Срібна І.М. Господарсько-біологічна оцінка сортів і прийомів вирощування капусти брюссельської в Лісостепу України

Краткое содержание

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Наводиться аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних учених з питань біологічних особливостей сортів, основних прийомів вирощування капусти брюссельської. У джерелах літератури існують суперечливі думки з приводу сортів, оптимальних строків сівби, схем розміщення рослин та строків прищипування верхівок (Лизгунова Т.В., 1965, 1971, 1980, 1984; Боос Г.В., 1983; Джохадзе Т.И., 1983; Жук О.Я., 1990). Виходячи з цього, постало питання дослідити основні агротехнічні прийоми  вирощування капусти брюссельської в Лісостепу України.

УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

 Експериментальна робота проведена протягом 2003-2006 рр. на кафедрі овочівництва Національного аграрного університету та в Київському науково-дослідному центрі Інституту овочівництва та баштанництва УААН .

 Ґрунт дослідної ділянки – чорнозем опідзолений малогумусний слабовилугуваний. Вміст гумусу в орному шарі складає 2,0-2,2 %, рН сольової витяжки 5,8 - 6,2. Вміст рухомих форм Р₂О₅ − 15,6 мг/100 г, К₂О – 4,0 мг/100 г, сума увібраних основ − 20,19 мг-екв на 100 г грунту.

Дослідження проводили відповідно до „Методики полевого опыта” (Доспехов Б.А.,1985) та „Методики дослідної справи в овочівництві і баштанництві” (2001). Сортовивчення виконували за „Методикою державного сортовипробовування” (2001).

При проведенні господарсько-біологічної оцінки капусти брюссельської варіантами досліду були середньопізні сорти: Горнет, Вертус і Розелла (Німеччина), Завитка (Чехія), Мачуга (Польща), Перфекшн (Росія) та пізньостиглі: Геркулес 1342 (Росія), Гронігер (Німеччина), Кетскайл (Польща), Лонг ісланд і Мезо нано (Італія).

 Вивчення впливу строків сівби на формування продуктових органів та врожайність капусти брюссельської проводили з середньопізнім сортом Розелла та пізньостиглим – Геркулес 1342. Строки сівби насіння: 20, 25 квітня, 30 квітня (контроль) та 5 травня.

 У досліді з вивчення впливу схем розміщення на ріст і розвиток рослин та врожайність капусти брюссельської варіантами досліду були схеми 0,7 х 0,7 (контроль), 0,7 х 0,6, 0,7 х 0,5 та 0,7 х 0,4 м. Дослідження проводили з сортами Розелла та Геркулес 1342.

 Дослідження з вивчення впливу строків прищипування на ріст і розвиток та врожайність капусти брюссельської виконували з сортами Геркулес 1342 та Розелла. Варіанти досліду: без прищипування (контроль) і прищипування 10, 20, 30 вересня та 10 жовтня.

 Повторність дослідів чотириразова, розміщення варіантів систематичне. Схема садіння рослин 0,7 х 0,5 м (крім варіантів з вивчення схем розміщення). Площа облікової ділянки 21 м². Попередник – помідор.

 У дослідах проводили такі обліки, спостереження і аналізи: а) фенологічні спостереження: початок і масові сходи, поява 1-го-5-го справжніх листків, початок формування головочок, початок і масова технічна стиглість головочок; б) біометричні показники: висота рослин, кількість листків, діаметр листкової поверхні розетки (щодекади); кількість, маса і розмір головочок у нижній, середній та верхній частинах стебла у період технічної стиглості; визначали площу листкової розетки (Камчатний, 1977); в) облік урожаю проводили з кожної ділянки у період технічної стиглості головочок. Продукцію розділяли на товарну і нетоварну; г) лабораторні дослідження включали визначення: сухої речовини – термогравіометричним методом, вміст цукрів (сума) – за Бертраном, вітаміну С – за Муррі, „сирого” протеїну – методом Кьельдаля, після мокрого озолення за Гінзбург. Визначали вміст азоту – фотоколориметричним методом з реактивом Несслера, вміст фосфору – ванадо-молібдатним методом, вміст калію – на полуменевому фотометрі.

 Статистичну обробку отриманих даних виконували методом дисперсійного аналізу, кореляційного зв’язку та варіаційної статистики  (Б.А. Доспехов1985) та з використанням  комп’ютерної програми „Agrostat”

ГОСПОДАРСЬКО-БІОЛОГІЧНА ОЦІНКА СОРТІВ КАПУСТИ БРЮССЕЛЬСЬКОЇ

Одним з важливих елементів технології вирощування капусти брюссельської є підбір високоврожайних сортів та гібридів, адаптованих до конкретних грунтово-кліматичних умов. У роки проведення досліджень насіння сортів капусти брюссельської висівали у відкриті розсадники 25 квітня, розсаду висаджували 11-13 червня. Масові сходи у середньопізніх і пізньостиглих сортів з’являлись на 8-11 день, лише у сортів Перфекшн та Мезо нано – на 14 день. За темпами наростання справжніх листків, які утворювались у розсадному віці, у середньопізніх та пізньостиглих сортів значних відмінностей не виявлено.

Спостереження за строками настання основних фенологічних фаз показали, що частина сортів (Горнет, Вертус, Розелла, Мачуга, Завитка, Перфекшн) належать до середньопізніх, а інші (Геркулес 1342, Гронігер, Кетскайл, Лонг ісланд та Мезо нано) − до пізньостиглих. Тривалість вегетаційного періоду у сортів першої групи 146-151 день, другої – 168-172 дні.

У групі середньопізніх сортів найбільшу площу листків на 1 га мали сорти Вертус та Розелла – 82,8 і 80,3 тис. м². У пізньостиглих сортів найбільшу площу листкової поверхні на 1 га – 71,4 тис. м², мав сорт Кетскайл, який перевищував контроль − сорт Геркулес 1342 (66,2 тис. м²) на 5,2 тис. м² відповідно. Сорт Гронігер також мав більшу площу листкової поверхні на 1 га, порівняно з контролем, відповідно 69,6 тис.м².

 У групі середньопізніх найбільша кількість головочок формувалась на середній частині стебла – 25-28 шт. На нижній та верхній частинах їх кількість була близькою, проте меншою порівняно з середньою. Найбільше головочок на середній частині стебла утворювали сорти Розелла та Завитка – 27 і 28 шт. відповідно. Сорт Розелла формував найбільшу загальну кількість головочок на рослині, відповідно 76 шт., дещо меншою – 73 шт. їх кількість була у сортів Вертус та Завитка.

 У пізньостиглих сортів зберігалась така ж закономірність. На рослині зав’язувалося 64-79 шт. головочок. Найбільше їх формувалось у сорту Кетскайл – 79 шт., дещо менше − у сорту Гронігер – 75 шт. (порівняно з контролем – 67 шт.) Кількість головочок була також різною на окремих частинах стебла. Найбільше їх утворювалось на середній частині – 24-28 шт., дещо менше на нижній − 21-25 шт. та верхній частинах −19-26 шт. За цим показником виділилися сорти Гронігер та Кетскайл, які формували у середній частині стебла по 28 головочок.