Коваленко В.П. Удосконалення технології вирощування післяукісних посівів кормових культур у Правобережному Лісостепу України




  • скачать файл:
Название:
Коваленко В.П. Удосконалення технології вирощування післяукісних посівів кормових культур у Правобережному Лісостепу України
Альтернативное Название: Коваленко В.П. Усовершенствование технологии выращивания послеукосных посевов кормовых культур в Правобережной Лесостепи Украины
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

ОСОБЛИВОСТІ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ


ПІСЛЯУКІСНИХ ПОСІВІВ КОРМОВИХ КУЛЬТУР


(огляд літератури)


 


В огляді літератури представлено аналіз результатів досліджень вітчизняних і іноземних авторів щодо біологічних особливостей росту і розвитку кормових культур, екологічної стабільності та технологічних прийомів одержання врожаїв кормових культур в системі озимих проміжних та післяукісних посівів. Викладено робочі гіпотези та питання для дослідження.


 


УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ


 


Дослідження проводили в сівозміні кафедри кормовиробництва та луківництва агрономічної дослідної станції (АДС) Національного аграрного університету (НАУ) протягом 2000–2003 років. АДС розташована в с. Пшеничному Васильківського району Київської області Правобережного Лісостепу України.


Ґрунт дослідного поля – чорнозем типовий малогумусний середньосуглинковий, грубопилуватий на лесі. Вміст гумусу в орному шарі за Тюріним становить 4,53–4,38%, рН сольове 6,9–7,3, ємність поглинання – 31,9–32,0 мг×екв на 100 г ґрунту.


Погодні умови в роки проведення досліджень у цілому були типовими для Правобережного Лісостепу України; певні відхилення метеопоказників від середньобагаторічних в окремі роки дали можливість об’єктивніше оцінити досліджувані елементи технології вирощування проміжних озимих та післяукісних кормових культур.


У досліді використовували нові та перспективні сорти і гібриди: суріпиця (озима) – Brassica campestris L. – Вікторія; ріпак (озимий) – Brassica napus L. – Чорний велетень; жито (озиме) – Seale cereale L. – Київське кормове; пшениця (озима) – Triticum aestivum L. – Кормова 30; тритикале (озиме) – Triticosecate Wittmack – Аффідиплоїд 51; овес (ярий) – Avena sativa L. – Чернігівський 28; горошок (вика яра) – Vicia L. – Білоцерківська 9; горох кормовий – Pisum arvense L. – Харківський 74; ріпак (ярий) – Brassica napus L. – Марія; кукурудза – Zea mays L. – Дніпровський 203 МВ.


Попередником післяукісних посівів кукурудзи та її сумішок з високобілковими компонентами було озиме жито, весняних посівів – кукурудза на силос, а для озимих проміжних – кукурудза ранньостиглих гібридів на силос, яку збирали в першій половині серпня у фазі молочно-воскової стиглості, що дало можливість висівати озимі проміжні культури в оптимальні строки їх сівби.


Поставлені задачі вирішували у польових дослідах за наведеними нижче схемами.


Дослід 1. Вивчення продуктивності післяукісних посівів залежно від складу компонентів і фону добрив.


Схема досліду:


Фактор А. Фон живлення:


1.       Без добрив (контроль).


2.       N90P60K60.


Фактор Б. Строк сівби і склад сумішки:


1.       Вико-вівсяна сумішка весняного посіву (контроль).


2.       Кукурудза весняного посіву (контроль).


3.       Вико-вівсяна сумішка післяукісна.


4.       Ріпак ярий післяукісний.


5.       Ріпак ярий + овес післяукісні.


6.       Кукурудза післяукісна.


7.       Кукурудза + по сходах редька олійна післяукісні.


8.       Кукурудза + горох післяукісні.


9.       Кукурудза + по сходах горох післяукісні.


Дослід 2. Продуктивність весняних основних і післяукісних посівів кукурудзи залежно від виду озимої проміжної культури.


Схема досліду:


Фактор А. Фон живлення:


1.       Без добрив (контроль).


2.       N90P60K60.


Фактор Б. Вид озимої проміжної культури:


1.       Весняний посів кукурудзи (контроль).


