Бесплатное скачивание авторефератов |
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ! |
Увеличение числа диссертаций в базе |
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов |
Доставка любых диссертаций из России и Украины |
Каталог авторефератов / СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫЕ НАУКИ / Кормопроизводство и луговодство
Название: | |
Альтернативное Название: | Молдован Ж.А. Производительность разновременно созревающих травостоив в зависимости от видового состава компонентов в условиях Лесостепи западной |
Тип: | Автореферат |
Краткое содержание: | РОЗДІЛ 1. Стан вивчення добору травосумішок для створення високопродуктивних пасовищних травостоїв (огляд літератури)
В огляді літератури узагальнені результати досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених по даній тематиці. На підставі аналізу дається обґрунтування доцільності вивчення ролі багаторічних бобових трав як джерела біологічного азоту, ролі низових видів багаторічних злакових трав у підвищенні стійкості травостоїв до витоптування та подовженні продуктивного довголіття угідь стосовно до умов західного Лісостепу. Розглянуто можливості подовження пасовищного періоду та рівномірного надходження пасовищного корму шляхом створення різностиглих багаторічних травосумішок.
РОЗДІЛ 2. Умови, програма та методика проведення досліджень
Дослідження проведені в 2002-2005 рр. в польовому досліді лабораторії кормовиробництва Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції УААН (с. Самчики), яка знаходиться у центральній частині Старокостянтинівського району Хмельницької області. Грунт дослідного поля – чорнозем опідзолений середньо суглинковий. Агрохімічні показники орного шару: вміст гумусу – 3,2 – 3,4%, легкогідролізованого азоту – 13 мг на 100 г грунту, обмінного калію – від 9 до 11 мг на 100 г грунту, рухомих форм фосфору – 8 - 9 мг на 100 г грунту. Гідролітична кислотність коливається від 1,1 до 3,4, сума ввібраних основ – 34,2 - 43,8 мг екв. на 100 г грунту, рН сольової витяжки – 6,0 - 6,6. Погодні умови в роки проведення досліджень відрізнялись від середньо багаторічних показників, що помітно впливало на формування врожайності, а також на ріст і розвиток компонентів травосумішок. Виходячи з мети досліджень, вирішення намічених програмою завдань проводилось у однофакторному досліді. Схема досліду включала три типи травостоїв: ранньостиглі травосумішки (8 варіантів), середньостиглі травосумішки (8 варіантів), пізньостиглі травосумішки (8 варіантів). Багаторічні травосумішки висівались 16 квітня 2002 року безпокривним способом. При сівбі використані районовані сорти багаторічних трав: грястиця збірна Київська рання 1, стоколос безостий Вишгородський, тимофіївка лучна Аргента, костриця лучна Люлинецька, костриця червона Агата, Янка, пажитниця багаторічна Обрій, конюшина повзуча Даная, лядвенець рогатий Лотос, люцерна посівна Реґіна. Під основний обробіток грунту було внесено N40P60K60 з розрахунку на 1 гектар. За роки користування травостоями на ділянки із бобово-злаковим травостоєм щорічно вносились фосфорно-калійні добрива з розрахунку P60K60 на 1 га при припиненні вегетації, на ділянки із злаковим травостоєм - N120P60K60. При цьому азотні добрива N30 вносились після кожного циклу відчуження. Досліди закладались в чотириразовій повторності, розмір посівної ділянки – 64 м2, облікової – 32 м2, загальна площа під дослідом 1,0 га. Розміщення варіантів систематичне. Попередник – соя. Облік урожаю зеленої маси в досліді проводили укісним методом за методикою ВІК (1971) шляхом скошування травостою косаркою КС-2,1. Вміст абсолютно сухої речовини в урожаї визначали термостатно-ваговим методом. Математичний аналіз результатів досліджень виконували методом дисперсійного аналізу за Б.О.Доспєховим (1985). Ботанічний склад урожаю визначали методом вагового аналізу з розбиранням пробного снопа, відібраного з прокосів у чотириразовій повторності, густоту травостою та участь у ньому компонентів – шляхом підрахунку пагонів на фіксованих ділянках розміром 0,5 х 0,5 м (по дві на кожному варіанті у двох несуміжних повтореннях). Розрахунок вмісту кормових одиниць і обмінної енергії проводили за фактичними даними хімічного складу корму з використанням довідникових коефіцієнтів перетравності і продуктивної дії поживних речовин (М.Ф.Томме, 1964; Є.Ф.Пєтухова та ін., 1981). Коефіцієнти перетравності поживних речовин, до складу яких включені конюшина повзуча, лядвенець рогатий, люцерна посівна, встановлено в балансових дослідах лабораторії зоотехнічної оцінки кормів Інституту кормів УААН. Економічну ефективність вирощування багаторічних травосумішок на чорноземі опідзоленому розраховували згідно технологічної карти та розроблених рекомендацій і нормативів Всесоюзного Інституту кормів (1971), енергетичну оцінку проводили за О.К.Медведовським (1988). Оцінку конкурентоспроможності технологій вирощування агрофітоценозів аналізували за методикою Гарькавий А.Д., Петриченко В.Ф., Спірін А.В. (2003).
