Лагуш Н.І. Підвищення кормової продуктивності конюшино-тимофіївкової сумішки при застосуванні добрив і вапнування в умовах Передкарпаття

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано необхідність і актуальність роботи, її наукову новизну, практичну цінність, відображено апробацію, наведено обсяг публікацій та декларацію особистого внеску автора.

В огляді використаної літератури висвітлено наукові дослідження про вивчення ролі основних біологічних факторів підвищення продуктивності багаторічних бобово-злакових травосумішок.

Методика і умови проведення досліджень. Експери-ментальна робота виконана на Передкарпатському філіалі Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН. Виходячи із завдань досліджень у 1996-2000 роках проведено два польових досліди.

Ґрунт дослідних ділянок дерново-підзолистий, поверхнево оглеєний, середньокислий, суглинковий, орний шар (0-20 см) якого характеризується такими агрохімічними показниками родючості: вміст гумусу (за Тюріним) - 2,8-3,4%, рН сольової витяжки - 4,8-5,1, гідролітична кислотність - 3,6-4,0, сума ввібраних основ-7,1-11,6 мекв на 100 г ґрунту, рухомого фосфору (за Кірсановим) - 68-72 і обмінного калію (за Кірсановим) - 80-84 мг на 1 кг ґрунту.

Погодні умови в роки проведення досліджень в основному були сприятливими для росту і розвитку багаторічних трав. Лише у 1998 і 1999 роках середня річна температура повітря була вищою на 1,5оС порівняно з середньою багаторічною, і в травні-липні випала значно більша кількість опадів.

Дослід перший - вивчення кормової і білкової продуктивності конюшино-тимофіївкової сумішки залежно від норм внесення вапна провели в 1996-1999 роках. Багаторічні трави вирощували під покривом вико-вівсяної сумішки на зелений корм. Вапняки (вапнякові відходи Роздільського ВО "Сірка") згідно схеми досліду вносили при основному обробітку восени під покривну культуру. Висівали конюшину лучну сорту Передкарпатська 33 і тимофіївку лучну Носівська під однорічні трави на зелений корм. Норма висіву конюшини лучної 18 кг,  тимофіївки лучної

5 кг  схожого насіння на 1 га. В перший і другий рік використання ранньою весною бобово-злаковий травостій удобрювали повними мінеральними добривами з розрахунку N34P34K34 у формі нітроамофоски.

Використання травостою - два роки, (у другий рік використовували лише перший укіс) з наступним вирощуванням озимої пшениці. Розмір облікової ділянки - 20 кв. м при чотириразовій повторності.

Дослід другий - вивчення кормової і білкової продуктив-ності конюшино-тимофіївкової сумішки залежно від внесення органічних добрив провели в 1997-1999 роках.

Конюшино-тимофіївкову сумішку висівали під покрив ярого ячменю. Органічні добрива вносили під покривну культуру.

В перший і другий роки використання під конюшино-тимофіївкову сумішку  вносили добрива згідно схеми досліду. Тривалість використання травостою - 2 роки (у другий рік використовували перший укіс з наступним вирощуванням озимої пшениці). Розмір облікової ділянки - 20 кв. м. при чотириразовій повторності.

Облік урожаю, його ботанічний склад та інші спостереження, а також зоотехнічні аналізи зеленої маси та визначення властивостей ґрунту провели за загальноприйнятими методиками. Поживність корму визначали за сумою вмісту протеїну, жиру, клітковини і БЕР переведених відповідними коефіцієнтами перетравності в кормові і енергетичні кормові одиниці.

Економічну ефективність агротехнічних заходів визначали за методикою ВНДІ кормів (1985), біоенергетичну оцінку - за методикою В.В.Коринець, А.Ф.Козловцева, З.Н.Козенко (1985).

Математичну обробку даних проводили методом дисперсійного аналізу (Доспехов Б.А., 1985).