Ковтун К.П. Наукове обгрунтування технологічних прийомів створення високопродуктивних багаторічних травостоїв при конвеєрному виробництві кормів на орних землях Лісостепу

Краткое содержание

НАУКОВІ ОСНОВИ ЗАСТОСУВАННЯ ДОБРИВ ТА ЕЛЕМЕНТІВ РЕГУЛЯЦІЇ НА ФОРМУВАННЯ ФІТОЦЕНОЗІВ, ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛУЧНИХ ТРАВОСТОЇВ, ЯКОСТІ КОРМУ ТА ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ПОЖИВНОСТІ

(огляд літератури)

У огляді літератури зроблено аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених з питань створення високопродуктивних агроценозів багаторічних трав, системи удобрення та використання. Показано роль основних агроекологічних факторів, що впливають на формування фітоценозів, підвищення продуктивності лучних травостоїв та якості корму.

На основі проведеного аналізу обґрунтована необхідність застосування технологічних прийомів підвищення продуктивності злакових і бобово-злакових травосумішок різних строків укісної стиглості для організації конвеєрного виробництва кормів і поліпшення їх якості та інтенсивного використання біологічного азоту.

МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ, МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

ТА УМОВИ ЇХ ПРОВЕДЕННЯ

Для наукового обґрунтування поставлених на вивчення задач використовували метод гіпотез – вибір напрямку досліджень, визначення актуальності роботи, розробка схем дослідів; діалектичний метод – спостереження за ростом і розвитком багаторічних трав та процесами формування їх продуктивності  в сумісних посівах; метод синтезу – узагальнення результатів досліджень, формування висновків; метод аналізу – визначення адаптивності досліджуваних об’єктів до умов вирощування; метод індукції – здійснення узагальнень і висновків на основі виявлення окремих залежностей; метод математично-статистичний – визначення суттєвого впливу факторів та точності виконаних досліджень.

Польові досліди проводили в дослідному господарстві "Бохоницьке" Інституту кормів УААН в умовах природного забезпечення вологою ґрунту та при зрошенні. Грунт дослідного поля сірий опідзолений середньосуглинковий з такими агрохімічними показниками: вміст гумусу в орному шарі ґрунту - 1,6-1,9%, легкогідролізованого азоту - 80-100 мг, обмінного калію - від 70-90 мг, рухомого фосфору – 100-120 мг на 1 кг ґрунту, рН_сол – 5,6.

Клімат зони помірно континентальний. Середньорічна температура повітря коливається в межах 6,5-7,8⁰С, період переходу середньодобової температури повітря через +5⁰С весною настає 6-10 квітня, а перехід її через +5⁰С в бік зниження – в кінці і на початку листопада. Середня багаторічна сума температур вище +10⁰ складає 2671-2780⁰С. Тривалість періоду з середньодобовою температурою вище +5⁰, який співпадає з тривалістю вегетаційного періоду складає 199-205 днів. Річна сума опадів складає 534-540 мм, з них 369-425 мм випадає протягом вегетаційного періоду.

Метеорологічні умови різнились за температурним режимом і атмосферним зволоженням періоду активної вегетації багаторічних трав. Середньодобова температура повітря нижче середньобагаторічної за цей період була в 1982, 1987, 1993, 1996, 1997 роках, теплішими за середні багаторічні показники були 1989, 1991, 1994, 1995, 1998, 1999 та 2000 роки. Температурний режим повітря вегетаційних періодів 1981, 1983, 1984, 1985, 1986, 1988, 1990, 1992 років відповідав нормі. За вегетаційний період в межах норми випало опадів у 1982, 1984, 1988, 1990, 1992, 1993, 1995, 1996, 1998, 2000 роках; посушливими були 1981, 1986, 1994, 1999 роки, а в 1983, 1985, 1989, 1991, 1997 роках атмосферних опадів випало більше середньобагаторічної кількості.

Методика досліджень. Польові і лабораторні дослідження та виробничу перевірку результатів проводили впродовж 1982-2000 рр. у дослідному господарстві "Бохоницьке" Інституту кормів УААН за методикою Інституту кормів (1994).

У дослідах використовували зареєстровані і перспективні сорти багаторічних бобових і злакових трав. Розмір посівних ділянок - 50-100 м², облікова їх площа 20 м² при чотириразовій повторності. Розмір облікової площі ділянок у виробничих посівах – 0,8-1,2 га.

Сівбу проводили в ранньовесняний період, безпокривно. Гній нормою 40 т/га і дефекат 7 т/га вносили під зяблеву оранку, фосфорне добриво в формі суперфосфату, та калійне – хлористого калію вносили щорічно восени. Азотні добрива в формі аміачної селітри на злакових травостоях вносили по N_60-90 під кожний укіс, а на бобово-злаковий – по N_30-45 після першого і другого укосу.

Строки поливу визначали за вологістю ґрунту термостатно-ваговим методом, а поливні норми за Л.І.Костяковим. Враховуючи атмосферні опади, для підвищення вологості ґрунту на рівні 75-80% НВ, зрошувальна норма в 1987 році становила 2400 м³, в 1988 р.-2000, в 1989 р. – 6000, в 1990 р. – 2800 м³.