методика МОЗ-2001), аскорбінової кислоти (ГОСТ 24556-89), нітратів (ГОСТ 29270 – 95), для буряка столового ще й вміст бетаніну (методика МОЗ-2001).

При визначенні впливу мікроелементів на лежкість капусту білоголову зберігали в контейнерах, буряк столовий – в поліетиленових мішках. Визначали втрату маси при зберіганні (метод фіксованих проб), вихід повноцінної (товарної) продукції, зміни її хімічного складу, а для капусти білоголової – ще і ступінь ураження головок після зберігання.

Розрахунок господарського виносу поживних елементів (азоту, фосфору, калію, марганцю, цинку, кобальту, міді) рослинами та коефіцієнтів їх використання з ґрунту та добрив проводили за методикою З.І. Журбіцького (1963); біоенергетичну оцінку використання мікродобрив – за методикою О.С.Болотських, М.М. Довгаль (2001), економічну ефективність визначали згідно з методики для закінчених науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт по сільському господарству за приростом урожаю від застосування мікроелементів (Ручкін О.В., Гризенкова З.І., 2001).

Грунтово-кліматичні умови проведення досліду. Ґрунт дослідного поля представлений чорноземом типовим малогумусним важкосуглинковим на лесовидному суглинку. Даний грунт за вмістом бору, марганцю та міді відноситься до середньозабезпечених, за вмістом цинку та молібдену – до недостатньозабезпечених.

Вегетаційні періоди 2003 – 2005 рр. значно різнилися між собою за основними метеорологічними показниками, завдяки чому ефективність досліджуваних способів була всебічно перевірена і доведена. Найбільш сприятливим для формування урожаю даних овочевих рослин був 2004 р, відносно несприятливим – 2003 р. В 2005 р. у першій половині вегетації складалися досить сприятливі погодні умови для росту та розвитку рослин, але відсутність опадів в кінці вегетації негативно вплинуло на формування урожаю капусти білоголової.

Технологічні прийоми вирощування капусти білоголової пізньостиглої та буряка столового. Технологія вирощування буряка столового та капусти білоголової пізньостиглої була загальноприйнятою для зони Лівобережжя України.

Після збирання попередника (для капусти – ячмінь) поле дискували в двох напрямках, орали на глибину 25 см. Рано навесні проводили боронування в двох напрямках з метою закриття вологи, вносили макродобрива врозкид, проводили культивації: першу – на глибину 10-12 см, другу – передпосівну на глибину 4-5 см з наступним прикочуванням. Насіння капусти білоголової висівали в третій декаді квітня-першій декаді травня за схемою 70 х 35 см з нормою висіву 2 кг/га. Під час вегетаційного періоду рослин проводили їх підсадку або проріджування в рядках (густота рослин 41 тис. шт./га), здійснювали шість – сім міжрядних обробок ґрунту на глибину від 5-6 см (початок росту рослин) і до 8-10 см в більш пізні періоди, два ручних прополювання, два – три вегетаційні поливи з нормою води 300-400 м³/га. При необхідності запроваджували обробку посівів інсектицидами. Позакореневе підживлення здійснювали згідно схемі досліду. Урожай збирали вручну в третій декаді жовтня.

Попередник буряка столового – багаторічні трави 2-го року використання. Восени поле дискували в двох напрямках, орали на глибину 25 см. Весною проводили ранньовесняне боронування, внесення макродобрив, дві культивації: перша на глибину 10-15 см, друга – на 5-6 см. Насіння буряка столового висівали в третій декаді квітня-першій декаді травня з нормою 8 кг/га. Після сівби поле прикочували. Догляд за рослинами складався з п’яти міжрядних обробок, двох ручних прополювань з формуванням густоти рослин 400 тис. шт./га, двох вегетаційних поливів з нормою води 250-350 м³/га. Позакореневе підживлення мікроелементами застосовували згідно схеми досліду: перше – в третій декаді червня-першій декаді липня, друге – в першій-другій декадах серпня. Збирали урожай вручну в другій-третій декадах вересня.