Післяукісні посіви кукурудзи після:


2.       Проміжного озимого ріпаку.


3.       Проміжної озимої суріпиці.


4.       Проміжного озимого жита.


5.       Проміжної озимої пшениці.


6.       Проміжного тритикале.


Площа посівної ділянки – 100 м2, облікової – 60 м2, повторність – чотириразова. Метод розміщення варіантів у повтореннях систематичний, повторень – у дві смуги.


У досліді проводили такі обліки, спостереження й аналізи.


1.             Фенологічні спостереження за рослинами – за методикою Держкомісії з сортовипробування сільськогосподарських культур; початок кожної фази росту й розвитку встановлювали за настанням їх у 10 % рослин, масову – у 75%.


2.             Наростання зеленої маси і вміст сухої речовини – зважуванням пробних снопів із ділянок площею 1 м2 (для культур суцільного посіву) та на відтинках 2,2 м (для широкорядних посівів) на двох несуміжних повтореннях. Зразки відбирали за фазами росту й розвитку рослин. Вміст абсолютно сухої речовини визначали термостатно-ваговим методом.


3.             Вологість ґрунту – термостатно-ваговим методом, запаси доступної рослинам вологи – розрахунковим (початок і кінець вегетації під весняні та проміжні культури).


4.             Густоту рослин – підрахунком на 1м погонному рядка в п’яти місцях по діагоналі ділянки після сходів і перед збиранням врожаю з наступним перерахунком їх на 1га.


5.             Ступінь забур‘яненості – за кількісно-ваговим методом перед збиранням першої та в період повних сходів другої культури на спеціально виділених площадках площею 0,25м2 (50x50см).


6.             Рівень нагромадження кореневих і пожнивних решток – після збирання кожної культури відбором монолітів розміром 33,3 х 33,3 см у шарі ґрунту 0–25 см у триразовому повторенні з наступним відмиванням на ситах. Стерньові рештки визначали шляхом зважування з 1 м2.


7.             Вміст у ґрунті нітратного азоту – за Грандваль-Ляжу, рухомого фосфору і обмінного калію – за Б.М. Мачигіним.


8.             Динаміку лінійного росту вимірювали на 20 рослинах у кожну фазу розвитку: від поверхні землі до кінчика найдовшого з верхніх листків; коли вони при настанні генеративної фази досягають верхівки волоті (кукурудза, овес) та квіток (капустяні, бобові). Площу листкової поверхні розраховували за загальноприйнятою методикою А.А Ничипоровича (методом висічок); у кукурудзи та вівса – за лінійними розмірами листків.


9.             Фотосинтетичний потенціал обчислювали, перемножаючи середню площу листків на 1 га на кількість днів у періоді між першим і останнім обліками.


10.         Вміст у сухій масі кормових рослин та їхніх сумішках органічних речовин і зольних елементів – методом спектроскопії на інфрачервоному аналізаторі NIK-Scanner model 4250 нітратного азоту за методом Починка-Гісса. За результатами аналізів за методикою М.Ф. Томме розраховували вміст кормових одиниць і перетравного протеїну.


11.         Статистичний аналіз результатів досліджень – за кореляційними і регресійними зв’язками, багатофакторним дисперсійним методом з використання пакету програм для персонального комп’ютера „Statistica-6”.


12.         Економічну ефективність досліджуваних елементів технології вирощування культури – за методикою оцінки ефективності наукових досліджень (1980) складанням технологічних карт за певними нормативами на ручні й механізовані роботи. Вартість основної продукції, добрив, засобів захисту, насіння розраховували за закупівельними цінами. За визначеними витратами і фактичним врожаєм знаходили собівартість 1ц кормових одиниць та рівень рентабельності її виробництва.


13.         Біоенергетичний аналіз ефективності досліджуваних елементів технології вирощування кормових культур – за методикою О.К. Медве­довського та П.І. Іваненка.


 


Крім зазначених факторів, у досліді застосовувалася загальноприйнята технологія вирощування кормових культур для зони Правобережного Лісостепу України. 

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА