Баджурак О.В. Біологічні особливості популяції Phytophthora infestans (Mont.) de Bary при паразитизмі на томатах у Лісостепу України

Краткое содержание

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

У огляді літератури, який складається з чотирьох підрозділів, висвітлюються питання, що торкаються особливостей біології та шкодочинності збудника. Подається інформація про особливості його взаємодії з кожною з рослин-живителів. Розкривається сутність змін, які відбулися у структурі популяції збудника після занесення на територію Європи А₂ т.с. Аналізується можлива роль ооспор у відтворенні інфекції.

За даними літератури після міграції з Мексики штамів збудника з А₂ т.с. відбувається підвищення вірулентності та агресивності його популяції; у різних регіонах світу як на картоплі, так і на томатах спостерігається раннє поновлення інфекції.

На основі аналізу літератури показано актуальність дисертаційної роботи та визначено доцільність проведених досліджень, спрямованих на аналіз змін, які відбулись у популяції збудника після появи у ній А₂ т.с.

УМОВИ ТА МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження виконувались у 2001-2003 рр. на Луцькій держсорто-випробувальній дільниці (Волинська область, Луцький район, с. Маяки). У 2003 р. для проведення досліджень залучили приватну ділянку у м. Черкаси. Погодні умови вегетаційних сезонів сприяли розвитку і поширенню хвороби у посадках томатів.

Об'єктом досліджень була взаємодія популяції P. infestans та перспективних сортів томатів.

Вивчення взаємодії рослин томатів та популяції патогену включало встановлення його вірулентності на "картопляному" і "томатному" тест-наборах. Вірулентність популяції фітопатогена на томатах визначали на наборі сортів Ottawa 30, Ottawa 31, Phillipine 2, Талаліхін, раси ідентифікували згідно ключа Н.А. Дорожкіна (1976). Вірулентність популяції на картоплі вивчали на наборі моногенних ліній дикорослої Solanum tuberosum L. з генами стійкості R1-R11.

З метою вивчення статевої стадії збудника встановлювали статеву структуру його популяції, у листі різних рослин-живителів визначали кількість ооспор та конідій, пророщували ооспори за допомогою речовин-стимуляторів. Вивчення статевої структури популяції проводили за модифікованою методикою ВАСГНІЛ (1990). Для визначення кількості ооспор у листі картоплі і томатів користувались модифікованою методикою Н.А. Дорожкіна (1976). Пророщування ооспор здійснювали за модифікованими методиками ВАСГНІЛ (1990) та Анн і Ко (1988).

Стійкість перспективних сортів томатів визначали на високому природньому фоні. Ступінь ураження листя сортів класифікували по групах стійкості за 5-ти бальною імунологічною шкалою, плодів - за 4-х бальною.

Статистичну обробку даних проводили згідно з методиками І.Б. Доспєхова (1987), Л. Закса (1970), С.В. Серебровського (1970), Л.А. Животовського (1984, 1991) при допомозі комп'ютерних програм Exel, Agro, Statistica.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Взаємодія збудника фітофторозу з перспективними сортами томатів

Впровадження стійких сортів є обов’язковою складовою системи заходів захисту томатів від фітофторозу. З метою виявлення перспективних джерел стійкості до хвороби нами визначалась здатність збудника уражувати листя та плоди різних сортів томатів.

Так, у 2001-2003 рр. на Луцькій ДСВД була проведена оцінка стійкості до хвороби на перспективних сортах томатів. Результати подані у таблицях 1 і 2.

Необхідно зазначити, що оцінку проводили на високому природному фоні хвороби, про що свідчить високий бал ураження листя сортів Прикарпатський та плодів сорту Гелена (табл. 1 і 2). За результатами оцінки стійкості листя виділили лише середньостійкі та сприйнятливі сорти. До групи середньостійких увійшли сорти Шедевр 2, Альєта, Тесті F1, Толстой, Чигиринський F1, Червона гіга, Іринка.

Оцінку стійкості плодів проводили у 2002-2003 рр. Розвиток хвороби на плодах досліджуваних сортів залежав від групи стиглості сорту та строків початку розвитку хвороби. Усі оцінювані сорти належали до групи середньостиглих і формували врожай до середини серпня. Тому при пізніх строках початку розвитку хвороби у 2003 р. (друга декада серпня) більшість плодів уникла ураження збудником. За даними оцінки, проведеної у 2002 р., середньою стійкістю характеризувались плоди сортів Прикарпатський, Водограй, Карась, Доля, Попільнянський, Весняний, Зоряний, Комета, Красунчик, Золоте серце, Мить, Скіф. Їх середнє ураження коливалось від 1,0 до 2,0 балів.