Сонець В.А. Технологічне обгрунтування конвеєрного виробництва капусти білоголової в умовах Центрального Полісся України

Краткое содержание

У вступній частині обгрунтовано тему дисертаційної роботи, визначено наукову новизну, мету та основні завдання, задекларовано особистий  внесок та наведено структуру і обсяг дисертації.

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

У першому розділі подано огляд літературних джерел, у яких наведені морфологічні та біологічні властивості капусти білоголової, її видовий склад та цінність продукції.  Наведені дані вирощування капусти білоголової в Україні та безпосередньо в Центральному Поліссі України. Висвітлені основні фактори, що визначають сучасний рівень виробництва цієї культури і основні перспективи збільшення продукції. Наведені дані про адаптивні технології вирощування, на основі яких визначено мету і завдання досліджень.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

    Польові дослідження проводили в 1999, 2001, 2002 роках в сільськогосподарському комплексі “Совки” Агрокомбінату “Пуща Водиця” Києво - Святошинського району  та на орендованих землях запасу  Яблунівської сільської Ради Макарівського району Київської області. Грунт сірий опідзолений грубопилувато-легкосуглинковий. Вміст гумусу в орному шарі – 2,03%, азоту – 88 мг/кг (за Корнфілдом), фосфору – 227 мг/кг, калію – 144 мг/кг (за Кірсановим).  Щільність грунту – 1,5г/см³ , рН сольове 6,5.

   Для проведення дослідів користувались  методиками: В.Ф.Мойсєйченко ”Методика опытного дела в плодоводстве и овощеводстве (1988),   “Методика дослідної справи в овочівництві і баштанництві” за редакцією Г.Л. Бондаренка, К.І. Яковенка (2001), “Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур” за редакцією В.В.Волкодава (2001). Статистичну  обробку результатів досліджень проводили дисперсійним методом за методикою Б.А. Доспєхова “Методика польового досліду” (1985).

        Дослід 1. Вплив строків і способів висаджування розсади капусти білоголової ранньостиглого сорту Димерська 7 на період надходження товарної продукції. Варіанти досліду: висаджування розсади (табл.1)  горщечкова - 25 березня та 1 квітня; безгорщечкова – 1, 5 та 10 квітня. Вік розсади 60 днів (5-6 листків). Схема висаджування  рослин 70 х 30см.

  Дослід 2. Вплив строків висаджування розсади та сівби насіння при безрозсадному способі вирощування капусти білоголової середньостиглого гібриду Мегатон на період надходження товарної продукції та її якість. Варіанти досліду:  висаджування розсади (табл.2) тепличної - 10 і 25 квітня та 10 травня;   з відкритого грунту - 25 травня та сівба насіння (безрозсадний спосіб) у відкритий грунт - 15 квітня. Вік розсади, вирощеної в закритому грунті 55 днів,  відкритому – 50. Схема висаджування рослин 70 х 50см.

  Дослід 3. Вплив строків висаджування розсади  і сівби насіння капусти білоголової середньопізніх сортів та гібридів у відкритий грунт  на товарну врожайність і  її якість. Сорт Столична та гібрид  Коронет. Варіанти досліду     (табл. 3): висаджування розсади 20 травня та 5 червня; сівба насіння (безрозсадний спосіб) у відкритий грунт – 5 та 20 квітня. Розсада з відкритого грунту, вік її - 45 днів. Схема висаджування  рослин 70 х 50см.

Дослід 4. Вплив строків і способів висаджування розсади, сівби насіння  капусти білоголової пізньостиглого сорту Лангендейкер децема  на товарну врожайність, її якість та придатність продукції для тривалого зберігання.  Варіанти досліду (табл. 4):  висаджування розсади  – 20, 30  травня та 10 червня;  сівба насіння  – 5, 15 та 25 квітня (безрозсадний спосіб). Розсада з відкритого грунту, вік її - 45 днів. Схема висаджування   рослин 70 х 60см.

Спостереження, виміри та обліки  проводили в першому і третьому повтореннях на спеціально виділених 10 рослинах. Відзначали дати  висаджувння розсади та сівби насіння. При безрозсадному способі: дати з’явлення сходів, утворення 1, 2, 4, 6 листків. При розсадному способі: дати приживання рослин.  У всіх варіантах: початок зав’язування головок, настання технічної стиглості та збір урожаю.

