ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ КОНСТИТУЦІЙНИХ ПРАВОВІДНОСИН В УКРАЇНІ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток України як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної та правової держави, її інтеграційні процеси до світової спільноти стали результатом того, що докорінним чином змінюються видовий склад елементів структури й особливості такого явища, як конституційні правовідносини. А це, у свою чергу, вимагає детального дослідження та вдосконалення правового регулювання суспільних відносин, у результаті якого останні набувають правової форми.

Конституційні правовідносини, як різновид правових відносин, посідають визначальне місце в системі останніх. Це зумовлено тим, що конституційному праву України в національній правовій системі відведена провідна роль у регулюванні відносин у суспільстві.

Наука конституційного права України, як і будь-яка інша, на кожному етапі свого розвитку ставить перед собою конкретні проблеми, які визначаються політичними, економічними, соціальними, культурними й іншими процесами в державі. Адже перелік проблемних питань конституційно-правової науки не є вичерпним. Проте серед усієї різноманітності цих проблем є такі, що завжди перебувають у центрі уваги науковців і їх дослідження не втрачає своєї теоретичної та практичної значущості. До числа таких проблем, перш за все, слід віднести теоретичне дослідження конституційних правовідносин, оскільки основне призначення цих правовідносин полягає у тому, що вони є засобом реалізації конституційно-правових норм.

Конституційні правовідносини забезпечують зв’язок норм конституційного права із суспільними процесами, а комплексне теоретико-прикладне вивчення цих правовідносин дасть змогу на практиці реально оцінити недоліки та прорахунки у їх правовому регулюванні, виявити колізії та прогалини у чинному конституційному законодавстві.

Слід зазначити, що питання, які стосуються правовідносин, у тому числі конституційних, завжди привертали до себе увагу вчених-правників. Так, проблемами правовідносин та їх окремих структурних елементів у загальній теорії права займалися такі видатні науковці-теоретики, як М.Г. Александров, С.С. Алексєєв, С.І. Архипов, Н.В. Варламова, А.М. Васильев, Ю.І. Гревцов, А.П. Дудін, З.Д. Іванова, О.С. Іоффе, В.Б. Ісаков, С.Ф. Кечек’ян, О.О. Красавчиков, М.М. Марченко, М.І. Матузов, О.В. Міцкевич, В.С. Нерсесянц, В.М. Протасов, Ю.К. Толстой, Р.О. Халфіна, Г.М. Чувакова, Л.С. Явич та ін.

Дослідженням конституційних правовідносин, їх окремих структурних елементів, з’ясуванням підстав виникнення, зміни та припинення цих правовідносин присвячені роботи таких вітчизняних і зарубіжних учених, як Б.В. Бабін, М.О. Баймуратов, О.В. Батанов, В.Я. Бойцов, Н.В. Бутусова, Р.Г. Губенко, М.М. Гуренко, В.Н. Денисов, В.С. Журавський, О.В. Зайчук, А.А. Коваленко, О.Л. Копиленко, В.Ф. Коток, С.С. Кравчук, О.О. Кутафін, Я.В. Лазур, О.І. Лєпьошкін, В.О. Лучін, О.О. Миронов, В.В. Мицик, Л.А. Морозова, Н.Р. Нижник, Н.М. Оніщенко, В.С. Основін, О.М. Пастернак, В.Ф. Погорілко, В.О. Ржевський, А.О. Селіванов, Т.А. Синцова, В.Ф. Сіренко, В.Я. Тацій, Ю.М. Тодика, І.Є. Фарбер, В.Л. Федоренко, Ю.О. Фрицький, Т.В. Чехович, В.М. Шаповал, Ю.С. Шемшученко, Н.Г. Шукліна, О.Н. Ярмиш та ін.

Однак слід зазначити, що за роки незалежності України наука конституційного права не отримала жодного комплексного науково-теоретичного дослідження конституційних правовідносин, що також зумовлює актуальність обраної теми. Наукові праці, які є, стосуються аналізу лише окремих структурних елементів конституційних правовідносин. Проте досліджувані проблеми не втратили своєї актуальності й донині.

На сьогодні висловлюються різні підходи стосовно визначення поняття „конституційні правовідносини”. Немає однозначності й у вирішенні питання щодо співвідношення понять „суб’єкт конституційного права” та „суб’єкт конституційних правовідносин”. Актуальними залишаються дослідження особливостей юридичних фактів у конституційному праві України, а також відмежування правозмінюючих юридичних фактів і фактичних складів від правоприпиняючих.

Усе зазначене підкреслює актуальність теми дисертаційного дослідження та зумовлює необхідність наукового пошуку у цій сфері.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Теоретичні засади конституційних правовідносин в Україні досліджувались у межах науково-дослідної роботи відділу моніторингу ефективності законодавства Інституту законодавства Верховної Ради України за темою „Організація моніторингу ефективності чинного законодавства та прогнозування наслідків його застосування” (реєстраційний № 0104U006941), у розроблені якої дисертант брав безпосередню участь.