РОЗДІЛ 3. Формування сіяних травостоїв залежно від складу травосумішки
Вплив складу травосумішки на густоту різнотипних травостоїв. За нашими даними густота травостоїв в значній мірі залежала від видового складу травосумішок та строку їх використання. Аналіз проведених досліджень протягом 2003-2005 рр. показав, що при включенні багаторічних бобових трав до складу травосумішок формувалися ранньостиглі ценози із щільністю 2017 - 2528 пагонів на 1 м2, середньостиглі – 1736 - 2405 пагонів на 1 м2, пізньостиглі – 2001 - 2313 пагонів на 1 м2. Щільність злакових травостоїв коливалась від 1736 до 2202 пагонів на 1 м2 в залежності від складу травосумішки. Густота травостоїв, де основу становила пажитниця багаторічна, була на 13 - 15% вищою від густоти травостоїв з домінуванням верхових злакових трав - грястиці збірної, стоколосу безостого, тимофіївки лучної. Підрахунки густоти злакових компонентів показали, що в ранньостиглих травосумішках з переважанням верхових злакових трав основу травостою становила грястиця збірна – 31 - 39% від загальної густоти травостою, тоді як частка пажитниці багаторічної в травосумішках на основі низових злакових трав становила 37 - 46%. В травостоях середніх строків дозрівання із злакових компонентів найбільша інтенсивність кущення відмічена у костриці червоної і пажитниці багаторічної. Так, в травосумішках на основі верхових злакових трав на кострицю червону припадало 32 - 40% від загальної кількості пагонів, тоді як частка стоколосу безостого становила 26 - 31%. У травосумішках, створених на основі низових злакових трав, основу травостою (46 - 48%) становила пажитниця багаторічна. В пізньостиглих травостоях з переважанням верхових злакових трав основу травостою (близько 39% від загальної кількості пагонів) становила костриця червона, на тимофіївку лучну припадало 22 - 25%. Частка бобового компонента в травосумішках різних строків дозрівання була різною. Насамперед, вона залежала від виду бобового компонента та насичення травосумішки верховими і низовими злаковими травами. В фітоценозах, де домінували низові злакові трави, створюються кращі умови для розвитку бобових компонентів. При цьому кількість пагонів конюшини повзучої зросла на 5%, люцерни посівної - на 10%, лядвенцю рогатого - на 14%. Зміна ботанічного складу травостою залежно від складу травосумішки. Встановлено, що на ботанічний склад сіяного травостою великий вплив мають не тільки гідротермічні умови вегетаційного та зимового періодів, а й конкурентні взаємовідносини між компонентами травостою.
В перший рік використання домінуюче положення в ранньостиглих бобово-злакових травостоях (рис. 1) займали злакові трави, вміст яких в урожаї становив 44,0 - 75,5%, в злакових травостоях досягав 85,0 - 90,5%. Із бобових компонентів найбільша частка припадала на лядвенець рогатий - 43,0 - 52,0%, люцерну посівну – 20,0 - 29,0%. |