           Вимірювали: висоту розсади у період висаджування, при безрозсадному способі - висоту рослин у фазі 4 і 6 листків. У всіх варіантах: початок зав’язування головок.

           В період збирання врожаю  продукцію сортували на товарну та нетоварну (ДСТ-1724-85).

До нетоварної відносили  пошкоджені  хворобами, шкідниками, тріснуті та недорозвинені рослини. З товарної групи відбирали середні проби з  5 головок для хімічного аналізу. Визначали: вміст сухої речовини методом висушування в термостаті  при температурі 105^оС, цукрів (сума) – за Бертраном, аскорбінової кислоти – за Муррі  та нітрати  іоноселективним методом.  Виробничі витрати на вирощування капусти різних груп стиглості визначали шляхом складання технологічних карт, а біоенергетичну ефективність вирощування – за методикою О.С.Болотських, М.М.Довгаль.

ВПЛИВ СТРОКІВ І СПОСОБІВ ВИСАДЖУВАННЯ РОЗСАДИ КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ РАННЬОСТИГЛОГО СОРТУ НА ПЕРІОД  НАДХОДЖЕННЯ ПРОДУКЦІЇ, ЇЇ  УРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ

            Результатами  досліджень встановлено, що на формування раннього врожаю капусти білоголової ранньостиглого сорту Димерська 7 за різних строків висаджування розсади та способів її вирощування  суттєво впливає сума активних температур. Так, найвищу товарну врожайність - 33,5 т/га  (середнє за три роки) нами отримано за висаджування горщечкової розсади 1 квітня (контроль). Сума активних температур при цьому складала 1038 ^оС . Перший збір отримано через 67 днів після її висаджування.  За  більш раннього строку (25.03) урожайність – 30,9 т/га, що на 2,6 т/га менше за контроль. Але за цього строку перший збір отримано в першій декаді червня, тоді як при традиційних строках висаджування розсади (ІІ-ІІІ декади квітня) товарна продукція надходить до споживачів у ІІІ декаді червня.  Сума активних температур в середньому за три роки  при висаджуванні розсади  25 березня і до початку збору врожаю становила 1008^оС, яка і дала змогу сформувати врожай. Період споживання ранньої капусти у свіжому вигляді – І-ІІ декади червня.

             Про вплив  суми активних температур на формування врожаю говорить той факт, що при висаджуванні безгорщечкової розсади 10 квітня вона збільшилась до 1103 ^оС, а період до початку збору  зменшився в середньому за три роки, до 66 днів. Товарна врожайність – 31,2 т/га. Період споживання продукції за цього строку - ІІ-ІІІ декади червня.  Необхідно відзначити, що при висаджуванні безгорщечкової розсади 1 і 5 квітня строки надходження врожаю затримуються на 5-7 днів. Урожайність також зменшується (30,1-30,4 т/га проти 31,2 т/га). Зниження врожайності залежить від періоду приживання розсади і погодних умов року.  Так, в 1999 році найвищу товарну врожайність (33,6 т/га) отримано за висаджування горщечкової загартованої розсади 25 березня. При висаджуванні без горщечкової розсади 1 квітня вона потрапила під короткочасні заморозки до мінус 4^оС протягом двох  діб, внаслідок чого період приживання її подовжився на 7 днів. За першого  строку (25.03) зниження температури повітря практично  не вплинуло на подальший ріст і розвиток рослин.

        Середня маса головки (в середньому за три роки), залежно від строків  висаджування та способів вирощування розсади  складала від 0,73 кг (розсадагорщечкова 01.04) до 0,67 кг (розсада безгорщечкова 01.04).

               При дослідженні основних показників хімічного складу продукції  встановлено, що сума активних температур, строки висаджування розсади істотно не впливають на вміст сухої речовини. Він в середньому за три роки  складав 6,3-6,4%. При більш пізніх строках висаджування розсади (10.04) у головках підвищується  вміст цукрів (сума) - 3,5% (контроль 3,2%), і, навпаки, зменшується вміст аскорбінової кислоти до 37,6 мг/100г сирої маси (контроль 40,9 мг/100г). Очевидно це пов’язано із підвищенням середньодобової температура повітря  до 15,7^оС (контроль 15,7 ^оС) та зменшенні вологості грунту.  Вміст нітратів  – 730-731мг/кг сирої маси, за максимально допустимого рівня  800 мг/кг сирої маси.