Пелех І.Я. Кормова продуктивність тритикале ярого з капустяними та бобовими культурами залежно від технологічних прийомів вирощування в умовах правобережного Лісостепу України

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, сформовано її мету та наукову новизну, визначено основні напрямки досліджень.

Обґрунтування впливу агробіологічних факторів на формування врожаю агрофітоценозів однорічних кормових культур

(Огляд літератури)

Проаналізовано вітчизняні та зарубіжні літературні джерела про застосування тритикале ярого, особливості добору компонентів для створення сумісних агрофітоценозів. Розглянуті питання визначення коефіцієнтів біологічної продуктивності за конкурентними ознаками та їх розрахунки ефективності при вирощуванні двокомпонентних агрофітоценозів. Обґрунтовано принципи побудови сумішей на основі тритикале ярого. Основні не вирішені питання створення агрофітоценозів покладено в основу робочої гіпотези наукових досліджень за темою дисертаційної роботи.

Умови та методика проведення досліджень

Дослідження проводили в кормовій сівозміні лабораторії польового кормовиробництва Інституту кормів УААН.

Ґрунт – сірий лісовий середньосуглинковий на лесі. Орний шар характеризується наступними агрохімічними показниками: вміст гумусу (за Тюріним) – 1,9 %, легкогідролізованого азоту (за Корнфілдом) – 80,5 мг, рухомого фосфору (за Чіріковим) – 102 мг, обмінного калію – 119 мг на 1 кг ґрунту. Гідролітична кислотність – 9,9 мг екв. на 1 кг ґрунту, сума ввібраних основ – 224 мг екв. на 1 кг ґрунту, ступінь насиченості основами – 93,7 % .

Погодні умови вегетаційного періоду 2004 року характеризувались помірним тепловим режимом та малою кількістю опадів за період квітень-червень, що обумовило прискорений ріст і розвиток рослин. За цей період середньодобова температура повітря становила +12,5 ⁰С, а дефіцит вологи склав 95 мм. Найбільш посушливим виявились друга декада травня 1,4 мм та перша декада червня 2,5 мм, що негативно вплинуло на формування продуктивності агрофітоценозів.

У 2005 році опади рівномірно розподілялись з квітня по червень і становили 191 мм, що більше на 87 мм ніж у 2004 році. Відхилення від середніх багаторічних показників становило 8 мм, а середньодобова температура повітря була +13,3 ⁰С, що вище на +0,8 ⁰С у порівнянні з 2004 роком.

Вегетаційний період 2006 року був найбільш сприятливим для росту і розвитку однорічних культур, а кількість опадів переважала на 188 мм у порівнянні з 2004, та на 101 мм з 2005 роками.

Для вирішення поставлених завдань були закладені чотири польових досліди, які включали два фактори: А-дози мінеральних добрив (N₆₀P₆₀K₆₀ і N₉₀P₉₀K₉₀); В-співвідношення норм висіву компонентів у агрофітоценозі як 50:50% та 50:75%. Контролем служили одновидові посіви однорічних кормових культур, що були поставлені на вивчення.

Співвідношення досліджуваних факторів - 2:10. Повторність в дослідах триразова. Розміщення варіантів систематичне в два яруси. Посівна площа облікової ділянки – 50 м².

У першому досліді вивчали формування кормової продуктивності тритикале ярого з капустяними компонентами. У другому - формування продуктивності тритикале ярого з бобовими компонентами. Після збирання тритикало-капустяних (дослід 3) та тритикало-бобових агрофітоценозів на зелену масу (дослід 4), висівали кукурудзу в післяукісних посівах.

У дослідах вивчали сорти однорічних кормових культур: тритикале яре − Арсенал, редька олійна − Райдуга, ріпак ярий − Шпат, гірчиця біла − Кароліна, вика яра − Прибузька 19, горох кормовий − Богун, люпин вузьколистий − Міртан, кукурудза – ранньостиглий гібрид Петрівський 169 СВ.

Сівбу проводили 15 квітня 2004, 14 квітня 2005 і 22 квітня 2006 роки. Висівали навісною сівалкою СН-16А із нормами висіву насіннєвого матеріалу тритикале ярого 5,0 млн. схожих насінин/га, редьки олійної 3,0, ріпаку ярого 3,0, гірчиці білої 2,5, вики ярої 2,0, гороху кормового 1,4, люпину вузьколистого 0,9 млн. схожих насінин/га згідно схеми.

Збір врожаю проводили суцільним скошуванням зеленої маси з облікової ділянки і подальшим зважуванням.

Після збору ранніх проміжних культур проводили лущення стерні в два сліди ґрунтовим агрегатом АГ-2,4.

Післяукісну кукурудзу висівали звичайним рядковим способом з нормою висіву 300 тис. схож. насінин/га. Догляд за посівами і збір врожаю використовували такий же, як і на ярих ранніх культурах проміжної сівби.

Тритикало-капустяні та тритикало-бобові суміші збирали при укісній стиглості тритикале ярого. Кукурудзу збирали при досягненні рослинами початку цвітіння мітелки.

При постановці і проведенні досліджень використовували загальноприйняті методики польових і лабораторних досліджень (Б.А.Доспєхов, 1985; В.Ф. Мойсейченко, В.О. Єщенко, 1994), визначали показники відносної продуктивності сумісних посівів (R.W.Willey, M.R.Rao, 1980, Н.А. Ламан, 1996), вихід валової енергії визначали за даними хімічного аналізу однорічних кормових культур із застосуванням відповідних коефіцієнтів перетравності згідно методики проведення дослідів з кормовиробництва та годівлі тварин (1998). Обмінну енергію кормів розраховували за формулою Аксельсона. Вміст перетравного протеїну - за рівнянням Паквея, кормових одиниць за формулою: к.од.=0,0081•ОЕ². Математичну обробку результатів досліджень проводили методом дисперсійного аналізу використовуючи пакет комп’ютерних програм Excel, Statistica 6.0.

Біоенергетичну оцінку технологій вирощування одновидових та сумісних посівів визначали за методикою Всеросійського інституту кормів ім. В.Р.Віль’ямса (1989). Економічну ефективність розраховували на основі складених технологічних карт та існуючих нормативів витрат на виробництво сільськогосподарської продукції.

Оцінку конкурентоспроможності технологій вирощування агрофітоценозів аналізували за методикою Гарькавий А.Д., Петриченко В.Ф., Спірін А.В. (2003).

Особливості росту і розвитку сумішок тритикале ярого з високобілковими культурами

Укісна стиглість тритикале ярого з капустяними культурами наступала в період формування колоса, а капустяних культур на початку та при повному цвітінні рослин. Вегетаційний період тритикале ярого з капустяними культурами тривав 48 днів, а з бобовими - 53 дні після повних сходів рослин.

Висота рослин тритикале ярого в сумішах з редькою олійною у співвідношенні 50/50 становила 65 см. При загущенні посіву капустяним компонентом до 75% відмічено зменшення висоти рослин до 63,7 см. Найбільші показники висоти рослин 67,8-72,0 см відмічено на варіантах з гірчицею білою.