КОМПЛЕКСНАЯ ОЦЕНКА ЭКОЛОГИЧЕСКОГО СОСТОЯНИЯ И РЕСТРУКТУРИЗАЦИЯ ХОЗЯЙСТВЕННОГО ИСПОЛЬЗОВАНИЯ БАССЕЙНОВ МАЛЫХ РЕК

Краткое содержание

У вступі обґрунтовані актуальність, мета і завдання дисертаційної роботи, об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів. Відображено особистий внесок автора, наведені апробація та публікації результатів дисертації.

У першому розділі досліджені особливості малих річок як основного компоненту екосистеми та різні методичні підходи до комплексної оцінки екологічного стану поверхневих вод.

При управлінні водоохоронною діяльністю важливою задачею є комплексна оцінка якісного стану водних об'єктів. Відомі два основних підходи до оцінки якості поверхневих вод: гігієнічний та екологічний.

Основним принципом гігієнічного нормування є дотримання гранично допустимих концентрацій (ГДК) речовин у водних об’єктах. Розроблено чимало комплексних оцінок якості поверхневих вод на основі гігієнічного нормування антропогенного навантаження. Це, насамперед, роботи вітчизняних вчених С.М. Драчьова, В.П. Ємельянової і Г.М. Данілової, В.Р. Лозанського, О.С. Шайн, Ю.В. Новікова, В.В. Морокова, А.В.Гриценко. Гігієнічний принцип розробки комплексних показників якості поверхневих вод застосовано також закордонними вченими Horton R. K., Brown R. M., Mc.Clelland, Deininger R. A., Tozer R. C., Dinius S. H., Ott W. R. Запропоновані комплексні оцінки якості поверхневих вод представляють собою різні модифікації сумації усереднених кратностей перевищення ГДК, але оцінити комплексний вплив шкідливих речовин на здоров'я людини надзвичайно важко, тому що між речовинами існують взаємодії, що підсилюють чи послабляють їхній спільний вплив.

Встановлено, що методи оцінки ризику здоров'ю населення більш перспективні при ідентифікації зон підвищеної екологічної небезпеки, тому що в силу імовірнісного характеру дозволяють інтегрувати ризики за різними забруднюючими речовинами, джерелам забруднення, адміністративними чи ландшафтно-територіальними одиницями, компонентами навколишнього середовища. Показник потенційного ризику здоров'ю населення, розроблений під керівництвом професора С. М. Новікова, представляє імовірну характеристику появи рефлекторних реакцій організму й інших шкідливих ефектів від рівнів впливу забруднюючих речовин.

Однак гігієнічним нормативам притаманний антропоцентричний підхід до оцінки стану навколишнього середовища, тобто при безпечних умовах проживання населення не беруться до уваги особливості функціонування власне екосистем.

Екологічне нормування антропогенного впливу на навколишнє середовище припускає урахування стійкості і регенераційних можливостей екосистем на основі аналізу взаємозв'язку всіх компонентів ландшафтно-географічної системи в цілому і дослідження закономірностей формування, функціонування, а також їх зміни під впливом природних і антропогенних чинників. Цій складній проблемі присв’ячено багато наукових досліджень, в том числі в Ю.А. Ізраеля, В.Д. Романенко, В.М. Жукінського, О.П. Оксіюк, А.В. Гриценко, О.К. Кузіна, Г. А. Верниченко, О.Г. Васенко, С.В. Багоцького, А.В. Качинського, О.Г. Наконечного, Holling C.S., Baalsrud Kjell, Felföldy L.I.M., Feliciano D.V., Lester W.F. В багатьох країнах світу розроблено класифікації поверхневих вод на основі оцінки їх якісного стану, але єдиний методичний підхід поки не визначений.

Напрямком досліджень дисертаційної роботи обрано удосконалення методу комплексної оцінки екологічного стану малих річок та розроблення методу реструктуризації господарського використання їх водозбірної площі як ефективного заходу щодо стабілізації розвитку процесів в водних екосистемах.

Другий розділ містить опис розроблених автором нових показників: прийнятності потенційного ризику здоров'ю населення при рекреаційному використанні водних ресурсів малих річок; комплексного еколого-гігієнічного показника якісного стану водних об'єктів; спрямованості розвитку процесів в басейнах малих річок, розробленого на основі аналізу причин змін водності та якісного стану. Запропоновано комплексну оцінку екологічного стану малих річок, яка поєднує гігієнічний та екологічний підходи при визначенні гостроти ситуації, пов'язаної з водокористуванням (рис.1). На основі оцінки трьох критеріїв екологічної безпеки, яка пов’язана з водокористуванням (показник прийнятності потенційного ризику здоров'ю населення при рекреаційному водокористуванні, комплексний еколого-гігієнічний показник якісного стану водних об'єктів; показник розвитку процесів в басейнах малих річок) автором запропонована нова класифікація екологічного стану басейнів малих річок України (табл.1.).

Першим критерієм, значення якого визначаються при оцінці екологічного стану малих річок, є показник прийнятності потенційного ризику здоров'ю населення (PRZ) при рекреаційному водокористуванні.

Причиною інфекційної захворюваності може бути не тільки купання, але неякісне харчування або вживання питної води, що не відповідає санітарно-гігієнічним нормам.